ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2019 року

Київ

справа №815/4072/15

адміністративне провадження №К/9901/9432/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Гончарової І.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАВРІЯ-В» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29.09.2015 (суддя - Катаєва Е.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2015 (головуючий суддя - Ступакова І.Г., судді: Бітов А.І., Милосердний М.М.) у справі № 815/4072/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАВРІЯ-В» до Одеської митниці ДФС України, за участю третьої особи на стороні відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними (неправомірними) дій, визнання протиправними (незаконними) та скасування рішень, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАВРІЯ-В» (далі - ТОВ «ТАВРІЯ-В») звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень, просило суд визнати протиправними (неправомірними) дії Одеської митниці ДФС щодо оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.04.2015 №500060001/2015/00098 та дії щодо визначення митної вартості товару згідно з рішенням про коригування митної вартості товарів від 08.04.2015 №500060001/2015/610036/2; визнати протиправною (незаконною) та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.04.2015 №500060001/2015/00098; визнати протиправним (незаконним) та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 08.04.2015 №500060001/2015/610036/2.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29.09.2015, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2015, в позові відмовлено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ «ТАВРІЯ-В» оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29.09.2015, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2015 та прийняти у справі нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог ТОВ «ТАВРІЯ-В» посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, статей 49, 50, 51, 53, 54, 57 Митного кодексу України.

Так, у касаційній скарзі позивач зазначає, що рішення про коригування митної вартості не містить обґрунтувань, які б свідчили про те, що подані ТОВ «ТАВРІЯ-В» документи для митного оформлення є недостатніми та такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, не навів обставини на підтвердження обґрунтованості витребування додаткових документів. Відповідач не обґрунтував у своєму рішенні неможливість застосування інших методів визначення митної вартості, окрім резервного. Декларантом при здійсненні митного оформлення товару надано всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити митну вартість товару за основним методом.

Відповідач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 09.01.2013 позивачем (покупець) укладено з компанією BESTWAY (HONG KONG) INTERNATIONAL LIMITED, Китай, «ZIBO JIN MAO CERAMIC CO.,LTD» (КНР) контракт № 95 на придбання товару.

Позивач через уповноважену особу здійснив декларування ввезеного товару, який ввезений в Україну, подавши до Одеської митниці декларацію від 08.04.2015 №5000600001/2015/007954 та документи, визначивши митну вартість товарів за першим методом: за ціною договору.

У зв`язку з встановленими в документах розбіжностями уповноваженій особі декларанта було запропоновано надати додаткові документи, проте ним було зазначено, що протягом 10 днів вказані документи він не має можливості надати. Митним органом з декларантом було проведено консультації та обрано резервний метод визначення митної вартості товарі.

Одеська митниця відмовила позивачу в митному оформленні та пропуску частини товарів по МД №5000600001/2015/007954 від 08.04.2015, прийняла 08.04.2015 рішення про коригування митної вартості товарів №500060001/2015/610036/2, згідно якого визначила вартість частини товару за кодами 95030009500, 9503004900, 3926909290,9506999000 за резервним методом, а також відповідачем складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2015/00098.

Згідно рішення про коригування митної вартості товарів від 08.04.2015 підставою для витребування у позивача додаткових документів зазначено, що подані документи мають розбіжності:

у п.1.1.4 зовнішньоекономічного контракту №95 від 09.01.2013 зазначено, що ціна на товар в інвойсі встановлюється в доларах США на умовах СІF-Шанхай, але у наданому до митного оформлення інвойсі №2015ENТ031 від 28.01.2015 зазначена ціна СІF- Одеса;

в контракті у п.1.1.7 №95 від 09.01.2013 зазначено, що виробником товарів по даному контракту являється BESTWAY (HONG KONG) INTERNATIONAL LIMITED, але в електронному інвойсі МД№5000060001/2015/007954 від 08/04/2015 зазначено виробник товарів BESTWAY & MATERIAL CORP, як зазначено у сертифікаті про походження товарів №15С02В4В0058/00238 від 05/02/2015;

у наданому прайс-листі б/н від 28/01/2015 не зазначено на якій період часу та на яку поставку розповсюджується дана цінова пропозиція;

до митного оформлення надані декларації країни-експортера за №№810613079, 810613080, 810613081, 810613082 у яких загальна сума відрізняється від суми наданого інвойсу №2015ENТ031 від 28.01.2015.

У зв`язку з встановленням вказаних розбіжностей декларанту було запропоновано надати додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Для випуску товарів у вільний обіг ТОВ «ТАВРІЯ-В» подало нову митну декларацію №500060001/2015/8028 від 08.04.2015 з урахуванням рішення про коригування митної вартості та на підставі частини сьомої статті 55 Митного кодексу України сплатило митні платежі згідно митної вартості, надавши фінансову гарантію на різницю між сумою митних платежів визначеною декларантом та сумою платежів обчисленою митним органом у розмірі 75926,97 грн. Товар був випущений у вільний обіг.

24.06.2015 позивач до Одеської митниці направив лист, в якому зазначив, що ним були надані документи у повному обсязі для підтвердження митної вартості товару за ціною договору, а також надав роз`яснення щодо зазначених у рішенні розбіжностей, та надав копію доповнення до контракту від 09.01.2013 №95 щодо вправлення умов поставки, роз`яснення компанії BESTWAY (HONG KONG) INTERNATIONAL LIMITED щодо зазначення різних компаній в сертифікаті про походження товару,митної декларації країни відправлення та в коносаменті, інвойсі, пакувальному листі. ТОВ «ТАВРІЯ» просила скасувати картку відмови та рішення про коригування митної вартості товарів.

30.06.2015 Одеська митниця повідомила позивача про відсутність підстав для скасування рішення про корегування митної вартості товарів, оскільки лист - роз`яснення компанії BESTWAY (HONG KONG) INTERNATIONAL LIMITED наданий без належного перекладу, не надані інші документи.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Вирішуючи даний спір суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості відповідає вимогам законодавства, та містить крім іншого, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Судами з`ясовано, що позивачем була витребувана інформація у експортера щодо наявних розбіжностей у зазначенні виробника, а також щодо різниці загальної суми товарів в деклараціях країни-експортера за №№810613079, 810613080, 810613081, 810613082 та суми зазначеної в інвойсі №2015ENТ031 від 28.01.2015 року. Отримані пояснення від компанії BESTWAY (HONG KONG) INTERNATIONAL LIMITED, що BESTWAY (HONG KONG) INTERNATIONAL LIMITED є продавцем, а виробником є & MATERIAL CORP. Також в поясненнях зазначено, що різниця у ціні встановленої в інвойсі та експортної декларації становить приблизно 5% (ціна в рахунку фактурі - вище). Різниця зберігається BESTWAY (HONG KONG) INTERNATIONAL LIMITED як потік внутрішнього капіталу.

Саме у зв`язку з визнаними розбіжностями позивач після митного оформлення товарів та випуску їх у вільний обіг під фінансові гарантії підписав 09.04.2015 з компанією BESTWAY (HONG KONG) INTERNATIONAL LIMITED доповнення до договору поставки №95 від 09.01.2013 щодо умов поставки - СІF- Одеса та зазначення у п.1.1.7, що виробником товарів по даному контракту є BESTWAY & MATERIAL CORP.

Вказані обставини підтверджують правомірність митного органу щодо витребування додаткових документів, які під час митного оформлення не були надані, та обґрунтованість сумнівів митного органу щодо правильності заявленої позивачем митної вартості.

Витребувані Одеською митницею документи не були надані митному органу упродовж 80 днів з дня випуску товарів під фінансові гарантії. Позивачем були надані лише отримані роз`яснення компанії BESTWAY (HONG KONG) INTERNATIONAL LIMITED, які згідно відповіді митного органу позивачу були надані без перекладу на державну мову, а також доповнення до контракту від 09.04.2015. Будь-які інші документи, витребувані митним органом, щодо підтвердження митної вартості товарів, додатково надані не були, у зв`язку з чим відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для скасування рішення про корегування митної вартості товарів.

Отже, встановлені у даній справі обставини свідчать, що у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо правомірності заявленої декларантом митної вартості, що свідчить про обґрунтованість прийняття відповідачем спірного рішення про коригування митної вартості.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанції дійшли до вірного висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог.

За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАВРІЯ-В» залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29.09.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2015 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

І.А. Гончарова ,

Судді Верховного Суду