Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.02.2020 року у справі №826/28084/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 лютого 2020 року

Київ

справа №826/28084/15

адміністративне провадження №К/9901/16986/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шарапи В.М.,

суддів - Стеценка С.Г., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2017 року у складі колегії суддів: Собківа Я.М. (головуючий), суддів: Вівдиченко Т.Р., Костюк Л.О. у справі за його позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - уповноважена особа Фонду, ПАТ «Дельта Банк») Кадирова Владислава Володимировича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У грудні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом у якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив:

1.1 - визнати протиправним та скасувати наказ уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. від 16 вересня 2015 року №813 в частині визнання нікчемним Договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США №006-07518-260215 від 26 лютого 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 і ПАТ «Дельта Банк»;

1.2 - зобов`язати уповноважену особу Фонду Кадирова В.В. подати до Фонду додаткову інформацію про ОСОБА_1 , як вкладника ПАТ «Дельта Банк», якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі Договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США №006-07518-260215 від 26 лютого 2015 року.

2. Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 10 січня 2017 року позов задовольнив.

2.1 Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив із того, що у відповідача відсутні правові підстави для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у межах гарантованої суми відшкодування.

3. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 27 березня 2017 року, скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким відмовив у задоволенні позову.

4. Судами попередніх інстанцій встановлено:

4.1 26 лютого 2015 року між ПАТ «Дельта Банк» (далі - Банк) та ОСОБА_1 був укладений договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США №006-07518-260215, за умовами якого сума вкладу склала 3800 доларів США.

4.2 Вклад залучається на строк із моменту зарахування Вкладу на рахунок, вказаний в пункті 1.6 цього Договору, та по 27 травня 2015 року включно. Процентна ставка на суму Вкладу становить 5,5 процентів річних. Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 .

4.3 На підставі постанови Правління Національного банку України «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» від 2 березня 2015 року №150, виконавчою дирекцією Фонду 2 березня 2015 року прийнято рішення «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» №51, згідно з яким з 3 березня 2015 року розпочато процедуру виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова В.В.

4.4 Тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк» запроваджено строком на три місяці з 3 березня 2015 року по 2 червня 2015 року включно.

4.5 Строк запровадження тимчасової адміністрації було змінено та запроваджено з 3 березня 2015 року по 2 вересня 2015 року включно та продовжено з 2 вересня 2015 року по 2 жовтня 2015 року включно.

4.6 Згідно витягу з протоколу від 15 вересня 2015 року засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк", призначеної наказом уповноваженої особи Фонду №408 від 29 травня 2015 року, комісія дійшла висновку, що договори банківських вкладів, укладені між банком та фізичними особами після 16 січня 2015 року включно, за якими здійснювалося зарахування коштів на вкладні рахунки від фізичних осіб, які є одночасно кредиторами банку, є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон №4452-VI).

4.7 Також, Комісія вирішила затвердити результати перевірки, якою виявлено правочини (договори) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно з пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI, у тому числі й договір, укладений між ПАТ "Дельта Банк" та позивачем.

4.8 Наказом уповноваженої особи Фонду Кадирова В.В. «Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями» №813 від 16 вересня 2015 року вирішено застосувати наслідки нікчемності Договорів банківських вкладів (депозитів), що є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону№4452-VI згідно переліку, наведеного в Додатку №1, у якому міститься інформація про договір банківського вкладу (депозиту) №006-07518-260215 від 26 лютого 2015 року.

4.9 22 вересня 2015 року з метою недопущення подвійних виплат вкладникам гарантованої суми відшкодування коштів Фондом, уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» Кадировим В.В. винесено наказ №836 «Про внесення змін до Наказу №813 від 16 вересня 2015 року».

