ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2020 року

м. Київ

справа №815/6843/17

адміністративне провадження №К/9901/60360/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В. П.,

суддів: Васильєвої І. А., Пасічник С. С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018 (колегія суддів: Градовський Ю. М., Крусян А. В., Лук'янчук В. О.) у справі № 815/6843/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська імпортна компанія" до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дунайська імпортна компанія" (далі - ТОВ, Товариство, позивач) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби (далі -митниця, митний орган, відповідач), про: - визнання протиправним та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від
05.08.2017 № UA500060/2017/000118/2;

- визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.08.2017 № UA500060/2017/00840.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення відповідача про коригування митної вартості не обґрунтовано, не доведено правомірність застосування резервного методу при визначення митної вартості, а зазначені рішення митниці причини не є належним доказом невірного визначення митної вартості декларантом.

Також, в обґрунтування правової позиції, позивач зазначає, що порушення, які вказані у рішенні митного органу, не впливають на ціноутворення, та не спростовують реальну вартість товару, вказану у специфікації до контракту та інвойсі.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.03.2018 в задоволенні адміністративного позову - відмовлено повністю.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскаржувані ТОВ рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2017/000118/2 від 05.08.2017 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2017/00840 від 05.08.2017 винесені Одеською митницею ДФС в межах компетенції та у спосіб, передбачений законодавством, що регулює спірні правовідносини та обґрунтовано.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2018 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.01.2018 - скасовано та ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов - задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2017/000118/2 від 05.08.2017 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2017/00840 від 05.08.2017.

На рішення суду апеляційної інстанції митним органом подано касаційну скаргу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Відповідач зазначає, що позивачем подано митну декларацію для здійснення митного оформлення товарів "персики класу А та В", але в копії митної митної декларації країни відправлення від 02.08.2017 № 17GREX410100051511 клас товару не визначений, тому неможливо було перевірити вартість відповідно до експортної декларації конкретно кожного виду товару.

Також відповідач зазначає, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2 -4 статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З таких підстав, відповідач просить постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018, скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Короткий зміст заперечень позивача

Письмових заперечень та/або письмового відзиву на вказану касаційну скаргу до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від
07.09.2018 року, відкрито касаційне провадження.

Позиція Верховного Суду

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в межах зазначеного правозастосування дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 05.07.2017р. між ТОВ "Дунайська імпортна компанія" (Покупець) та Фірмою "FRUTOPOLIS S.A." (Греція) (Продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт за №341/17 про поставку товару в асортименті, у кількості і за цінами, зазначеними в Специфікаціях до кожної партії товару (далі - Контракт). Згідно п.4.2 Контракту базисні умови поставки FCA-Скідра (склад постачальника) відповідно до ІНКОТЕРМС 2010р.

Допускаються поставки на інших умовах згідно ІНКОТЕРМС 2010, які зазначаються в інвойсі на окрему партію товару. Надалі, згідно Контракту Фірма "FRUTOPOLIS S.A." поставила позивачу товар за специфікацією №33 від 02.08.2017р.

З метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару між ТОВ "Дунайська імпортна компанія" та ТОВ "Брокерська Експедиційна компанія "Атаман-Груп"" 01.03.2016р. укладено договір про надання послуг по декларуванню товарів за №211/16.

Декларантом ОСОБА_1 до митного поста "Одеса-Порт" Одеської митниці ДФС подано електронну митну декларацію за №UA500060/2017/013389, де було визначено митну вартість Товару, що імпортується, за основним методом, за ціною зовнішньоекономічного контракту за №341/17 від 5.07.2017р.

За результатами перевірки ЕМД за №UA500060/2017/013389 та документів, що підтверджують визначену митну вартість товару митним органом було відмовлено в митному оформленні товару та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA500060/2017/00840 від 05.08.2017, а також було прийнято рішення про корегування митної вартості товарів № UA 500060/2017/000118/2, відповідно до якого митну вартість товарів самостійно визначено за резервним методом.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною 1 статті 51, частиною 1 статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм частиною 1 статті 51, частиною 1 статті 52 Митного кодексу України; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII частиною 1 статті 51, частиною 1 статті 52 Митного кодексу України та цією главою.

Як встановлено частиною 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами 1 , 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених частинами 1 , 2 статті 53 Митного кодексу України, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у статтею 54 Митного кодексу України.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статтею 54 Митного кодексу України.

Частиною 5 статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених Частиною 5 статті 54 Митного кодексу України, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною 1 статті 55 Митного кодексу України, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями Статтею 57 Митного кодексу України. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених Статтею 57 Митного кодексу України.

Частинами 2 та 3 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин 9 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Щодо доводів скаржника про виявлені при здійсненні митного контролю розбіжності та невідповідності у поданих декларантом документах, зокрема, щодо не визначення класу товару, Суд виходить з наступного.

Відповідно до Державного класифікатору продукції та послуг для товару (систематизоване зведення назв угруповань продукції та послуг, кодування яких побудовано на ієрархічній системі класифікації): "персики" визначений єдиний код "0809309000" та одна позиція у класифікаторі, без розділення на класи А,В.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "Дунайська імпортна компанія" до митного оформлення, окрім інвойсу від 02.08.2017р. №089 та експортної митної декларації від 2.08.2017р. №17GREX410100051511 надано специфікацію до Контракту на постачання товару, прайс-листи виробника товару та пакувальний лист, в яких зазначено розподілення товару на класи. Тобто, з наданих позивачем документів митний орган мав можливість встановити клас товару, який ввозився товариством.

Дослідивши наявну в матеріалах справи копію інвойсу за №089від 2.08.2017р. судова колегія встановила, що в ньому міститься розподілення товару "персики свіжі" на класи.

Щодо посилання Одеської митниці ДФС на відсутність розподілення товару на класи (А, В) в експортній митній декларації від 2.08.2017р. №17GREX410100051511, то колегія суддів зазначає, що експортна декларація ЕХ-1 є митним документом, що підтверджує експорт товарів з країн Європейського Союзу, законність вивезення продукції з країни-експортера та ввезення в країну-імпортер. При цьому, відповідно до умов Інкотермс 2010, експортну декларацію може оформляти кожна із сторін зовнішньоекономічного контракту, тобто, як продавець, так і покупець.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши наявну в матеріалах справи експортну митну декларацію від 2.08.2017р. №17GREX410100051511 щодо постачання товару за інвойсом №089 від 2.08.2017р., встановив, що вона була оформлена постачальником товару Компанією "Frutopolis S.A." (Греція), про що зазначено безпосередньо в п.1 декларації згідно з правилами оформлення такого документу в країні відправлення.

Отже, висновок суду апеляційної інстанції, що відсутність поділення на класи не є визначальним у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливлювали б визначення митної вартості за ціною Контракту, тобто за першим метод є правильним.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позивач під час митного оформлення надано необхідні документи, які дають можливість ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору. Водночас відповідач не довів наявність у Митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого Товариством товару та протиправність оскаржуваних рішень.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018 у справі № 815/6843/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді В. П. Юрченко І. А. Васильєва С. С. Пасічник