Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.06.2018 року у справі №815/64/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 листопада 2019 року

Київ

справа №815/64/17

провадження №К/9901/52163/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., суддів: Бучик А. Ю., Мороз Л. Л., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду у складі судді Стеценко О. О. від 12 квітня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного судді у складі колегії суддів: Шляхтицького О. І., Патапчука В. О., Семенюка Г. В. суду від 24 квітня 2018 року,

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2016 року Білгород-Дністровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі ~money0~

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного судді від 24 квітня 2018 року, позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі ~money1~

3. Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у разі припинення діяльності фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності її зобов'язання не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, звернулася із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована, як фізична особа-підприємець, про що 08 серпня 2006 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис за № 25520000000003802, та перебуває на обліку в Білгород-Дністровському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Одеської області з 04 липня 1997 року за № 1501033851, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року, як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

6. В результаті виникнення у ОСОБА_1 заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в розмірі ~money2~ Білгород-Дністровським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Одеської області 18 березня 2013 року складено вимогу про сплату боргу № Ф-272-У.

7. Згідно із записом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 25520060004003802 від 28 липня 2017 року ОСОБА_1 припинено підприємницьку діяльність.

8. У зв'язку з невиконанням вимоги про сплату боргу № Ф-272-У Білгород-Дністровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області звернулося до відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції про її примусове виконання.

9.25 червня 2015 року постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції ВП № 47964236 відкрито виконавче провадження про примусове виконання вимоги № Ф-272-У від 25 червня 2015 року.

10.03 листопада 2015 року постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції ВП № 47964236 закінчено виконавче провадження про примусове виконання вимоги № Ф-272-У від 25 червня 2015 року у зв'язку з ліквідацією боржника, як суб'єкта господарювання (на підставі реєстрації припинення підприємницької діяльності державним реєстратором).

11. Оскільки сума заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі ~money3~ ОСОБА_1 не сплачено, Білгород-Дністровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області звернулося до суду з цим позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

12. Касаційна скарга обґрунтована тим, що вимога про сплату боргу є безпідставною та не ґрунтується на вимогах чинного законодавства. Крім того, вказує на те, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на норми частини 4 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції на час звернення до суду з адміністративним позовом.

13. У відзиві на касаційну скаргу Білгород-Дністровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області, посилаючись на законність та обґрунтованість судових рішень, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду та постанову Одеського апеляційного адміністративного судді від 24 квітня 2018 року залишити без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Відповідно до пункту 1 "Положення про Пенсійний фонд України", затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України.

15. Згідно до покладених на нього завдань, управління контролює надходження страхових внесків та інших платежів до фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

16. Порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16 січня 2004 року за № 64/8663, відповідно до яких на страхувальників покладено обов'язки по нарахуванню, обчисленню і сплати в установлені строки та в повному обсязі внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

17. На підставі частини 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у редакції на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників є календарний місяць.

18. За правилами частини 2 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у редакції на час виникнення спірних правовідносин, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені частини 2 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частини 2 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

19. Відповідно до частини 3 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у редакції на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

20. Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у редакції на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що територіальні органі Пенсійного фонду мають право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

21. За змістом частини 1 статті 52 Цивільного кодексу України, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

22. Разом з тим, у постанові Верховного Суду України від 4 грудня 2013 у справі № 6-125цс 13 зроблено висновок про те, що з огляду на положення статей 51, 52, 598, 599, 600, 601, 602, 603, 604, 605, 606, 607, 608, 609 ЦК України, статей 47, 48, 49 Закону України від 14 травня 1992 р. № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи - підприємця є те, що у разі припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

23. З урахуванням норм законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вимога про сплату боргу є виконавчим документом, який у разу невиконання його у добровільному порядку може бути направлений до виконавчої служби для його примусового виконання.

24. Крім того, враховуючи правову позицію Верховного Суду України, висловлену у постанові від 04 грудня 2013 у справі № 6-125цс 13, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що ОСОБА_1, незважаючи на припинення підприємницької діяльності, відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними, з підприємницькою діяльністю.

25. Посилання ОСОБА_1 на частину 4 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції на час звернення до суду з адміністративним позовом, є помилковим, оскільки надана на примусове виконання до державної виконавчої служби вимога про сплату боргу не може кваліфікуватись як досудовий порядок вирішення спору, а є результатом невиконання відповідачем виконавчого документу. До того ж виконавче провадження було відкрито щодо відмінного від позивача суб'єкта.

26. Можливість примусового виконання рішення не може залежати від суб'єктивних факторів, зокрема правосвідомості боржника, або дій інших осіб, які можна кваліфікувати, як зловживання правом, оскільки це свідчило б про відсутність ефективних засобів юридичного захисту, що є порушенням статті 13 Конвенції про захист прав людини та основних свобод та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду по правах людини".

27. Відповідно до частини 5 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

28. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів попередніх інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного судді від 24 квітня 2018 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Судді: А. Ю. Бучик

Л. Л. Мороз