Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2018 року

Київ

справа №826/8339/16

адміністративне провадження №К/9901/49357/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Гімона М.М., Стародуба О.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/8339/16

за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_328, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104, ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_107, ОСОБА_108, ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_111, ОСОБА_112, ОСОБА_113, ОСОБА_114 , ОСОБА_115, ОСОБА_116, ОСОБА_117, ОСОБА_118, ОСОБА_119, ОСОБА_120, ОСОБА_121, ОСОБА_122, ОСОБА_123, ОСОБА_124, ОСОБА_125, ОСОБА_126, ОСОБА_127, ОСОБА_128, ОСОБА_129, ОСОБА_130, ОСОБА_131, ОСОБА_132, ОСОБА_133, ОСОБА_134, ОСОБА_135, ОСОБА_136, ОСОБА_137, ОСОБА_138, ОСОБА_139, ОСОБА_140, ОСОБА_141, ОСОБА_142, ОСОБА_143, ОСОБА_144, ОСОБА_145, ОСОБА_146, ОСОБА_147, ОСОБА_148, ОСОБА_149, ОСОБА_150, ОСОБА_151, ОСОБА_152, ОСОБА_153, ОСОБА_154, ОСОБА_155, ОСОБА_156, ОСОБА_157, ОСОБА_158, ОСОБА_159, ОСОБА_160, ОСОБА_161, ОСОБА_162, ОСОБА_163, ОСОБА_164, ОСОБА_165, ОСОБА_166, ОСОБА_167, ОСОБА_168, ОСОБА_169, ОСОБА_170, ОСОБА_171, ОСОБА_172, ОСОБА_173, ОСОБА_174, ОСОБА_175, ОСОБА_176, ОСОБА_177, ОСОБА_178, ОСОБА_179, ОСОБА_180, ОСОБА_181, ОСОБА_182, ОСОБА_183, ОСОБА_184, ОСОБА_185, ОСОБА_186, ОСОБА_187, ОСОБА_188, ОСОБА_189, ОСОБА_190, ОСОБА_191, ОСОБА_192, ОСОБА_193, ОСОБА_194, ОСОБА_195, ОСОБА_196, ОСОБА_197, ОСОБА_198, ОСОБА_199, ОСОБА_200, ОСОБА_201, ОСОБА_202, ОСОБА_203, ОСОБА_204, ОСОБА_205, ОСОБА_206, ОСОБА_207, ОСОБА_208, ОСОБА_209, ОСОБА_210, ОСОБА_211, ОСОБА_212, ОСОБА_213, ОСОБА_214, ОСОБА_215, ОСОБА_216, ОСОБА_217, ОСОБА_218, ОСОБА_219, ОСОБА_220, ОСОБА_221, ОСОБА_222, ОСОБА_223, ОСОБА_224, ОСОБА_225, ОСОБА_226, ОСОБА_227, ОСОБА_228, ОСОБА_229, ОСОБА_230, ОСОБА_231, ОСОБА_232, ОСОБА_233, ОСОБА_234, ОСОБА_235, ОСОБА_236, ОСОБА_237, ОСОБА_238, ОСОБА_239, ОСОБА_240, ОСОБА_241, ОСОБА_242, ОСОБА_243, ОСОБА_244, ОСОБА_245, ОСОБА_246, ОСОБА_247, ОСОБА_248, ОСОБА_249, ОСОБА_250, ОСОБА_251, ОСОБА_252, ОСОБА_253, ОСОБА_254, ОСОБА_255, ОСОБА_256, ОСОБА_257, ОСОБА_258, ОСОБА_259, ОСОБА_260, ОСОБА_261, ОСОБА_262, ОСОБА_263, ОСОБА_264, ОСОБА_265, ОСОБА_266, ОСОБА_267, ОСОБА_268, ОСОБА_269, ОСОБА_270, ОСОБА_271, ОСОБА_272, ОСОБА_273, ОСОБА_274, ОСОБА_275, ОСОБА_276, ОСОБА_277, ОСОБА_278, ОСОБА_279, ОСОБА_280, ОСОБА_281, ОСОБА_282, ОСОБА_283, ОСОБА_284, ОСОБА_285, ОСОБА_286, ОСОБА_287, ОСОБА_288, ОСОБА_289, ОСОБА_290, ОСОБА_291, ОСОБА_292, ОСОБА_293, ОСОБА_294, ОСОБА_295, ОСОБА_296, ОСОБА_297 ОСОБА_98, ОСОБА_298, ОСОБА_299, ОСОБА_300, ОСОБА_301, ОСОБА_302, ОСОБА_303, ОСОБА_304, ОСОБА_305,ОСОБА_306, ОСОБА_307, ОСОБА_308, ОСОБА_309, ОСОБА_310, ОСОБА_311, ОСОБА_312, ОСОБА_313, ОСОБА_314, ОСОБА_315, ОСОБА_316, ОСОБА_317, ОСОБА_318, ОСОБА_319, ОСОБА_320, ОСОБА_321, Чоботок Володимира Анатолійовича до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Український фінансовий світ" Оберемка Романа Анатолійовича та Фонду гарантування вкладів фізичних, третя особа: ПАТ КБ "Український фінансовий світ", про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва, прийняту 01 лютого 2018 року у складі судді Вєкуа Н.Г. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду, прийняту 27 березня 2018 року у складі колегії суддів: головуючого - Вівдиченко Т.Р., суддів: Губської Л.В., Собківа Я.М.,

в с т а н о в и в :

Позивачі звернулися до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Український фінансовий світ» Оберемка Романа Анатолійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних, третя особа: ПАТ КБ «Український фінансовий світ», в якому просили: - визнати протиправним та скасувати рішення та зобов'язати подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо позивачів як вкладників Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ», які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; - зобов'язати включити позивачів до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ», які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2018 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року, задоволено клопотання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Оберемка Р.А. про залишення позову без розгляду. Позовну заяву позивачів залишено без розгляду.

