Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2023 року

м. Київ

справа № 240/6556/22

адміністративне провадження № К/990/37291/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №240/6556/22

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 (головуючий суддя: Семенюк М.М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2022 (за наслідками перегляду ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 13.10.2022) (колегія у складі: головуючого судді Капустинського М.М., суддів: Сапальової Т.В. Ватаманюка Р.В.), -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області (далі також - відповідач), в якому позивач просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка призвела до ненарахування та невиплати з 19.03.2021 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII);

- зобов`язати відповідача провести з 19.03.2021 нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до статті 37 Закону №796-XII, в розмірі 40% від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на відповідний рік.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 залишено без розгляду позовну заяву щодо нарахування та виплати грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 19.03.2021 по 22.09.2021.

3. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2022 ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 залишено без змін.

4. Залишаючи позов в частині без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем пропущений строк звернення до суду, а в заяві не зазначені підстави пропуску звернення до суду, які можуть бути визнані судом поважними, а тому суд залишає без розгляду позов в частині щодо нарахування та виплати щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону №796-XII, за період з 19.03.2021 по 22.09.2021 - період, за який, у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, правовідносини не можуть вважатись спірними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. ОСОБА_1 із вказаними судовими рішеннями не погодився, тому 27.12.2022 через підсистему "Електронний суд" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2022.

6. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що судом першої інстанції протиправно не розглянуто клопотання позивача про залишення позовної заяви без розгляду від 05.10.2022, подане у зв`язку з тим, що в провадженні цього ж суду була справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав та є рішення по справі №240/11744/20 від 19.03.2021, яке набрало законної сили 20.04.2021 і без кінцевої дати виконання. Також звертає увагу на неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі №164/1904/14-ц, від 24.04.2018 у справі №646/6250/17, від 30.10.2018 у справі №493/1867/17, від 22.01.2019 у справі №201/9987/17, від 29.11.2019 у справі №642/7479/16-а, від 30.01.2020 у справі №554/5119/16-а, від 23.07.2020 у справі №761/28365/16-а, від 24.11.2020 у справі №815/460/18 щодо застосування положень статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. 28.12.2022 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.

8. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді Бучик А.Ю., Рибачук А.І.

9. Ухвалою Верховного Суду від 16.01.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2022 (за наслідками перегляду ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 13.10.2022) у справі за вищезазначеним позовом.

10. Ухвалою Верховного Суду від 19.06.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

12. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

13. Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

14. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позовні вимоги стосуються нарахування та виплати щомісячної грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону №796-XII, починаючи з 19.03.2021.

15. Колегія суддів звертає увагу на те, що таке право на виплату щомісячної грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону №796-XII не є абсолютним і може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

16. Закон №796-XII не встановлює спеціального строку звернення до суду за захистом порушеного права на отримання певного виду пенсії чи додаткової виплати за цим Законом, відтак застосуванню підлягає строк звернення до суду, визначений частиною другою статті 122 КАС України.

17. Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

18. Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

19. Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

20. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

21. Отже строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

22. Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

23. Позивач зазначав, що спірну грошову допомогу отримував до 31.12.2014. Із 01.01.2015 на підставі Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VIII, виплата зазначеної допомоги припинена. Проте, вказану зміну статті 37 Закону №796-XII визнано неконституційною згідно з рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018. Вважає, що у зв`язку з прийняттям рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018, відповідач повинен був із 17.07.2018 нараховувати та виплачувати щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбачену статтею 37 Закону №796-XII, чого зроблено не було. На звернення до відповідача з заявою про виплату цієї допомоги, позивач отримав відмову.

24. Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі про її невиплату відомо особі, яка повинна отримувати цю виплату щомісячно. Відтак, отримання позивачем листа від територіального органу соціального захисту населення у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про підстави невиплати такої допомоги і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

25. Так, позивач пов`язує порушення своїх прав з невиплатою певних щомісячних платежів, які відповідач повинен був сплачувати у зв`язку із прийняттям рішення Конституційним Судом України від 17.07.2018 № 6-р/2018. Вказане рішення було вчасно опубліковано і особа могла з ним ознайомитись.

26. Колегія суддів зауважує, що не отримуючи щомісячно грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства після прийняття рішення Конституційним Судом України від 17.07.2018 оку № 6-р/2018, позивач вже з серпня 2018 року міг знати, що порушується його право на отримання вказаної виплати.

27. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у пункті 42 постанови від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 зазначила, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

28. Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач звернувся до суду з цим позовом лише 23.03.2022, а тому з врахуванням шестимісячного строку звернення до суду, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для залишення частини позовних вимог за період з 19.03.2021 по 22.09.2021 без розгляду.

29. Доводи скаржника про те, що судом першої інстанції протиправно не розглянуто клопотання позивача про залишення позовної заяви без розгляду від 05.10.2022, подане у зв`язку з тим, що в провадженні цього ж суду була справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав та є рішення по справі №240/11744/20 від 19.03.2021, яке набрало законної сили 20.04.2021 і без кінцевої дати виконання, є безпідставними, оскільки в матеріалах справи відсутнє таке клопотання позивача від 05.10.2022 та позивачем не надано доказів, які підтверджують факт звернення до суду з відповідним клопотанням. Крім того, аналіз рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.03.2021 у справі №240/11744/20 дає підстави стверджувати, що вказана справа та справа №240/6556/22 не є тотожними, оскільки позивач просить про нарахування та виплату спірної допомоги за різні періоди.

30. Також колегія суддів вважає помилковими посилання скаржника на правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі №164/1904/14-ц, від 24.04.2018 у справі №646/6250/17, від 30.10.2018 у справі №493/1867/17, від 22.01.2019 у справі №201/9987/17, від 29.11.2019 у справі №642/7479/16-а, від 30.01.2020 у справі №554/5119/16-а, від 23.07.2020 у справі №761/28365/16-а, від 24.11.2020 у справі №815/460/18, оскільки ця справа (№240/6556/22) і справи №164/1904/14-ц, №646/6250/17, №493/1867/17, №201/9987/17, №642/7479/16-а, №554/5119/16-а, №761/28365/16-а, №815/460/18 не є однопредметними і виникли за різного правового регулювання. Так, у вказаних позивачем справах спір стосується перерахунку/поновлення пенсії органами Пенсійного фонду України, тоді як у цій справі спір стосується нарахування та виплати щомісячної грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону №796-XII, яка здійснюється територіальними органами соціального захисту населення.

31. Таким чином, доводи касаційної скарги позивача не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій.

32. За правилами статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

33. Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, а тому підстави для скасування ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2022 (за наслідками перегляду ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 13.10.2022) - відсутні.

Керуючись статтями 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2022 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко А.Ю. Бучик А.І. Рибачук