ПОСТАНОВА

Іменем України

20 травня 2019 року

Київ

справа №821/1180/18

адміністративне провадження №К/9901/2305/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г.,

суддів: Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,

розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 821/1180/18

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Єщенка О. В., суддів: Димерлія О. О., Коваля М. П. ),

установив:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Херсонській області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 15.05.2018 №209 "Про відрядження працівників підрозділів ГУ НП в Херсонській області в ГУ НП в Луганській та Донецькій областях для проходження ними стажування" в частині відрядження для проходження стажування з 19.05.2018 року по 20.08.2018 року в ГУ НП в Луганській області (м.

Сєвєродонецьк) слідчого слідчого відділення Корабельного відділення поліції ГУ НП майора поліції ОСОБА_1;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 04.06.2018 №134 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ГУНП" в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію";

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 03.07.2018 №169 о/с "Про особовий склад" в частині звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію";

- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді слідчого слідчого відділення Корабельного відділення поліції Херсонського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області з 04.07.2018 року;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Херсонській області на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що підставою для винесення оскаржуваних наказів та звільнення позивача із займаної посади стало не виконання ним рішення про відрядження працівників підрозділів ГУНП в Херсонській області в Луганській та Донецькій областях для проходження стажування. Позивач вважає, що він не відноситься до категорії осіб, які визначені в Положенні про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції, і підлягають стажуванню.

За таких обставин, не виконання вимог наказу про відрядження відбулось за обґрунтованих підстав, а притягнення до дисциплінарної відповідальності і подальше звільнення у зв'язку із не виконанням вказаного рішення є протиправними.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3.23 липня 2018 року Херсонський окружний адміністративний суд вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 15.05.2018 № 209 "Про відрядження працівників підрозділів ГУНП в Херсонській області в ГУНП в Луганській та Донецькій областях для проходження ними стажування" в частині, що стосується відрядження для проходження стажування ОСОБА_1.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 04.06.2018 № 134 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ГУНП" в частині, що стосується притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про поліцію".

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 03.07.2018 № 169 о/с "Про особовий склад" в частині звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про поліцію".

Поновити ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, рнокпп НОМЕР_1) на службі в поліції на посаді слідчого слідчого відділення Корабельного відділення поліції Херсонського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області з 04.07.2018 року.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, рнокпп НОМЕР_1) на службі в поліції на посаді слідчого слідчого відділення Корабельного відділення поліції Херсонського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області з 04.07.2018 року.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Херсонській області (73003, м. Херсон, вул. Лютеранська, 4, ЄДРПОУ 40108782) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, рнокпп НОМЕР_1) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з
04.07.2018 р. по 23.07.2018р. в сумі 6790 (шість тисяч сімсот дев'яносто)
гривень та допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення цієї суми.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Херсонській області
(73003 м. Херсон, вул. Лютеранська, 4, ЄДРПОУ 40108782) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, рнокпп НОМЕР_1) судові витрати в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Херсонській області подати звіт про виконання рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не підпадає під категорію осіб, які підлягають стажуванню. Крім того, відповідач при винесенні оскаржуваних наказів діяв з порушенням норм чинного законодавства.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5.20 грудня 2018 року П'ятий апеляційний адміністративний суд вирішив:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Херсонській області - задовольнити.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що призначення стажування відбулось за обґрунтованих підстав, а саме у зв'язку із фактичним зайняттям позивачем нової посади в органі поліції, про що видані відповідні накази.

Позивач не вказав обставин, які свідчать про незаконність спірного наказу та не навів вагомих об'єктивних причин, які б перешкоджали йому виконати відповідний наказ. При застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з поліції уповноваженим керівником враховано суть діяння, обставини його скоєння та характеристику позивача за попередній період служби. За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7.17 січня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1.

8. У касаційній скарзі скаржник просить постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року скасувати та залишити в силі рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року.

9. Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 та установлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

10.25 лютого 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив Головного управління Національної поліції в Херсонській області на касаційну скаргу.

11. З урахуванням неприбуття у судове засідання жодного з учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце його проведення, касаційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (позивача у справі)

12. Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Скаржник зазначає, що у відповідача були відсутні правові підстави для направлення позивача на стажування. Крім того, позивач грубого порушення службової дисципліни не допускав. Відповідач необґрунтовано застосував до позивача крайній вид дисциплінарного стягнення.

Б. Доводи відповідача у справі

13. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року - без змін. Вказує, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими та не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

14. ОСОБА_1 з лютого 2007 року проходив службу в органах внутрішніх справ України, а з листопада 2015 року - в органах поліції.

03.07.2016 року звільнений з органів поліції на підставі рішення атестаційної комісії через службову невідповідність.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 30.08.2016 року у справі №821/918/16 ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника начальника слідчого відділення Комсомольського відділення поліції Херсонського відділу поліції ГУНП в Херсонській області з 03.07.2016 року. Рішення суду набрало законної сили (а. с.108-110).

Наказом ГУНП в Херсонській області № 162 о/с від 07.09.2016 року на виконання постанови Херсонського окружного адміністративного суду, ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника начальника слідчого відділення Корабельного відділення поліції з 03.07.2016 року (а. с.105).

24.11.2016 року наказом № 258 о/с ГУНП в Херсонській області у зв'язку з реорганізацією штатів майора поліції ОСОБА_1 переведено на посаду слідчого з посади заступника начальника слідчого відділення Корабельного відділення поліції (а. с.107).

15.05.2018 року ГУНП в Херсонській області видано наказ № 209 "Про відрядження працівників підрозділів ГУНП в Херсонській області в ГУНП в Луганській та Донецькій областях для проходження стажування", згідно з яким слідчого ОСОБА_1. направлено для проходження стажування у період із 19.05.2018 року по 20.08.2018 року до ГУНП в Луганській області (м. Сєвєродонецьк) (а. с. 11).

Позивач відмовився відбути у відрядження для стажування, про що повідомив керівництву.

Наказом ГУНП в Херсонській області від 25.05.2018 року № 693 призначено службове розслідування у зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 наказу від 15.05.2018 № 209 (а. с.49).

Згідно наказу ГУНП в Херсонській області від 04.06.2018 № 134 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ГУНП", за результатами службового розслідування, за грубе порушення службової дисципліни, вимог п. 1,2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію, ч. 3 ст. 4, п. 1, 7, 8, 9 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", Присяги працівника поліції, Правил етичної поведінки поліцейських, листа Національної Поліції України від 26.01.2018 № 1053/01/12/-2018 "Про організацію проведення стажування в системі НП України", наказу ГУНП від 15.05.2018 № 209 "Про відрядження працівників підрозділів ГУ НП в Херсонській області в Луганській та Донецькій областях для проходження стажування", скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу НП України і є несумісним з подальшим їх проходженням на службі в поліції, що виразилось в умисному невиконанні письмового наказу прямого начальника без поважних причин та ігноруванні вимог НП України та ГУНП в області щодо неухильного дотримання службової дисципліни, ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію України" (а. с. 44).

Наказом ГУНП в Херсонській області від 03.07.2018 року № 169 о/с "Про особовий склад" ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за ст. 77 ч. 1 п. 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) (а. с. 45).

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

15. Конституція України

15.1. Частина 2 статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. Кодекс адміністративного судочинства України

16.1. Частина 2 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

17. Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII

17.1. Частина перша статті 18. Поліцейський зобов'язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

17.2. Частина перша статті 19. У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

17.3. Частина друга статті 19. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

17.4. Частина перша статті 64. Особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:

"Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".

17.5. Пункт 6 частини 1 статті 77. Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

17.6. Стаття 72. Професійне навчання поліцейських складається з:

1) первинної професійної підготовки;

2) підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання;

3) післядипломної освіти;

4) службової підготовки - системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно-службової діяльності.

Порядок, організацію та терміни проведення професійного навчання визначає Міністерство внутрішніх справ України.

17.7. Частина 1 статті 75. Післядипломна освіта поліцейських здійснюється на загальних засадах, визначених Законом України "Про вищу освіту", з урахуванням особливостей, визначених Частина 1 статті 75. Післядипломна освіта поліцейських здійснюється на загальних засадах, визначених Законом України "Про вищу освіту", і складається з:

1) спеціалізації;

2) перепідготовки;

3) підвищення кваліфікації;

4) стажування.

18. Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22 лютого 2006 року N 3460-IV (поширюється на поліцейських до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23.12.2015 № 901-VIII)

18.1. Стаття 1. Службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

18.2. Стаття 2. Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

18.3. Стаття 5. За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Особи рядового і начальницького складу не несуть дисциплінарної відповідальності в разі, якщо шкода завдана правомірними діями внаслідок сумлінного виконання наказу начальника або виправданого за конкретних умов службового ризику.

18.4. Стаття 7. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

18.5. Стаття 12. На осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

18.6. Стаття 14. З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.

Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

У разі повторного вчинення особою рядового або начальницького складу незначного проступку з урахуванням його нетяжкості, сумлінного ставлення цієї особи до виконання службових обов'язків, нетривалого перебування на посаді (до шести місяців) та з інших поважних причин начальник може обмежитися раніше накладеним на таку особу дисциплінарним стягненням.

Дисциплінарні стягнення у вигляді пониження в спеціальному званні на один ступінь на осіб, які мають перші спеціальні звання, і звільнення з посади на осіб, які обіймають посади найнижчого рівня, не накладаються.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Особа рядового або начальницького складу органу внутрішніх справ, яка повідомила про порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" іншим працівником міліції, не може бути звільнена із служби чи змушена до звільнення або притягнута до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з таким повідомленням.

Рішення про звільнення або притягнення до дисциплінарної відповідальності таких осіб оскаржується в установленому законом порядку.

З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного правопорушення або невиконанню вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції за рішенням начальника органу, який має право приймати або звільняти із служби особу, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування.

19. Правила етичної поведінки поліцейського під час виконання службових обов'язків, затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 9 листопада 2016 року № 1179 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 грудня 2016 року за № 1576/29706)

19.1. Пункт 1 розділу ІІ. Під час виконання службових обов'язків поліцейський, серед іншого, повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

20. Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції, затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України 24.12.2015 року № 1625

20.1. Пункт 1 розділу ІІІ. Види післядипломної освіти:

спеціалізація - складова спеціальності, що передбачає профільну спеціалізовану освітньо-професійну чи освітньо-наукову програму підготовки працівників поліції;

перепідготовка - професійне навчання, спрямоване на оволодіння працівниками поліції іншою професією;

підвищення кваліфікації - підвищення рівня готовності працівника поліції до виконання її професійних завдань та обов'язків або набуття особою здатності виконувати додаткові завдання та обов'язки шляхом набуття нових знань і вмінь у межах професійної діяльності або галузі знань;

стажування - набуття працівником поліції досвіду виконання завдань і обов'язків певної професійної діяльності або галузі знань.

20.2. Пункт 2 розділу ІХ. Стажування проходять:

працівники поліції, які зараховані до кадрового резерву, - для просування по службі;

працівники поліції, які вперше призначені на посади керівного складу Національної поліції України;

інші працівники поліції - при призначенні на нову посаду.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

22. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, суть порушення службової дисципліни позивачем зводиться до невиконання наказу ГУНП в Херсонській області від
15.05.2018 №209.

Так, 15.05.2018 року ГУНП в Херсонській області видано наказ № 209 "Про відрядження працівників підрозділів ГУНП в Херсонській області в ГУНП в Луганській та Донецькій областях для проходження стажування", згідно з яким слідчого ОСОБА_1 направлено для проходження стажування у період із 19.05.2018 року по 20.08.2018 року до ГУНП в Луганській області (м. Сєвєродонецьк) (а. с.11).

Підставою для направлення позивача на стажування стало його переведення з посади заступника начальника слідчого відділення на слідчого.

Згідно зі статтею 72 Закону України "Про Національну поліцію" (надалі-Закон №580-VIII) професійне навчання поліцейських складається з:

1) первинної професійної підготовки;

2) підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання;

3) післядипломної освіти;

4) службової підготовки - системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно - службової діяльності.

Порядок, організація та терміни проведення професійного навчання визначає Міністерство внутрішніх справ України.

~law22~ визначено, що післядипломна освіта поліцейських здійснюється на загальних засадах, визначених Законом України "Про вищу освіту", з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про вищу освіту", і складається з:

1) спеціалізації; 2) перепідготовки; 3) підвищення кваліфікації; 4) стажування.

Організаційно-правові засади організації післядипломної освіти працівників Національної поліції України, що проходять службу (працюють) на посадах, які за класифікацією професій належать до категорії керівників, професіоналів, фахівців та робітничих кадрів, визначає Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції, затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України 24.12.2015 року № 1625 (надалі - Положення № 1625).

Одним із видів післядипломної освіти згідно пункту 1 Розділу ІІІ Положення № 1625 являється стажування - набуття працівником поліції досвіду виконання завдань і обов'язків певної професійної діяльності або галузі знань.

Порядок і умови проходження поліцейськими стажування визначено Розділом ІХ Положення № 1625.

Пунктом другим цього Розділу передбачено, що стажування проходять:

працівники поліції, які зараховані до кадрового резерву, - для просунення по службі;

працівники поліції, які вперше призначені на посади керівного складу Національної поліції України;

інші працівники поліції - при призначенні на нову посаду.

Таким чином, вказаним нормативно-правовим актом чітко визначені категорії поліцейських, які повинні проходити стажування.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач не належить до категорії працівників поліції, призначених на нову посаду, оскільки функціональні обов'язки позивача до і після призначення не змінилися. Фактично позивач як був слідчим, так ним і залишився. При цьому, ОСОБА_1 припинив лише виконувати управлінські функції заступника начальника слідчого відділу.

За таких обставин колегія суддів вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для направлення позивача на стажування.

Разом з цим, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не належить до категорії працівників поліції, які підлягають стажуванню.

23. Щодо обраного виду дисциплінарного стягнення колегія суддів зазначає наступне.

Звільнення зі служби в поліції як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Разом з цим, застосовуючи крайню міру дисциплінарного стягнення відповідач повинен був належним чином обґрунтувати необхідність застосування такої міри та неможливість застосування інших видів дисциплінарного стягнення.

Колегія суддів зауважує, що невиконання наказу є суттєвим порушенням зі сторони позивача. Однак, враховуючи, що наказ про відрядження позивача для проходження стажування є протиправним, що мало бути, проте не було встановлено під час службового розслідування, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що застосування найсуворішого дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є надмірним.

24. З огляду на викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про протиправність звільнення позивача, необхідність поновлення його на відповідній посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних, а тому оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає скасуванню.

25. Разом з цим, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що суд першої інстанції при вирішенні питання про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу неправильно застосував до спірних правовідносин норми чинного законодавства.

При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному. При цьому можливе субсидіарне застосування загальних норм, тобто, в тих випадках, коли спірні правовідносини не врегульовані нормами спеціального законодавства або врегульовані не повністю.

Можливість субсидіарного застосування загальних правових норм до відносин публічної служби, як правило, закріплена у спеціальному законі, що регулює такий вид публічної служби. Подібна законодавча техніка спрямована на усунення прогалин у правовому регулюванні.

Так, відповідно до пункту 4 розділу 11 Закону України "Про Національну поліцію" до приведення законодавства України у відповідність із пункту 4 розділу 11 Закону України "Про Національну поліцію" акти законодавства застосовуються до цих правовідносин в частині, що не суперечить пункту 4 розділу 11 Закону України "Про Національну поліцію".

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ. Ця норма є відсилочною та обумовлює існування спеціального нормативно-правового акта для унормування порядку (механізму) нарахування і виплати грошового забезпечення поліцейським.

Такий "Порядок і умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання" затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України № 260 від 06 квітня 2016 року та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799.

Відповідно до пункту 2 наказу, він набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з дня набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Вперше Закон України "Про Національну поліцію" був опублікований в офіційному виданні - газеті "Голос України" 06 серпня 2015 року ( № 141-142), отже, відповідно до статті 1 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону, окремі положення закону набрали чинності 07 серпня 2015 року, а Закон в цілому - 07 листопада 2015 року.

Відповідно до частини 7 статті 15 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" накази міністерства, які є нормативно-правовими актами і пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня офіційного опублікування.

Порядок № 260 був опублікований та, відповідно, набрав чинності, 27 травня 2016 року (Офіційний вісник України від № 39).

Так, у справі, що розглядається, період вимушеного прогулу позивача тривав з 04 липня 2018 року. Тобто у період, в який набрав чинності саме спеціальний нормативно-правовий акт.

Верховний Суд ураховує приписи статті 57 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, а ті, що не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Оскільки на момент звільнення позивача зі служби в поліції норми спеціального нормативно-правового акта набрали законної сили, Верховний Суд дійшов висновку що до спірних правовідносин підлягає застосуванню Порядок № 260.

Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку № 260 передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Пунктом 9 розділу І Порядку № 260 встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Зі змісту Порядку № 260 вбачається, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.

У свою чергу, пунктом 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, визначено, що нарахування виплат, які обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Суд першої інстанції при визначенні розміру грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, який підлягав присудженню на користь позивача з відповідача, неправильно застосував до спірних правовідносин наведені норми, оскільки брав до уваги кількість робочих днів для обрахунку грошового забезпечення.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи позивача було звільнено з 04 липня 2018 року, тобто останнім місяцем його служби перед звільненням був червень 2018 року. Проте, відомості щодо суми нарахованого позивачу грошового забезпечення у червні 2018 року у матеріалах справи відсутні.

26. Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини 2 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або 2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 3) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд у цій частині до суду першої інстанції.

В решті рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

27. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

постановив:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року у справі № 821/1180/18 - скасувати.

3. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - скасувати. Справу в цій частині направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

4. В іншій частині рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року у справі № 821/1180/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді О. В. Білоус

І. Л. Желтобрюх