Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.11.2019 року у справі №640/19671/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 640/19671/18

адміністративне провадження № К/9901/30237/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Рибачука А. І.,

суддів: Мороз Л. Л., Бучик А. Ю.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 640/19671/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "БМС БУД" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України), Державної регуляторної служби України про визнання протиправними дій, визнання протиправними висновків в акті перевірки, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ДАБІ України

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2019, ухвалене у складі судді Аверкова В. В. та

постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Федотова І. В., Єгорової Н. М., Сорочка Є. О.,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1.23.11.2018 ТОВ "БМС БУД" звернулось до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнених та збільшених позовних вимог, просило:

визнати протиправним та скасувати рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування №23.6 в частині, що стосується ТОВ "БМС БУД";

скасувати наказ ДАБІ України від 13.11.2018 №1420 про проведення позапланової перевірки відносно ТОВ "БМС БУД";

визнати дії посадових осіб - головного державного інспектора відділу по роботі з ліцензіатами ОСОБА_1 та головного державного інспектора відділу по роботі з ліцензіатами Кучанського О. В. Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві протиправними в межах складання акта, складеного за результатами проведення планової (позапланової) перевірки додержання суб'єктом господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками від 15.11.2018;

визнати висновки в акті, складеному за результатами проведення планової (позапланової) перевірки додержання суб'єктом господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів із середніми та значними наслідками від 15.11.2018 неправомірними;

визнати незаконними дії Державної регуляторної служби України з погодження проведення (здійснення) органом ліцензування позапланової перевірки відносно ТОВ "БМС БУД".

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "БМС БУД" зазначено, що зазначені в акті перевірки відомості щодо присутності при її проведенні виконавчого директора ОСОБА_2 не відповідають дійсності, оскільки останній перебував за межами України, а зазначена як присутня при проведенні перевірки економіст ОСОБА_3 не є посадовою особою позивача. Також позивач зазначив, що контролюючим органом не було надано наказ ДАБІ України від 13.11.2018 № 1420 та лист Державної регуляторної служби України від 09.11.2018 № 10958/0/20-18 щодо погодження планової перевірки ТОВ "БМС БУД", які стали підставою для проведення перевірки.

Враховуючи викладене, у тому числі невідповідність внесеної в акт перевірки інформації, дії щодо проведення перевірки та висновки акта перевірки є протиправними.

2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 23.04.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019, частково задовольнив позовні вимоги:

визнав протиправними дії посадових осіб - головного державного інспектора відділу по роботі з ліцензіатами ОСОБА_1 та головного державного інспектора відділу по роботі з ліцензіатами Кучанського О. В. Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві в межах складання у відношенні позивача акта, складеного за результатами проведення планової (позапланової) перевірки додержання суб'єктом господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками від
15.11.2018 б/н;

визнав неправомірними висновки акта Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, складеного за результатами проведення планової (позапланової) перевірки додержання суб'єктом господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів із середніми та значними наслідками від 15.11.2018 б/н;

у задоволенні решти позовних вимог - відмовив.

3.01.11.2019 ДАБІ України звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від
23.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
24.09.2019, ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.

4. Верховний Суд ухвалою від 06.11.2019 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

5.21.11.2019 від позивача до суду касаційної інстанції надійшов відзив на зазначену вище касаційну скаргу, у якому ТОВ "БМС БУД" просить залишити останню без задоволення, а оскаржувані ДАБІ України судові рішення - без змін.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Суди встановили, що між Міністерством оборони України (замовник) та ТОВ "БМС БУД" (генпідрядник) укладено договір підряду від 21.05.2018 №198 про забезпечення відповідно до проектної документації та умов договору виконання робіт із будівництва будівлі казарми поліпшеного планування (житлового комплексу) №3, м. Конотоп, Сумська область, військове містечко №25.

Листом від 02.08.2018 №303/21/10Г/2988 Міністерством оборони України повідомлено позивача про розірвання договору з 17.08.2018 у зв'язку з порушенням умов договору.

Листом від 23.10.2018 №220/6212 Міністерство оборони України звернулося до ДАБІ України з проханням провести перевірку відповідності, зокрема, позивача Ліцензійним умовам провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від
30.03.2016 №256 (далі - Ліцензійні умови № 256), оскільки Міністерству оборони України завдано значної матеріальної шкоди шляхом невиконання взятих на себе зобов'язань, а саме: неповернення суми сплачених робіт, виконання яких не підтверджено відповідними актами, що призвело до блокування органами Держказначейства рахунків Міноборони, у зв'язку з чим протягом тривалого часу (більше місяця) неможливо було здійснювати оплату за виконані роботи іншим підрядникам. Стосовно позивача - сума неповернутого авансу становить 2,91 млн. грн.

Листом від 24.10.2018 №40-402-11/7191-18 ДАБІ України направила до Державної регуляторної служби України лист Міністерства оборони України від 23.10.2018 №220/6212 для розгляду згідно з вимогами чинного законодавства та прийняття відповідного рішення щодо погодження позапланових перевірок, зокрема, і щодо позивача.

08.11.2018 відбулося засідання Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування, результати якого оформлені протоколом №14-18, на якому, зокрема, розглядалося звернення (лист) ДАБІ України від 24.10.2018 №40-402-11/7191-18 відповідно до листа Міноборони від 23.10.2018 №220/6212 щодо погодження проведення (здійснення) позапланових перевірок додержання, зокрема, позивачем, вимог пунктів 7,8,9,10,12,13,14,15,16,17,18,19,20 Ліцензійних умов №256.

Слухали доповідь секретаря Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування по зверненню ДАБІ України; представника ДАБІ України щодо погодження проведення (здійснення) позапланової перевірки, зокрема, позивача; представника Міноборони щодо викладеної у листі позиції про необхідність проведення перевірки, зокрема, позивача.

Відповідно до частини 10 , пункту 4 частини 9 статті 19 Закону України від 02.03.2015 № 222-VIII "Про ліцензування видів господарської діяльності" (далі - ~law20~) звернення (лист) від 24.10.2018 №40-402-11/7191-18 ДАБІ України містить копію обґрунтованого листа (звернення) Міноборони від 23.10.2018 №220/6212 щодо завдання позивачем матеріальної шкоди.

Рішенням Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування №23.6, оформленим протоколом від 08.11.2018 № 14-18 ДАБІ України погоджено проведення (здійснення) позапланової перевірки додержання зокрема, позивачем, вимог ~law21~ (лист Міноборони від 23.10.2018 №220/6212.

Листом від 09.11.2018 №10958/0/20-18 Державна регуляторна служба України повідомила ДАБІ України, що на підставі рішення Експортно-апеляційної ради з питань ліцензування №23.6 (протокол Ради від 08.11.2018 №14-18), прийнятого за результатами розгляду звернення ДАБІ України, керуючись ~law22~, Положенням про Державну регуляторну службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2014 №724 "Деякі питання Державної регуляторної служби України" погоджено проведення (здійснення) органом ліцензування на підставі ~law23~ позапланової перевірки додержання позивачем вимог пунктів 7,8,9,10,12,13,14,15,16,17,18,19,20 Ліцензійних умов.

13.11.2018 ДАБІ України відповідно до ~law24~, статті 6 Закону України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - ~law26~), на підставі листа Державної регуляторної служби України від 09.11.2018 №10958/0/20-18 щодо погодження позапланової перевірки позивача видано наказ №1420 про проведення позапланової перевірки, яким Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві наказано провести позапланову перевірку додержання ТОВ "БМС БУД" вимог пунктів 7,8,9,10,12,13,14,15,16,17,18,19,20 Ліцензійних умов №256 "Деякі питання ліцензування будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками".

Відповідно до Законів № 222-VIII, № 877-V, від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності", постанови Кабінету Міністрів України від
05.08.2015 №609 "Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України", Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294 видано направлення для проведення позапланової перевірки додержання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками б/н головними державними інспекторами відділу по роботі з ліцензіатами ОСОБА_1, ОСОБА_4, строк дії направлення з 14.11.2018 по 15.11.2018. Перелік питань під час проведення позапланового заходу: додержання вимог пунктів 7,8,9,10,12,13,14,15,16,17,18,19,20 Ліцензійних умов. На направленні міститься відмітка про отримання копії економістом ТОВ "БМС БУД".

З тексту акта перевірки вбачається, що на підставі наказу від 13.11.2018 №1420, направлення від 14.11.2018 б/н посадовими особами ДАБІ України у період з
14.11.2018 12:20 год. по 15.11.2018 14:20 год. у присутності керівника позивача - виконавчого директора ОСОБА_2, іншої особи - економіста Меньшикової Т. М. проведено позапланову перевірку додержання суб'єктом господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, результати якої оформлені актом від 15.11.2018 б/н, в якому зазначено про відмову від підпису представником позивача та направлення акта перевірки засобами поштового зв'язку 19.11.2018 (згідно з поштовим повідомленням про вручення відправлення уповноважена особа позивача отримала акт перевірки
21.11.2018). Перевіркою встановлено ряд порушень позивачем Ліцензійних умов, наслідком чого стало анулювання позивачу ліцензії наказом від 19.11.2018 №70-Л.

Вважаючи дії та спірні рішення відповідачів щодо погодження, призначення та проведення перевірки протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, посадовими особами ДАБІ України при проведенні позапланової перевірки додержання позивачем ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками порушено порядок проведення перевірки, результати якої оформлені актом від 15.11.2018 б/н, відтак такі дії в межах складання у відношенні позивача акта, складеного за результатами проведення планової (позапланової) перевірки додержання суб'єктом господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками від 15.11.2018 є протиправними.

Окрім того, суди дійшли висновків про те, що зазначена перевірка була проведена відповідачем без наявності на те правових підстав. Як наслідок, акт такої перевірки з викладеними у ньому висновками, є доказом, здобутим з порушенням закону, не має юридичної значимості, а тому позовні вимоги в частині визнання висновків зазначеного вище акта неправомірними підлягають задволенню.

В частині відмови у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив, зокрема із того, що оспорювані рішення та наказ вичерпали свою дію виконанням, оскільки першим рішенням ДАБІ України надано погодження, а отже воно впливає на права та обов'язки саме ДАБІ України, у свою чергу останнім було видано спірний наказ про проведення перевірки позивача, який також реалізовано контролюючим органом шляхом проведення відповідної перевірки, за результатами якої складено акт.

В частині відмови у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції в силу приписів статті 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) рішення суду першої інстанції не переглядав.

IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

8. Касаційна скарга ДАБІ України мотивована, зокрема тим, що позаплановий захід із додержання позивачем Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками проведено у відповідності процедури, визначеної для такої перевірки, а саме: в присутності економіста та виконавчого директора позивача, яким було пред'явлено службові посвідчення, направлення та ознайомлено з підставами проведення перевірки, за наслідками якої було складено відповідний акт, у якому зафіксовано, виявлені під час перевірки порушення вказаних Ліцензійних умов.

9. У відзиві на касаційну скаргу позивач вказує на те, що оскаржувані ДАБІ України рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, у зв'язку із чим касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019 - без змін.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.

11. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

12. Законом, який регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності є ~law27~.

13. ~law28~ визначено, що орган ліцензування - орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, або уповноважений законом державний колегіальний орган.

14. При цьому, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) врегульовано № 877-V.

15. Відповідно до ~law29~ суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний, зокрема, надавати документи, зразки продукції, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.

16. Згідно з ~law30~ плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

17. ~law31~ встановлено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

дату складення акта;

тип заходу (плановий або позаплановий);

форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

предмет державного нагляду (контролю);

найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

18. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (~law32~).

19. Отже, чинним законодавством передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання та, крім випадків чітко передбачених законом, за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання.

20. При цьому, частиною 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

21. Згідно з пунктами 1, 2 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів).

22. Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

23. Нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування (пункт 18 частини 1 статті 4 КАС України).

24. Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини 1 статті 4 КАС України).

25. Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

26. Пунктами 1 та 2 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

27. За змістом частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

28. Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому Частиною 1 статті 5 КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

29. Водночас право на судове оскарження не є абсолютним, наявність лише формальної або процедурної помилки, без врахування рішення, яке має для суб'єкта конкретні юридичні наслідки, не є підставою для звернення до суду.

30. Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів.

31. У свою чергу до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинені ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

32. Акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред'являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Оцінка акта перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

33. Колегія суддів зазначає, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки контролюючого органу щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, тобто такий акт та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків, не породжують, не змінюють та не звужують права особи, не встановлюють для неї додаткових обов'язків та не покладають відповідальність, а тому не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 5 КАС України, яке може бути оскаржено до адміністративного суду.

34. При цьому, колегія суддів зазначає, що висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій посадових особі контролюючого органу і самі собою не породжують правових наслідків для позивача та відповідно такий акт, дії по його складанню та висновки у ньому не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача або настання негативних наслідків, не порушують його прав, свобод або інтересів, що, унеможливлює розгляд вимог про визнання протиправними та скасування таких у порядку адміністративного судочинства.

35. Колегія суддів зазначає, що "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

36. Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо оскарження акта перевірки відповідача так само як і вказаного вище подання, підлягає закриттю.

37. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України (в нині діючій редакції) суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

38. Відповідно до частини 1 статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно частини 1 статті 354 КАС України.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених частини 1 статті 354 КАС України, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

39. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог із закриттям провадження у справі у цій частині. В іншій частині рішення суддів першої та апеляційної інстанції слід залишити без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити частково.

Скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019 в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними дій посадових осіб - головного державного інспектора відділу по роботі з ліцензіатами ОСОБА_1 та головного державного інспектора відділу по роботі з ліцензіатами Кучанського О. В. Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві в межах складання у відношенні до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМС БУД" акта, складеного за результатами проведення планової (позапланової) перевірки додержання суб'єктом господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками від
15.11.2018 б/н та визнання неправомірними висновків, зазначених в цьому акті, провадження у справі №640/19671/18 цій частині - закрити.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від
23.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
24.09.2019 у справі №640/19671/18 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіА. І. Рибачук Л. Л. Мороз А. Ю. Бучик