Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2020 року

Київ

справа №804/3513/17

адміністративне провадження №К/9901/41818/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року (судді: Суховаров А.В. (головуючий), Головко О.В., Ясенова Т.І.)

у справі № 804/3513/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДПРОДУКТ ЛТД»

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФУДПРОДУКТ ЛТД» (далі - ТОВ «ФУДПРОДУКТ ЛТД») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 25 січня 2017 року №0000301201.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 20 червня 2017 року відмовив у задоволенні адміністративного позову з огляду на правомірність прийняття контролюючим органом спірного податкового повідомлення-рішення.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 05 жовтня 2017 року скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким задовольнив адміністративний позов ТОВ «ФУДПРОДУКТ ЛТД»: визнав протиправним і скасував податкове повідомлення-рішення від 25 січня 2017 року № 0000301201.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції зазначив, що відсутність факту виникнення податкових зобов`язань виключає обов`язок складати і реєструвати податкову накладну, а відтак і відсутні підстави для накладення штрафу за несвоєчасну реєстрацію помилково складеної податкової накладної.

Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, ГУ ДФС у Дніпропетровській області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року.

На обґрунтування касаційної скарги контролюючий орган зазначив, що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не здійснюється в автоматичному режимі, а лише при свідомому власноручному заповненні платником податків електронної форми, що, в свою чергу, виключає можливість помилковості реєстрації податкової накладної без вини платника податків. Також відповідач зауважив, що будь-який розрахунок коригування до податкової накладної, зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних, не видаляє таку податкову накладну з реєстру та не впливає на дату її реєстрації; такі відомості (дата виписки податкової накладної, дата її граничного терміну реєстрації, дата її фактичної реєстрації) в Єдиному реєстрі податкових накладних залишаються за будь-яких обставин, а тому під час проведення камеральної перевірки перевіряються саме означені дані.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 04 грудня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Позивач не скористався своїм правом подати заперечення/відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.

20 березня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

02 травня 2019 року на адресу Верховного Суду від представника позивача надійшло клопотання про закриття провадження у справі № 804/3513/17 на підставі пункту 5 частини першої статті 238 КАС України, якою передбачено, що суд закриває провадження у справі у разі, зокрема, припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Позивач зазначає, що 19 вересня 2018 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 12241110014075291 про припинення юридичної особи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку ТОВ «ФУДПРОДУКТ ЛТД» з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених за вересень 2016 року.

За результатами перевірки складено акт від 29 листопада 2016 року № 3568/04-61-12-01/40095357, згідно з яким встановлено порушення позивачем статті 120-1 Податкового кодексу України, що полягає в порушенні граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за вересень 2016 року, а саме податкова накладна від 07 вересня 2016 року № 146 на суму податку на додану вартість 1 020 835,00 грн (граничний термін реєстрації - 22 вересня 2016 року) зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 28 вересня 2016 року (6 днів затримки реєстрації).

25 січня 2017 року на підставі вказаного акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення форми «Н» № 0000301201, відповідно до якого на позивача накладено штраф у розмірі 102 083,50 грн за затримку реєстрації податкової накладної від 07 вересня 2016 року № 146.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового Кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового Кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата.

За положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних або розрахунків коригування до податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених в податкових накладних або розрахунках коригування. В разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Так, згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

Таким чином, аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що штрафні санкції, згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, можуть бути застосовані лише у разі, якщо платник податків - продавець товарів/послуг був зобов`язаний відповідно до вимог Податкового кодексу України скласти та зареєструвати податкову накладну у зв`язку з настанням однієї з подій: постачання товарів/послуг або надходження попередньої оплати.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, господарська операція між позивачем та ТОВ «ДІМІТРІС ТРЕЙД» за податковою накладною від 07 вересня 2016 року № 146 фактично не відбулася, оскільки постачання товарів/послуг не здійснювалося та грошові кошти не перераховувалися, тобто податкові зобов`язання не виникли, що відповідачем не заперечується.

У зв`язку з цим 29 вересня 2016 року, на наступний день після реєстрації податкової накладної від 07 вересня 2016 року № 146, позивач направив на адресу ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра заяву про помилковість реєстрації вказаної податкової накладної та цього ж дня зареєстрував розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 147 до податкової накладної від 07 вересня 2016 року № 146 із сумою коригування податкового зобов`язання і податкового кредиту «-1 020 835,00 грн» відповідно до абзацу 6 пункту 192.1 статті 192 Податкового Кодексу України. Зазначені обставини підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи.

Посилання скаржника на те, що розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 29 вересня 2016 року № 147 до податкової накладної від 07 вересня 2016 року № 146 не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, Суд не бере до уваги, оскільки належних доказів на підтвердження цього відповідач не надав (зокрема другу квитанцію про неприйняття розрахунку від 29 вересня 2016 року № 147).

Таким чином, відсутність факту виникнення податкових зобов`язань виключає обов`язок позивача зареєструвати податкову накладну від 07 вересня 2016 року №146. Помилкова реєстрація такої податкової накладної не тягне за собою жодних наслідків, які передбачені пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, тому колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для накладення на позивача штрафу та, як наслідок, протиправність прийнятого ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкового повідомлення-рішення від 25 січня 2017 року №0000301201.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильності доводів, якими мотивована постанова суду апеляційної інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду апеляційної інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Разом із цим, враховуючи заявлене представником ТОВ «ФУДПРОДУКТ ЛТД» клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з припиненням юридичної особи - сторони в спірних правовідносинах (позивача у справі), що не допускають правонаступництва, колегія суддів зазначає наступне.

Підстави для скасування рішення повністю або частково із закриттям провадження в справі визначені у статті 354 КАС України.

Згідно з частиною першою цієї статті суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої цієї статті, якщо суд першої або апеляційної інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи - сторони в спірних правовідносинах, що не допускають правонаступництва, після ухвалення рішення не може бути підставою для застосування положення частини першої цієї статті.

Оскільки за результатами розгляду касаційної скарги Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції ухвалено законне та обґрунтоване рішення, то припинення юридичної особи після ухвалення такого рішення судом апеляційної інстанції не може бути підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 238 КАС України.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова