Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.12.2018 року у справі №357/6560/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2018 року

Київ

справа №357/6560/17

адміністративне провадження №К/9901/44423/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Кравчука В.М., Мороз Л.Л.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 8 вересня 2017 року (головуючий суддя - Бондаренко О. В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2017 року (головуючий суддя - Василенко Я.М., судді: Кузьменко В.В., Шурко О.І.)

у справі № 357/6560/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - Головне управління ПФУ), третя особа: Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - Білоцерківська ОДПІ ГУДФС у Київській області), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління ПФУ щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років у зв'язку із підвищенням посадових окладів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів» (далі - постанова КМУ № 1013);

- зобов'язати Головне управління ПФУ провести перерахунок пенсії відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в редакції, чинній на день призначення пенсії та виникнення права на такий перерахунок, у зв'язку з підвищенням розміру посадових окладів працюючим службовцям згідно з постановою КМУ № 1013, з урахуванням сум грошового забезпечення, визначених у довідці Білоцерківської ОДПІ ГУДФС у Київській області від 16 березня 2017 року № 3720/Г/10-02-05-040 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, та здійснити відповідні виплати за весь період з дати виникнення права на такий перерахунок, тобто починаючи з 1 січня 2016 року, без обмеження строком відповідно до частини третьої статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ та з 21 грудня 2005 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». 12 квітня 2017 року звернувся до Головного управління ПФУ з заявою про перерахунок пенсії, у зв'язку зі збільшенням розміру грошового забезпечення за посадою з якої він звільнився на пенсію, на підставі довідки Білоцерківської ОДПІ від 16 березня 2017 року № 3720/Г/10-02-05-040 про розмір грошового забезпечення. Однак, Головне управління ПФУ листом від 3 травня 2017 року відмовило у перерахунку пенсії посилаючись на відсутність підстав для перерахунку пенсії, оскільки з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 року №77 положення постанови КМУ №1013 не поширюються на військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 8 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління ПФУ щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 за вислугу років у зв'язку із підвищенням посадових окладів відповідно до постанови КМУ №1013. Зобов'язано Головне управління ПФУ провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в редакції, чинній на день призначення пенсії та виникнення права на такий перерахунок, у зв'язку з підвищенням розміру посадових окладів працюючим службовцям згідно з постановою КМУ №1013, з урахуванням сум грошового забезпечення, визначених у довідці Білоцерківської ОДПІ ГУДФС у Київській області від 16 березня 2017 року № 3720/Г/10-02-05-040 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, та здійснити відповідні виплати за весь період з дати виникнення права на такий перерахунок, тобто починаючи з 1 січня 2016 року, без обмеження строком відповідно до частини третьої статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги зазначив, що позивачем пропущено строк звернення до суду встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки з позовними вимогами про перерахунок та виплату пенсії з 1 січня 2016 року, звернувся до суду лише 2 червня 2017 року. Що ж стосується підстав для перерахунку позивачу пенсії, то постанова Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 року № 77 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 і від 9 грудня 2015 року № 1013» не є такою підставою відповідно до частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

У запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Вирішуючи позов суди виходили з того, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до грошового атестату Білоцерківської ОДПІ ГУДФС у Київській області від 7 лютого 2006 року № 47-05 № 26 підполковник податкової міліції ОСОБА_1 мав посадовий оклад 373 грн. на місяць, оклад за військовим або спеціальним званням 130 грн. на місяць. Відсоткова надбавка за вислугу років у розмірі 35 відсотків - 176,05 грн. Вислуга років за станом на 1 квітня 2004 року наказом ДПА в Київській області від 29 квітня 2004 року за №118-О визначена 18 років 09 місяців 01 день. Надбавка відповідно до указу Президента України від 22 березня 2002 року № 288 за особливі умови служби, професійний ризик, кваліфікацію та виконання особливо важливих завдань у розмірі 100% - 679,05 грн. на місць. Надбавка за високі досягнення в праці відповідно до пункту 2.1.г. постанови Кабінету Міністрів України № 2288 в розмірі 50% - 251,50 грн. на місяць. Надбавка за особливі умови праці відповідно до пункту 4.2 постанови Кабінету Міністрів України № 1592 в розмірі 50 % - 251,50 грн. на місяць. Доплата до належної суми пенсії відповідно до пункту 5.1.г. постанови Кабінету Міністрів України № 1592 в розмірі 50% - 521,11 грн. на місяць. Премія відповідно до пункту 5.2. постанови Кабінету Міністрів України № 1592 в розмірі 296,98% - 1 493,81 грн. на місць. Задоволений такими видами грошового утримання: посадовий оклад по 20 грудня 2005 року включно, окладом за військовим або спеціальним званням по 20 грудня 2005 року включно, надбавкою відповідно до указу Президента України від 22 березня 2002 року № 288 за особливі умови служби, професійний ризик, кваліфікацію та виконання особливо важливих завдань у розмірі 100% по 20 грудня 2005 року включно, надбавкою за особливі умови праці відповідно до пункту 4.2 постанови Кабінету Міністрів України № 1592 в розмірі 50% по 20 грудня 2005 року включно, надбавкою за високі досягнення в праці відповідно до пункту 2.1.г. постанови Кабінету Міністрів України № 2288 в розмірі 50% по 20 грудня 2005 року включно, доплатою до належної суми пенсії відповідно до пункту 5.1.г. постанови Кабінету Міністрів України № 1592 в розмірі 50% по 20 грудня 2005 року включно, премією відповідно до пункту 5.2. постанови Кабінету Міністрів України № 1592 в розмірі 296,98% (виплачена згідно наказу Білоцерківської ОДПІ від 30 січня 2006 року № 4-ПЗ) в сумі 950,60 грн. по 20 грудня 2005 року включно.

Згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 16 березня 2017 року № 3720/Г/10-02-05-040, яка видана ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 1 грудня 2015 року (день з якого змінено розмір грошового забезпечення особам, що проходять службу), за посадою завідувача сектору протидії незаконному відшкодуванню ПДВ податкової міліції Білоцерківської ОДПІ Київської області становить: посадовий оклад 1 378 грн., оклад за військовим (спеціальним) званням підполковник 130 грн., надбавка за вислугу років (35%) 527 грн. 80 коп., надбавка за високі досягнення у праці (50 відсотків) 1 017, 90 грн., премія (113,51%) 1 564, 17 грн., а всього 4617,87 грн.

12 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідно до довідки Головного управління Державної фіскальної служби в Київській області від 16 березня 2017 року № 3720/Г/10-02-05-040 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії працюючого на відповідній посаді Білоцерківської ОДПІ Київської області станом на 1 грудня 2015 року відповідно до постанови КМУ № 1013.

Листом від 3 травня 2017 року Головне управління ПФУ відмовило позивачу у перерахунку пенсії, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 року № 77 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 і від 9 грудня 2015 року № 1013» внесено зміни, а саме пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України № 1013, викладено в такій редакції: «у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов'язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців (крім військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських)». У зв'язку з цим, підстави для перерахунку пенсії призначеної за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутні.

Задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відмова Головного управління ПФУ у здійсненні перерахунку пенсії в підвищеному розмірі є неправомірною, оскільки не ґрунтується на конституційному принципі верховенства права, вимогах закону, дії його в часі та обставинах справи.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Порядок перерахунку пенсій військовослужбовцям визначено розділом VIII Закону України від 9 квітня 1992 року N 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII).

Відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-XII (в редакції Закону на час виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

На виконання статей 43, 63 Закону № 2262-XII постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок).

Згідно з пунктами 1, 2, 3 Порядку перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Таким чином, право на перерахунок пенсії виникає у військовослужбовців, у тому випадку, коли за рішенням суб'єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців, змінюється розмір хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень).

Постановою КМУ № 1013 встановлені відповідні підвищення розмірів посадових окладів з 1 грудня 2015 року.

Так, пунктом 3 постанови КМУ № 1013 передбачено, що Міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.

Разом з тим, постановою Кабінету міністрів від 11 лютого 2016 року № 77 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 і від 9 грудня 2015 року № 1013» підпункт 3 Постанови КМУ № 1013 викладено в такій редакції: «у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов'язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців (крім військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських).

Таким чином, внесеними змінами до даного нормативно-правового акту підвищено на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців. Разом з тим, Кабінетом Міністрів України зроблено виключення і розповсюджується воно саме на військовослужбовців, ким і є позивач. Крім того, відповідно до вказаної норми підвищення посадових окладів відноситься лише до тих керівних працівників, спеціалістів і службовців, розмір виплат, пов'язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій яких затверджено відповідними постановами, перелік яких і наведено безпосередньо в постанові №77. Однак, позивач не отримує кошти на підставі жодної постанови з вказаного переліку.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що підставою для перерахунку пенсії військовослужбовцям є прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Разом з тим, відповідного рішення Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-XII, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не було. А тому відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 5 квітня 2016 року у справі №21-2277а15.

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» вказав на те, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мір залежить від становища в державах, особливо фінансового.

Тобто, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через відсутність фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність у відповідача законних підстав для здійснення позивачу перерахунку пенсії, оскільки Кабінетом Міністрів України не було прийнято рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення, а постанова Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 року № 77 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 і від 9 грудня 2015 року № 1013» не є підставою для перерахунку пенсії відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про задоволення позовних вимог.

Крім того, відповідно до частин першої та другої статті 99 КАС України в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Згідно зі статтею 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Колегія суддів вважає, що будь-які об'єктивні чи суб'єктивні обставини не позбавляли позивача можливості звернутися до суду у визначені законом строки з відповідним позовом до відповідача, якщо позивач вважав, що діями чи бездіяльністю відповідача порушуються його права та законні інтереси.

З огляду на наведене, з урахуванням часу звернення позивача з позовом до суду (12 червня 2017 року), позовні вимоги за період з 1 січня 2016 року по 11 грудня 2016 року, включно, підлягають залишенню без розгляду.

Відповідно до статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу, а саме: якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина четверта статті 123 КАС України).

Оскільки обставини справи встановлені з достатньою повнотою, але судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення.

З огляду на викладене та, враховуючи, що обставини справи встановлені з достатньою повнотою, але судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись статтями 345, 354, 356 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області задовольнити частково.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 8 вересня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2017 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, третя особа: Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за період з 17 вересня 2015 року по 5 жовтня 2016 року, включно, залишити без розгляду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

В.М. Кравчук

Л.Л. Мороз,

Судді Верховного Суду