Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 лютого 2019 року

Київ

справа №822/1144/16

адміністративне провадження №К/9901/25976/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.09.2016 (судді Полотнянко Ю.П., Драчук Т.О., Загороднюк А.Г.)

у справі № 822/1144/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільське»

до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головно управління ДФС у Хмельницькій області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Подільське» (далі - позивач, ТОВ «Подільське») звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головно управління ДФС у Хмельницькій області (далі - відповідач, Красилівська ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області), в якому просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.06.2016 № 0000171407 та № 0000161407.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.07.2016 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.09.2016 постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.07.2016 скасовано. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 02.06.2016 № 0000171407 на суму 12 580 грн. та № 0000161407 на суму 12 580 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.09.2016 та залишити в силі постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.07.2016.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що позивачем вчинено порушення, відповідальність за яке встановлена пунктом 5 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій», а саме не створено в електронній формі контрольні стрічки. При цьому, за твердженням податкового органу вказане порушення не є триваючим, а відтак штрафні санкції повинні застосовуватися за кожну нестворену в електронній формі контрольну стрічку, тоді як суд апеляційної інстанції керується положеннями пункту 5 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій» в редакції, яка була нечинною на момент виникнення правовідносин та передбачала відповідальність за незберігання контрольних стрічок.

Позивач процесуальним правом надати письмові заперечення на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Рішення суду апеляційної інстанції в частині відмовлених позовних вимог позивачем не оскаржувалися.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу Головного управління ДФС у Хмельницькій області № 244 від 16.05.2016 було проведено фактичну перевірку ТОВ «Подільське».

За результатами проведеної перевірки 20.05.2016 було складено акт фактичної перевірки № 0062/22/01/14/22776892, яким встановлено, що позивачем використовувався РРО MINI 500.02 АЗС заводський № ПН 54102187, фіскальний номер 2217000514, який не створював контрольну стрічку в електронній формі, тобто не було можливості перевірити електронні копії розрахункових документів з 01.01.2016. Встановлено, що за період з 01.01.2016 по 15.03.2016 не створено в електронній формі контрольні стрічки та не передано по дротових або бездротових каналах зв'язку у загальній кількості 75 контрольних стрічок, чим порушено пункт 10 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Також, податковим органом складено акт фактичної перевірки № 0061/22/01/14/22776892, яким встановлено, зокрема, що позивачем використовувався РРО MINI 500.1 АЗС заводський № ПН 54103263, фіскальний номер 2217000536, який не створював контрольну стрічку в електронній формі, тобто не було можливості перевірити електронні копії розрахункових документів з 01.01.2016. Встановлено, що за період з 01.01.2016 по 15.03.2016 не створено в електронній формі контрольні стрічки та не передано по дротових або бездротових каналах зв'язку у загальній кількості 75 контрольних стрічок, а також в ході перевірки встановлено факт реалізації 1 пачки цигарок «Вінстон» по ціні 19,95 грн., при цьому розрахунковий документ встановленого зразку (касовий чек) не роздруковано та не видано, чим порушено підпункт 1, 2, 10 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» .

На підставі вказаних актів перевірки відповідачем 02.06.2016 прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000171407, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 12751 грн. та № 0000161407, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 12750 грн.

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до пунктів 7, 10 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій» (далі - Закон № 265/95-ВР) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: подавати до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням РРО та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку; друкувати або створювати в електронній формі на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.

За визначенням, наведеним у абзаці двадцять сьомому статті 2 Закону №265/95-ВР, контрольна стрічка - це копії розрахункових документів послідовно сформованих реєстратором розрахункових операцій, що надруковані або створені в електронній формі таким реєстратором, а також копії фіскальних звітних чеків у разі створення контрольної стрічки в електронній формі.

Згідно з пунктом 5 статті 17 цього Закону у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО, або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі, до суб'єктів господарювання застосовується фінансова санкція у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Закон №265/95-ВР не містить визначення понять видів порушень, за які встановлює відповідальність у вигляді застосування фінансових санкцій до суб'єктів господарювання, і не розкриває їх змісту. Проте в теорії адміністративного права розрізняють продовжувані і триваючі адміністративні правопорушення.

Так, продовжуваним адміністративним проступком називають ряд ідентичних проступків, які вчиняються неодноразово з однаковою метою, формою вини, тими ж суб'єктами, засобами дії і які складають у сукупності єдине правопорушення.

Натомість триваючими адміністративними проступками є проступки, пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою, припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Дуже часто ці правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності.

Як наслідок, не виконуючи протягом певного періоду обов'язок друкувати або створювати в електронній формі контрольні стрічки, суб'єкт господарювання вчиняє продовжуване порушення, а не зберігаючи ці стрічки протягом встановленого строку - триваюче.

Оскільки згідно із статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, за дії (бездіяльність), які у своїй сукупності складають єдине продовжуване чи триваюче правопорушення, можливо притягнути до відповідальності лише один раз.

Отже за вчинення порушень, про які йдеться у пункті 5 статті 17 Закону №265/95-ВР, відповідний орган доходів і зборів може застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості виявлених під час перевірки суб'єкта господарювання, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги), випадків невиконання друку або нестворення в електронній формі на РРО контрольної стрічки.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права вже висловлювалась Верховним Судом у постанові від 13 грудня 2018 року по справі №822/1980/16.

Щодо доводів касаційної скарги, що судом апеляційної інстанції застосовано норму в редакції, яка виключена на момент виникнення спірних правовідносин, колегія суддів зазначає наступне.

Судом апеляційної інстанції зроблено посилання на пункт 5 статті 17 Закону №265/95-ВР в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин. При цьому, роблячи висновок щодо вчиненого позивачем порушення, суд посилається на положення закону, які встановлювали відповідальність за незберігання контрольних стрічок. Однак, положення пункту 5 статті 17 Закону №265/95-ВР в редакції на час виникнення спірних правовідносин не передбачали відповідальності за вказаний судом вид порушення. Такі висновки суду апеляційної інстанції не призвели до неправильного вирішення справи по суті та не є підставою для скасування судового рішення, при цьому за правилами частини першої та третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для зміни мотивувальної частини рішення суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 351 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головно управління ДФС у Хмельницькій області задовольнити частково .

Мотивувальну частину постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.09.2016 у справі № 822/1144/16 змінити з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.

В іншій частині постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.09.2016 у справі № 822/1144/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. ВасильєваСудді: (підпис) С.С. Пасічник (підпис) В.П. Юрченко