Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.11.2019 року у справі №620/882/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 грудня 2019 року

Київ

справа №620/882/19

адміністративне провадження №К/9901/30949/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н. В.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 620/882/19

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання неправомірним, скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_1

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Бєлової Л. В., суддів Аліменка В. Л., Безименної Н. В.,

УСТАНОВИЛ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - ГУ ДФС у Чернігівській області, відповідач), в якому просить:

1.1. визнати неправомірним та скасувати наказ від 28 лютого 2012 року № 15-о про звільнення;

1.2. зобов'язати відповідача поновити позивача на попередній роботі з 01 березня 2012 року; застосувати інші обов'язкові наслідки ухваленого рішення.

2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що реорганізація юридичної особи публічного права без скорочення штату або чисельності працівників не може бути підставою для звільнення з публічної служби чи зміни істотних умов її проходження. Отже, на думку позивача, його звільнення із займаної посади було проведено із порушенням вимог трудового законодавства.

2.1. На обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач в позовній заяві вказує, що про порушене право дізнався 13 березня 2019 року після надходження відповіді ГУ ДФС у Чернігівській області, якою його повідомлено про відсутність фактичного скорочення штатів.

2.2. За інформацією ГУ ДФС у Чернігівській області щодо правомірності звільнення зі служби позивач звернувся після того як в лютому 2019 року в мережі інтернет ознайомився з інформацією про неправомірні випадки звільнення працівників через скорочення штатів.

2.3. А тому позивач вважає, що саме із цією датою - отримання відповіді ГУ ДФС у Чернігівській області (13 березня 2019 року), позивач пов'язує момент з якого дізнався про порушене право.

3. Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з огляду те, що відповідач при звільненні позивача з посади діяв у межах чинного законодавства.

Зокрема, відповідач зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу був рапорт позивача про скорочення терміну попередження про наступне вивільнення та звільнення його з посади.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. ОСОБА_1 проходив службу в органах податкової міліції Чернігівської області.

5. Наказом Державної податкової адміністрації Чернігівській області від 08 грудня 2010 року № 196-о ОСОБА_1 був призначений на посаду начальника відділення оперативних заходів із скорочення податкового боргу відділу податкової міліції Державної податкової інспекції у м. Чернігові на час декретної відпустки основного працівника.

6. У зв'язку з реорганізацією Державної податкової адміністрації в Чернігівській області шляхом перетворення в Державну податкову службу в Чернігівській області та скороченням штатної чисельності працівників, ОСОБА_1 27 грудня 2011 року був попереджений про наступне вивільнення.

7. Під час двомісячного періоду дії попередження ОСОБА_1 пропонувалось призначення на вакантні посади в головному відділі податкової міліції Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції. Позивач із запропонованими посадами був ознайомлений 14 лютого 2012 року, однак на призначення не погодився.

8. ОСОБА_1 27 лютого 2012 року написано рапорт, в якому він просив скоротити термін попередження про наступне вивільнення та звільнити його із займаної посади та служби в органах податкової міліції 27 лютого 2012 року у зв'язку з реорганізацією та скороченням штату.

9. Наказом Державної податкової служби в Чернігівській області від 28 лютого 2012 року № 15-о ОСОБА_1 звільнено із займаної посади та з органів податкової міліції.

10.04 березня 2019 року позивач звернувся до ГУ ДФС у Чернігівській області із запитом щодо надання копій штатних розписів відповідача.

11. Листом від 11 березня 2019 року № 22/25-01-05-02-12 ГУ ДФС у Чернігівській області направлено позивачу запитувану інформацію, а саме витяг із штатних розписів відділення оперативних заходів із скорочення податкового боргу відділу податкової міліції ДПІ у місті Чернігові ДПА в Чернігівській області станом на 01 жовтня 2011 року та на 01 січня 2012 року.

ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

12. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

11. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що ГУ ДФС у Чернігівській області при прийнятті наказу від 28 лютого 2012 року № 15-о про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а отже, відсутні правові підстави для скасування наказу.

13. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року скасовано рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року. Адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Чернігівській області про визнання неправомірним, скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії залишено без розгляду.

14. Залишаючи без розгляду позовну заяву суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у позивача було достатньо часу своєчасно реалізувати право на звернення до суду, а саме оскарження наказу до суду у встановлені КАС України строки, а зазначені позивачем обставини не є поважними причинами пропуску місячного строку звернення до суду.

ІV. Касаційне оскарження

15. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 08 листопада 2019 року.

16. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновку суду апеляційної інстанції встановленим обставинам справи. Так, заявник касаційної скарги зауважує, що судом апеляційної інстанції не встановлено, чи міг позивач дотриматися процесуального строку звернення до суду після отримання наказу про звільнення у зв'язку із скороченням штату, оскільки йому не були відомі обставини, які свідчать про незаконність оскаржуваного наказу.

16.1. За таких обставин позивач просить скасувати постанову апеляційного суду та прийняти нове рішення яким справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

17.14 листопада 2019 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: головуючого судді Шевцової Н. В., суддів Бевзенка В. М., Данилевич Н. А. відкрито касаційне провадження. Витребувано справу № 620/882/19 із Чернігівського окружного адміністративного суду.

18.25 листопада 2019 року справа № 620/882/19 надійшла до Верховного Суду.

19. Також, до Верховного Суду 10 грудня 2019 року надійшов відзив відповідача на касаційну скаргу, в якій відповідач спростовує доводи касаційної скарги та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

20. Відповідно до частини 1 статі 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

21. Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те що, не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

22. Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого частини 1 статті 122 КАС України або іншими законами.

23. Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

24. Для захисту прав, свобод та інтересів особи частиною 2 статті 122 КАС України іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У відповідності до вимог (частина 3 статті 122 КАС України).

25. Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

26. Згідно з частиною 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

VІ. Позиція Верховного Суду

27. Суд касаційної інстанцій наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

28. Поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

29. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

30. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.

31. Судом апеляційної інстанції встановлено, що спір у цій справі відноситься до справ щодо проходження публічної служби. Відповідно до положень частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

32. Судом апеляційної інстанції також встановлено, що ОСОБА_1 27 грудня 2011 року був попереджений про наступне вивільнення. Позивачем 27 лютого 2012 року написано рапорт, в якому він просив скоротити термін попередження про наступне вивільнення та звільнити його із займаної посади та служби в органах податкової міліції 27 лютого 2012 року у зв'язку з реорганізацією та скороченням штату.

32.1. Наказом Державної податкової служби в Чернігівській області від 28 лютого 2012 року № 15-о ОСОБА_1 звільнено із займаної посади та з органів податкової міліції. За захистом своїх прав позивач звернувся до суду лише у березні 2019 році.

33. Частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених Частиною 1 статті 77 КАС України.

34. Водночас, обов'язок доведення обставин, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулась до суду.

35. Проте надані позивачем докази поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом не визнані судом апеляційної інстанції поважними.

36. Верховний суд погоджується із таким висновком суду апеляційної інстанції оскільки позивач посилається як на доказ поважності причин пропуску звернення до суду із цим позовом - отримання ним 13 березня 2019 року відповіді ГУ ДФС у Чернігівській області на його запит від 04 березня 2019 року про надання штатних розписів відділення оперативних заходів із скорочення податкового боргу відділу податкової міліції ДПІ у місті Чернігові ДПА в Чернігівській області. Проте, позивач не надав до суду жодного доказу, що саме заважало позивачу отримати зазначену інформацію починаючи із лютого 2012 року.

38. Таким чином, суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що зазначені обставини не є підставою для поновлення строку звернення до суду, оскільки позивач з лютого 2012 року був обізнаний про своє звільнення та про підстави його звільнення із займаної посади. Незважаючи на такі обставини, із даним позовом ОСОБА_1 в порушення норм статті 122 КАС України звернувся до суду більш, ніж через сім років з моменту видання оскаржуваного наказу.

39. Частиною 1 статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

40. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди попередніх інстанцій, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в них повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

VIІ. Судові витрати

41. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 620/882/19 залишити без змін.

3. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н. В. Шевцова

Судді: В. М. Бевзенко

Н. А. Данилевич