Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.06.2018 року у справі №815/6865/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2020 року

м. Київ

справа № 815/6865/17

адміністративне провадження № К/9901/52380/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В. П.,

суддів: Васильєвої І. А., Пасічник С. С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.01.2018 (суддя Гусев О. Г. ) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від
15.05.2018 (головуючий суддя Лук'янчук О. В., судді: Бітов А. І., Ступакова І. Г. ) у справі № 815/6865/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська імпортна компанія" до Одеської митниці ДФС про скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Дунайська імпортна компанія" звернулося до суду до Одеської митниці Державної фіскальної служби за результатом якого позивач просить (з урахуванням уточненого адміністративного позову) визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 23.08.2017 №UA500060/2017/000135/2; визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2017/00860 від 23.08.2017.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав про безпідставність прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та визначення митної вартості за другорядним (резервним) методом, оскільки ним надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.01.2018, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018 адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 23.08.2017 №UA500060/2017/000135/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2017/00860 від
23.08.2017. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки позивачем до митного оформлення було надано вичерпний перелік передбачених чинним законодавством належних документів, необхідних для визначення митної вартості ввезеного товару, підстави для відмови у митному оформленні товару та подальше коригування митної вартості такого товару за допомогою резервного методу у митного органу відсутні.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Одеська митниця Державної фіскальної служби звернулася касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від
29.01.2018, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від
15.05.2018 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 52, 53, 54, 55, 58 Митного кодексу України.

Так, у касаційній скарзі відповідач зазначає про правомірність дій митниці щодо прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці ДФС разом з МД № UA 500060/2017/015082 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларантом не було надано до митниці витребувані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Зокрема, зазначає, що у поданих до митного оформлення документах відсутні відомості про клас такого товару, що виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дунайська імпортна компанія" не скористалося своїм правом та не надало відзиву на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з частиною 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.07.2017 між ТОВ "Дунайська імпортна компанія" та Фірмою FRUTOPOLIS S.A. (Греція) був укладений зовнішньо - економічний Контракт № 341/17.

Відповідно до умов Контракту Фірма FRUTOPOLIS S.A. зобов'язалася поставляти, а ТОВ "Дунайська імпортна компанія" приймати та оплачувати товар, вказаний у Інвойсах, які є невід'ємною частиною Контракту, в порядку та на умовах, обумовлених в Контракті.

Так, відповідно до Специфікації № 54 від 20.08.2017 до Контракту та Інвойсу №111 від 20.08.2017, Фірма FRUTOPOLIS S.A. на умовах поставки FCA-Скідра поставила ТОВ "Дунайська імпортна компанія" наступний товар: персики свіжі, класу А, у пластикових ящиках - 2062 шт., на 24 дерев'яних піддонах, врожай 2017. Країна виробництва - Греція, Виробник - FRUTOPOLIS S.А. Вага "брутто" - 20299 кг., вага "нетто" - 18908 кг. на загальну суму: 6 995,98 євро, де 0,37 євро за 1 кг. без врахування транспортних витрат; персики свіжі, класу В, у пластикових ящіках - 80 шт., на 1 дерев'яному піддоні, врожай 2017. Країна виробництва - Греція, Виробник - FRUTOPOLIS S.А. Вага "брутто" - 801 кг., вага "нетто" - 746 кг. на загальну суму: 149,20 евро, де 0,20 евро за 1 кг. без врахування транспортних витрат.

На підставі Договору про надання послуг між Позивачем та ТОВ "Брокерська Експедиційна Компанія "Атаман-Груп" декларантом Бєловим Д. Д. (надалі - декларант) з метою митного оформлення товару ТОВ "Дунайська імпортна компанія" для підтвердження його митної вартості до митного поста "Одеса-Порт" Одеської митниці ДФС (надалі - митний орган, Відповідач) була подана електронна митна декларація № UA 500060/2017/015082, де було визначено митну вартість Товару, що імпортується, за основним методом - за ціною зовнішньо - економічного Контракту № 341/17 від 05.07.2017.

Для підтвердження митної вартості Товару декларантом надано документи, які підтверджують митну вартість товару: зовнішньоекономічний Контракт № 341/17 від
05.07.2017; специфікацію № 54 від 05.07.2017 до Контракту № 341/17 від
05.07.2017, інвойс № 111 від 20.08.2017; прайс-листи виробника; пакувальний лист; сертифікат походження товару; митну декларацію країни відправлення та інші документи, обумовлені ч. 2 ст. 53 МКУ, які підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять будь-яких розбіжностей.

23.08.2017 митним органом ухвалено рішення №UA500060/2017/000135/2 про коригування митної вартості товарів, де вказано, що надані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. У зв'язку з чим, митна вартість оцінюваних товарів була визначена за резервним методом.

Так, у рішенні відповідач зазначив наступні підстави для коригування митної вартості товару: у експортної декларації не визначений клас (А,В) товару, що не дало митниці змоги перевірити вартість товару.

Декларанту було запропоновано, відповідно до п. 3. ст.53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) виписку з бухгалтерської документації; 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Позивачем, на вимогу митного органу було надано пояснення щодо надання документів та переліку документів, витребуваних додатково.

Розглянувши подані позивачем документи, Одеською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2017/000135/2 від
23.08.2017, згідно якого відповідачем, за результатом проведеної консультації, шляхом обміну електронними повідомленнями між органом доходів та зборів, та декларантом, з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості по товару, було обрано резервний метод визначення митної вартості.

Скоригована митна вартість товару базується на митній вартості раніше імпортованих товарів, випущених у вільних обіг згідно митних декларацій: МД від
15.08.2017 №UA102150/2017/203826, МД від 28.07.2017 №UA100110/2017/99846, МД від
31.07.2017 №UA100110/2017/100007.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця ДФС видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2017/00860 від 23.08.2017.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною 1 статті 51, частиною 1 статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм частиною 1 статті 51, частиною 1 статті 52 Митного кодексу України; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII частиною 1 статті 51, частиною 1 статті 52 Митного кодексу України та цією главою.

Як встановлено частиною 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами 1 , 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених частинами 1 , 2 статті 53 Митного кодексу України, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у статтею 54 Митного кодексу України.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статтею 54 Митного кодексу України.

Частиною 5 статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених Частиною 5 статті 54 Митного кодексу України, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною 1 статті 55 Митного кодексу України, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм Статтею 57 Митного кодексу України.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями Статтею 57 Митного кодексу України. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених Статтею 57 Митного кодексу України.

Частинами 2 та 3 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин 9 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано митному органу для митного оформлення імпортованого товару документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України. Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України.

Щодо доводів скаржника про виявлені при здійсненні митного контролю розбіжності та невідповідності у поданих декларантом документах, зокрема, щодо відсутності в декларації країни відправлення інформації щодо класу товару (А,В) встановлено, що крім інвойсу та експортної митної декларації декларантом надано специфікацію до Контракту на постачання товару, прайс-листи виробника товару та пакувальний лист, в яких зазначено розподілення товару на класи. Тобто, з наданих позивачем документів митний орган мав можливість встановити клас товару, який ввозився ТОВ "Дунайська імпортна компанія".

Крім того, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, відсутність розподілення товарів по класах не є визначальним для підтвердження митної вартості товару, оскільки в Державному класифікаторі продукції та послуг (систематизоване зведення назв угруповань продукції та послуг, кодування яких побудовано на ієрархічній системі класифікації) відсутнє розподілення товару, який ввозив позивач, по класах.

Так, згідно Державного класифікатору продукції та послуг, затвердженого наказом Держспоживстандарту України 11.10.2010 № 457 "Про затвердження та скасування національних класифікаторів" товару "персики" визначений єдиний код "0809309000" та одна позиція у класифікаторі, без розподілення вказаних товарів на класи А і В.

Відсутність розподілення товару на класи не є розбіжностями у числових значеннях митної вартості товару, які б унеможливили визначення митної вартості за першим методом - ціною контракту.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у Митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого Товариством товару та протиправність оскаржуваних рішень.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.01.2018 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018 у справі № 815/6865/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ. П. Юрченко І. А. Васильєва С. С. Пасічник