Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.03.2018 року у справі №806/3102/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 серпня 2018 року

Київ

справа №806/3102/15

адміністративне провадження №К/9901/25329/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2016 (суддя - Майор Г.І.) у справі № 806/3102/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ІНКО-ФУД» до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ІНКО-ФУД» (далі - ТОВ «Торговий дім ІНКО-ФУД») звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (далі - Бердичівська ОДПІ) від 06.08.2015 № 0000292200, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 203160,00 грн. за основним платежем та 101580,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 позовні вимоги задоволено.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2016 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Бердичівської ОДПІ на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13.10.2015.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження відповідач оскаржив його у касаційному порядку.

У касаційній скарзі Бердичівська ОДПІ просить скасувати ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2016 та направити справу для продовження розгляду.

В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги зазначає, що в межах встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України ним було подано апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції у даній справі, яка була повернута у зв'язку з несплатою судового збору. Неможливість усунення недоліків була зумовлена відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для сплати судового збору. Скориставшись правом на повторне звернення відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, однак, суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження, порушив при цьому право контролюючого органу на справедливий судовий захист.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ «Торговий дім ІНКО-ФУД» зазначає, що рішення суду другої інстанції постановлено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час виникнення права на апеляційне оскарження) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно з частиною четвертою статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час виникнення права на апеляційне оскарження) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, вперше апеляційну скаргу на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 судом першої інстанції отримано 04.11.2015.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2015 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом подання документа про сплату судового збору, а ухвалою від 30.11.2015 апеляційну скаргу повернуто апелянту.

У вересні 2016 року Бердичівська ОДПІ повторно звернулась до суду з апеляційною скаргою на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13.10.2015, тобто майже через рік після повернення апеляційної скарги, одночасно заявляючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування заявленого клопотання відповідач послався на те, що протоколом робочої групи ГУ ДФС у Житомирській області із організації та визначення питання щодо доцільності/недоцільності оскарження рішень судів, винесених не на користь органів ДФС за №20 від 01.09.2016 прийнято рішення про подальше оскарження постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 у справі №806/3102/15, у зв'язку з чим після надходження коштів для сплати судового збору по справі було подано апеляційну скаргу.

Наведені заявником апеляційної скарги обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження визнано судом неповажними, у зв'язку з чим ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2016 подану апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк тридцять днів з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків шляхом надання обґрунтованих підстав для поновлення строку.

Відповідно до статті 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Статтею 49 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час звернення з апеляційною скаргою) передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи) добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для цього.

Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Державна фіскальна служба та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

На виконання вимог ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2016 від Бердичівської ОДПІ надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивовано тим, що нею вжито всіх заходів для продовження строку на усунення недоліків по справі, надавши тим часом можливість здійснити перерозподіл наявних кошторисних призначень. Зазначено, що для отримання необхідного фінансування ГУ ДФС у Житомирській області зверталися з відповідним листом-запитом від 28.01.2016 №420/8/06-30-05-36 до ДФС України про необхідну суму коштів для сплати судового збору. Крім того, на виконання постанови Кабінету міністрів України від 21.10.2015 №840 «Про внесення змін у додаток 1 до постанови Кабінету міністрів України від 05.04.2014 №85» в юридичному управлінні ГУ ДФС у Житомирській області звільнено з займаних посад осіб, зокрема і інспектора, що супроводжувала справу №806/3102/15, що також вплинуло на термін повторної подачі апеляційної скарги.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Податковий орган є суб'єктом владних повноважень, що здійснює свою діяльність на професійній основі, а тому питання внутрішньої організації виконання роботи його працівниками не є об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку касаційного оскарження.

Неухильне виконання обов'язків не повинно ставитись і в залежність від організації належного виконання працівниками структурних підрозділів податкового органу своїх службових обов'язків.

Слід також зазначити, що належними доказами поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження у даній справі у найкоротші строки.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, заявником апеляційної скарги доказів здійснення таких заходів з часу виникнення права на апеляційне оскарження не надано.

Таким чином, суд погоджується з доводами суду апеляційної інстанції про те, що зазначені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження не можна визнати поважними, у зв'язку з чим підстави для поновлення такого строку відсутні.

За наведених обставин, суд касаційної інстанції вважає, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають вимогам законодавства, підтверджуються встановленими у справі обставинами та не спростовуються доводами касаційної скарги.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області залишити без задоволення.

Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2016 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду