Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 лютого 2019 року

Київ

справа №496/1913/17

провадження №К/9901/50898/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М., розглянувши в касаційному порядку у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про скасування постанови, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Федусика А.Г., Зуєвої Д.Є., Шевчук О.А. від 18 квітня 2018 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, у якому просив скасувати постанову старшого державного інспектора Головного управління Держгеокадастру в Одеській області у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Задорожної Н.В. про накладення адміністративного стягнення від 09 червня 2017 року № 51-ДК-ДК/0008По/08/01.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 04 вересня 2017 року позов задоволено. Скасовано постанову старшого державного інспектора Головного управління Держгеокадастру в Одеській області у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Задорожної Н.В. про накладення адміністративного стягнення від 09 червня 2017 року №51-ДК-ДК/0008По/08/01.

3. Рішення суду мотивовано відсутністю факту самовільного використання позивачем земельної ділянки з підстав наявності договору оренди землі від 10 листопада 2003 року, додаткової угоди до нього від 26 грудня 2012 року про продовження строку дії договору оренди на 9 років, та сплатою позивачем орендної плати.

4. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

5. Рішення суду мотивовано відсутністю належних доказів на підтвердження наявності зареєстрованого за позивачем права оренди землі на час проведення перевірки, а також виконання позивачем вимог статті 33 Закону України «Про оренду землі». Факт сплати ОСОБА_2 коштів за оренду земельної ділянки не позбавляє його обов'язку проведення державної реєстрації права користування нею.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись із судовими рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернувся із касаційною скаргою, у якій просить його скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10 листопада 2003 року між ОСОБА_2 та Біляївською районною державною адміністрацією укладено договір оренди земельної ділянки, площею 27,0 га, розташованої на території Василівської сільської ради Біляївського району Одеської області, строком на 5 років (зареєстровано 26 листопада 2003 року).

Згідно додаткової угоди від 26 грудня 2012 року про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 26 листопада 2003 року, термін дії договору збільшено на 9 років.

09 червня 2017 року старшим державним інспектором Головного управління Держгеокадастру в Одеській області у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Задорожною Н.В. складено постанову №51-ДК-ДК/0008ПО/08/01, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Зазначено, що ОСОБА_2 порушив вимоги статті 116 Земельного кодексу України у вигляді використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, державної власності, яка не надана у власність, користування (оренду) на території Василівської сільської ради Біляївського району Одеської області, без передбачених чинним законодавством правовстановлюючих документів. Вказано, що такими діями позивач заподіяв матеріальну шкоду у сумі 36933,62 грн.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що факт наявності договору оренди та додаткової угоди до нього встановлено та не оспорюється сторонами. Ознаки порушень, що містяться у них, можуть бути підставою для визнання їх недійсними. Суд, незважаючи на наявність вказаних правочинів, що посвідчують право користування земельною ділянкою, дійшов до необґрунтованого висновку, що має місце самовільне захоплення земельної ділянки. Судом не прийнято до уваги факт здійснення ним орендних платежів протягом всього періоду землекористування.

9. У відзиві на касаційну скаргу Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, посилаючись на законність постанови суду апеляційної інстанції, просить залишити її без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. У статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» передбачено, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

11. За змістом частини другої статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

12. Відповідно до пункту "б" частини першої статті 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

13. Згідно статті 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення самовільне зайняття земельної ділянки тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

14. За змістом статті 125 Земельного кодексу України, у редакції на час укладання договору оренди землі, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

15. Згідно частини другої статті 126 Земельного кодексу України, у редакції на час укладання договору оренди, право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

16. Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

17. За змістом положень статті 33 Закону України "Про оренду землі", у редакції, чинній на час укладання додаткової угоди до договору оренди землі, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

18. Відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

19. Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

20. За змістом частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

15. Відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або 2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 3) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

22. Обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку.

23. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 не надав належних доказів на підтвердження наявності зареєстрованого у встановленому порядку права оренди землі.

24. Між тим, з матеріалів справи вбачається, що у листі від 13 липня 2017 року № 2097/105-17 Відділ у Біляївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області повідомив Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про те, що згідно наявних Книг записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі та других примірників державних актів станом на 01 січня 2013 року договір оренди земельної ділянки від 10 листопада 2003 року та додаткова угода від 26 грудня 2012 року про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 26 листопада 2003 року № 7 - не зареєстровані.

25. Тобто, у вказаному листі, який не був предметом дослідження судом, міститься інформація про те, що станом саме на 01 січня 2013 року за позивачем не було зареєстроване відповідне право. Між тим, не з'ясованим є питання такого зареєстрованого права позивача на час проведення Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області перевірки, за наслідком якої складена спірна постанова про накладення адміністративного стягнення.

26. Після з'ясування вказаної обставини можливо буде зробити висновок про те, чи було використання ОСОБА_2 земельної ділянки самовільним, за що передбачена відповідальність статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

27. Верховний Суд позбавлений можливості установити необхідні обставини у цій справі та усунути допущені порушення, а тому, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року - скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя В.М. Кравчук