4.10 Наказом уповноваженої особи Фонду Кадирова В.В. «Про обмеження здійснення на час ліквідації АТ «Дельта Банк» операцій щодо виплат коштів вкладникам-фізичним особам за відповідними рахунками» №15 від 5 жовтня 2015 року вирішено обмежити на час ліквідації АТ «Дельта Банк» операції щодо виплати коштів вкладникам за рахунками, перелік яких визначений у Додатку №1 до цього Наказу, на підставі Протоколу засідання Комісії з перевірки вкладів фізичних осіб від 22 вересня 2015 року.

4.11 Згідно Додатку №1 до Наказу №15 від 5 жовтня 2015 року до Переліку рахунків (вкладів) фізичних осіб, операції щодо виплат коштів за якими обмежити на час ліквідації включено також і рахунок позивача № НОМЕР_1 .

4.12 Листом №05-3129503 від 17 листопада 2015 року Банк повідомив позивача про визнання нікчемним Договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США №006-07518-260215 від 26 лютого 2015 року з підстав пункту 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI, внаслідок чого інформацію щодо даного договору не було включено до переліку вкладників АТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, у якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

5.1. На обґрунтування касаційної скарги позивач зазначив, що суд апеляційної інстанції безпідставно дійшов висновку про те, що внесення грошових коштів на рахунок вкладника іншою особою неможливе. Скаржник зазначає, що заборони зарахування коштів на депозитний рахунок, що можуть надійти від третіх осіб, умови Договору не містять.

6. Відповідач відзив на касаційну скаргу не подав.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

7. Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

8. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом №4452-VI.

9. Частиною першою статті 3 Закону №4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

10. Згідно з положеннями частини першої статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.

11. Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

12. Згідно з положеннями статті 27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

13. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

14. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

15. Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

16. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

17. Отже, Закон №4452-VI пов`язує можливість реалізації права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу (рахунку) за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників; 6) опублікування Фондом оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, що здійснюється не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

18. Відповідно до частини першої статті 34 Закону №4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

19. Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону №4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.

20. Відповідно до частини другої статті 34 Закону №4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України».

21. Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

22. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

23. Відповідно до частини першої статті 36 Закону №4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

24. За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

25. Частиною п`ятою статті 36 Закону №4452-VI перебачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; 2) примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку); 3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також зобов`язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань банку; 4) зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов`язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі; 5) нарахування відсотків за зобов`язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.

26. Разом із тим, у силу пункту 5 частини шостої цієї ж статті обмеження, встановлене пунктом 1 частини п`ятої цієї статті, не поширюється на зобов`язання банку, зокрема, щодо виконання операцій з виплати переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

27. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач уклав з ПАТ "Дельта Банк" договір банківського вкладу (депозиту) та на відповідних рахунках позивача розміщено грошові кошти згідно з зазначеним договором, а тому в розумінні закону позивач є вкладником.

28. Укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок позивача відбулось до початку віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (2 березня 2015 року).

29. Закон №4452-VI визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду не здійснюється.

30. Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону №4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.

31. Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з підстав укладення банком правочинів (у тому числі договорів), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (пункт 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI).

32. Зі змісту даної норми вбачається, що пункт 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI не може бути застосованим до договору, укладеного між позивачем та ПАТ «Дельта Банк», оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов`язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.

33. Відтак, метою пункту 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI є недопущення зменшення активів банку або якості (ліквідності) таких активів на шкоду інших кредиторів, а також захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

34. Суд зазначає, що на позивача у цій справі поширюється конституційний принцип «для особи приватного права дозволено все, що не заборонено законом», який закріплений в частині першій статті 19 Конституції України та сформульований наступним чином: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

35. Тоді, як застосовуючи частину третю статті 38 Закону №4452-VI,Фонд або його уповноважена особа зобов`язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

36. Забезпечуючи виконання статті 38 Закону №4452-VI відповідач, фактично, позбавлений дискреційних повноважень, під якими слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

37. Крім того, колегія суддів враховує, що відповідач не довів належними та допустимими доказами того, що у момент укладення договору банківського вкладу та здійснення транзакції ПАТ «Дельта Банк» щодо зарахування суми коштів на депозитний рахунок, позивач отримав перевагу стосовно інших вкладників банку та не обґрунтував, у чому така перевага полягала.

