Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 червня 2018 року

Київ

справа №804/2555/16

провадження №К/9901/12291/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т.Г.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №804/2555/16

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, зміну наказу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2016 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Лукманової О.М., суддів: Божко Л.А., Кругового О.О.)

в с т а н о в и в :

У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в подальшому уточненим, в якому просив визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 6 квітня 2016 року №870 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Дніпродзержинського ВП ГУНП»; змінити наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 25 квітня 2016 року №99 о/с в частині призначення на посаду слідчого слідчого управління ГУНП, звільнивши з посади начальника сектору Заводського ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, шляхом виключення словосполучення «у порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення».

Обґрунтовуючи позовні вимоги посилався на те, що накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади начальника сектору Заводського відділення поліції Дніпродзержинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та призначення на посаду слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області за вчинення кримінального правопорушення його підлеглим є неправомірним. Окрім того, позивач зазначає, що службове розслідування проведено формально, а з матеріалами та висновками службового розслідування його не ознайомлено. Посилаючись на вказані обставини позивач вважає, що пункт 3 наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 6 квітня 2016 року № 870 підлягає скасуванню, а наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 25 квітня 2016 року № 99о/с - зміні в частині підстав його призначення слідчим слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 червня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач працюючи на посаді начальника сектору Заводського ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП в Дніпропетровській області з 7 листопада 2015 року та склавши Присягу працівника Національної поліції України, мав усвідомлювати, що за її порушення він може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Суд першої інстанції вважав, що позивач був посадовою особою, відповідальною за дотриманням дисципліни і законності у Заводському ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП та не у повній мірі виконував свої посадові обов'язки на посаді начальника сектору Заводського ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП. Суд зазначав, що відповідачем з дотриманням законодавства було проведено службове розслідування. Факт вчинення позивачем дисциплінарного правопорушення був встановлений висновком про результати службового розслідування.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2016 року скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 червня 2016 року, прийнято нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Визнано протиправним та скасовано пункт 3 наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 6 квітня 2016 року №870 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Дніпродзержинського ВП ГУНП». Змінено наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 25 квітня 2016 року №99 о/с в частині призначення ОСОБА_1 на посаду слідчого слідчого управління ГУНП, звільнивши з посади начальника сектору Заводського відділення поліції Дніпродзержинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, виключивши з нього словосполучення «у порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення».

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції посилався на те, що відповідачем не було розроблено функціональних обов'язків позивача та він не визнавався відповідальною особою за дотриманням дисципліни і законності у Заводському ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП. З тексту висновку службового розслідування не вбачається в чому саме полягає вина позивача щодо порушення службової дисципліни оперуповноваженим Заводського ВП Дніпродзержинського ВП УНП капітана поліції ОСОБА_4 Такого факту як підлеглість не достатньо для притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади. Відповідачем при прийнятті наказу про звільнення позивача з посади не було враховано його попередню службу в органах внутрішніх справ, та те, що ним здійснювались контрольні функції за діяльністю своїх підлеглих, зокрема, шляхом проведення нарад з підлеглими з питань дотримання службової дисципліни та законності.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ГУНП в Дніпропетровській області звернулося до суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, просить вищезазначене судове рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за результатами службового розслідування, проведеного за фактом порушення службової дисципліни оперуповноваженим Заводського відділення поліції Дніпродзержинського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_4, який є підлеглим позивача. В подальшому, позивач звернувся з рапортом про призначення його на посаду слідчого слідчого управління ГУНП, який було задоволено шляхом видання наказу ГУНП від 25 квітня 2016 року № 99 о/с.

Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в якому просив залишити рішення суду апеляційної інстанції без змін. Посилається на те, що вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм вірну оцінку.

30 січня 2018 року касаційну скаргу ГУНП в Дніпропетровській області передано для розгляду до Верховного Суду.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Враховуючи відсутність клопотань усіх сторін про розгляд цієї справи за їх участі, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 7 листопада 2015 року №1о/с ОСОБА_1 призначено начальником сектору Заводського ВП Дніпродзержинського ВП, як такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням в порядку переатестування спеціального звання підполковник поліції. 7 листопада 2015 року позивач прийняв Присягу працівника Національної поліції України.

18 березня 2016 року наказом ГУНП в Дніпропетровській області від №671 було призначено службове розслідування за інформацією про відкриття прокуратурою Дніпропетровської області кримінального провадження №42015040000001051 за фактом причетності начальника Заводського ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_5, заступника начальника сектора цього відділення поліції капітана поліції ОСОБА_3 та старшого оперуповноваженого цього ж відділення поліції капітана поліції ОСОБА_4 до незаконного зберігання та збуту наркотичних засобів. Підставою для прийняття цього наказу було надходження 17 березня 2016 року інформації з прокуратури Дніпропетровської області про відкриття вищевказаного кримінального провадження.

У висновку службового розслідування зазначено, що 30 грудня 2015 року прокуратурою Дніпропетровської області за матеріалами УВБ в Дніпропетровській області ДВБ НПУ за фактом вчинення кримінального провадження, передбаченого частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України відкрито кримінальне провадження №4201040000001051. Під час проведення досудового розслідування працівниками прокуратури Дніпропетровської області оперуповноваженому Заводського ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП капітану поліції ОСОБА_4 17 березня 2016 року було оголошено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України.

Згідно з висновком про результати службового розслідування, затвердженого 5 квітня 2016 року, пропонувалося звільнити з посади начальника сектору Заводського ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 за порушення службової дисципліни, вимог статті 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, що виразилося у неналежному контролі за діяльністю підлеглого поліцейського на службі.

З тексту вказаного висновку, у тому числі і з наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 18 березня 2016 року №671, не вбачається, що службове розслідування призначалось та проводилось стосовно ОСОБА_1

Як встановлено судами, 17 березня 2016 року під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015040000001051 від 30 грудня 2015 року, працівниками прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4, який є підлеглим позивача, було оголошено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Цього ж дня ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська йому було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Обвинувальний вирок стосовно нього на день розгляду даної адміністративної справи відсутній.

18 березня 2016 року позивач надав пояснення Управлінню кадрового забезпечення ГУНП в Дніпропетровській області, з якого вбачається, що він дізнався про оголошення підозри ОСОБА_4 17 березня 2016 року від працівника прокуратури Дніпропетровської області.

За результатами службового розслідування відповідачем прийнято наказ від 6 квітня 2016 року №870 та ОСОБА_1 звільнено з посади начальника сектору Заводського ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП за порушення службової дисципліни, вимог статті 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, що виразилось у неналежному контролі за діяльністю підлеглого поліцейського на службі.

25 квітня 2016 року наказом ГУНП в Дніпропетровській області №99о/с ОСОБА_1 відповідно до пункту третього частини першої статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» призначено (у порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення) слідчим слідчого управління ГУНП, звільнивши з посади начальника сектору Заводського ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП з 26 квітня 2016 року.

Згідно з пунктом 9 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» було поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».

Відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати. Особливу увагу начальник повинен приділяти вивченню індивідуальних якостей підлеглих, своєчасному запобіганню порушенням службової дисципліни та виявленню причин їх учинення, формуванню нетерпимого ставлення до порушників, враховуючи при цьому думку колективу та громадськості.

Пунктом другим частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

Аналізуючи наведені норми права та обставини справи, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що відповідачем протиправно притягнуто ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що притягненню до дисциплінарної відповідальності, у всіх випадках, повинно передувати встановлення вини особи яка персонально несе дисциплінарну відповідальність за скоєний дисциплінарний проступок.

Разом з тим, як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, службове розслідування проводилося щодо ОСОБА_4, підлеглого позивача. Службове розслідування щодо ОСОБА_1 не проводилося. Із самого висновку службового розслідування не вбачається, у чому саме полягала вина позивача.

Крім того, як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, функціональні обов'язки начальника сектору (кримінальної поліції) Заводського ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 не були розроблені, у зв'язку з тим, що Національною поліцією не було розроблено Положення про сектор (кримінальна поліція) Заводського ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП в Дніпропетровській області.

Таким чином, посилання касатора на те, що позивач був посадовою особою, відповідальною за дотриманням дисципліни і законності у Заводському ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП колегія Верховного Суду вважає безпідставним, оскільки на час подій, які стали підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, були відсутні затверджені його функціональні обов'язки, керівництвом ГУНП України в Дніпропетровській області та Заводського ВП, не було визначено відповідального за дотримання службової дисципліни та законності серед підлеглого особового складу Заводського ВП.

Крім того, відповідачем при прийнятті наказу про звільнення позивача з посади не було враховано його попередню службу в органах внутрішніх справ, того факту, що ним здійснювались контрольні функції за діяльністю своїх підлеглих, зокрема, шляхом проведення нарад з підлеглими з питань дотримання службової дисципліни та законності.

Отже, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо незаконного звільнення позивача із займаної посади наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 6 квітня 2016 року №870.

Разом з тим, ОСОБА_1 не ставить питання про поновлення його на посаді начальника сектору Заводського ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП в Дніпропетровській області.

Щодо позовних вимог про зміну наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 25 квітня 2016 року №99 о/с шляхом виключення з нього словосполучення «у порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту третього частини першої, частин четвертої, восьмої, одинадцятої статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» переміщення поліцейського здійснюється на посаду, нижчу ніж та, на якій перебував поліцейський, зокрема, як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Поліцейський, переміщений з вищої посади на посаду, нижчу ніж та, яку він займав, у подальшому просувається по службі з дотриманням вимог, визначених цим Законом, а звільнений з посади в дисциплінарному порядку, - після зняття дисциплінарного стягнення. Переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення. Не допускається переміщення поліцейських на вищі посади протягом шести місяців з дня притягнення до адміністративної чи дисциплінарної відповідальності.

Враховуючи наведені норми права, колегія суддів Верховного Суду вважає обґрунтованими доводи позивача, що формулювання в наказі про його призначення на посаду слідчого слідчого управління ГУНП у порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення порушує його права та інтереси, оскільки перешкоджає його службовій кар'єрі.

Таким чином, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про задоволення вказаних позовних вимог про зміну наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 25 квітня 2016 року №99 о/с в частині виключення з нього формулювання: «у порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення».

Враховуючи наведене, суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі.

Згідно зі статтею 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2016 року у справі №804/2555/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді О. В. Білоус

І. Л. Желтобрюх