Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.08.2018 року у справі №818/1814/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2020 року

Київ

справа №818/1814/17

адміністративне провадження №К/9901/59822/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів Губської О.А., Калашнікової О.В.,

розглянув у порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2018 року (колегія суддів у складі головуючого судді Старостіна В.В., суддів: Рєзнікова С.С., Бегунц А.О.)

у справі №818/1814/17

за позовом Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром»

до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

I. ПРОЦЕДУРА

1. Публічне акціонерне товариство «Сумихімпром» (далі - ПАТ «Сумихімпром») звернулось до суду з позовом до Державної казначейської служби України (далі - ДКС України), Головного управління Державно казначейської служби України у Сумській області (далі - ГУ ДКСУ в Сумській області), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило:

- визнати протиправною бездіяльність ДКС України у вигляді невиконання, протягом тривалого часу, постанови Сумського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2015 у справі №818/3571/15;

- зобов`язати ДКС України здійснити виконання виконавчого листа від 26 липня 2016 року у справі №818/3571/15 (дублікат виконавчого листа від 25 лютого 2016 року) шляхом перерахування на користь ПАТ «Сумихімпром» 250588,93 грн.

2. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року позов задоволено.

3. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

4. У поданій касаційній скарзі ПАТ «Сумихімпром» із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постановою Сумського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2015 року у справі №818/3571/15 задоволено позовні вимоги ПАТ «Сумихімпром» та стягнуто на користь останнього, за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в місті Сумах (УПФУ в місті Сумах) суму судового збору в розмірі 250588,93 грн. Ця постанова набрала чинності 5 лютого 2016 року.

6. 25 лютого 2016 року Сумським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист у справі №818/3571/15.

7. 23 березня 2016 року позивач звернувся з заявою до Управління Державної казначейської служби України у місті Сумах (УДКСУ у місті Сумах), за №15-1286 від 23 березня 2016 року "Про виконання постанови Сумського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2015 року у справі №818/3571/15".

8. УДКСУ у місті Сумах листом від 4 квітня 2016 року №03-47/286-1293 «Про порядок виконання судових рішень» було повернено ПАТ «Сумихімпром» зазначений виконавчий лист, у зв`язку з тим, що він не підлягає виконанню цим органом ДКС України, так як в останньому рахунки на боржника не відкриті та відсутні повноваження органів ДКС України щодо виконання таких судових рішень.

9. 29 квітня 2016 року ПАТ «Сумихімпром», звернулось до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області із заявою №15-2011 «Про відкриття виконавчого провадження», в якій позивач просив прийняти до виконання виконавчий лист від 25 лютого 2016 року у справі №818/3571/15.

10. Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, Давидко І.І., від 6 травня 2016 року ВП №51031142 відмовлено у відкритті виконавчого провадження з приводу виконання виконавчого листа від 25 лютого 2016 року у справі №818/3571/15 з тих підстав, що державний виконавець позбавлений можливості проводити будь-які списання коштів за виконавчими документами, згідно з якими боржником є державні органи та органи місцевого самоврядування, та роз`яснено, що стягувачу необхідно подавати такий документ, безпосередньо до органу ДКС України, в якому обслуговується боржник.

11. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 8 червня 2016 року у справі №818/3571/15 було замінено відповідача - з УПФУ в місті Сумах на Сумське об`єднане управління Пенсійного фонду України.

12. 26 липня 2016 року судом видано дублікат виконавчого листа про стягнення на користь ПАТ «Сумихімпром» за рахунок бюджетних асигнувань УПФУ в місті Сумах суми судового збору в розмірі 250588,93 грн.

13. 11 серпня 2016 року ПАТ «Сумихімпром» повторно надіслано до УДКСУ у місті Сумах заяву №15-3653 «Про виконання постанови Сумського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2015 року у справі №818/3571/15», до якої також, крім виконавчого листа та постанови суду від 8 грудня 2015 року додано ухвалу суду від 8 червня 2017 року.

14. Листом від 25 серпня 2016 року №07-47/606-2578 УДКСУ у місті Сумах виконавчий документ знову повернуло ПАТ «Сумихімпром» у зв`язку з порушенням установлених вимог оформлення виконавчого документу.

15. 19 жовтня 2016 року ухвалою суду було виправлено описку, допущену в резолютивній частині ухвали суду від 8 червня 2016 року та замість Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України зазначено Сумське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області.

16. ПАТ «Сумихімпром» повторно звернулось до УДКСУ у місті Сумах із заявою №15-5065 від 25 листопада 2016 року «Про виконання постанови Сумського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2015 року у справі №818/3571/15» та 2 грудня 2016 року цей виконавчий лист був поставлений УДКСУ у місті Сумах на облік для виконання ДКС України.

17. Листом від 5 грудня 2016 року №08-14/3614 «Про відкладення безспірного списання коштів» УДКСУ у місті Сумах повідомило, що виконання постанови Сумського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2015 року у справі №818/3571/15 відкладено, у зв`язку з необхідністю надання ухвали суду від 8 червня 2016 року про заміну боржника у цій же справі.

18. На виконання зазначеного листа ПАТ «Сумихімпром» на адресу УДКСУ у місті Сумах було направлено заяву №15-5498 від 27 грудня 2016 року, до якої повторно додано ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 8 червня 2016 року у справі №818/3571/15.

19. 8 лютого 2017 року листом від 6 лютого 2017 №08-16/330 «Про надання інформації" УДКСУ у місті Сумах повідомило ПАТ «Сумихімпром», що пакет документів щодо виконання постанови Сумського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2015 року у справі №818/3571/15 направлено до ГУ ДКСУ Сумській області листом №08-15/290 від 1 лютого 2017 року для подальшого опрацювання та забезпечення виконання судового рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

20. ГУ ДКСУ в Сумській області листом від 6 лютого 2017 року №12-6/229-725 «Про надання інформації» повідомило ПАТ «Сумихімпром» про взяття на облік виконавчого листа від 26 липня 2016 року у справі №818/3571/15 та перебування його в черзі на виконання під №8613 за бюджетною програмою КПКВ 3504040 "Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою".

21. 4 вересня 2017 року позивач звернувся до ГУ ДКСУ в Сумській області з заявою №15-2788 щодо виконання виконавчого листа у справі №818/3571/15.

22. 13 вересня 2017 року листом від 11 вересня 2017 року №126/3945-7416 ГУ ДКСУ в Сумській області «Про результати розгляду звернення» повідомлено ПАТ «Сумихімпром», що лише після виконання рішень судів, які надійшли раніше, ДКС України здійснить заходи, щодо перерахування коштів за виконавчим листом від 26 липня 2016 року у справі №818/3571/15, з урахуванням черговості.

23. Також судами встановлено, що виконавчий лист перебуває в ДКС України на виконанні, однак, у зв`язку з відкладенням безспірного списання коштів на даний час знаходиться на зберіганні в ГУ ДКСУ в Сумській області.

24. Позивач, вважаючи незаконною зазначену бездіяльність відповідача, звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.

25. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

26. Враховуючи тривале невиконання відповідачем рішення Сумського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2015 року у справі №818/3571/15, суд дійшов висновку, що така бездіяльність ДКС України є протиправною, тому позовні вимоги є обґрунтованими.

27. Суд апеляційної інстанції, скасувавши рішення суду першої інстанції та відмовивши в задоволенні позову, виходив з того, що заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення, а тому позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача має встановлене законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

28. У зв`язку з цим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про помилковість висновків суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, оскільки є наявні всі підстави для встановлення факту протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, а тому позивачем обраний неналежний спосіб захисту своїх порушених прав.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

29. ПАТ «Сумихімпром» у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції. Вважає оскаржуване рішення необґрунтованим.

30. Позивач зазначає, що стаття 383 КАС України чітко визначає, що заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень, подається у випадку, коли суб`єкт владних повноважень є саме відповідачем на виконання такого рішення суду.

31. У розглядуваній справі ДКС України не виконує рішення Сумського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2015 року у справі №818/3571/15, у якій відповідачем є Сумське об`єднане управління Пенсійного фонду України.

32. Тобто, зазначає позивач, враховуючи норми статті 383 КАС України ПАТ «Сумихімпром» мало б право звернутись до суду з заявою про визнання протиправними рішень дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень, лише тоді, коли ці дії вчинялись би саме Сумським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України.

33. Однак, позовну заяву подано саме до ДКС України і позов обґрунтований не порушенням порядку виконання судового рішення, а саме бездіяльністю ДКС України, яка полягає у невиконанні останньою протягом тривалого часу постанови Сумського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2015 року у справі №818/3571/15.

34. Посилаючись на Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», Бюджетний кодекс України та Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року №845, позивач зазначає, що обов`язок виконувати рішення суду про стягнення коштів з державного чи місцевого бюджету шляхом їх безспірного списання на підставі рішення суду лежить саме на ДКС України.

35. Також позивач звертає увагу, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що така особа повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

36. Крім того, звертаючись до численної практики Європейського суду з прав людини, позивач зазначає, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

37. У відзиві на касаційну скаргу ДКС України не погоджується з касаційною скаргою ПАТ «Сумихімпром», вважає її необґрунтованою, тому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

38. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.

39. Спір між сторонами виник внаслідок тривалого невиконання ДКС України судового рішення у справі №818/3571/15, що зумовлено невиплатою коштів, присуджених цим рішенням.

40. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

41. Положеннями статті 1291 Конституції України та, зокрема, статті 370 КАС України закріплено принцип обов`язковості судових рішень, відповідно до якого судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України

42. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

43. Відповідно до статті 1 зазначеного Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

44. Частиною другою статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

45. Поряд з цим положеннями статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

46. Згідно з частиною першою статті 3 вказаного Закону виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

47. На виконання вимог цього Закону постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2014 р. № 440 затверджено Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, згідно з пунктом 20 якого, погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 (далі - Порядок №845).

48. Так, відповідно до пункту 2 Порядку №845 безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

49. Згідно з пунктом 3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

50. Відповідно до пункту 47 Порядку №845 безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих: 1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; 2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.

51. Пунктом 48 Порядку №845 передбачено, що для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі України відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей.

52. Як встановлено судами та зазначалось, виконавчий лист від 26 липня 2016 року у справі №818/3571/15 був узятий на облік ГУ ДКСУ в Сумській області та перебував у черзі на виконання під №8613 за бюджетною програмою КПКВ 3504040 "Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою" принаймні у лютому 2017 року.

53. Станом на час ухвалення судом першої інстанції рішення у цій справі (24 січня 2018 року) постанова Сумського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2015 року у справі №818/3571/15 не була виконаною. Тобто строк, визначений пунктом 48 Порядку №845 для перерахування коштів стягувачу був порушений ДКС України.

54. За таких обставин, варто погодитись з висновками суду першої інстанції, що тривала бездіяльність ДКС України є протиправною, а позовні вимоги - такими, що підлягають задоволенню.

55. Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов, зокрема, у постановах від 23 січня 2020 року (справа №818/1770/17), 7 лютого 2020 року (справа №818/597/17), 4 березня 2020 року (справа № 809/1330/17) і підстави робити інші висновки у розглядуваному спорі відсутні.

56. Аргументи відповідача про можливість виконання судового рішення виключно в межах передбаченої законом про Державний бюджет України на відповідний рік суми та у порядку черговості надходження виконавчих документів, не заслуговують на увагу, з огляду на таке.

57. Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

58. Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

59. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною 17 липня 1997 року є частиною національного законодавства.

60. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

61. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на суд захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, в пункті 66 рішення у справі «Immobiliare Saffi проти Італії», заява №22774/93, зазначено, що ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок. Порушення цього правила буде свідчити про порушенням права на справедливий суд.

62. Складовою принципу верховенства права є вимога юридичної визначеності, відповідно до якої остаточне рішення суду не може піддаватись сумніву, а також належне виконання судових рішень проти органів державної влади: «Принцип верховенства права, один з основоположних принципів демократичного суспільства, який є невід`ємним аспектом всіх статей Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, зобов`язує державу та будь-який державний орган виконувати судові розпорядження чи рішення, ухвалені проти держави (органу)» (параграф 87 рішення Європейського Суду з прав людини: «Гасан і Чеус проти Болгарії» від 26 жовтня 2000 року).

63. Європейський суд з прав людини в рішенні від 15 жовтня 2009 року в справі «Комнацький проти України» визначився, що держава повинна забезпечити гарантії, передбачені Конвенцією, і що протиріччя між органами місцевої влади не повинні вплинути на права заявника, гарантовані Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

64. У справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.

65. Також в рішенні Європейського суду з прав людини «Гордєєви і Гурбик проти України» від 17 січня 2006 року зазначено, що державний орган не може довільно посилатись на брак коштів для оплати заборгованості, присудженої рішенням суду.

66. Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Вказане свідчить про те, що орган державної влади повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права, про що обґрунтовано вказано судом першої інстанції.

67. Позиція суду апеляційної інстанції, що заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення, а тому позивачу, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, слід було звернутись до суду першої інстанції з заявою у порядку, передбаченому статтею 383 КАС, є помилковою, оскільки позивачем обрано саме такий (шляхом звернення до суду з позовом до ДКС України про визнання бездіяльності протиправною) спосіб захисту порушеного права. До того ж, як слушно зауважує позивач, ПАТ «Сумихімпром» мало б право звернутись до суду з заявою у порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, лише тоді, коли ці дії вчинялись би саме Сумським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України - відповідачем у справі №818/3571/15. Однак, позовну заяву подано саме до ДКС України, яка не є відповідачем у справі №818/3571/15, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень статті 383 КАС України.

68. За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції наявність підстав для задоволення позову. Рішення суду першої інстанції відповідає закону і скасовано судом апеляційної інстанції помилково.

69. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

70. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 352, 356 КАС України, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року N 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» задовольнити, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2018 року у справі №818/1814/17 скасувати, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

О.А. Губська

О.В. Калашнікова,

Судді Верховного Суду