Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 квітня 2019 року

Київ

справа №821/884/18

адміністративне провадження №К/9901/3513/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Головного управління ДФС у Херсонській області

на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 року (головуючий суддя - Кисильова О.Й.)

та на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2019 року (колегія суддів: головуючий суддя - Бойко А.Б., судді - Єщенко О.В., Осіпов Ю.В.)

у справі №821/884/18

за позовом Фемерського господарства «Росток 2013»

до Головного управління ДФС у Херсонській області

про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року Фемерське господарство «Росток 2013» (далі - Господарство, ФГ Росток-2013) звернулося в Херсонський окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог Господарство зазначило, що наявність податкового боргу на перше січня поточного року є підставою для відмови у набутті статусу платника єдиного податку лише для тих, хто вперше набуває цей статус, а також вказало, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платником єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи).

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 року адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної фіскальної служби України, викладене у листі від 13.03.2018 №2959/10/21-22-12-05-11 щодо не підтвердження фермерському господарству "Росток-2013" статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2018 рік;

- зобов'язано Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі включити фермерське господарство "Росток-2013" до Реєстру платників єдиного податку четвертої групи з 01.01.2018;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на користь фермерського господарства "Росток-2013" судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3 524 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій зазначили про помилковість доводів контролюючого органу, що наявність у позивача податкового боргу, у відповідності до приписів пп. 291.5-1.3. п. 291.5-1 ст. 291 ПК України, є підставою для відмови у підтверджені статусу платника єдиного податку, оскільки зазначена норма встановлює умову, за якою суб'єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи і ця умова не стосується підтвердження статусу такого платника.

Не погодившись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права просив їх скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову повністю. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає про правомірність відмови контролюючого органу щодо застосування Господарством спрощеної системи оподаткування як платника єдиного податку четвертої групи у 2018 році з огляду на наявність у позивача податкового боргу.

Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, Фермерське господарство «Росток-2013» 27.01.2014 зареєстроване як юридична особа та перебуває на податковому обліку. У 2015-2017 роках позивач мав статус платника єдиного податку IV групи.

У лютому 2018 року ФГ «Росток-2013» подало до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку IV групи, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва та відомості про наявність земельних ділянок, з метою підтвердження статусу платника єдиного податку у відповідності до п.п.298.8.1 п. 298.8 ст.298 Податкового кодексу України.

Листом від 13 березня 2018 року №2959/10/21-22-12-05-11 Головне управління ДФС у Херсонській області повідомило позивача про неможливість застосування спрощеної системи оподаткування, як платника єдиного податку ІV групи на 2018 рік, у зв'язку із наявністю у останнього станом на 01 січня 2018 року, згідно інтегрованих карток платника, податкового боргу по єдиному податку у сумі 11 919, 79 грн.

Не погоджуючись з зазначеною відмовою, викладеною у листі Господарство звернулося до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України) в редакції, що були чинними на момент їх виникнення.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

За положеннями пункту 299.2 цієї статті центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку, умови та порядок такого підтвердження встановлені правилами підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України.

Таким чином, оскільки з 01 січня 2018 позивач автоматично набув статусу платника єдиного податку четвертої групи, контролюючий орган зобов'язаний внести відповідні відомості до реєстру платників єдиного податку та інформаційних мереж, а також на вимогу позивача надати підтвердження його статусу (довідку).

Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що у межах спірних відносин йдеться про підтвердження статусу платника єдиного податку, а не про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування.

Колегія суддів вважає неприйнятними доводи контролюючого органу про наявність позивача податкового боргу у розмірі 11 919 грн. 79 коп., як підставу відмови у підтверджені статусу платника єдиного податку з посиланням на норми пп. 291.5-1.3. п. 291.5-1 ст. 291 ПК України, оскільки ці норми встановлюють умови за якими суб'єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи. Умовою, яка виключає набуття цього статусу, серед іншого, є податковий борг станом на 1 січня базового (звітного) року, і ця умова не стосуються підтвердження статусу такого платника.

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що позивач у даному випадку з 01 січня 2018 року став платником єдиного податку четвертої групи, оскільки вимоги пп. 291.5-1.3. п. 291.5-1 ст. 291 Податкового кодексу України щодо відмови в такій реєстрації (неможливості застосування спрощеної системи оподаткування) за наявності податкового боргу до спірних правовідносин не застосовуються.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що способом реалізації владних управлінських функцій за наявності встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку. Проте, відповідачем документальна перевірка позивача не проводилась, а рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку не приймалося.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області - залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова