Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 листопада 2018 року

Київ

справа №816/2919/15

касаційне провадження №К/9901/19253/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 (головуючий суддя Удовіченко С.О.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 (головуючий суддя Зеленський В.В., судді: Чалий І.С. , П'янова Я.В.) у справі №816/2919/15 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.04.2015 №0002152204/1229, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 34000,00грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.04.2015 №0002152204/1229 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 17000,00грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема, частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що співробітниками Головного управління Міндоходів у Полтавській області на підставі наказу від 24.03.2015 №263 та відповідно до направлень від 24.03.2015 №535-539 проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 за місцем фактичного провадження діяльності - магазину «Маркет Опт», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що оформлено актом від 02.04.2015 (реєстраційний номер від 03.04.2015 №0176/16/3/22/2874204006, бланк №0000187) .

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог частини дванадцятої статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме - здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без відповідних ліцензій.

На підставі зазначеного висновку акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.04.2015 №0002152204/1229, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 34000,00грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов до висновку, що роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій законодавцем розглядається як одне порушення, а тому застосуванню пдлягала штрафна санкція у розмірі 17000,00грн.

Суд касаційної інстанції не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Аналіз зазначеної правової норми дає підстави для висновку, що роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами є окремими видами господарської діяльності, право на здійснення яких передбачає отримання різних ліцензій.

Згідно з абзацом п'ятим частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Враховуючи викладене, у разі встановлення факту здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюнових виробів без наявності відповідних ліцензій до суб'єкта господарювання застосовується фінансові санкції в розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень за кожне з двох порушень.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на господарській одиниці позивача відбувалася реалізація як тютюнових так і алкогольних виробів без ліцензії, а саме встановлено факт реалізації продавцем ОСОБА_2 через касу №3 магазину «Маркет Опт», розташованого у АДРЕСА_1 пачки сигарет «Winston XS Silver» та пляшки слабоалкогольного енергетичного напою «Revo» без наявності відповідних ліцензій.

За встановлених обставин здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами та алкогольними напоями у період відсутності відповідних ліцензій, суд касаційної інстанції вважає правомірним застосування до позивача фінансових санкцій рішенням від 22.04.2015 №0002152204/1229 в загальній сумі 34000,00грн., тобто по 17000,00грн. за кожне з порушень.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, висновок судів про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог є необґрунтованим.

Відповідно до частин першої, третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Таким чином, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права щодо розглядуваних правовідносин, постановлені у справі рішення підлягають скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Керуючись статтями 341, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 у справі №816/2919/15 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду