Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 червня 2020 року

м. Київ

справа №826/14000/16

адміністративне провадження №К/9901/66381/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Єзерова А.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ЕКСЕЛЬСІОР", яке діє від власного імені, в інтересах та за рахунок пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "СОЛДО"

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2018 (колегія у складі суддів Бєлової Л.В., Аліменко В.О., Безименної Н.В.)

у справі №826/14000/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ЕКСЕЛЬСІОР", яке діє від власного імені, в інтересах та за рахунок пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "СОЛДО"

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "Банк "ЮНІСОН" Шевченка Андрія Миколайовича,

третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання протиправним та скасування наказу.

І. ПРОЦЕДУРА

1. У вересні 2016 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ЕКСЕЛЬСІОР", яке діє від свого імені в інтересах та за рахунок пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "СОЛДО", звернулося до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати наказ від 01.08.2016 №71/ач про визнання договору відступлення права вимоги б/н від 26.04.2016, укладеного між ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» та ТОВ «КУА «ЕКСЕЛЬСІОР» відносно договору про відкриття кредитної лінії №15/14/КЛ-КБ від 05.02.2014, нікчемним.

2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.11.2016 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ від 01.08.2016 №71/ач.

3. За наслідками перегляду справи в апеляційної порядку апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "Банк "Юнісон" Шевченка А.М. ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2017 залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.11.2016 року - без змін.

4. Не погоджуючись з таким судовими рішеннями, особа, що не брала участі у справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Деміс-Агро", подало апеляційну скаргу, у якій просило оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким закрити провадження у справі. Зокрема, посилалося на те, що в даному випадку спір не є публічно-правовим, оскільки виник з договірних відносин.

5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Деміс-Агро" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.11.2016 задоволено повністю; постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2017 скасовано; провадження у справі закрито.

6. 23.11.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Позивача на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2018. У скарзі Позивач просив скасувати оскаржувану ухвалу та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

7. Ухвалою від 27.11.2018 Верховний Суд відкрив касаційне провадження. Скаржник заявляв клопотання про розгляд справи за участі його представника, однак відповідно до ч.1 ст. 343 КАС України попередній розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи.

8. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції. Вважає, що суд порушив норми процесуального права, зокрема:

- розглянув справу за апеляційною скаргою абсолютно сторонньої особи, яку до участі у справі як сторону чи третю особу суд не залучав;

- пропущено строк на подання апеляційної скарги. Про судове рішення ТОВ «Деміс-Агро» дізналося 26.04.2018, скаргу направлено до суду 05.05.2018, а надійшла вона до суду 16.07.2018, майже через півтора роки після набрання оскаржуваним рішенням законної сили. Суд безпідставно виходив з того, що скаргу подано у строк. Поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження судом не розглядалася;

- у постанові суд не навів заперечень ТОВ «КУА «ЕКСЕЛЬСІОР» та не мотивував їх відхилення;

- суд не міг скасувати свою ухвалу, оскільки відповідно до п. 6 ч. 1 статті 315 КАС України апеляційний суд має право скасувати тільки своє рішення у вигляді постанови.

9. Оцінюючи наведені доводи, Суд зазначає таке.

10. Згідно з ч. 1 статті 293 КАС України (в редакції, що діяла на час розгляду справи) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

11. Покликання позивача на те, що ТОВ «Деміс-Агро» не брало участі у справі, а тому не може подавати апеляційну скаргу Суд відхиляє, оскільки таке право мають не лише учасники справи (сторони і треті особи), але й особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

12. У судовій практиці сформовано загальні принципи та підходи щодо прийнятності та обґрунтованості апеляційних та касаційних скарг осіб, які вважають, що рішення суду прийнято про їх права, обов`язки чи інтереси.

13. За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у Постановах від 24.06.2008 у справі №2/164-35/246, від 02.09.2008, судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи. Тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

14. Зазначена правова позиція була підтримана Верховним Судом постанові від 17.05.2018 у справі № 904/5618/17, у постанові від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17 та інших і є сталою.

15. У вирішенні питання про порушення прав чи інтересів особи, яка не брала участі у справі, суд має з`ясувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

16. Застосовуючи цей підхід до справи, що розглядається, Суд звертає увагу на те, що 05.02.2014 між ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» (первісний кредитор) та ТОВ «ДЕМІС-АГРО» (боржник) укладено договір про відкриття кредитної лінії №15/14/КЛ-КБ.

17. Згодом, 26.04.2016 між ТОВ «КУА «ЕКСЕЛЬСІОР» (новий кредитор) та ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» (первісний кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги.

18. 28.04.2016 на підставі постанови Правління Національного Банку України «Про віднесення публічного акціонерного товариства «БАНК «ЮНІСОН» до категорії неплатоспроможних» №300, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28.04.2016 №614 «Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

19. ТОВ «КУА «ЕКСЕЛЬСІОР», як новий кредитор, 05.07.2016 надіслав лист уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства «БАНК «ЮНІСОН» Шевченку А.М. за вихідним №05-07/2016-1, в якому зазначив про перехід всіх прав вимоги за основним договором від 05.02.2014 №15/14/КЛ-КБ новому кредитору та просив забезпечити вчинення усіх необхідних дій для документального оформлення переходу прав первісного кредитора.

20. 15.07.2016 ТОВ «КУА «ЕКСЕЛЬСІОР» отримало лист №1223/02, яким уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «БАНК «ЮНІСОН» Шевченко А.М. відмовив у здійсненні будь-яких дій щодо документального оформлення переходу прав первісного кредитора до нового кредитора, з тих підстав, що договір відступлення права вимоги б/н від 26.04.2016 був визнаний нікчемним.

21. 29.07.2016 ТОВ «КУА «ЕКСЕЛЬСІОР», як новий кредитор, повторно звернулося до відповідача з листом №29-07/16, у якому просило надати обґрунтовані пояснення та документальне підтвердження визнання угоди нікчемною.

22. Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «БАНК «ЮНІСОН» Шевченко А.М. надав позивачеві витяг з висновку комісії щодо перевірки договору відступлення права вимоги від 15.07.2016 та розпорядчий документ, наказ №71/ач від 01.08.2016 про визнання договору відступлення права вимоги б/н від 26.04.2016 нікчемним, відповідно до пункту 4 частини 2 статті 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Цивільного кодексу України.

23. Спірні відносини між ТОВ «КУА «ЕКСЕЛЬСІОР» та уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «БАНК «ЮНІСОН» щодо дійсності договору про відступлення права вимоги, безпосередньо стосуються ТОВ «ДЕМІС-АГРО» як боржника. Вирішення спору суттєво зачіпає його інтереси, оскільки фактично визначає належного кредитора за договором про відкриття кредитної лінії №15/14/КЛ-КБ. Отже, суд першої інстанції, скасовуючи наказ №71/ач від 01.08.2016 про визнання договору відступлення права вимоги б/н від 26.04.2016 нікчемним, вирішив питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ТОВ «ДЕМІС-АГРО».

24. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про наявність у ТОВ «ДЕМІС-АГРО» права на апеляційне оскарження.

25. Що стосується строку апеляційне оскарження. Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

26. Крім того, приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

27. Разом з апеляційною скаргою було подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. ТОВ «ДЕМІС-АГРО» зазначило, що про рішення суду, яке оскаржується, дізналося 26.04.2018, при отриманні позовної заяви у справі №923/150/18. ТОВ «КУА «ЕКСЕЛЬСІОР» не повідомляло Т-ОВ «Деміс-Агро» про судове рішення.

28. Позивач не надав доказів того, що ТОВ «ДЕМІС-АГРО» було відомо про постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2017 до 26.04.2018.

29. Суд відхиляє аргумент Позивача про те, що ТОВ «ДЕМІС-АГРО» подало апеляційну скаргу пізніше, ніж вона датована (05.05.2018), оскільки в матеріалах справи міститься конверт, в якому надійшла апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції, із відбитком спеціального штампу із зазначеною на ньому датою - 05.05.2018 (т.1. а.с. 125).

30. Суд апеляційної інстанції не вирішував питання про поновлення строку апеляційного провадження, оскільки на стадії відкриття провадження дійшов висновку, що такий строк не пропущено. Відсутність відповідних доводів у мотивувальній частині ухвали не свідчить про незаконність такого висновку.

31. Що стосується відсутності у постанові суду опису заперечень ТОВ «КУА «ЕКСЕЛЬСІОР» та мотивів їх відхилення, то суд з цим доводом касаційної скарги погоджується. Проте, вважає, що це не вплинуло на правильність остаточного рішення. Сама лише відсутність відповідних мотивів відхилення доводів скарги не може бути підставою для скасування судового рішення.

32. Що стосується права суду апеляційної інстанції скасовувати свою ухвалу. Згідно з п. 6 ст. 315 КАС України (в редакції після 15.12.2017) за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-5 частини першої цієї статті.

33. Повноваження суду апеляційної інстанції скасувати свою постанову (а не ухвалу), не слід тлумачити дослівно. Відповідно до ч. 1 ст. 321 КАС України (в редакції після 15.12.2017) суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов згідно з вимогами, встановленими статтею 34 та главою 9 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі. Проте, у попередній редакції КАС, у ст. 205 було передбачено право суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду постановляти як ухвали, так і постанови.

34. З огляду на це, суд апеляційної інстанції може скасовувати свої постанови, а також ухвали які були постановлені до 15.12.2017, під час дії попередньої редакції КАС України.

35. Враховуючи вищезазначене, у Шостого апеляційного адміністративного суду були передбачені законодавством права для скасування ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2017.

36. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

37. Оскільки суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм процесуального права, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржену постанову - без змін.

38. З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 328, 342, 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ЕКСЕЛЬСІОР", яке діє від власного імені, в інтересах та за рахунок пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "СОЛДО" залишити без задоволення.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року у справі №826/14000/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя А.А. Єзеров