Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2022 року

м. Київ

справа № 636/2618/17

адміністративне провадження № К/9901/24940/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2018 (колегія у складі суддів Катунова В.В., Бершова Г.Є., Ральченка І.М.)

у справі №636/2618/17

за позовом ОСОБА_1

до Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області

про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії.

І. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, в якому просила суд:

- визнати неправомірними дії Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови в призначенні та виплаті їй дострокової пенсії за віком, як матері інваліда з дитинства;

- зобов`язати Чугуївське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області призначити їй дострокову пенсію за віком, як матері інваліда з дитинства, відповідно до абз.4 п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», згідно її заяви про призначення пенсії, з дотриманням ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 15 квітня 2017 року та стягнути судові витрати

2. Постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 16.11.2017 у задоволенні позову відмовлено.

3. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2018 рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю.

4. Чугуївське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2018, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 15.05.2017 позивач звернулась до Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області із заявою про призначення їй дострокової пенсії за віком відповідно до абз.4 п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

6. Відповідно до записів в трудовій книжці позивач має понад 15 років загального страхового стажу роботи. Станом на день звернення з заявою до відповідача їй виповнилося повних 50 років. Вона є матір`ю та виховувала ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка 28.10.2005 визнана інвалідом з дитинства.

7. Рішенням Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області України від 18.05.2017 №4874-02/23 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні дострокової пенсії, як матері інваліда з дитинства по досягненню 50 років згідно з абз. 4 п. 3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю підтвердження факту можливості настання інвалідності дитини до досягнення нею шестирічного віку.

8. Вважаючи таке рішення відповідача незаконним, позивач звернувся до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

9. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що якщо дитина визнається інвалідом з дитинства після досягнення шестирічного віку, то мати дитини має право на отримання зазначеної пенсії лише у разі наявності висновку лікарсько-консультаційної комісії про те, що ця дитина мала медичні показання для визнання її інвалідом з дитинства до досягнення шестирічного віку. Відповідно до висновку лікарсько-консультативної комісії від 07.04.2017 №1162 відсутні показання для визнання ОСОБА_2 дитиною інвалідом до 6-ти річного віку, а тому позовні вимоги є безпідставними.

10. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що донька позивача отримала статус «інваліда з дитинства» після досягнення вісімнадцятирічного віку, Чугуївською міжрайонною медико-соціальною експертною комісією за формою №157-2/о на адресу відповідача надано висновок про час настання інвалідності від 20.04.2017, в якому визначено, що враховуючи дослідження медичної документації, інвалідність доньки позивача, ОСОБА_2 , за діагнозом «Хронічна двухстороння сенсоневральна тугоухість» могла настати до 18 років. Таким чином, зазначеним вище документом в повній мірі підтверджується факт та час настання інвалідності ОСОБА_2 до 18 років, а отримання статусу «інваліда з дитинства» підтверджується випискою з акту огляду МСЕК про встановлення інвалідності. Отже, в даному випадку позивачем виконано вимоги п. 2.18. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

11. Касаційну скаргу мотивовано тим, що довідка, згідно з якою дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, не надавалась. Заявник посилається на практику Верховного Суду України в подібних правовідносинах.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального права в межах доводів касаційної скарги, дійшов висновку про її задоволення з таких мотивів.

13. Ключовим питанням у цій справі є застосування ст. 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 3 Розділу ХV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

14. Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.05.2019 у справі № 330/2181/16-а підтримала правовий висновок Верховного Суду України щодо дострокового призначення пенсії за віком, визначивши, що мати дитини-інваліда має право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому разі, якщо дитина, яку вона виховує, визнана дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку. Якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення нею шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, мати цієї дитини має право на отримання зазначеної пенсії лише у разі наявності висновку лікарсько-консультативної комісії, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.

Для дострокового призначення пенсії матері дитини-інваліда має значення не факт установлення інвалідності, а момент настання медичних показників для встановлення інвалідності у дитини.

15. Суд не знаходить підстав для відступу від вищезазначених правових висновків у справі, що розглядається.

16. Відповідач разом із запереченнями надав до суду першої інстанції висновок лікарсько-консультативної комісії від 07.04.2017 №1162, відповідно до якого у доньки позивача відсутні показання для визнання ОСОБА_2 дитиною інвалідом до шестирічного віку.

17. На підставі зазначеного документу і за відсутності інших доказів на підтвердження того, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

18. Посилання суду апеляційної інстанції на висновок Чугуївської міжрайонної медико-соціальної експертної комісії від 20.04.2017 №157-2/о, за змістом якого інвалідність доньки позивача, ОСОБА_2 , за діагнозом «Хронічна двухстороння сенсоневральна тугоухість» могла настати до 18 років, колегія суддів визнає помилковим, оскільки зазначений документ не підтверджує факт, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.

19. Таким чином, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного та всебічного дослідження матеріалів справи, правильного застосування норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тоді як судом апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду справи невірно надано оцінку доказам у справі, що призвело до прийняття необґрунтованого судового рішення.

20. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

21. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального права, прийнято з дотриманням норм процесуального права, але помилково було скасовано апеляційним судом, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, з залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

22. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 345 349 352 355 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року у справі №636/2618/17 скасувати.

Постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 16 листопада 2017 року у справі №636/2618/17 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб