Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

18 вересня 2018 року

справа №826/18238/15

адміністративне провадження №К/9901/9490/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2015 року у складі колегії суддів Аблова Є.В., Погрібніченка І.М., Шулежка В.П., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2015 року у складі колегії суддів Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., Лічевецького І.О., у справі № 826/18238/15 за позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення про застосування фінансових санкцій,

У С Т А Н О В И В :

У серпні 2015 року Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 11 вересня 2014 року № 000290 у вигляді штрафу в розмірі 7 267 098 грн. 10 коп., з підстав неправомірного розрахунку штрафних санкцій.

22 жовтня 2015 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2018 року, провадження у справі закрито на підставі пункту четвертого частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

25 грудня 2015 року позивач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, в якій Підприємство, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме пункту четвертого частини першої статті 157, статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, вказує, що судовим рішення у справі № 826/15602/14, яке набрало законної сили визнано протиправним та скасовано рішення про застосування фінансових санкцій від 11 вересня 2014 року № 000290, але питання щодо неправомірного розрахунку штрафної санкції не було предметом судового розгляду. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

28 грудня 2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача та витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва справу № 826/18238/15.

28 січня 2016 року справа № 826/18238/15 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

25 січня 2018 року справу № 826/18238/15 передано до Верховного Суду.

Відзив відповідача на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.

Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що правомірність рішення про застосування фінансових санкцій від 11 вересня 2014 року № 000290, оскаржуваного у цій справі, було предметом судового розгляду в іншій адміністративній справі № 826/15602/14.

13 листопада 2014 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 червня 2015 року, в задоволенні позовних вимог державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» відмовлено повністю.

Посилаючись на пункт четвертий частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки є така, що набрала законної сили постанова між тими самими сторонами з того самого спору.

Верховний Суд не погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, оскільки застосування пункту четвертого частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій) так само як і пункту четвертого частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судом касаційної інстанції) передбачає наявність таких, що набрали законної сили, постанови чи ухвали суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03 червня 2015 року у справі № 826/15602/14 зазначено, що питання щодо суми штрафних санкцій та правильності розрахунків позивачем в судах першої та апеляційної інстанцій не оспорювалось, та відповідно, під час розгляду справи судами не досліджувалося.

З наведеного випливає, що позовні вимоги Підприємством заявлено з інших підстав, ніж ті, які були предметом судового розгляду у справі № 826/15602/14, що виключає можливість застосування пункту четвертого частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України та закриття провадження у цій справі.

Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Верховний Суд вважає, що у цій справі судами першої та апеляційної інстанцій допущено порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, а відтак є всі підстави для скасування судових рішень з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2015 року у справі № 826/18238/15 скасувати.

Адміністративну справу № 826/18238/15 направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер