Історія справи
Ухвала КАС ВП від 20.08.2019 року у справі №640/21401/18
ПОСТАНОВАІМЕНЕМ УКРАЇНИ16 липня 2020 рокум. Київсправа № 640/21401/18адміністративне провадження № К/9901/23102/19Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:головуючого судді Желєзного І. В.,суддів: Берназюка Я. О., Коваленко Н. В.
розглянув у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у складі судді Катющенка В. П. від 14.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Безименної Н. В., суддів: Бєлової Л. В., Кучми А. Ю. від 06.08.2019у справі №640/21401/18за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз"
до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову, Державна регуляторна служба України,про визнання протиправною та нечинною постанови, зобов'язання вчинити дії,ВСТАНОВИВ:І. РУХ СПРАВИ
1. У грудні 2018 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" (далі також - ПАТ "Чернігівгаз", позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (далі також - НКРЕКП, Регулятор, відповідач), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову, Державна регуляторна служба України, в якому просило визнати протиправною та нечинною постанову відповідача від 23.11.2018 №1523 "Щодо заборони ПАТ "Чернігівгаз" проводити об'єми використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами".2. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2019, позов задоволено повністю.3.14.08.2019 від відповідача до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2019, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.4. Ухвалою Верховного Суду від 19.08.2019 відкрито касаційне провадження у справі.5.06.09.2019 від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз" до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити таку без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
6.04.05.2020 від НКРЕКП надійшли письмові пояснення у справі, в яких при постановленні рішення у даній справі просить врахувати висновки, сформовані у постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №640/111/19.II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ7. Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.8. Позивач є юридичною особою, до видів діяльності якої за КВЕД належить "35.22 Розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.9. У зв'язку із зверненнями споживачів природного газу 23.11.2018 відповідно до статті
4 Закону України "Про ринок природного газу" та статті
17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" у зв'язку зі зверненнями споживачів природного газу та з метою захисту їх прав відповідачем прийнято постанову №1523, якою: заборонено ПАТ по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" при здійсненні обліку природного газу, використаного побутовими споживачами, приводити об'єми природного газу до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами; у разі приведення у жовтні 2018 року ПАТ по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" об'ємів використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов ПАТ по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" необхідно здійснити за жовтень 2018 року перерахунок об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єктах побутових споживачів відповідно до фактичних показань лічильників природного газу.
10. Вважаючи зазначену постанову НКРЕКП протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.11. Згідно з показниками (елементів витрат) річної планової тарифної виручки - додатку до постанови НКРЕКП від 15.12.2016 № 2314, якою внесено зміни до постанови НКРЕКП від 24.03.2016 № 456 "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для ПАТ "Чернігівгаз", останні не містять інформації про те, що до відповідних витрат була включена різниця у приведенні газу до стандартних умов.ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ12. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що оскаржувана постанова суперечить пункту 6 глави 1 розділу XV Кодексу газорозподільної системи. Прийняття оскаржуваної постанови є непропорційним до поставленої легітимної мети, так як остання порушує економічні права позивача. Підстави для втручання відповідачем в процес здійснення комерційного обліку природного газу позивачем із застосуванням легітимних методик за даних обставин - відсутні, оскільки приведення до стандартних умов об'ємів природного газу є вимогою Кодексу газорозподільної системи, відтак оскаржувана постанова не тільки втручається в господарську діяльність та порушує економічні права позивача, але й суперечить умовам Типового договору розподілу природного газу. Позивач як оператор газорозподільної системи (Оператор ГРМ), здійснюючи комерційний облік природного газу в газорозподільній системі, після отримання показників лічильників побутових споживачів приводить такий об'єм природного газу до стандартних умов відповідно до вимог
Закону України "Про ринок природного газу", Кодексу газорозподільних систем та Договору на розподіл природного газу, укладеного з постачальником. У свою чергу, приведення об'єму природного газу до стандартних умов, згідно з розділом XV Кодексу газорозподільних систем, здійснюється у відповідності до Методики приведення об'єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики від 26.02.2004 № 116. Пунктом 3 глави 1 розділу IX Кодексу газорозподільних систем на позивача як оператора газорозподільної системи покладено обов'язок відносно переведення об'єму природного газу в обсяг переданої (спожитої) енергії. Оскаржувана постанова є регуляторним актом, відповідно, прийняттю останньої передує дотримання відповідачем процедур, передбачених статтею
15 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".13. Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що оскаржувана постанова прийнята в межах компетенції та у спосіб, визначений законодавством України, з дотриманням балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, а також основних принципів діяльності Регулятора - законності, справедливості та недопущення дискримінації. Розмір нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу газорозподільних підприємств (операторів газорозподільних систем) розраховані з урахуванням втрат, які виникають у зв'язку з неприведенням показань побутових лічильників газу до стандартних умов. Покриття об'єктивної різниці у вимірах природного газу здійснюється за рахунок тарифу, а отже і стягнення додаткових плат (фактично подвійних) з побутових споживачів є неправомірними, оскільки такі витрати вже включені у тариф ліцензіата та сплачуються побутовими споживачами. Норми Кодексу газорозподільної системи не містять положень, які регламентують процедуру приведення обсягів спожитого природного газу побутовими споживачами до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків в обсягах (куб. м) та містять виключно процедуру такого приведення для непобутових споживачів. Чинними нормативно-правовими актами взагалі не визначено величин коефіцієнтів приведення до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків з побутовими споживачами, відтак такі дії операторів ГРМ є неправомірними. Оскаржувана постанова не є ні нормативно-правовим актом, ні регуляторним актом, тому прийняття останньої не потребувало реалізації процедур, передбачених статтею
15 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".
14. Третя особа зазначила, що відповідачем порушено процедуру прийняття оскаржуваної постанови, який є регуляторним актом.ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ15. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що за сукупністю ознак, наведених у статті
1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", спірна постанова не підпадає під визначення поняття регуляторного акта. Нормами Кодексу газорозподільної системи та Типового договору, які затверджені регулятором, встановлено обов'язок оператора ГРМ проводити розрахунки по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, шляхом приведення об'єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, що і зроблено позивачем в жовтні 2018 року. Серед наданих відповідачем матеріалів відсутні належні докази включення позивачем різниці у приведенні газу до стандартних умов до втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами. Відповідно до буквального тлумачення пункту 6 глави 1 розділу XV Кодексу дана норма пов'язує приведення обсягів спожитого природного газу до стандартних умов не з порядком та процедурою, що визначені Методикою №116, а з числовими значеннями коефіцієнтів, які зазначені в додатках до цієї методики. У відповідача були відсутні достатні правові підстави для заборони позивачу приводити об'єми використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків за природний газ шляхом винесення спірної постанови, що свідчить про протиправність останньої та наявність підстав для її скасування.V. ДОВОДИ
КАСАЦІЙНОЇ
СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ16. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що суди прийняли оскаржувані судові рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права. Суди попередніх інстанцій необґрунтовано відхилили доводи НКРЕКП, що норма Кодексу газорозподільчих систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494, (далі також - Кодекс ГРС) щодо приведення до стандартних умов застосовується виключно при здійсненні перерахунків об'ємів природного газу з кубічних метрів в енергетичні одиниці, в той час як розрахунки за природний газ здійснюються виключно в кубічних метрах, а переведення в енергетичні одиниці має виключно інформаційний характер. Судами першої та апеляційної інстанцій не було досліджено, що нормами Кодексу ГРС не передбачено застосування позивачем об'ємів природного газу, приведених до стандартних умов, при проведенні комерційних розрахунків (не передбачено застосування таких об'ємів при оплаті споживачами послуг за газопостачання). Помилковим є висновок судів попередніх інстанцій, що нормами Кодексу ГРС та положеннями Типового договору, які затверджені Регулятором, встановлено обов'язок оператора ГРМ проводити розрахунки по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, шляхом приведення об'єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу. Чинними нормативно-правовими актами не визначено величин коефіцієнтів приведення до стандартних умов при здійсненні розрахунків із побутовими споживачами. Витрати на закупівлю природного газу для покриття виробничо-технологічних витрат включаються до тарифу на розподіл природного газу. Судами попередніх інстанцій не встановлено, що покриття обєктивної різниці у вимірах природного газу здійснюється за рахунок тарифу, а відтак стягнення додаткових плат із побутових споживачів є неправомірним. При ухваленні рішення у даній справі необхідно враховувати обставини/висновки, встановлені/сформовані у рішенні Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.05.2019 у справі № 560/999/19, залишеному без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019. У додаткових поясненнях відповідач просить врахувати під час розгляду даної справи висновки, сформовані у постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №640/111/19.
17. Позивач у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що при розгляді даної справи суди попередніх інстанцій правильно встановили обставини справи та ухвалили судові рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі, є необґрунтованими та не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ18. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею
341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також -
КАС України), колегія суддів зазначає наступне.19. Відповідно до статті
19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.20. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ПАТ "Чернігівгаз" як оператор ГРМ відповідно до вимог пунктів 2-3 глави 2 розділу І Кодексу ГРС виконує функції розподілу природного газу, забезпечення комерційного обліку природного газу, формування добових, декадних, місячних, квартальних та річних показників фактичного об'єму та обсягу передачі (розподілу, споживання) природного газу, тощо.
21. Відповідно до частини
1 статті
1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (далі також - ~law25~, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) НКРЕКП є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.22. ~law26~ передбачено, що Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; державного контролю та застосування заходів впливу; використання інших засобів, передбачених законом.23. Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.24. Положеннями ~law27~ визначено порядок роботи Регулятора та прийняття рішень, відповідно до яких засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті. Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію. У разі розгляду Регулятором питання, що містить таємну інформацію, порядок доступу до якої регулюється законом, Регулятор приймає рішення про розгляд такого питання в режимі закритого слухання. Засідання Регулятора є правомочними у разі присутності на ньому більшості із загального складу Регулятора. У відкритих слуханнях мають право брати участь представники суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, організацій, що представляють інтереси споживачів, громадських організацій, засобів масової інформації та інші заінтересовані особи. У разі розгляду питання на закритих слуханнях Регулятор приймає рішення щодо доступу осіб, які можуть бути присутніми на таких слуханнях. Голосування на засіданнях Регулятора здійснюється членами Регулятора особисто та самостійно.Рішення Регулятора вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше чотирьох членів Регулятора, присутніх на засіданні. Кожний член Регулятора має один голос. Член Регулятора, не згодний з прийнятим рішенням, може письмово викласти свою окрему думку, яка додається до такого рішення. Рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою. Результати засідання Регулятора оформлюються протоколом.
Протокол засідання Регулятора оприлюднюється на його офіційному веб-сайті не пізніше п'яти робочих днів з дня його проведення. Якщо до рішення Регулятора була подана окрема думка члена Регулятора, вона розміщується у публічному доступі як невід'ємна частина протоколу. Регулятор забезпечує онлайн-трансляцію засідань, що проводяться у формі відкритих слухань, на своєму офіційному веб-сайті. Зберігання записів таких трансляцій та вільний доступ до них на офіційному веб-сайті забезпечується Регулятором протягом не менше одного року з дня проведення засідання.25. ~law28~ визначені особливості здійснення державного контролю на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю, які проводяться на підставі рішення Регулятора.26. Згідно із положеннями ~law29~ для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.27. Під час здійснення державного контролю Регулятор має право:1) вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог ~law30~ та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов;
2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу;3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;4) призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю;5) приймати обов'язкові до виконання суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень;6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.
28. За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.29. Один примірник акта про результати перевірки передається суб'єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі.30. У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи прийняти акт про результати перевірки такий акт надсилається суб'єкту господарювання рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дня підписання акта членами комісії з перевірки.31. Суб'єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п'яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.32. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої ~law31~.
33. Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб'єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.34. Частинами шостою та сьомою вказаної статті передбачено, що планові перевірки суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, проводяться не частіше одного разу на рік відповідно до річних планів, які затверджуються Регулятором до 1 грудня року, що передує плановому, та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті.35. Підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є:1) подання суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, письмової заяви про здійснення заходу державного контролю;2) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, її законних прав;
3) обґрунтоване звернення суб'єктів господарювання та споживачів про порушення суб'єктом природної монополії законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж та/або порушення ліцензійних умов;4) перевірка виконання рішень Регулятора щодо усунення порушень вимог законодавства, прийнятих за результатами планових або позапланових перевірок.36. Підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, є:1) неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірної інформації;2) неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірних даних у звітності в установлений Регулятором строк або в інших документах;
3) неподання копій документів, засвідчених в установленому законодавством порядку, пояснень та іншої інформації на законну вимогу Регулятора.37. ~law32~ передбачено відповідальність за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.38. Так, за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;2) накладення штрафу;
3) зупинення дії ліцензії;4) анулювання ліцензії.39. За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.40. Нацкомісія постановою від 14.06.2018 № 428 затвердила Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), дія якого поширюється на суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, які отримали ліцензії на провадження господарської діяльності та регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю яких здійснюється Нацкомісією у сфері енергетики та у сфері комунальних послуг та установлює певні процедури, зокрема, організації та проведення планових та позапланових перевірок; оформлення результатів перевірок; контроль за виконанням рішень Нацкомісії; порядок застосування санкцій до ліцензіатів за порушення законодавства та ліцензійних умов.41. Системний аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що Регулятор, здійснюючи державне регулювання шляхом державного контролю за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зобов'язаний дотримуватись законодавства у відповідних сферах. Процедура моніторингу ринків у сферах енергетики та комунальних послуг також відсилає до застосування заходів контролю до суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг у випадку виявлення за результатами моніторингу невідповідності (порушення) провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання у сферах енергетики та/або комунальних послуг вимогам чинного законодавства.
42. Як встановлено судами попередніх інстанцій, оспорювана постанова відповідача ухвалена ним відповідно до статті
4 Закону України "Про ринок природного газу" та статті
17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" у зв'язку із зверненнями споживачів природного газу та з метою захисту їх прав.43. У даному контексті колегія суддів зауважує, що для захисту прав споживачів природного газу чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством окрім такого контролюючого заходу як позапланова перевірка на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, її законних прав, унормонованого ~law35~, передбачено також у ~law36~ процедуру вирішення спорів, зокрема шляхом розгляду скарг споживачів щодо порушення їхніх прав та інтересів суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послу, з питань:1) доступу/приєднання до електричних, теплових та газових мереж, нафто- та продуктопроводів, мереж централізованого водопостачання і водовідведення;2) дотримання суб'єктами господарювання ліцензійних умов;3) якості товарів і послуг, що надаються споживачам у сферах енергетики та комунальних послуг;
4) інших питань, розгляд яких віднесено законом до компетенції Регулятора.44. Частинами
2 та
3 вказаної статті передбачено, що регулятор розглядає скарги споживачів відповідно до
Закону України "Про звернення громадян". Вирішення спорів, що виникають між суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, здійснюється у порядку, затвердженому Регулятором. Під час розгляду скарг, вирішення спорів Регулятор має право вимагати від суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, копії документів, пояснення та іншу інформацію, необхідні для встановлення фактичних обставин справи та врегулювання спорів.45. Згідно із ~law38~ до прийняття рішення по суті спірного питання Регулятор може проводити попередні слухання із залученням заінтересованих осіб та, за потреби, проводити позапланові перевірки.46. За результатами розгляду скарги, вирішення спорів Регулятор приймає рішення про:1) припинення порушення суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідній сфері;
2) припинення порушення суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, ліцензійних умов;3) накладення штрафу на суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у встановленому порядку;4) припинення розгляду звернення заявника.47. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняття рішення за зверненням споживачів про наявність чи відсутність у суб'єкта господарювання, що проводить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема підприємства з газопостачання та газифікації, права застосовувати температурні коефіцієнти коригування показів лічильників природного газу побутовим споживачам шляхом приведення об'ємів використаного ними природного газу до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків, можливе лише у випадку дотримання чіткої процедури, під час якої здійснюється перевірка обставин, викладених у такому зверненні.48. Ухвалюючи судові рішення у даній справі, суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з того, що оскаржувана постанова відповідача не є регуляторним актом, оскільки хоча і направлена на неодноразове застосування, однак не скасовує, не встановлює та не змінює норми права, а направлена, у свою чергу, стосовно конкретно визначеної особи - позивача, а відтак у відповідача відсутня необхідність дотримання порядку прийняття регуляторного акта.
49. Як вбачається із матеріалів справи прийняттю оспорюваної відповідачем постанови не передувало вчинення ним дій та прийняття відповідних рішень, необхідних в порядку процедури здійснення державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов.Регулятором не вчинялись дії з метою перевірки відсутності у позивача права застосовувати температурні коефіцієнти коригування показів лічильників природного газу побутовим споживачам шляхом приведення об'ємів використаного ними природного газу до стандартних умов при здійснення комерційних розрахунків, ним не з'ясовано, чи компенсуються постачальнику природного газу втрати газу в разі неприведення до стандартних умов результатів вимірювання об'ємів газу лічильниками, що не мають спеціальних пристроїв для автоматичного приведення до стандартних умов їх показів при зміні тиску та/або температури газу через механізм виробничо-технологічних втрат, та чи вказані донарахування у зв'язку із приведенням оператором ГРМ об'ємів газу до стандартних вимірювань призвели до подвійної оплати за одні й ті ж обсяги палива, а відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню внаслідок порушення процедури її прийняття, а також форми.50. Аналогічна позиція у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №640/20692/18 та від 17.06.2020 у справі №640/20691/18.51. Колегія суддів зауважує, що правова процедура (fair procedure - справедлива процедура), яка є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади, встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і в разі її неналежного дотримання дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.52. Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи; спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права.
53. Перевіряючи відповідність оспорюваної постанови критеріям, визначеним у частині
2 статті
2 КАС України, а саме, чи прийнята вона у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), колегія суддів зазначає наступне.54. Згідно з пунктом
37 частини
1 статті
1 Закону України "Про ринок природного газу" споживач - фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.55. Відповідно до пункту
17 частини
3 статті
4 Закону України "Про ринок природного газу" постановою Нацкомісії від 30.09.2015 затверджені Правила постачання природного газу (далі - Правила № 2496, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), які регулюють відносини, що виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС).56. Згідно з пунктом 2 вказаних Правил їх дія поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб-підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС. Регулятор проводить постійний моніторинг та аналіз ситуації на ринку природного газу відповідно до положень
Закону України "Про ринок природного газу".57. Згідно з пунктом 5 Розділу 1 Правил № 2496 діючий постачальник - це постачальник природного газу, до Реєстру споживачів якого включений cпоживач у відповідному періоді постачання; побутовий споживач - фізична особа, яка придбає природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність; споживач - юридична або фізична особа-підприємець, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб або використання в якості сировини, а не для перепродажу.
58. Згідно із пунктом 3 розділу І Правил № 2496 постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.59. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється за договором, який має відповідати типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.60. Згідно з приписами пункту 22 Розділу 2 Правил № 2496 спірні питання між споживачем і постачальником щодо постачання природного газу, оплати послуг постачальника, відшкодування збитків тощо мають вирішуватися шляхом переговорів, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Споживач та постачальник не обмежуються в праві звернутися до Регулятора чи його територіальних підрозділів за відповідними роз'ясненнями щодо застосування цих Правил та правовідносин на ринку природного газу.61. Враховуючи наведене, Правила № 2496 поширюють свою дію на спірні правовідносини та визначають права, обов'язки та повноваження їх учасників.62. У розділі ІХ Кодексу ГРС закріплені правила комерційного обліку природного газу в газорозподільній системі.
63. Пунктом 3 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГРС передбачено, що фактичний об'єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об'єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених частині
2 статті
2 КАС України випадках. Об'єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та переведений в одиниці енергії (обсяг) згідно з розділом XV частині
2 статті
2 КАС України.64. Разом із тим, колегія суддів зауважує, що згідно з положеннями пункту 3 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГРС оператор ГРМ зобов'язаний за підсумками місяця, але не пізніше 8-го числа, наступного за розрахунковим місяцем, опублікувати на власному сайті фактичні дані щодо розміру середньозваженої вищої теплоти згоряння природного газу за кожним маршрутом; передбачити у платіжних документах споживачів за послуги з розподілу природного газу, а також в особистому кабінеті споживача, інформацію про величину коефіцієнту приведення до стандартних умов (якщо вузол обліку природного газу споживача не приводить в автоматичному режимі об'єм природного газу до стандартних умов), розмір середньозваженої вищої теплоти згоряння за розрахунковий період, а також розмір спожитого обсягу енергії природного газу (за трьома одиницями виміру: кВт·год, Гкал, МДж).65. Порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об'ємів і обсягів) по об'єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та Оператором ГРМ, та з урахуванням вимог частині
2 статті
2 КАС України ГРС (пункт 2 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГРС).66. ~law42~ передбачено, що для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор затверджує типові та схвалює примірні договори відповідно до закону.67. Правила постачання природного газу визначені у статті
12 Закону України "Про ринок природного газу", частиною першою якого передбачено, що постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.
68. На виконання положень вказаної статті 12 Нацкомісія постановою від30.09.2015 № 2500 затвердила Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам (далі - Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам), який є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу Споживачу як товарної продукції Постачальником.69. Пунктом 1.2 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам передбачено, що умови Договору постачання розроблені відповідно до
Закону України "Про ринок природного газу" та Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2496 (далі - Правила постачання), та є однаковими для всіх побутових споживачів України.70. Згідно з приписами пунктів 2.1,2.2 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам за цим Договором Постачальник зобов'язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для Споживача об'ємах (обсягах), а Споживач зобов'язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.71. Обов'язковою умовою для постачання природного газу Споживачу є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, на підставі якого Споживач набуває право правомірно відбирати газ із газорозподільної системи.72. Пунктом 4.4 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам передбачено, що об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається одним із нижченаведених способів:
1) за даними Оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора газотранспортної системи та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу;2) або за плановими величинами середньомісячного споживання газу в опалювальний або міжопалювальний період.73. Водночас пунктом 9.2 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам передбачено, що у разі недосягнення згоди щодо спірних питань шляхом переговорів, Сторони мають право звернутися із заявою про вирішення спору до Регулятора чи його територіального підрозділу та/або передати спір на вирішення суду.74. Разом із цим, відповідно до статті
40 Закону України "Про ринок природного газу" Нацкомісія постановою від 30.09.2015 № 2498 "Про затвердження Типового договору розподілу природного газу" затвердила Типовий договір розподілу природного газу (далі - Типовий договір).75. Типовий договір розподілу природного газу є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи (пункт 1.1 Типового договору).
76. Пунктом 1.2 Типового договору передбачено, що його умови однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до
Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу ГРС.77. Пунктом 4 розділу 1 Глави І Кодексу ГРС передбачено, що споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, об'єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.78. Відповідно до пунктів 5.1,5.2 Типового договору облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об'єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу ГРС. Визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом ГРС та цим Договором.79. Згідно з пунктом 5.3 Типового договору за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр природного газу, приведений до стандартних умов, визначених в Кодексі ГРС.80. Таким чином, Типовий договір (затверджений Регулятором) та Правила 2496 передбачають приведення поставленого природного газу до стандартних умов незалежно від виду споживача.
81. Пунктом 6 глави 1 розділу XV Кодексу ГРС визначено, що за відсутності корекції тиску та температури у ЗВТ, виміряний об'єм газу має бути приведений до стандартних умов за формулою: об'єм газу, виміряний засобом вимірюваної техніки (м. куб. ) х коефіцієнт приведення до стандартних умов вимірювання = об'єм газу, приведений до стандартних умов, (м куб. )82. Для проведення розрахунків по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, коефіцієнт приведення до стандартних умов (k) необхідно визначати за відповідними додатками до Методики приведення об'єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики від 26.02.2004 № 116 (далі також - Методика №116, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).83. Оператор ГРМ зобов'язаний розмістити на власному сайті інформацію про розміри коефіцієнтів приведення об'ємів природного газу до стандартних умов, у разі якщо вузли обліку природного газу споживачів не забезпечують такого приведення.84. Відповідно до пункту 2 Методики №116 її дія поширюється на суб'єктів господарювання, які у господарсько-виробничій діяльності для вимірювання об'єму спожитого газу використовують лічильники, крім випадків використання газу за показами лічильників громадянами-підприємцями для власних потреб.85. З огляду на викладене, пункт 6 глави 1 розділу XV Кодексу ГРС вказує на необхідність застосування лише відповідного коефіцієнта при приведенні обсягів спожитого природного газу побутовими споживачами до стандартних умов, який зазначений виключно у додатках до Методики №116, а не власне самої Методики №116. Тобто, дана норма пов'язує приведення обсягів спожитого природного газу до стандартних умов не з порядком, процедурою чи колом споживачів, що визначені Методикою № 116, а з числовими значеннями коефіцієнтів, які зазначені в додатках до цієї Методики.
86. Системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що нормами Кодексу ГРС та положеннями Типового договору, які затверджені Регулятором, встановлено обов'язок оператора ГРМ проводити розрахунки по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, шляхом приведення об'єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, оскільки прямих вказівок на те, що ці норми поширюються лише на комерційних споживачів, у законодавстві немає, а така можливість стосовно побутових споживачів прямо передбачена відомчими актами самого Регулятора, відтак колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій у даному контексті та відхиляє відповідні доводи касаційної скарги.87. Аналогічна позиція у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №640/20692/18 та від 17.06.2020 у справі №640/20691/18.88. Разом із цим, колегія суддів зауважує, що з метою приведення нормативної бази щодо визначення питомих втрат природного газу в розподільних мережах та його виробничо-технологічних витрат у відповідність до вимог чинного законодавства, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 № 786 "Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві" наказом Міністерства палива та енергетики України21.10.2003 № 595 затверджено Методику визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об'єму газу до стандартних умов (далі - Методика №595, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).89. Вказана методика призначена для розрахунків питомих втрат газу в разі неприведення до стандартних умов результатів вимірювання об'ємів газу низького тиску, які вимірюються лічильниками, що не мають спеціальних пристроїв для автоматичного приведення до стандартних умов їх показів при зміні тиску та/або температури газу і визначає порядок розрахунків питомих втрат природного газу, що виникають при вимірюваннях об'єму природного газу побутовими лічильниками газу, які використовують споживачі - фізичні особи (абзац перший глави 1 та абзац другий глави 2 Методики № 595).
90. Абзацами другим та третім глави 1 Методики № 595 визначено, що розрахунки питомих втрат газу здійснюються за допомогою коефіцієнтів коригування показів лічильників.91. Питомі втрати газу визначаються підприємствами з газопостачання та газифікації розрахунковим шляхом самостійно згідно з даною Методикою і включаються до собівартості транспортування газу цих підприємств.92. З огляду на наведене, питомі втрати природного газу, що виникають при вимірюваннях об'єму природного газу в разі неприведення до стандартних умов результатів вимірювання об'ємів газу могли бути включені до собівартості транспортування газу цих підприємств, однак судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази включення позивачем до таких питомих втрат різниці у приведенні об'ємів газу, використаного побутовими споживачами, до стандартних умов до собівартості транспортування газу цих підприємств.93. Постановою Кабінету Міністрів України № 867 від 19.10.2018 затверджено "Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу" (далі - Постанова № 867).94. Пунктом 12 Постанови № 867 передбачено, що з 01.11.2018 по 31.12.2019 (включно) НАК "Нафтогаз України" здійснює продаж/постачання природного газу відповідно до пунктів 7,8 і 11 цього Положення за ціною (без урахування податку на додану вартість, тарифів на транспортування та розподіл природного газу, які підлягають обов'язковій оплаті відповідно до умов договорів транспортування та розподілу природного газу), що розраховується за такою формулою:
Ц = (Цбаз х Кд),де Ц - ціна продажу/постачання природного газу;Цбаз - середня арифметична ціна продажу/постачання природного газу НАК "Нафтогаз України" для промислових споживачів, за умови попередньої оплати до періоду поставки газу, що діяла з 01.07.2018 по 30.09.2018 (8981 гривня за 1000 куб. метрів згідно з прейскурантом на природний газ із ресурсів НАК "Нафтогаз України");Кд - коефіцієнт дисконту, що дорівнює:0,6943 - для розрахунку ціни природного газу з 01.11.2018;
0,8 - для розрахунку ціни природного газу з 01.05.2019.95. Згідно з підпунктом 1 пункту 14 Постанови № 867 постачальники природного газу, що закуповують природний газ у НАК "Нафтогаз України" відповідно до пунктів 7 і 8 цього Положення, зобов'язані до 01.05.2020 постачати такий природний газ виключно побутовим споживачам, релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) та державному підприємству України "Міжнародний дитячий центр "Артек" за ціною, в якій торговельна надбавка (націнка) постачальника не може перевищувати 2,5 відсотка ціни природного газу, за якою такі постачальники закупили зазначені обсяги природного газу у НАК "Нафтогаз України" відповідно до цього Положення (без урахування податку на додану вартість).96. За приписами пункту 15 Постанови № 867 постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, затвердженого відповідно до статті
12 Закону України "Про ринок природного газу".97. Таким чином, згідно з Постановою № 867 ціна продажу газу для побутових споживачів не містить інформації про її формування з урахуванням приведення до стандартних умов, проте законодавством не заборонено постачальнику природного газу включати в кінцеву ціну ПСО на газ для населення, зокрема тарифи на розподіл та транспортування газу, у які можуть увійти питомі втрати природного газу, що виникають при вимірюваннях об'єму природного газу побутовими лічильниками газу, що не мають спеціальних пристроїв для автоматичного приведення до стандартних умов їх показів при зміні тиску та/або температури газу, які використовують споживачі - фізичні особи.98. З огляду на викладене, саме Регулятором передбачено можливість застосування коригувальних коефіцієнтів операторами ГРМ при приведенні обсягів спожитого палива побутовими споживачами, визначивши умови та порядок такого коригування, а держава в особі Кабінету Міністрів України надала можливість постачальнику для розрахунку кінцевої ціни ПСО споживачу додати до оптової ціни, зокрема націнку такого постачальника, а також тарифи на розподіл та транспортування газу, та в особі Міністерства палива та енергетики України - включати питомі втрати газу в разі неприведення до стандартних умов результатів вимірювання об'ємів газу до собівартості транспортування газу цих підприємств.
99. Аналогічна позиція у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №640/20692/18 та від 17.06.2020 у справі №640/20691/18.100. Однак, як встановлено судами попередніх інстанцій, у матеріалах справи відсутні докази, що донарахування у зв'язку із приведенням оператором ГРМ об'ємів газу до стандартних вимірювань призвели до подвійної оплати за одні й ті ж обсяги палива.101. Верховний Суд відхиляє доводи відповідача щодо преюдиційності обставин, встановлених у справі № 560/999/19, з огляду на наступне.102. Преюдиція - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ.Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.
103. Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною
4 статті
78 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.104. Тобто, за змістом частини
4 статті
78 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.105. Водночас, передбачене частиною
4 статті
78 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.106. Відповідно до частини
7 статті
78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.107. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ лише в тому разі, коли в них беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, чи їх правонаступники, але в інших випадках - ці обставини встановлюються на загальних підставах.
108. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від09.11.2018 у справі №№816/988/17.109. Щодо посилань відповідача про необхідність врахування під час розгляду даної справи висновків, сформованих у постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №640/111/19, якою справу було скеровано на новий розгляд до суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що невстановлені у межах зазначеної справи обставини, які були підставою для скерування її Верховним Судом на новий розгляд, є встановленими у межах даної справи судами попередніх інстанцій, відтак колегія суддів дійшла висновку про відсутність передбачених
КАС України підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій.110. Частиною
2 статті
6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.111.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.112. Відповідно до статті
17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення
Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
113. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі
Рисовський проти України (заява № 29979/04, пункт 70) Суд зазначив, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків. В той же час, у зазначеному вище рішенні Європейського суду з прав людини у справі
Рисовський проти України Суд вказав, що необхідною умовою позбавлення майна є дотримання балансу між загальним інтересом та вимогами щодо захисту індивідуальних основоположних прав.114. З урахуванням змісту спірних правовідносин, їх правового регулювання та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, а також з огляду на те, що Регулятор сам своїми відомчими актами передбачив можливість операторів ГРМ застосовувати коригувальні коефіцієнти при приведенні обсягів спожитого палива побутовими споживачами, визначивши умови та порядок такого коригування, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням процедури, без дотримання чіткої послідовності дій щодо її проведення у спосіб визначений законодавством, та не містить належного нормативного обґрунтування повноважень Нацкомісії в частині заборони позивачу вчиняти розрахунки об'єму (обсягу) спожитого газу.115. Інші аргументи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, зводяться до переоцінки доказів і свідчать про незгоду заявників із правовою оцінкою судів щодо обставин справи, які суди встановили у процесі її розгляду. Водночас, за приписами частини
1 статті
341 КАС України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.116. Відповідно до пункту
3 частини
1 статті
349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право (..) змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.117. Статтею
351 КАС України передбачено, що підставами для (..) зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
118. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.119. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.120. Враховуючи викладене, Верховий Суд дійшов висновку, що результат розгляду справи судами попередніх інстанцій є правильним, але мотивувальна частина рішень таких підлягає зміні в редакції цієї постанови у зв'язку із застосуванням судами закону, який не підлягав застосуванню, та незастосуванням закону, який підлягав застосуванню. В решті оскаржувані рішення необхідно залишити без змін.Керуючись статтями
341,
345,
349,
351,
356,
359 КАС України, Верховний СудПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, задовольнити частково.2. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2019 змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції даної постанови.3. В решті рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2019 у справі №640/21401/18 залишити без змін.Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.Головуючий І. В. Желєзний
Судді: Я. О. БерназюкН. В. Коваленко
Пошук
page
telegram
viber
youtube