У касаційній скарзі позивач заявив вимогу про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення у зв'язку з її необґрунтованістю.

Суд, переглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін, оскільки відсутні підстави для їх скасування.

Згідно з частиною 1 статті 99 КАС України (в редакції, яка була чинною до 15 грудня 2017 року), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Тобто, чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство обмежувало право особи на звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів конкретно визначеним строком. Це, насамперед, викликано специфікою спорів, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Дані строки обмежують час, протягом якого вказані правовідносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом встановленого законодавством строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознак стабільності.

У відповідності до ч. 2 ст. 99 КАС України (в редакції, яка була чинною до 15 грудня 2017 року), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оскільки, початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

При цьому, варто зауважити, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для особи на вчинення певних дій.

Позивачі в своїй позовній заяві просять визнати протиправними та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича про визнання нікчемними договорів банківського вкладу (депозиту) від червня, липня 2014 року укладених між позивачами та ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» та зобов'язання включити позивачів до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ», які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ».

Постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2014 року № 491 відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ».

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 14 серпня 2014 року № 69, у ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію, а саме: Гончарова Сергія Івановича строком на 3 місяці з 15 серпня 2014 року по 15 листопада 2014 року.

Згідно рішення виконавчої дирекції Фонду від 13 листопада 2014 року № 119, розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 13 листопада 2014 року та призначено Гончарова С.І. уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Український фінансовий світ».

ОСОБА_288 цього, рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування від 02 листопада 2015 року № 198 було змінено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова С.І. на провідного юрисконсульта відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Оберемка Романа Анатолійовича.

14 серпня 2014 року на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розміщено оголошення про те, що відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 14 серпня 2014 року № 491 відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ».

20 листопада 2014 року на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розміщено оголошення про те, що у зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 13 листопада 2014 року рішення № 119 про початок ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ», Фонд з 21 листопада 2014 року розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку.

При цьому, як зазначено позивачами в позовній заяві, їм було відомо, що для отримання коштів вкладники ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» з 21 листопада 2014 року по 31 грудня 2014 року включно могли звертатись до установ банку-агента Фонду ПАТ «Альфа-Банк».

ОСОБА_288 цього, представником позивачів зазначено, що в грудні 2014 року позивачі отримали повідомлення від уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Оберемка Романа Анатолійовича, в яких зазначалось про нікчемність їхніх правочинів.

Таким чином, позивачам було відомо про не включення їх до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду в грудні 2014 року.

Однак, матеріали справи не містять доказів того, що з грудня 2014 року по червень 2016 року позивачі звертались із заявами чи повідомленнями про включення їх до Загального реєстру вкладників.

Отже, звертаючись до суду з даним позовом в червні 2016 року, позивачами пропущено встановлений законом шестимісячний строк на звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Доводи представника позивачів про те, що в межах спірних правовідносин порушення прав позивачів носить триваючий характер, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, відповідно до ч.ч. 2, 5 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Таким чином, законом визначені строки для формування Уповноваженою особою повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також для затвердження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб реєстру вкладників для здійснення виплат. Такі строки на час вручення позивачам повідомлення закінчилися.

Норми ст. 99 КАС України (в редакції, яка була чинною до 15 грудня 2017 року) не пов'язували початок перебігу строку звернення до адміністративного суду із обізнаністю особи про підстави прийняття суб'єктом владних повноважень певних рішень чи про їх обґрунтування (мотивацію). В даному випадку, інформація про прийняті відповідачем рішення, їх суть була опублікована та доведена до відома населення, відповідно до вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність» та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а відтак, про порушення зазначеними рішеннями своїх прав, позивачі могли дізнатися саме з дати розміщення такої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07 березня 2018 року в адміністративній справі № 826/281/16 (адміністративне провадження № К/9901/16754/18).

З огляду на зазначене, суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, дійшов правильного висновку про те, що позивачами при зверненні до суду з адміністративним позовом пропущено строк звернення до суду, передбачений частиною 2 статті 99 КАС України (в редакції, яка була чинною до 15 грудня 2017 року).

Натомість, позивачем не надано жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду протягом півтора роки, не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.

Згідно частини четвертої статті 123 КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року), якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до положень пункту 8 частини першої статті 240 КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року), суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, зокрема з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Представник позивача у касаційній скарзі аргументує пропуск строку позивачем на звернення до суду юридичною необізнаністю позивача.

Суд критично оцінює доводи скаржника, наведені в касаційній скарзі, та наголошує на тому, що необізнаність позивача з нормами законодавства не може свідчити про поважність причин пропуску такого строку, оскільки вказана обставина не є незалежною від його волі та не пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами. За виявлення належної активності та небайдужості, існувала об'єктивна можливість реалізувати своє право на оскарження у встановлений законом строк.

Враховуючи, що заявник звернувся з апеляційною скаргою з пропуском строку на апеляційне оскарження без поважних причин для такого пропуску, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі.

Враховуючи, що наявності правових підстав для поновлення пропущеного строку не встановлено, суд дійшов правильного висновку про залишення позову без розгляду.

Суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення, правильно застосувавши норми матеріального права та не допустив порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року у справі № 826/8339/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

М.М. Гімон

О.П. Стародуб ,

Судді Верховного Суду