Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.06.2018 року у справі №821/305/16
Ухвала КАС ВП від 23.01.2018 року у справі №821/305/16
Ухвала КАС ВП від 23.01.2018 року у справі №821/305/16
Постанова КАС ВП від 20.06.2018 року у справі №821/305/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2018 року

Київ

справа №821/305/16

адміністративне провадження №№ К/9901/3356/18, К/9901/3357/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В. М., Шарапи В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Шевчук К.В.

представника відповідача 1- Приступи О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційні скарги Державної судової адміністрації України, Господарського суду Херсонської області

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 липня 2016 року (головуючий суддя - Кисильова О.Й.)

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року (головуючий суддя - Градовський Ю.М., судді - Кравченко К.В., Лук`янчук О.В.)

у справі № 821/305/16

за позовом ОСОБА_3

до Державної судової адміністрації України, Господарського суду Херсонської області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.

Короткий зміст позовних вимог.

1. 10 березня 2016 року ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулася до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної судової адміністрації України (далі - відповідач 1), Господарського суду Херсонської області (далі - відповідач 2), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила :

1.1. - визнати протиправною невиплату господарським судом Херсонської області вихідної допомоги в розмірі 10-ти місячних заробітних плат за останньою посадою;

1.2. - зобов'язати господарський суд Херсонської області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 вихідну допомогу в розмірі 10-ти місячних заробітних плат за останньою посадою.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що право на відставку набуто під час дії Закону України "Про судоустрій і статус суддів", в редакції, яка надавала право судді при виході у відставку право на вихідну допомогу в розмірі 10 місячних заробітних плат, виключення положення щодо такого нарахування та виплати не може скасовувати вже існуюче та той час право на одержання вихідної допомоги, отже відмова у виплаті вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою є протиправною, оскільки порушує права та інтереси гарантовані Конституцією України.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій.

3. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 05 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року, адміністративний позов ОСОБА_3 до Державної судової адміністрації України, Господарського суду Херсонської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю.

3.1. Визнано протиправною відмову господарського суду Херсонської області у виплаті ОСОБА_3 вихідної допомоги в розмірі 10-ти місячних заробітних плат за останньою посадою у зв`язку з виходом у відставку.

3.2. Зобов'язано господарський суд Херсонської області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 вихідну допомогу в розмірі 10-ти місячних заробітних плат за останньою посадою у зв`язку з виходом у відставку.

4. Задовольняючи позов, суд попередніх інстанцій виходили з того, що реалізація права судді на відставку за наявності підстав, встановлених ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», є підставою для виплати такому судді вихідної допомоги в розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою. Також, реалізація права позивача на відставку, яка здійснювалася шляхом подання останнім заяви до Вищої ради юстиції з подальшим направленням подання про звільнення до Верховної ради України, мали місце до набрання чинності ЗУ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», яким із ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» було виключено ст.136, що гарантувало виплату вихідної допомоги судді, який вийшов у відставку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень).

5. 12 жовтня 2016 року та 13 жовтня 2016 року Вищим адміністративним судом України отримано касаційну скаргу Державної судової адміністрації України та касаційну скаргу Господарського суду Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 липня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року.

6. В касаційній скарзі відповідачі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просять скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 липня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

7. В обґрунтування поданої касаційної скарги, Державна судова адміністрація України вказує на те, що підстави для нарахування та виплату позивачу вихідної допомоги при виході у відставку відсутні, позаяк реалізація права на відставку відбулася 25.12.2014 - дата прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення ОСОБА_3, а не на дату звернення з відповідною заявою до Вищої Ради Юстиції.

8. В обґрунтування поданої касаційної скарги, Господарський суд Херсонської області вказує на те, що рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2013 від 19.11.2013,вихідна допомога визначена разовою формою матеріальної винагороди при виході судді у відставку. А тому, як стверджує відповідач 2, не може бути віднесена до соціальних гарантій судді і її невиплата не звужує дані гарантії, що зазначено у рішеннях судів попередніх інстанцій.

9. Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 07 листопада 2016 року за даними касаційними скаргами відкрито касаційне провадження.

10. Позивачем заперечення на дані касаційні скарги не подані, що не перешкоджає її розгляду по суті.

11. 15 грудня 2017 року припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України, у зв`язку із початком роботи Верховного Суду.

12. На виконання пп. 4 п. 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції з 15 грудня 2017 року, касаційні скарги Державної судової адміністрації України, Господарського суду Херсонської області разом з матеріалами адміністративної справи передані на розгляд Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду.

13. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, касаційне провадження № К/9901/3357/17, протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду № К/9901/3356/18 (адміністративна справа № 821/305/16) визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду для розгляду даної касаційної скарги у наступному складі: судді - доповідача - Данилевич Н.А., суддів - Бевзенка В.М., Шарапи В.М.

14. Ухвалами Верховного Суду від 16 січня 2018 року касаційні скарги Державної судової адміністрації України, Господарського суду Херсонської області прийняті до провадження

15. Відповідачем 1 заявлено клопотання про участь у судовому засіданні у відповідності до ч. 3 ст. 344 Кодексу адміністративного судочинства України.

16. Ухвалою Верховного Суду від 11 червня 2018 року зазначені касаційні скарги призначено до касаційного розгляду в судовому засіданні.

17. В судове засідання з'явився представник відповідача 1, позивач та відповідач 2 в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

18. Представник відповідача 1 в судовому засіданні доводи касаційної скарги підтримав та просив її задовольнити в повному обсязі.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

19. 14 січня 2014 року ОСОБА_3 подано до господарського суду Херсонської області заяву про звільнення з посади судді у зв'язку з поданням заяви про відставку.

20. 14.01.2014 року господарський суд Херсонської області направив заяву позивача разом з додатками до Вищої ради юстиції України за вих. №01.01-03/321/2014.

21. 11.02.2014 року Вищою радою юстиції прийнято рішення про внесення до Верховної ради України подання про звільнення ОСОБА_3 з посади судді господарського суду Херсонської області, у зв'язку з поданням заяви про відставку.

22. 25.12.2014 року Верховною Радою України винесено постанову №59-VIІІ «Про звільнення суддів», якою суддю господарського суду Херсонської області Ємленінову З.І. звільнено з посади судді у зв'язку з поданням заяви про відставку.

23. 26.12.2014 року на підставі постанови Верховної Ради України від 25.12.2014 року №59-VIІІ головою Господарського суду Херсонської області винесено наказ №01.02.-02/9 «Про звільнення судді Ємленінової З.І.».

24. Як встановлено судами попередніх інстанцій, при звільненні, позивачу не виплачена вихідна допомога на підставі статті 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, що діяла до 01 квітня 2014 року.

25. У лютому 2016 року позивач звернулась до Господарського суду Херсонської області та Державної судової адміністрації України з листами щодо нарахування та виплати вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат.

26. 10.02.2016 року господарський суд Херсонської області повідомив позивача про відсутність правових підстав для нарахування та виплати вихідної допомоги у зв'язку із виходом у відставку, оскільки ст.136 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» була виключена відповідно до положень ЗУ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні»та відмовив у нарахуванні та виплаті вихідної допомоги.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ.

27. Частина 2 статті 19 Конституції України, в редакції на час прийняття Верховною Радою України постанови №59-VIІІ: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

28. Частина 1 статті 58 Конституції України в редакції на час прийняття Верховною Радою України постанови №59-VIІІ: закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

29. Пункт 9 частини 5 статті 126 Конституції України в редакції на час прийняття Верховною Радою України постанови №59-VIІІ: суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив у разі подання суддею заяви про відставку або звільнення з посади за власним бажанням.

30. Частина 1 статті 120 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VI (далі - Закон № 2453-VI), в редакції на час прийняття Верховною Радою України постанови № 1515-VIII: суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

31. Частини 3,4 статті 120 Закону №2453-VI, в редакції на час прийняття Верховною Радою України постанови №59-VIІІ: заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею безпосередньо до Вищої ради юстиції, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви вносить до органу, який обрав або призначив суддю, подання про звільнення судді з посади. Суддя здійснює свої повноваження до прийняття рішення про його звільнення.

32. Частини 2,3 статті 122 Закону №2453-VI, в редакції на час прийняття Верховною Радою України постанови №59-VIІІ: питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України без висновку комітетів Верховної Ради України та будь-яких перевірок. Повноваження судді припиняються з дня прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення з посади судді.

33. Частина 1 ст. 136 Закону №2453-VI, в редакції до 01.04.2014 : судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

34. Підпункт 1 пункт 28 розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VII (далі - Закон № 1166-VII): у Законі України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529 із наступними змінами): статтю 136 виключити.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

35. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

36. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

37. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

38. Аналіз вищенаведеної норми Конституції України, із застосуванням Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, дає розуміння про дію нормативно - правового акта в часі як момент початку набрання цим актом чинності та припинення - як момент втрати ним чинності. Тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно - правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

39. Тому до спірних правовідносин слід застосовувати положення нормативно - правових актів, які діяли на час прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення позивача з посади судді.

40. Крім того, Суд зауважує, що ОСОБА_3 звільнено з посади судді 25 грудня 2014 року, тобто у той час, коли право на вихідну допомогу у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, передбачене статтею 136 Закону №2453-VI не існувало, оскільки дана норма виключена положенням Закону № 1166-VII.

41. Крім того, Суд зазначає, що приписами абзацу 6 п. 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 19 листопада 2013 року № 10-рп/2013, передбачено: "&l ;за своєю правовою природою вихідна допомога є разовою формою матеріальної винагороди при виході судді у відставку. Вона виплачується з метою забезпечення йому належних соціально-побутових умов, а також для стимулювання осіб, які перебувають на посаді судді, до довгострокового виконання ними професійних обов'язків. Вихідна допомога не належить до таких конституційних гарантій незалежності суддів, як суддівська винагорода чи довічне грошове утримання, оскільки не є основним джерелом матеріального забезпечення суддів, не має постійного характеру та не покриває соціальних ризиків, пов'язаних, зокрема, із хворобою, інвалідністю, старістю&?у;".

42. З огляду на викладене, Суд вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли хибного висновку щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_3 Позаяк підстави для виплати вихідної допомоги позивачу, станом на дату її виходу у відставку - 25 грудня 2014 року, що є датою прийняття Верховною Радою України постанови № 59-VIII відсутні.

43. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

44. Відповідно до ч. 1, 3 статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

45. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

46. Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до помилкового висновку про протиправність дій відповідачів.

47. Керуючись статтями 341, 344, п.3 ч.1.ст.349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В :

48. Касаційні скарги Державної судової адміністрації України, Господарського суду Херсонської області задовольнити.

49. Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 липня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року - скасувати.

50. Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_3 до Державної судової адміністрації України, Господарського суду Херсонської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

51. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Головуючий суддя Н.А. Данилевич

Судді В. М. Бевзенко

В.М. Шарапа