Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.06.2020 року у справі №520/8425/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 520/8425/19

адміністративне провадження № К/9901/13560/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Губської О. А.,

суддів: Білак М. В., Радишевської О. Р.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року, ухвалену у складі колегії суддів: Мельнікової Л. В. (головуючий), Калитки О. М., Рєзнікової С. С.,

І. Суть спору:

1. Харківський національний університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба суму в розмірі 288667,12 грн на відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач проходив навчання та військову службу у ХНУПС з 26.08.2015 по 01.06.2018 на посаді курсанта. 01.06.2018 контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством оборони України в особі начальника ХНУПС і відповідачем достроково розірваний, ОСОБА_1 виключений із списків особового складу наказом начальника ХНУПС (по стройовій частині) від 31.05.2018 № 136.

2.1. Відповідно до п. 1 (абз. 6) Контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.

Проте, відповідачем не сплачено витрати, пов'язані з його утриманням під час навчання в загальному розмірі 288667,12 грн.

3. Відповідач позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. ОСОБА_1 проходив навчання та військову службу в Харківському національному університеті Повітряних Сил (далі - Університет) з 11.09.2017 по 15.03.2018 на посаді курсанта в період з 26.08.2015 по 01.06.2018 на підставі контракту про проходження військової служби (навчання), укладеного між Міністерством оборони України в особі начальника університету та відповідачем 26.08.2015.

5.01 червня 2018 року вказаний контракт був достроково розірваний та ОСОБА_1 виключено із списків особового складу університету у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, що підтверджується витягом з наказу начальника університету (по стройовій частині) № 136 від 31.05.2018.

6. У зв'язку із достроковим розірванням контракту з вини відповідача, позивач звернувся із даним позовом до суду щодо відшкодування витрат, пов'язаних із утриманням під час проходження ним військової служби (навчання).

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

7. Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 08 жовтня 2019 року позов задовольнив.

8. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 є обізнаним про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, оскільки дані зобов'язання визначені у підписаному відповідачем з позивачем контракті про навчання, проте, вказану суму витрат, пов'язаних з утримання відповідача під час навчання у навчальному закладі (позивача), станом на час звернення позивача із даним позовом та на час розгляду справи відповідачем не відшкодовано. Таким чином, сума заборгованості відповідачем не сплачена та складає 288.667,12 грн.

9. Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 28 лютого 2020 року скасував рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовив.

10. Таке рішення апеляційного суду ґрунтується на тому, що ХНУПС не є належним позивачем у цій справі та не навів суду апеляційної інстанції жодних правових підстав для звернення до суду із даним позовом.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

11. Не погоджуючись з такими рішеннями суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.

12. У скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

13. Касаційна скарга обґрунтована тим, що обов'язок щодо відшкодування витрат на утримання під час навчання ОСОБА_1 покладається Міністерством оборони України саме на Університет, який вживає необхідні заходи щодо повернення Державі витрачених на утримання відрахованих курсантів коштів, а тому начальник Університету, як сторона Контракту, наслідки розірвання якого і є предметом даного позову, є належним Позивачем в даній справі.

14. Відповідач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

V. Джерела права й акти їх застосування

15. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.

16. За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

18. За змістом статті 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу відшкодовують Міноборони та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, установлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

19. Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі визначає Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року № 964 (далі - Порядок № 964).

20. Відповідно до п. 3,6 Порядку № 964, відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з, зокрема, грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням. Витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю, зокрема, курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством строків строкової військової служби, - за весь період навчання.

21. У разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку (п. 7 Порядку № 964).

VI. Висновок Верховного Суду

22. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

23. Відповідно до ч.3 ст.341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені ч.3 ст.341 КАС України, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

24. Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого частини 1 статті 122 КАС України або іншими законами.

25. Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

26. Для захисту прав, свобод та інтересів особи частиною 2 статті 122 КАС України, іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 статті 122 КАС України).

27. Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

28. Положеннями частини 3 статті 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

29. Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

30. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

31. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено законом з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.

32. Верховний Суд наголошує, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини 5 статті 122 КАС України. Тобто, у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду.

33. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № 804/285/16, у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року в справі № 140/721/19, від 30 вересня 2019 року в справі № 340/685/19, від 24 грудня 2019 року в справі № 824/284/19-а, від 29 квітня 2020 року в справі №560/1942/19, від 18 червня 2020 року в справі №140/2024/19 та ін.

34. Так, як вбачається з матеріалів справи, 06.12.2018 позивач звернувся із даним позовом в порядку ЦПК України до Уманського міськрайонного суду Черкаської області. Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 02.04.2019 справа передана на розгляд до Московського районного суду м. Харкова. Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 20.05.2019, яка надійшла на адресу позивача 19.06.2019, провадження у справі закрито у зв'язку з тим, що дана категорія справ підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

35. Разом з тим, з позовом до суду позивач звернувся за допомогою засобів поштового зв'язку лише 19.08.2019, тобто через більш ніж два місяці після закриття провадження у справі ухвалою Московського районного суду м. Харкова від
20.05.2019.

36. Жодних аргументів щодо наявності обставин, які би свідчили про відсутність об'єктивної можливості вчасно звернутись до суду з цим позовом, позивач не навів, відповідних доказів до суду не надав.

37. Своєю чергою, залишивши поза увагою питання пропуску позивачем строку звернення до суду, суд першої інстанції в порушення принципу офіційного з'ясування обставин справи, не дослідив належним чином указане питання.

Апеляційний суд на вказані порушення уваги також не звернув.

38. Відповідно до вимог, закріплених у статті 123 чинної редакції КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

39. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

40. У справі Європейського суду з прав людини "Стаббігс та інші проти Великобританії" визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

41. У Рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" від 25 січня 2000 року Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

42. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання.

Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

43. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

44. Судам під час нового розгляду необхідно дослідити причини пропуску позивачем строку звернення до суду на предмет їх поважності та надати детальну оцінку спірним правовідносинам крізь призму частини 2 статті 2 КАС України із урахуванням установленого частини 2 статті 2 КАС України принципу верховенства права.

VІI. Судові витрати

45. Оскільки адміністративна справа повертається на новий розгляд до суду першої інстанції, питання про розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України не вирішується.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба задовольнити частково.

2. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року у справі №520/8425/19 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий О. А. Губська

Судді М. В. Білак

О. Р. Радишевська