Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.07.2021 року у справі №815/3358/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2021 року

м. Київ

справа №815/3358/16

адміністративне провадження №К/9901/41038/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І. А.,

суддів - Пасічник С. С., Юрченко В. П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області як відокремленого підрозділу ДПС України (правонаступник - Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області)

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09.09.2016 (суддя Танцюра К. О.)

та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017 (Головуючий суддя Турецька І. О., суддя: Стас Л. В., Градовський Ю. М. )

у справі № 815/3358/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НІАГАРА"

до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "НІАГАРА" (далі - позивач, ТОВ "НІАГАРА") звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - відповідач, ДПІ у Приморському районі ГУ ДФС в Одеській області) про скасування податкових повідомлень-рішень від 29.06.2016 № 00001841401 та № 00001831401.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09.09.2016 адміністративний позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 29.06.2016 №00001841401, №00001831401.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017 змінено постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09.09.2016 та викладено абзац другий резолютивної частини рішення в наступній редакції: "Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 29 червня 2016 року за № 00001831401,00001841401". В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09.09.2016 залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09.09.2016 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Касаційну скаргу податкового органу обґрунтовано тим, що господарські операції по наданню послуг з перевезення вантажу між позивачем та ПП "Барон і Ко", ПП "ГАРДЕ-ПЛЮС" є безтоварними та таким, що не спричиняють реальних правових наслідків, обумовлених змістом правочину. Таких висновків контролюючий орган дійшов на підставі того, що ТОВ "Ніагара" не надало до перевірки перших примірників товарно-транспортних накладних за формою №1 -ТТН (нафтопродукт), а також подорожніх листів автотранспортного підприємства, на підставі яких здійснювалось транспортування вантажу за договорами про надання послуг по перевезенню вантажу від 10 листопада 2014 року №10/11 та від 16 лютого 2015 року №10/16 виконавцями ПП "БАРОН І КО" та ПП "ГАРДЕ-ПЛЮС". Крім цього, у вказаному акті перевірки суб'єктом владних повноважень враховано інформацію, що міститься у базах даних ДПІ по зазначеним контрагентам щодо відсутності у червні 2015 року у ПП "БАРОН І КО" та за період лютий-травень 2015 року у ПП "ГАРДЕ-ПЛЮС" придбання товарів, робіт (послуг) пов'язаних з обслуговуванням, утриманням, орендою автотранспорту, а також складення ними податкових накладних у цей період із номенклатурою "послуги з перевезення ", виключно на адресу ТОВ "НІАГАРА".

Позивач письмово проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими та прийнятими у відповідності до норм законодавства, а тому просив суд касаційну скаргу податкового органу залишити без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від
19.03.2018 касаційну скаргу було передано судді-доповідачу Васильєвій І. А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С. С. та Юрченко В. П.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 06.06.2016 по 10.06.2016, на підставі наказу від 03.06.2016 № 670, направлень від 03.06.2016 № 000302/807, № 000303/808, від 06.06.2016 № 000805/815, згідно із підпунктом 20.1.4 пункту
20.1 статті 20, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, була проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніагара" з питань дотримання податкового, валютного законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2016 та іншого законодавства за період з 01.04.2013 по 31.03.2016, за результатами якої складено акт від
16.06.2016 № 3544/15-53-14-01/30940468 та зроблено висновок про порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3, статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) за березень 2016 року на 428 189,00 грн, занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 1 049 224,00 грн, у тому числі по періодах: - за лютий 2015 року у сумі 268 790,00 грн, за березень 2015 року в сумі 412 516,00 грн, квітень 2015 року в сумі 40 120,00 грн, за червень 2015 року в сумі 281 981,00 грн, за листопад 2015 року в сумі 45 817,00 грн.

На підставі зазначених висновків акту перевірки ДПІ у Приморському районі ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000471402 від
29.06.2016, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1 049 224,00 грн за основним зобов'язанням та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 567 431,00 грн та № 00001841401 від
29.06.2016, яким визначено суму завищення позивачем від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 428 189,00 грн.

Суд першої інстанції, висновки якого підтримала колегія суддів суду апеляційної інстанції, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що матеріалами справи підтверджується належним чином та в повному обсязі виконання укладеного позивачем зі своїм контрагентом правочину, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень, враховуючи, що висновки викладені в акті податкової перевірки не узгоджуються з нормами матеріального права, не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з такою позицією судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до видів діяльності ТОВ "Ніагара" відносяться: інші спеціалізовані будівельні роботи (КВЕД 43.99); діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами (КВЕД 46.12); діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (КВЕД 46.19); оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний) КВЕД 46.71); вантажний автомобільний транспорт (КВЕД 49.41); складське господарство (КВЕД 52.10)

Між ТОВ "Ніагара" та ПП "ГАРДЕ ПЛЮС" укладено договір про надання послуг по перевезенню вантажу №16 від 16.02.2015, згідно п. п.1.1. якого виконавець зобов'язується надати послуги перевезення паливно-мастильних матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти вантаж та оплатити виконані послуги.

Згідно п. п.1.5 договору про надання послуг по перевезенню вантажу №16 від
16.02.2015 товарно-транспортна накладна є підставою для отримання вантажу для перевезення.

Позивачем на підтвердження виконання договору про надання послуг по перевезенню вантажу №16 від 16.02.2015р. надано: акти здачі-прийняття робіт (а. с.58-87 т.1), реєстри товарно-транспортних накладних (а. с.88-94 т.1), податкові накладні (а. с.101-130 т.1), товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (а. с.130-399 т.2, а. с.1-100 т.3).

Між ТОВ "Ніагара" та ПП "БАРОН І КО" укладено договір про надання послуг по перевезенню вантажу №10/11 від 10.11.2014р., згідно п. п.1.1. якого виконавець зобов'язується надати послуги перевезення паливно-мастильних матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти вантаж та оплатити виконані послуги. (а. с.131 т.1)

Згідно п. п.1.5 договору про надання послуг по перевезенню вантажу №10/11 від
10.11.2014 товарно-транспортна накладна є підставою для отримання вантажу для перевезення.

Позивачем на підтвердження виконання договору про надання послуг по перевезенню вантажу №10/11 від 10.11.2014 надано: акти здачі-прийняття робіт (а. с.132-135 т.1), реєстр товарно-транспортних накладних (а. с.136-137 т.1), податкові накладні (а. с. 145-148 т.1), товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (а. с.101-172 т.3).

Разом з тим, на підтвердження реальності виконання договорів про надання послуг по перевезенню вантажу та дійсності використання вантажу (паливно-мастильних матеріалів) в своїй господарській діяльності ТОВ "Ніагара" надано до суду: договір постачання нафтопродуктів №4 від 10.04.2013, укладений між ТОВ "Ніагара" та ТОВ "ЦІТАДЕЛЬ", договір постачання нафтопродуктів №15/01/14 від 15.01.2014 укладений між ТОВ "Ніагара" та ТОВ "СВІКОН-ПЛЮС", договір поставки №33/09-14 від
19.09.2014, укладений між ТОВ "Ніагара" та ПП "Палтех", договір постачання нафтопродуктів №33 від 11.08.2014, укладений між ТОВ "Ніагара" та ПФ "МУСТАНГ", договір поставки №18/03-1 від 18.03.2015, укладений між ТОВ "Ніагара" та ТОВ "Трейд Коммодити", договір поставки №ДГ-000003 від 15.01.2015, укладений між ТОВ "Ніагара" та ТОВ "ЗЕНІТАР ПАРТНЕРС", договір поставки нафтопродуктів №Г-03-4 від
01.04.2015, укладений між ТОВ "Ніагара" та ТОВ "ГРАДОЛЮКС", договір поставки №1 від 11.02.2015, укладений між ТОВ "Ніагара" та ТОВ "ТД "ГЕРМЕС-ЮГ", договір купівлі - продажу № Оп 02/01-15, укладений між ТОВ "Ніагара" та ТОВ "Катран", договір поставки № 011401 від 14.01.2015, укладений між ТОВ "Ніагара" та ТОВ
"ІНТЕР "НАФТА -ГРУП", договір поставки №005-П/2015 від 25.03.2015, укладений між ТОВ "Ніагара" та ТОВ "Укр Постач Сервіс", договір поставки нафтопродуктів №21/15 від 16.01.2015, укладений між ТОВ "Ніагара" та ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ", договір поставки нафтопродуктів №П-06-33 від 04.06.2015, укладений між ТОВ "Ніагара" та ТОВ "ПЕТРОЛ-ПАРК", договір поставки №044/15-СІТ від 01.04.2015, укладений між ТОВ "Ніагара" та ТОВ "Систем Інвест Трейдінг", генеральний договір поставки нафтопродуктів №14-Дг/133 від 31.03.2015, укладений між ТОВ "Ніагара" та ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ", договір поставки №00009 від 01.06.2015, укладений між ТОВ "Ніагара" та ТОВ "АНРІКА", договір поставки нафтопродуктів №46 від 02.04.2015, укладений між ТОВ "Ніагара" та ТОВ "КАТРАЛ ПІВДЕНЬ", договір поставки №00330 від
01.03.2015, укладений між ТОВ "Ніагара" та ТОВ "ЮКРА".

Позивачем на підтвердження виконання вказаних договорів поставки та купівлі-продажу нафтопродуктів з контрагентами ТОВ "ЦІТАДЕЛЬ", ТОВ "СВІКОН-ПЛЮС ", ПП "Палтех ", ПФ "МУСТАНГ ", ТОВ "Трейд Коммодити", ТОВ "ЗЕНІТАР ПАРТНЕРС", ТОВ "ГРАДОЛЮКС ", ТОВ "ТД "ГЕРМЕС-ЮГ ", ТОВ "Катран", ТОВ "ІНТЕР "НАФТА -ГРУП", ТОВ "Укр Постач Сервіс ", ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ ", ТОВ "ПЕТРОЛ-ПАРК", ТОВ "Систем Інвест Трейдінг" та ТОВ "АНРІКА" надано видаткові накладні (а. с.223-259 т. 1, та а. с.1-68 т.2).

Таким чином, в матеріалах справи наявні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами. Зазначені документи, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог діючого на момент виникнення правовідносин законодавства і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують правомірність формування позивачем податкового кредиту відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області як відокремленого підрозділу ДПС України (правонаступник - Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області) залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І. А. ВасильєваСудді: (підпис) С. С. Пасічник (підпис) В. П. Юрченко