38. Відповідно до частин першої та третьої статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

39. Отже, законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом за договором банківського рахунку. При цьому і положення статті 2 Закону №4452-VI визначають, що вкладом вважаються кошти, які надійшли до банку як безпосередньо від вкладника, так і для нього. Вказане свідчить про помилковість висновків апеляційного суду, що залучення коштів на рахунок від іншої особи свідчить про відсутність підстав вважати останні вкладом.

40. Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклад розміщено на рахунку в ПАТ «Дельта Банк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому він підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI. При цьому уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону №4452-VI.

41. Відтак, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача. як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду.

42. Вказана правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №802/351/16-а.

43. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено наявності правових підстав вважати спірний договір банківського вкладу, укладений між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» нікчемним та, відповідно, застосовувати наслідки нікчемності до даних договорів, так само, як не доведено наявність інших правових підстав, визначених Законом №4452-VI, для невключення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду.

44. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, який дійшов висновку, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду.

45. Разом із тим, колегія суддів зауважує, що рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №823 від 26 травня 2016 року внесено зміни до Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року №14. Пункт 5 розділу ІІ вказаного Положення викладено у новій редакції, зокрема, останнім абзацом визначено, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

46. Ураховуючи, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку стосовно того, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, проте помилково вказав у резолютивній частині про зобов`язання подати до Фонду додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни абзацу третього резолютивної частини рішення суду першої інстанції, виклавши у наступній редакції:

"Зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доповнення до переліку рахунків щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про що повідомити ОСОБА_1 ".

47. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі №822/2023/16.

48. Щодо висновку суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова В.В., оформлене наказом №813 від 16 вересня 2015 року в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк» від 26 лютого 2015 року №006-07518-260215 та застосування наслідків недійсності (нікчемності) правочину, Суд зазначає таке.

49. Згідно з частинами першою, другою, десятою статті 38 Закону №4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

50. За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 Закону №4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними на підставі закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

51. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі закону (частина друга статті 215 Цивільного кодексу України та частина третя статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів ПАТ "Дельта Банк" із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

52. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі №819/353/16.

53. Оскільки наказ про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу.

54. Відтак і права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

55. Встановлена правова природа згаданого рішення унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання протиправним рішення уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним правочину за договором банківського рахунку, укладеного між ПАТ «Дельта банк» та позивачем, відтак не може бути розглянута у судовому порядку (у тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах), а тому провадження у цій частині адміністративної справи підлягає закриттю.

56. Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №802/351/16-а.

57. Ураховуючи, що суд апеляційної інстанції скасував судове рішення, яке відповідає закону, Суд приходить до висновку про те, що касаційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково, скасувати постанову суду апеляційної інстанції. Рішення суду першої інстанцій в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним рішення уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним правочину скасувати, провадження у справі в цій частині позовних вимог закрити.

Резолютивну частину рішення суду першої інстанцій змінити, виклавши її у редакції цієї постанови; у іншій частині рішення суду першої інстанції залишити в силі.

58. Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанцій повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано рішення, яке відповідає закону.

59. Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 341, 345, 349, 352, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

60. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

61. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2017 року скасувати.

62. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 січня 2017 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, оформлене наказом №813 від 16 вересня 2015 року в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США, укладеного між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» від 26 лютого 2015 року №006-07518-260215 та застосування наслідків недійсності (нікчемності) правочину скасувати, провадження у справі в цій частині позовних вимог закрити.

63. Змінити рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 січня 2017 року виклавши абзац третій резолютивної частини рішення у такій редакції:

"Зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доповнення до переліку рахунків щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", відповідно до Договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США №006-07518-260215 від 26 лютого 2015 року, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про що повідомити ОСОБА_1 ".

У решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 січня 2107 року залишити в силі.

64. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Шарапа

Судді: С.Г. Стеценко

С.М. Чиркін