Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.06.2019 року у справі №1740/2004/18
Ухвала КАС ВП від 10.06.2019 року у справі №1740/2004/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

18 липня 2019 року

справа №1740/2004/18

адміністративне провадження №К/9901/16048/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Васильєвої І.А., Гончарової І.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області

на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року у складі судді Зозулі Д.П.

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року у складі суддів Обрізко І.М., Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.

у справі № 1740/2004/18

за позовом Приватного підприємства - фірми «Торгбуд-Сервіс»

до Головного управління ДФС у Рівненській області, Державної фіскальної служби України

про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ПРОЦЕДУРА

У липні 2018 року Приватне підприємство - фірма «Торгбуд-Сервіс» (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - податковий орган, перший відповідач у справі), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, другий відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС в Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №807863/32785198 від 21 червня 2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної №262, складеної Приватним підприємством-фірмою "Торгбуд-Сервіс" 23 червня 2017 року, а також про зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №262, складену Приватним підприємством-фірмою "Торгбуд-Сервіс" 23 червня 2017 року.

05 грудня 2018 року рішенням Рівненського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року, позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДФС в Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №807863/32785198 від 21 червня 2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної №262 складеної Приватним підприємством-фірмою "Торгбуд-Сервіс" 23 червня 2017 року; зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну складену Підприємством.

У червні 2019 року першим відповідачем подана касаційна скарга до Верховного Суду.

04 липня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу після усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі цього ж суду від 10 червня 2019 року, справу № 1740/2004/18 витребувано з Рівненського окружного адміністративного суду.

09 липня 2019 року справа № 1740/2004/18 надійшла на адресу Верховного Суду.

Відзив від позивача до Суду на касаційну скаргу податкового органу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Приватне підприємство-фірма "Торгбуд-Сервіс" є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, про що до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис. Основним видом діяльності позивача є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням. До основного виду діяльності відповідно до КВЕД відноситься також виробництво бетонних розчинів, готових для використання (23.63).

На суміші бетонні готові до використання БСГ Підприємство має сертифікат відповідності, зареєстрований в реєстрі ДП "Рівнестандартметрологія" за UA.1О190.00176-18 з терміном дії з 03 квітня 2018 року до 25 лютого 2020 року, а до цього мало сертифікат відповідності UA.1.044.0009904-16 від 26 лютого 2016.

20 червня 2017 року між Підприємством, як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техно Модуль Ультра", як покупцем, укладено договір поставки №Б20/06-16, за умовами якого позивач взяв на себе зобов`язання поставити і передати у власність покупця бетон товарний, розчини цементні різних марок, фундаментні блоки, пісок та щебінь, а покупець, в свою чергу, взяло на себе зобов`язання оплатити і прийняти товар по кількості і цінам передбаченим у видатковій накладній.

Відповідно до пункту 3.1. цього договору, поставка товару здійснюється на умовах СРТ склад отримувача, у кількості та асортименті, що вказані у заявці покупця. Склад отримувача м. Луцьк.

Пунктом 5.3. зазначеного договору передбачено, що оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника не пізніше 3 (трьох) банківських днів з дати виставлення рахунку фактури постачальником, на умовах 50% попередньої оплати за товар. Розрахунки по даному договору за фактично отриманий товар проводяться на протязі 3-х банківських днів з моменту його приймання-передачі.

На виконання умов договору, 23 червня 2017 року Підприємство виставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Техно Модуль Ультра" рахунок на оплату № 425, яким визначило суму попередньої оплати за 140 м.куб. бетону на рівні 162400,00 грн, в тому числі ПДВ 27066,67 грн.

23 червня 2017 року на виконання умов договору та на підставі виставленого позивачем рахунку, покупець здійснив попередню оплату по договору в сумі 110000,00 грн, в тому числі ПДВ - 18333,33 грн.

На вказану суму ПДВ позивачем 23 червня 2017 року складено податкову накладну №262 та направлено її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

15 липня 2017 року Підприємство отримано квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної №262. У графі "виявлені помилки" вказано, що відповідно до п.201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 3824. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Підприємством направлено до контролюючого органу Таблицю даних платника податку, яка є додатком до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вказаний документ прийнято контролюючим органом 17 липня 2017 року за реєстраційним номером 1773741352. Дані такої таблиці підтверджують, що позивач, як виробник, придбаває товари за кодами УКТ ЗЕД 2523, 2517,2505, 382440000, і в результаті виробничої діяльності реалізує товар за кодом УКТ ЗЕД 3824; позивач, як виробник, придбаває товари за кодами УКТ ЗЕД 2523, 2517,2505, 382440000, і в результаті виробничої діяльності реалізує товар за кодом УКТ ЗЕД 6810; позивач, як виробник, придбаває товари за кодами УКТ ЗЕД 2710, і в результаті виробничої діяльності реалізує товари за кодами УКТ ЗЕД 49.41 та 24.54; позивач, як виробник, придбаває товар за кодом УКТ ЗЕД 2716, і в результаті виробничої діяльності реалізує товар за кодом УКТ ЗЕД 68.20.

