Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2025 року

м. Київ

справа №280/6931/24

адміністративне провадження № К/990/7429/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С.А.,

суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,

розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито,

за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 24.01.2025 (суддя-доповідач Круговий О.О., судді: Баранник Н.П., Шлай А.В.),

УСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач-1), військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач-2), у якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди позивачу з розрахунку 100 000,00 гривень на місяць за кожен день участі позивача в заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, у період з 18.04.2024 по 31.05.2024 (включно);

- зобов`язати відповідача-2 нарахувати та відповідача-1 виплатити позивачу додаткову винагороду з розрахунку 100 000,00 гривень на місяць за кожен день участі позивача в заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, у період з 18.04.2024 по 31.05.2024 (включно) з урахуванням виплачених позивачу сум додаткової винагороди за вказаний період.

2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30.09.2024 позов ОСОБА_1 задоволено частково.

2.1. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному обсязі ОСОБА_1 додаткової винагороди з розрахунку 100 000,00 грн на місяць за участь у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно) пропорційно часу участі у таких діях та заходах за період з 18.04.2024 по 31.05.2024 (включно).

2.2. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду з розрахунку 100 000,00 грн на місяць за участь у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно) пропорційно часу участі у таких діях та заходах за період з 18.04.2024 по 31.05.2024 (включно), з урахуванням виплачених сум.

2.3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

3. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, 05.11.2024 відповідач-1 звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

4. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.11.2024 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.09.2024 залишено без руху з підстав несплати судового збору, встановлено скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

5. На виконання вимог ухвали від 06.11.2024 військовою частиною НОМЕР_1 подано заяву про відстрочення/розстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у цій справі.

6. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.11.2024 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.09.2024 повернуто у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги.

7. Копію зазначеної ухвали було надіслано військовій частині НОМЕР_1 в її електронний кабінет і доставлено 29.11.2024 о 18:30.

8. Військова частина НОМЕР_1 повторно 29.12.2024 подала до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.09.2024.

9. Ухвалою від 14.01.2025 Третій апеляційний адміністративний суд визнав неповажними причини пропуску строку апеляційного оскарження у зв`язку з чим залишив без руху апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 та надав десятиденний строк з отримання копії цієї ухвали для подання клопотання про поновлення строку із зазначенням (інших) поважних причин пропуску строку.

10. На виконання вимог ухвали від 14.01.2025 відповідач-1 звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення пропущеного строку, в якій зазначив, що з уведенням воєнного стану в Україні військова частина НОМЕР_1 виконувала і продовжує виконувати бойові завдання в районах ведення бойових дій на території Запорізької, Донецької областях, а постійні обстріли неодноразово призводили до знищення командно-спостережного пункту разом із засобами зв`язку для виходу до мережі Інтернет, оргтехнікою та документацією, що унеможливлювало вчасне та без порушення процесуального строку подання апеляційної скарги.

11. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.01.2025 відмовлено військовій частині НОМЕР_1 в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.09.2024 у справі №280/6931/24.

12. Не погодившись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, покликавшись на порушення норм процесуального права, військова частина НОМЕР_1 звернулася з касаційною скаргою, у якій просила скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 24.01.2025, а справу направити до Третього апеляційного адміністративного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

13. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно не поновив строк на апеляційне оскарження, ураховуючи умови , що склались у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, чим порушив право відповідача-1 на апеляційний перегляд справи.

13.1. Представник військової частини НОМЕР_1 зазначив, що дотримався всіх умов, визначених Верховним Судом у постанові від 24.07.2023 у справі №200/3692/21, для поновлення процесуального строку у разі повторного подання апеляційної скарги:

1) первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

2) повторне подання апеляційної скарги відбулось упродовж розумного строку після отримання копії ухвали суду про повернення первісної апеляційної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань, ураховуючи необхідність вчинення дій з отримання необхідного фінансування для сплати судового збору, обставини перебування юридичного відділу військової частини НОМЕР_1 в районі ведення бойових дій, а також факту відсутності грошових коштів для сплати судового збору, що зумовило додаткову затримку;

3) відповідач-1 продемонстрував добросовісне ставлення до реалізації права на апеляційне оскарження та вжив усіх можливих заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і такі недоліки усунуті на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

4) повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також затримка повторного подання апеляційної скарги викликана об`єктивною та непереборною обставиною, яка пов`язана з перебуванням військової частини в районі ведення бойових дій.

14. Ухвалою від 03.03.2025 Верховний Суд відкрив касаційне провадження з підстав правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема положень пункту 4 частини першої статті 299 КАС України щодо підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

15. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав.

16. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд виходить із такого.

17. Статтею 295 КАС України встановлені загальні правила обчислення строку на апеляційне оскарження.

18. За приписами частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

19. Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

20. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

21. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

22. Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

23. Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.2024 Запорізьким окружним адміністративним судом розглянуто справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження. Копію указаного судового рішення надіслано військовій частині НОМЕР_1 в електронний кабінет та доставлено 01.10.2024 о 21:30, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 119 на зв.).

23.1. Ураховуючи приписи частини шостої статті 251 КАС України, копія рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.09.2024 вважається врученою відповідачу-1 02.10.2024.

24. До суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.09.2024 вперше відповідач-1 звернувся через систему «Електронний суд» 05.11.2024.

25. Удруге після повернення первісної апеляційної скарги відповідач-1 звернувся до суду апеляційної інстанції через систему «Електронний суд» 29.12.2024, тобто з пропуском строку апеляційного оскарження, що й стало підставою для залишення апеляційної скарги без руху та, в подальшому, відмови у відкритті апеляційного провадження.

26. Надаючи оцінку аргументам відповідача-1, зазначеним в апеляційній скарзі та заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що виходячи з принципу належного урядування, державні органи загалом зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок особи, яка діяла добросовісно (у цьому випадку - за рахунок позивача у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь останнього).

26.1. Суд апеляційної інстанції наголосив, що на момент подачі повторної апеляційної скарги оскаржуване рішення набрало законної сили, у зв`язку з чим заявник апеляційної скарги має навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску ними строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принципу остаточності рішення).

26.2. Також апеляційний суд звернув увагу, що особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважними підставами при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження.

26.3. Ураховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що невиконання відповідачем-1 вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та, як наслідок, повернення заявнику апеляційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак, не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

27. Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо неповажності причин пропуску військовою частиною НОМЕР_1 строку апеляційного оскарження та зазначає, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання в правових відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся зі скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

28. За змістом частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

29. Водночас поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

30. Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження судових рішень у кожній конкретній справі залежить від указаних у відповідній заяві причин, підтверджених належними доказами.

31. До того ж, Верховний Суд у постанові від 24.07.2023 у справі №200/3692/21, зважаючи на зміст норм процесуального права, якими врегульовано питання строків апеляційного оскарження та їх поновлення, вимоги до процедурних рішень суду апеляційної інстанції, ухвалених з цього питання, а також беручи до уваги продемонстровані національними судами та ЄСПЛ підходи до поновлення процесуальних строків, правові позиції Верховного Суду з цього приводу, вважав, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

32. Повертаючись до обставин справи, що розглядається, Верховний Суд зауважує, що первісне звернення відповідача-1 до суду апеляційної інстанції відбулось поза межами передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження, а саме: 05.11.2024, водночас останнім днем для подання апеляційної скарги було 30.10.2024.

32.1. Навіть з урахуванням передбаченого частиною другою статті 295 КАС України права на поновлення строку апеляційного оскарження відповідач-1 порушив строки звернення до суду апеляційної інстанції з первісною апеляційною скаргою (копію рішення суду першої інстанції відповідач-1 отримав 02.10.2024, а 30-денний строк для подання апеляційної скарги закінчився 01.11.2024), що спростовує доводи касаційної скарги в цій частині.

33. Крім того, військова частина НОМЕР_1 , як вбачається з її ж пояснень, уважає, що повторне подання апеляційної скарги відбулося в розумний строк після отримання копії ухвали про повернення первісної апеляційної скарги, з чим суд касаційної інстанції не може погодитися.

34. Як було встановлено, копію ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 29.11.2024, ураховуючи положення частини шостої статті 251 КАС України, відповідач-1 отримав 02.12.2024 в підсистемі «Електронний суд», однак із повторною апеляційною скаргою звернувся лише 29.12.2024, тобто майже через місяць після отримання ухвали про повернення первісно поданої апеляційної скарги, що не може розцінюватися Судом як звернення без невиправданих затримок і зайвих зволікань.

35. Покликання відповідача-1 щодо перебування юридичного відділу військової частини НОМЕР_1 в зоні бойових дій, що спричинило обмежений доступ до мережі Інтернет, електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, а також відсутності поштових відділень для направлення процесуальних документів у цій справі, Верховний Суд оцінює критично, оскільки зазначені обставини лише вказую на неналежну організацію роботи юридичного відділу військової частини та не підтверджують наявність дійсних істотних перешкод чи труднощів, які б перешкоджали своєчасному апеляційному оскарженню судового рішення в цій справі.

36. Також Верховний Суд наголошує, що невиконання відповідачем-1 вимог процесуального закону щодо сплати судового збору та, як наслідок, повернення первісної апеляційної скарги відбулося з причин, які не належать до об`єктивних і непереборних обставин, оскільки за усталеною практикою Верховного Суду відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

37. У контексті зазначеного варто наголосити, що в ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів.

38. Тим більше, відповідач, як при зверненні з первинною апеляційною скаргою, так і на виконання ухвали від 06.11.2024 (про залишення первинної апеляційної скарги без руху), не сплатив судовий збір у належному розмірі, хоча достеменно розумів про допущення ним порушення норм процесуального права.

39. На переконання Верховного Суду, така поведінка суб`єкта владних повноважень не може бути визнана сумлінною, а сукупність обставин у цій справі вказує на те, що військова частина НОМЕР_1 не дотрималася умов, за яких, відповідно до правової позиції Верховного Суду у справі № 200/3692/21, може бути поновлено строк на апеляційне оскарження в разі повторного подання апеляційної скарги.

40. Таким чином, визнавши неповажними наведені відповідачем-1 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для поновлення цього процесуального строку та, як наслідок, наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

41. Міркування і твердження відповідача-1 в касаційній скарзі не спростовують правильності такого висновку, викладеного в оскарженому судовому рішенні.

42. За правилами статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

43. Керуючись статтями 345 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 24.01.2025 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не оскаржується.

Суддя-доповідач С.А. Уханенко

Судді: О.В. Кашпур

О.Р. Радишевська