Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2018 року

Київ

справа №826/2161/16

адміністративне провадження №К/9901/33793/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г.,

суддів - Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,

розглянувши у розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення осіб за наявними у справі матеріалами адміністративну справу № 826/2161/16

за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2017 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Троян Н.М., суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Генеральної прокуратури України, в якому просив визнати незаконним та скасувати наказ Генерального прокурора України від 15.04.2015 №14 у повному обсязі; поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора міста Краматорська з поновленням класного чину "Старший радник юстиції" та виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

2. Позовна заява мотивована тим, що затримання позивача відповідно до статті 208 Кримінального процесуального кодексу України та повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України не може бути підставою для звільнення його з посади за порушення Присяги працівника прокуратури та скоєння проступку, який порочить працівника прокуратури. Позивач відповідно до частини третьої статті 12 "Дисциплінарного статуту прокуратури України" мав бути відсторонений від посади до ухвалення судом рішення у кримінальній справі.

Крім того, позивача звільнено на підстав норм Закону України «Про прокуратуру», які на момент винесення оскаржуваного наказу не існували.

3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

4. Позивач оскаржив вищезазначене рішення до суду апеляційної інстанції.

5. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року зупинено провадження в даній справі до надання висновку службового розслідування відносно ОСОБА_1.

6. 09 березня 2017 року Генеральною прокуратурою України подано пояснення щодо висновку службового розслідування відносно ОСОБА_1 по кримінальному провадженню №42015000000000186 в порядку досудового розслідування за частиною третьою статті 368 КК України, розпочатого 18 лютого 2015 року, в яких зазначено, що службове розслідування відносно ОСОБА_1 не проводилось.

7. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року поновлено провадження у справі.

8. В подальшому, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2017 року зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили вироку Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21 грудня 2016 року у справі № 234/13321/15-к стосовно позивача за частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України.

9. Рішення суду аргументоване тим, що єдиною підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000000186 за частиною третьою статті 368 КК України. В матеріалах справи відсутній висновок службової перевірки за фактом скоєння позивачем кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України. Дана обставина вказує на необхідність зупинення провадження у справі до набрання законної сили вироком суду відносно позивача.

10. Не погоджуючись з таким рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

11. Касаційна скарга аргументована тим, що матеріали справи містять достатньо доказів для повного, всебічного, об'єктивного розгляду судом даної адміністративної справи. Набрання законної сили вироком суду не матиме в даному випадку визначального значення для вирішення питання правомірності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

12. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 вересня 2017 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2017.

13. Верховний Суд ухвалою від 12 грудня 2018 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу та відмовив у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в режимі відеоконференції. Справу призначено до розгляду у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення осіб за наявними у справі матеріалами.

14. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надавав.

15. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

16. Судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що наказом Генеральної прокуратури України від 15.04.2015 №14дк "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" на підставі пунктів 2, 6 частини другої статті 46-2, статті 48 Закону України "Про прокуратуру", частини першої статті 8, пункту 6 статті 9, статей 10,11 "Дисциплінарного статуту прокуратури України" та пункту 10 "Положення про класні чини працівників прокуратури" за порушення Присяги працівника прокуратури, скоєння проступку, який порочить працівника прокуратури, прокурора міста Краматорська Донецької області старшого радника юстиції ОСОБА_1 звільнено із займаної посади з позбавленням класного чину "старший радник юстиції", присвоєного наказом Генерального прокурора України від 16.11.2011 №1910к.

17. Підставою для видання зазначеного вище наказу слугувало встановлення під час досудового розслідування організації ОСОБА_1 разом з іншими працівниками прокуратури поборів та систематичного одержання протягом тривалого часу неправомірної вигоди від підприємців міста Краматорська за не перешкоджання та невтручання у здійснення їх підприємницької діяльності.

18. В ході апеляційного провадження судом апеляційної інстанції встановлено, що службове розслідування стосовно позивача не проводилось. Відповідно, на думку суду апеляційної інстанції, основним доказом у даній справі має слугувати вирок суду, який набере законної сили стосовно позивача за частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України.

19. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що питання про наявність підстав для застосування до особи дисциплінарного стягнення з'ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності зводить до вирішення питання, чи прийняте таке рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника, якого притягнули до дисциплінарної відповідальності, є встановлені законом підстави для застосування певного виду дисциплінарного стягнення та чи співрозмірне накладене стягнення фактично вчиненому діянню.

20. На відміну від звільнення у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, звільнення органів прокуратури у зв'язку з накладенням стягнення в дисциплінарному порядку не пов'язано з кримінально-правовою кваліфікацією тих дій, які водночас стали підставою як для службового розслідування, так і для кримінального провадження.

Вирішення питання про правомірність притягнення особи до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з'ясування складу дисциплінарного проступку в її діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.

21. При цьому, адміністративний суд, на розгляді у якому перебуває справа про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, не являється органом, який встановлює наявність чи відсутність у діях позивача складу кримінального правопорушення. Даним повноваженням наділений лише суд, який розглядає справу про кримінальне правопорушення.

22. З огляду на зазначене, висновки апеляційного суду про неможливість розгляду цієї справи, в якій предметом спору є правомірність звільнення позивача з органів прокуратури внаслідок застосування дисциплінарного стягнення, до постановлення остаточного судового рішення у кримінальному провадженні, розпочатому за тим самим фактом, що й дисциплінарне провадження, є помилковим.

23. Частиною першою статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

24. Відповідно, колегія суддів приходить до висновків про необхідність скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

25. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

26. Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

2. Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2017 року - скасувати. Справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г.Стрелець

Судді О.В.Білоус

І.Л.Желтобрюх