З урахуванням вимог пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" №117 від 21.02.2018, Підприємством 20 червня 2018 року подано на розгляд комісії контролюючого органу - Головному управлінню ДФС у Рівненській області, повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення господарської операції по податковій накладній №262 від 23 червня 2017 року, до якого додано: письмові пояснення та 37 додатків.

21 червня 2018 року комісією Головного управління ДФС в Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №807863/32785198 про відмову у реєстрації податкової накладної №262 від 23 червня 2017 року.

Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної в рішенні №807863/32785198 від 21 червня 2018 року обрано: "Надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства". І, при цьому, в рядочку, що має назву: "Додаткова інформація (вказати конкретні документи)" зазначено: "Надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зокрема, відсутні копії первинних документів щодо постачання та транспортування продукції (видаткових та товарно-транспортних накладних)".

За висновком судів попередніх інстанцій, наведене свідчить на користь того, що суть рішення не узгоджується з його змістом, позаяк підставою для відмови визначено: "Надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства", в той час як фактично такою підставою було: "Ненадання платником податків копій всіх необхідних документів".

ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій висновувалися з протиправності відмови в реєстрації податкової накладної Товариства, оскільки здійснення позивачем господарських операцій відображених у спірній податковій накладній підтверджено належними, достатніми і допустимими доказами.

Здійснивши аналіз спірного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, суди попередніх інстанцій зазначили, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної в рішенні №807863/32785198 від 21 червня 2018 року обрано: "Надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства". І, при цьому, в рядочку, що має назву: "Додаткова інформація (вказати конкретні документи)" зазначено: "Надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зокрема, відсутні копії первинних документів щодо постачання та транспортування продукції (видаткових та товарно-транспортних накладних)".

За висновком судів попередніх інстанцій, наведене свідчить на користь того, що суть рішення не узгоджується з його змістом, позаяк підставою для відмови визначено: "Надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства", в той час як фактично такою підставою було: "Ненадання платником податків копій всіх необхідних документів".

З урахуванням дослідження обставин справи та за результатами аналізу положень пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок №1246), Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок №117), Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567, судами попередніх інстанцій здійснений висновок про порушення контролюючим органом підпункту 201.16.1 пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не вказано конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567, які є необхідними для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що Підприємством надано податковому органу всі документи, які мав позивач на той час і які підтверджують інформацію, зазначену у відповідній податковій накладній, складені у відповідності до вимог законодавства та достатні для прийняття рішення відповідачем про їх реєстрацію.

Досліджені під час судових розглядів документи, за висновком судів попередніх інстанцій, за своєю формою та змістом відповідають вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та розкривають зміст господарських операцій, отримання ним реального результату в процесі господарської діяльності з контрагентами.

ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

У касаційній скарзі податковий орган викладає фактичні обставини справи, цитує зміст норм наведених вище нормативно-правових актів, вказує на те, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що повідомлення не містило повного пакету документів, передбачених у Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений наказом Міністерства фінансів України №567 від 13 червня 2017 року, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за №753/30621. Відповідач вважає, що в оскаржуваному рішенні чітко зазначено, яких саме документів не надано до повідомлення.

Податковий орган не погоджується з задоволенням судом першої інстанції вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу, вважає, що представником позивача не дотримано положень статей 132, 134 Кодексу адміністративного судочинства України, а також вказує на те, що позивачем не надано платіжне доручення про оплату витрат на професійну правничу допомогу, а акт містить лише загальний перелік послуг, які можуть надаватись адвокатом позивачу.

Перший відповідач просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Щодо застосування норм процесуального права

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Нормативне регулювання

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час подання податкової накладної для реєстрації та зупинення її реєстрації) встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено здійснення в автоматичному режимі розшифрування та проведення перевірки поданих податкових накладних, зокрема, на відповідність критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

За результатами перевірок, визначених пунктом дванадцятим Порядку № 1246, податковим органом формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Така квитанція надсилається платнику податку в автоматичному режимі (в електронному вигляді у текстовому форматі) протягом операційного дня і є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Положення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначають, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної б)визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (у редакції чинній на момент подання податкової накладної для реєстрації) (далі - Критерії оцінки, Перелік документів).

Пунктом 6 Критеріїв оцінки визначено два критерії для проведення Моніторингу податкової накладної, при цьому за змістом пункту 1 Переліку документів для кожного із критеріїв законодавцем визначено специфічний (окремий) перелік документів, які платник податків може подати податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку документів, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України змінена на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII (далі - Закон № 2245-VIII).

Пунктом сьомим Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

21 лютого 2018 року на виконання вимог Закону № 2245-VIII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Порядок № 117).

Окремими положеннями Порядку № 117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

На час виникнення та розвитку спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року за погодженням з Міністерством фінансів України від 22 березня 2018 року. Критерії погоджено за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця.

Водночас до 25 травня 2018 року був чинним наказ Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Наказ № 567).

Наказ № 567 як нормативний правовий акт, що зачіпає права, свободи й законні інтереси громадян, на виконання вимог статті 117 Конституції України та відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за № 753/30621.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин та прийняття спірного у цій справі акта індивідуальної дії, хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у відповідності до вимог якої прийнято Порядок №117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій. Відповідні критерії у період, що аналізується, одночасно визначалися листом ДФС від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 та наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567.

Ці акти, визначали критерії ризиковості та передбачали необхідність подання різних за своїм переліком документів, необхідних для підтвердження господарської операції з метою подальшої реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постановою Кабінету Міністрів України за №117 від 21 лютого 2018 року установлено, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 р. зупинено реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України , що діяв до набрання чинності Законом України від 7 грудня 2017 р. № 2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", та які станом на 1 грудня 2017 р. не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (пункт 14 Порядку №117).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування (пункт 15 Порядку №117).

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг) (пункт 15 Порядку №117).

За положеннями пункту 20 Порядку №117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Таким чином, пунктом 20 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлені виключні підстави для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Оцінка доводів касаційної скарги

Виходячи із системного тлумачення норм права, наведеного вище, наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого, у цій справі, є прийняття рішень, законність яких обґрунтовано перевірена судами попередніх інстанцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної як передумови прийняття відповідного рішення Комісії, адже у квитанції № 1 про прийняття податкових накладних та зупинення їх реєстрації, відповідачем не вказано ані конкретного критерію (відповідного підпункту пункту шостого) оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567. Податковим органом лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію та/або таблицю даних платника податків, без уточнення їх переліку. Натомість платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

Вказівка у спірних рішеннях про те, що позивач не надав первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування є безпідставною, позаяк, як встановлено судами попередніх інстанцій, конкретний перелік документів при надісланні повідомлення про надання пояснень щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, не витребовувався податковим органом. Проте, дослідження судами попередніх інстанцій наданих первинних документів впродовж розгляду справи, доводить відсутність підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та в подальшому відмову в їх реєстрації.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Щодо доводів заявника касаційної скарги про безпідставність стягнення з відповідачів витрат на правову допомогу в суді першої інстанції, Суд зазначає наступне.

Під час вирішення цього питання судом першої інстанції з врахуванням положень статей 132, 134 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою оцінки обґрунтованості заявленої суми витрат на правову допомогу, досліджено договір про надання правової допомоги адвокатським об`єднанням від 02 травня 2018 року, рахунок на оплату послуг №24/10-2 від 24 жовтня 2018 року, акт приймання-передачі наданих послуг №24/10-2 від 24 жовтня 2018 року, який містить детальний опис наданих послуг, що доводить співмірність витрат, та платіжне доручення №10970 від 03 грудня 2018 року на суму 8000,00 грн, витяг з ЄДПР та копію додаткової угоди № 2 до Договору про надання правової допомоги адвокатським об`єднанням від 24 жовтня 2018 року, де визначено вартість послуг з розрахунку 1000,00 грн за одну годину роботи адвоката, а також враховано, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним із складністю справи, часом, витраченим адвокатами, обсягом наданих послуг.

Суд зазначає, що за правилами частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Під час вирішення цього питання в суді першої інстанції жодних доказів неспівмірності заявлених позивачем витрат податковими органами суду не представлено, як і не надано їх під час апеляційного провадження.

Заперечення першого відповідача проти клопотання про стягнення витрат на професійну допомогу містить зміст статей 132, 134, 139 Кодексу адміністративного судочинства України, а також доводи про те, що позивачем не надано платіжного доручення про оплату витрат, а документи не містять детального опису наданих послуг, які б доводили співмірність витрат. Зазначені доводи спростовані судами попередніх інстанцій, а Суд погоджується з оцінкою доказів, наданою судами, щодо форми та змісту документів, які в повній мірі доводять понесення позивачем витрат на правову допомогу.

Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про підтвердження Підприємством понесених витрат на правничу допомогу належними й допустимими доказами, які є співмірними з огляду на складність справи, час витрачений представником на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг цих послуг тощо.

Доводи касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, податковим органом не зазначено. Податковим органом наводяться доводи, аналогічні тим, які містяться в апеляційній скарзі та були предметом розгляду судами попередніх інстанцій та спростовані ними.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги податкового органу, внаслідок чого касаційна скарга залишається без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року у справі № 1740/2004/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Васильєва

І.А. Гончарова