Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.09.2021 року у справі №357/1917/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 357/1917/17

адміністративне провадження № К/9901/29717/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О. П.,

судді - Коваленко Н. В., Кравчук В. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2017 (судді - Мельничук В. П., Лічевецький І. О., Мацедонська В. Е.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

-визнати протиправним рішення УПФ України у м. Біла Церква від 30.12.2016 №771/8251 про відмову у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

-зобов'язати відповідача призначити зазначений вид пенсії з моменту звернення до відповідача із заявою про перехід на пенсію за віком із зниженням пенсійного віку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є особою, що постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4).

Зазначене підтверджується копією посвідчення серія НОМЕР_1.

Позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Рішенням від 30.12.2016 №771/8251 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії зі зниженням віку.

Вважаючи таку відмову у призначенні пенсії протиправною позивач звернувся до суду з цим позовом.

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що є особою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю 4 категорії, а тому відповідно до положень ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 5 років. Вважає відмову відповідача у такому призначенні неправомірною.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.04.2017 позов задоволено.

Визнано протиправним рішення управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква від 30.12.2016 за № 771/8251 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язано Білоцерківське об'єднане УПФУ Київської області призначити ОСОБА_1 пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 23.12.2016.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано достатню кількість документів, які підтверджують його право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв'язку з чим відмова відповідача у призначенні йому такої пенсії є неправомірною.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2017 постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.04.2017 скасовано та ухвалено нову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що надане позивачем посвідчення громадянина який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіологічного контролю 4 категорії серії НОМЕР_1 не є належним та допустимим доказом в справі, оскільки позивачем не надано і в матеріалах справи відсутні докази виконання останнім вимог Постанови Кабінету Міністрів України №51 від 20.01.1997 "Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо перереєстрації вказаного вище посвідчення. Крім того, таке видано Київською обласною радою, тобто неповноважним органом.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що відмовляючи позивачу у переході на пенсію за віком із зниженням пенсійного віку, відповідач діяв правомірно.

З рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права просив його скасувати, а постанову суду першої інстанції залишити в силі.

В обгрунтування касаційної скарги посилається на те, що до заяви про призначення пенсії ним надано належні документи, які підтверджують наявність у нього права на її призначення, в тому числі посвідчення особи, яка постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю, 4 категорії, а тому висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності у нього такого права є помилковими.

Заперечуючи проти касаційної скарги відповідач просив у її задоволенні відмовити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Право призначення пенсії особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи регулюються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі-Закон № 796-XII).

~law9~ встановлено, що до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 01 січня 1993 року проживали або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Відповідно до ~law10~ підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Згідно з положенням ~law11~ посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими ~law12~.

Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок №51), яким визначено, зокрема, правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, коло осіб, яким вони видаються.

Так, відповідно до п. п. 2,6 Порядку №51 особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В.

Водночас, ~law13~ визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

За змістом вказаної статті, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", потерпілим від Чорнобильської катастрофи: особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вони станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, - зменшення віку передбачено - 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Під час розгляду справи судами встановлено, що до 01.01.1993 позивач протягом 4 років постійно проживав у зоні посиленого радіоекологічного контролю, позивачу надано статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи і за правилами ~law15~ він має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.

За таких обставин суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку щодо протиправності відмови відповідача у призначенні позивачу пенсії і прийняв рішення про задоволення позову.

Висновки суду апеляційної інстанції щодо невідповідності посвідчення вимогам Порядку №51 від 20.01.1997 є безпідставними, оскільки, як встановлено судами, посвідчення позивачу видане в 1995 році, тобто до набрання чинності Порядком №51.

Висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах уже висловлював Верховний Суд, зокрема у справах №287/42/17-а (постанова від 12.04.2019), №572/1921/17 (постанова від 30.09.2020), №283/2537/16-а (постанова від
31.01.2019), №287/25/17-а (постанова від 23.01.2019) і колегія суддів не вбачає підстав відступати від таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

За таких підстав, судом встановлено неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення повністю та залишення без змін рішення суду першої інстанції, яким позов задоволено в повному обсязі.

Керуючись ст. 345, 349, 352, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2017 - скасувати, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.04.2017 - залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О. П. Стародуб

Н. В. Коваленко

В. М. Кравчук