Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.09.2020 року у справі №520/11545/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 520/11545/19

адміністративне провадження № К/9901/22401/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2019 (суддя - Мороко А. С. ) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2020 (колегія суддів у складі: Мельнікової Л. В., Макаренко Я. М., Рєзнікової С. С. ),

УСТАНОВИЛ:

Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - відповідач, ГУ НП в Харківській області), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача в нездійсненні зарахування заступнику начальника ВП - начальнику слідчого відділу Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області полковнику поліції ОСОБА_1 до календарної вислуги років час навчання з 01.09.1993 по 27.06.1998 у вищому навчальному закладі Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого із розрахунку - один рік за шість місяців;

- зобов'язати ГУ НП в Харківській області зарахувати до календарної вислуги років час навчання з 01.09.1993 по 27.06.1998 у вищому навчальному закладі Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого із розрахунку - один рік за шість місяців.

На обґрунтування вимог позивач зазначає, що відповідач протиправно не зараховує йому до календарної вислуги років час навчання з 01.09.1993 по 27.06.1998 у вищому навчальному закладі Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого із розрахунку - один рік за шість місяців, оскільки на час прийняття на службу в органи внутрішніх справ, так і на час відмови у зарахуванні до стажу періоду навчання у вищому навчальному закладі, до вислуги років поліцейського, зараховується час навчання у цивільних вищих навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 27.12.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2019, у задоволенні адміністративного позову відмовив.

Судові рішення мотивовано тим, що заявлені позивачем вимоги є передчасними, оскільки постанова Кабінету Міністрів України № 393 встановлює порядок обчислення стажу (вислуги років) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, який проводиться саме з метою призначення пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ", проте позивач на даний час працює в ГУ НП в Харківській області. Пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України № 393 не може бути застосований при вирішенні питання щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки в порядку статті 78 Закону України "Про Національну поліцію", оскільки вказана постанова прийнята на виконання Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" та може бути застосована для визначення вислуги років особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ саме у випадку призначення пенсії за вислугу років. При цьому, пунктом 3 розділу ІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС України, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 № 260, до вислуги років для виплати поліцейським надбавки за стаж служби зараховуються періоди, які визначені частиною 2 статті 78 Закону України "Про Національну поліцію". Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що при вирішенні питання щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки слід застосовувати приписи частини 2 статті 78 Закону України "Про Національну поліцію", якою встановлено вичерпний перелік складових (посад, періодів служби) такого стажу служби в поліції.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

03.09.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, у якій скаржник просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від
22.05.2020, ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Доводи касаційної скарги аналогічні викладеним у апеляційній скарзі.

Крім того, скаржник посилається на необхідності відступити від висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 520/903/19. При цьому, скаржник зазначає, що правовий висновок, викладений у цій постанові прийнятий за іншими правовими підставами, оскільки позивач по справі № 520/903/19 вимагав перерахувати строк стажу для виплати відсоткової надбавки за вислугу років та для визначення тривалості додаткової оплачуваної відпустки, проте ОСОБА_1 у справі № 520/11545/19 просив зобов'язати ГУ НП в Харківській області зарахувати до календарної вислуги років часу навчання з
01.09.1993 по 27.06.1998 у вищому навчальному закладі Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого із розрахунку - один рік за шість місяців.

Уважає, що саме не перерахування календарної вислуги років позбавляє його права на звернення за отриманням пенсії.

Позиція інших учасників справи

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, оскільки позивач наразі є діючим поліцейським ГУ НП в Харківській області, тому, на його думку, позовні вимоги є передчасними та зверненими на майбутнє.

Рух касаційної скарги

03.09.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2020.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2020 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Стеценко С. Г., суддів Рибачука А. І., Тацій Л. В. для розгляду судової справи № 520/11545/19.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 17.09.2020 № 1746/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 520/11545/19 у зв'язку з постановленням Верховним Судом 16.09.2020 ухвали № К/9901/22401/20 про відведення судді-доповідача Стеценка С. Г. та суддів Рибачука А. І., Тацій Л. В. від розгляду матеріалів касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2020 у справі № 520/11545/19.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від
07.09.2020 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 520/11545/19.

Ухвалою Верховного Суду від 03.11.2020 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2020.

Зі змісту даної ухвали встановлено, що провадження у справі відкрито з підстав, визначених пунктом 2 частини 4 статті 328 КАС України.

Крім того, відповідно до ухвали Верховного Суду від 03.11.2020 суд відхилив посилання позивача на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, з огляду на те, що скаржником не зазначено щодо застосування якої норми права відсутній висновок Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 14.12.2021 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

05.08.1993 за наказом № 134-С позивача зараховано студентом першого курсу денного факультету № 3 (слідчо-криміналістичний) Української державної юридичної академії на денну форму навчання з 01.09.1998.

Наказом від 27.06.1998 № 115-С позивача відраховано з Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, у зв'язку із закінченням навчання і отриманням повної вищої освіти за спеціальністю "Правознавство" та здобуттям кваліфікації юриста з 30.06.1998.

27.06.1998 позивачем отримано диплом спеціаліста з відзнакою НОМЕР_1, що підтверджується копією архівної довідки Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого від 27.09.2019 № Л-484/358.

Відповідно до направлення на роботу від 23.06.1998 № 80, у зв'язку із закінченням навчання у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого, позивача направлено до УМВС України в Харківській області для роботи на посаді слідчого - стажиста.

24.09.2019 ОСОБА_1 звернувся до ГУ НП в Харківській області із рапортом, в якому просив зарахувати до календарної вислуги років в органах Національної поліції України час навчання в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого в період з 01.09.1993 по 30.03.1998, із розрахунку 1 рік навчання - 6 місяців вислуги років.

Листом відповідача від 18.10.2019 № 7202/119-12/01-2019 позивачу у задоволенні порушеного питання відмовлено.

Відповідач зазначив, що відповідно до статті 78 Закону України "Про Національну поліцію" зарахування часу навчання у цивільних вищих навчальних закладах не передбачено, у зв'язку з чим, відсутні підстави для зарахування часу навчання в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби до стажу роботи в поліції для встановлення надбавки за вислугу років на надання додаткової оплачуваної відпустки.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно зі статтею 78 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

До стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.

Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.

Порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України 17.07.1992 № 393 прийнято постанову "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (далі - Постанова № 393).

Пунктом 2 Порядку № 393 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 1, 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", під час призначення пенсії згідно з пунктом "а" статті 1, 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" додатково зараховується час навчання в межах до п'яти років (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби або до призначення на відповідну посаду із розрахунку - один рік навчання за шість місяців служби.

Згідно з частиною 2 статті 17 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах частиною 2 статті 17 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС України, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 № 260, визначено, що до вислуги років для виплати поліцейським надбавки за стаж служби зараховуються періоди, які визначені частиною 2 статті 78 Закону України "Про Національну поліцію".

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

Зі змісту ухвали Верховного Суду від 03.11.2020 випливає, що провадження у справі відкрито з підстав, визначених пунктом 2 частини 4 статті 328 КАС України, а саме: якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної інстанції за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.

Обчислення стажу служби в поліції врегульовано статтею 78 Закону України "Про Національну поліцію", частина друга цієї статті містить перелік посад (періодів служби), які зараховуються до стажу служби в поліції.

Відповідно до преамбули Постанови № 393 остання прийнята відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" і Постанови Верховної Ради України про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ".

Аналізуючи зміст статті 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" можна дійти висновку про виключне застосування положень даної норми лише при розрахунку вислуги років поліцейським під час призначення пенсій за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ".

Преамбулою Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" чітко передбачено, що Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ".

Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ", свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ", і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Статтею 17-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" передбачено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Статтею 17-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ", встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, Постанова № 393 встановлює порядок обчислення стажу (вислуги років) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, який проводиться саме з метою призначення пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ".

Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що він не просить підвищити йому надбавку за вислугу років, чи отримати право на більш тривалу відпустку. Правовими підставами подання позову та апеляційної скарги були неправильність, на думку скаржника, визначення календарного стажу. Скаржник вважає, що незарахування до стажу навчання у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого позбавляє його права на звернення за отриманням пенсії.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що позивач на теперішній час працює в ГУ НП в Харківській області.

З огляду на фактичні обставини справи та зумовленого ними нормативного регулювання спірних правовідносин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заявлені позивачем вимоги є передчасними, оскільки обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

При цьому Верховний Суд звертає увагу на те, що пункт 2 Постанови № 393 (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлює, що до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 1, 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", під час призначення пенсії згідно з пунктом "а" статті 1, 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" додатково зараховується час навчання в межах до п'яти років (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби або до призначення на відповідну посаду із розрахунку - один рік навчання за шість місяців служби.

Отже, пункт 2 Постанови № 393 не може бути застосовано при вирішенні питання щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки в порядку статті 78 Закону України "Про Національну поліцію", оскільки Постанова № 393 прийнята на виконання Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" та може бути застосована для визначення вислуги років особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ саме у випадку призначення пенсії за вислугу років. У свою чергу, при вирішенні питання щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки слід застосовувати приписи частини 2 статті 78 Закону України "Про Національну поліцію", якою встановлено вичерпний перелік складових (посад, періодів служби) такого стажу служби в поліції.

При цьому делегування частиною 4 статті 78 Закону України "Про Національну поліцію" Кабінету Міністрів України встановлення порядку обчислення вислуги років у поліції не надає Уряду права визначати додаткові складові стажу служби в поліції, які не передбачені частиною 2 статті 78 Закону України "Про Національну поліцію".

Подібний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 520/903/19, від 31.03.2020 у справі № 520/2067/19, від 22.07.2020 у справі № 520/5960/19, від 13.08.2020 у справі № 820/6656/16.

Посиланням скаржника на те, що правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 520/903/19 прийнятий за іншими правовими підставами ніж у цій справі, судом касаційної інстанції не приймаються до уваги, оскільки предметом спору у цих справах є, зокрема, зобов'язання ГУ НП в Харківській області зарахувати позивачу до календарної вислуги років час навчання у вищому навчальному закладі Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого із розрахунку - один рік за шість місяців.

Аналізуючи вищенаведені положення законодавства та обставини справи, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність правових підстав про зобов'язання відповідача зарахувати до календарної вислуги років час навчання з 01.09.1993 по 27.06.1998 у вищому навчальному закладі Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого із розрахунку - один рік за шість місяців, оскільки частиною 2 статті 78 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено вичерпний перелік складових (посад, періодів служби) такого стажу служби в поліції.

Заявником касаційної скарги, своєю чергою, не обґрунтовано достатньою мірою необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 520/903/19 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Доводи касаційної скарги зводяться до суб'єктивної переоцінки позивачем встановлених судами фактичних обставин справи та його власного бачення застосування норм чинного законодавства України. Безпідставність таких доводів встановлена під час касаційного розгляду справи.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень першої та апеляційної інстанцій і погоджується з висновками судів попередніх інстанцій у цій справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених частини 1 статті 350 КАС України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини 6 статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

СуддіЖ. М. Мельник-Томенко А. В. Жук Н. М. Мартинюк