ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2021 року

м. Київ

справа № 640/11468/19

адміністративне провадження № К/9901/31192/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С. Г.,

суддів: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 640/11468/19

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

третя особа: Державна архітектурно-будівельна інспекція України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії

за касаційною скаргою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2019 року (головуючий суддя: Васильченко І. П. ) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року (колегія у складі: головуючого судді Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б. )

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа Державна архітектурно-будівельна інспекція України, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, оформлене листом від 28 грудня 2018 року № 073/09/01-9/2812 про відмову у реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) із будівництва індивідуального житлового будинку (садибного типу) на АДРЕСА_1;

- зобов'язати відповідача зареєструвати повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) із будівництва індивідуального житлового будинку (садибного типу) на АДРЕСА_1") у Солом'янському районі м. Києва.

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що він неодноразово подавав до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), проте щоразу отримував відмови в реєстрації повідомлень з підстав, що не передбачені чинним законодавством. Поряд з цим, за доводами позивача, повнота даних була наявна у поданих ним повідомленнях про початок виконання будівельних робіт, а тому, висновки відповідача про оформлення повідомлення з порушенням установлених вимог є неправомірним, а рішення, оформлене листом від 28 грудня 2018 року № 073/09/01-9/2812 про відмову у реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт - протиправним.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року позов задоволено повністю.

4. Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідач протиправно та необґрунтовано відмовив позивачу у реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Крім того, вимога відповідача про необхідність зазначення розпорядчого документа, виданого фізичною особою, у повідомленні про початок виконання будівельних робіт має ознаки надмірного формалізму.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 11 листопада 2019 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Так, суди при вирішенні цієї справи не врахували, що відповідно до Порядку ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 19 липня 2011 року № 92 електронною системою реєстру автоматично перевіряється повнота та коректність інформації наданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, після чого перевірені дані вносяться Держархбудінспекцією до реєстру з присвоєнням реєстраційного номера.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції залишаючи без змін рішення суду першої інстанції фактично зобов'язав відповідача перевищити повноваження. Крім того, у касаційній скарзі наголошується на тому, що суди першої та апеляційної інстанцій, зобов'язуючи відповідача вчинити конкретну дію, вийшли за межі власної компетенції й втрутилися у дискреційні повноваження останнього.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 листопада 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.

Г., судді: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В., справу передано головуючому судді.

8. Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2019 року відкрито провадження за касаційною скаргою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року.

9. Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2021 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і призначено такий в порядку письмового провадження з 16 березня 2021 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1.

11.11 липня 2018 року Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_1. видані Містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва за № 10256/0/7-1-18.

12. Позивачем неодноразово, зокрема, 21 серпня 2018 року, 25 вересня 2018 року, 16 жовтня 2018 року, 02 листопада 2018 року, 20 листопада 2018 року, 18 грудня 2018 року подавались повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) із будівництва індивідуального житлового будинку (садибного типу) на АДРЕСА_1.

13. За результатами розгляду повідомлення про початок виконання будівельних робіт, які зареєстровані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листами від 28 серпня 2018 року № 073/09/01-7/2808, від 01 жовтня 2018 року № 073/09/01-6/0110, від 22 жовтня 2018 року № 073/09/01-9/2210, від 08 листопада 2018 року № 073/09/01-13/0811, від 26 листопада 2018 року № 073/09/01-20/2611, від 28 грудня 2018 року № 073/09/01-9/2812 позивачу повідомлялося про відмову у внесенні повідомлення до реєстру.

14. Згідно листа від 28 грудня 2018 року № 073/09/01-9/2812 відповідачем підставою для відмови у реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) із будівництва індивідуального житлового будинку (садибного типу) на АДРЕСА_1 зазначено неповноту інформації щодо найменування документу, яким призначено головного архітектора проекту.

15. Вважаючи такі дії відповідача протиправними та необґрунтованими, ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

17. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Згідно з положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

19. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - ~law9~) програми розвитку регіонів та населених пунктів, програми господарського, соціального та культурного розвитку повинні узгоджуватися з містобудівною документацією відповідного рівня. Вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.

20. За приписами ~law10~ державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

21. Згідно зі ~law11~ замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

22. Положеннями ~law12~ передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр). Внесення даних до реєстру з присвоєнням реєстраційного номера здійснюється на підставі інформації, наданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її отримання.

Доступ користувачів до даних реєстру здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

23. Відповідно до ~law13~ право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

24. Згідно зі п. 5,13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі - Порядок № 466) будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та:

подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта;

видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1,2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об'єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт.

25. Таким чином, подання повідомлення про початок будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), здійснюється за декларативною процедурою.

26. Разом з цим, відповідно до положень п. 2 Порядку № 466 реєстрація - внесення даних до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр).

27. За приписами п. 9 Порядку ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 19 липня 2011 року № 92 (далі - Порядок № 92) до реєстру вносяться відомості про:

а) назву, дату та номер повідомлення, декларації, дозволу, сертифіката, у тому числі відомості про повернення декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків та надання відмови у видачі дозволів чи сертифікатів;

б) найменування та місцезнаходження об'єкта будівництва;

в) замовника (зміну замовника):

для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження та код за ЄДРПОУ, номер телефону;

для фізичних осіб - прізвище, ім'я та по батькові, серія і номер паспорта, реєстраційний номер облікової картки платника податків (не зазначається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті), місце проживання;

г) орган державного архітектурно-будівельного контролю, яким було внесено відповідні дані до реєстру;

ґ) підрядну (зміну підрядної), проектну організацію (за наявності) (найменування, місцезнаходження, код за ЄДРПОУ, серія та номер ліцензії (за наявності));

д) авторський і технічний нагляд (його зміну), головного архітектора проекту, головного інженера проекту, експерта (прізвище, ім'я та по батькові особи, серія та номер кваліфікаційного сертифіката), коригування проектної документації;

е) документ, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою (назва, реєстраційний номер, дата видачі, орган, що видав документ).

Електронною системою реєстру автоматично перевіряється повнота та коректність інформації, наданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, після чого перевірені дані вносяться Держархбудінспекцією до Реєстру з присвоєнням реєстраційного номера.

28. Положеннями п. 12,14 Порядку № 92 передбачено, що посадові особи здійснюють перевірку повноти даних у поданих замовником деклараціях з дотриманням вимог законодавства та за її наявності вносять дані до реєстру, а за її відсутності повертають їх замовнику на доопрацювання для усунення виявлених недоліків, про що вносять дані до реєстру. За фактом реєстрації посадові особи здійснюють оформлення та підписання відповідних повідомлень та декларацій.

У разі подання замовником за результатами виявлення помилки достовірних даних щодо інформації, яка потребує змін у повідомленні чи декларації, посадові особи здійснюють розгляд повідомлення чи декларації, у яких враховано зміни.

29. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 неодноразово, зокрема, 21 серпня 2018 року, 25 вересня 2018 року, 16 жовтня 2018 року, 02 листопада 2018 року, 20 листопада 2018 року, 18 грудня 2018 року подавались повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) із будівництва індивідуального житлового будинку (садибного типу) на АДРЕСА_1.

30. З листа від 28 грудня 2018 року № 073/09/01-9/2812 вбачається, що відповідачем підставою для відмови у реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт зазначено неповноту інформації щодо найменування документу, яким призначено головного архітектора проекту.

31. Поряд з цим, у відповідності до п. 12 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 травня 2011 року № 45 генпроектувальник (проектувальник) визначає розпорядчим документом ГАПа та/або ГІПа.

32. Згідно п. 1 вказаного Порядку проектувальник - юридична особа, яка має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із законодавством одержали кваліфікаційний сертифікат, який підтверджує спроможність виконання робіт щодо об'єктів відповідного класу наслідків (відповідальності), або фізична особа, яка згідно з законодавством має такий кваліфікаційний сертифікат (далі - сертифікований виконавець).

33. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що у повідомленні про початок виконання будівельних робіт позивач зазначив проектувальником Сьоміна В.

Ю. Кваліфікаційний сертифікат АА 001514. Головним архітектором проекту також зазначено Сьоміна В. Ю.

34. У графі "найменування, дата видачі та номер документа про призначення" зазначено договір від 14 червня 2018 року № 8.

35. Отже, суди встановили, що між ОСОБА_1 та Сьомінім В. Ю., як фізичними особами, виникли договірні відносини у сфері проектування будівництва, що не заборонено законодавством.

36. За таких обставин, вимога відповідача про необхідність зазначення розпорядчого документа, виданого фізичною особою, у повідомленні про початок виконання будівельних робіт є необґрунтованою.

37. Колегія суддів звертає увагу, що з метою реєстрації декларації про початок будівельних робіт, орган державного архітектурно-будівельного контролю перевіряє тільки повноту даних, зазначених у ній, та правильність заповнення декларації замовником. За достовірність даних, зазначених у поданій декларації, несе відповідальність безпосередньо замовник.

38. При цьому, достовірність даних, наведених у поданій замовником декларації, може слугувати окремою підставою для проведення перевірки такого суб'єкта містобудування.

39. Такий висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 25 лютого 2020 року у справі № 818/66/16.

40. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо необхідності задоволення позовних вимог, оскільки дії Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо повернення повідомлення про початок виконання будівельних робіт є протиправними.

38. Така правова позиція узгоджується з висновками викладеними у постановах Верховного Суду від 08 жовтня 2020 року у справі № 813/85/16 та від 30 листопада 2020 року у справі № 826/7308/17.

39. Суд критично ставиться до доводів скаржника щодо втручання судів попередніх інстанцій у дискреційні повноваження відповідача, з огляду на таке.

40. Зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії не є втручанням у дискреційні повноваження, оскільки відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасувати рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії.

41. Дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом.

42. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач шість раз звертався до контролюючого органу щодо реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт, проте останній повертав вказані повідомлення.

43. За таких обставин, оскільки рішення, оформлене листом від 28 грудня 2018 року № 073/09/01-9/2812 про відмову у реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт є протиправним та необґрунтованим, то наявні підстави для зобов'язання відповідача зареєструвати повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) із будівництва індивідуального житлового будинку (садибного типу) на АДРЕСА_1.

44. В даному випадку у відповідача немає вибору між декількома варіантами правомірних управлінських рішень. Відтак суди дійшли правильного висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є саме скасування спірного рішення та зобов'язання вчинити дію - внести відповідні дані до Реєстру.

45. Така правова позиція узгоджується з висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 826/10851/18.

46. Інші доводи касаційної скарги Суд відхиляє як такі, що не впливають на загальні висновки Суду по суті справи.

47. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

48. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

49. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

50. У справі "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03, Рішення від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

51. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).

52. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

53. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржуваних судових рішеннях повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

54. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст.ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС. Г. Стеценко Т. Г. Стрелець Л. В. Тацій