Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.10.2019 року у справі №826/11806/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 826/11806/18

адміністративне провадження № К/9901/27449/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С. Г.,

суддів: Стрелець Т. Г., Рибачука А. І.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 826/11806/18

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна"

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України

про визнання протиправними та скасування постанови та припису

за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року (головуючий суддя: Бояринцева М. А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року (колегія у складі: головуючого судді Кучми А. Ю., суддів: Бєлової Л. В., Лічевецького І. О.)

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2018 року Підприємство з іноземними інвестиціями "Амік Україна" (далі - ПІІ "Амік Україна") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просило визнати протиправними та скасувати припис відповідача від 25 червня 2018 року № С-2506/5 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та постанови Державної архітектурно-будівельної інспекції України про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09 липня 2018 року № З-0907/2-10/10-24/0907/09/02.

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що оскільки позивач не здійснював будівельних робіт на АЗС № 10-06, що потребують отримання дозволу, термін притягнення до відповідальності сплинув, тому оскаржувані припис та постанова відповідача є протиправними та підлягають скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року позов задоволено повністю.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивач не порушував вимоги ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів", у зв'язку з чим у відповідача відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, 01 жовтня 2019 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Так, суди не звернули увагу на те, що посадові особи контролюючого органу дійшли обґрунтованого висновку стосовно того, що позивачем виконано роботи з реконструкції комплексу дорожнього сервісу. Під час перевірки Державною архітектурно-будівельною інспекцією України встановлено, що Підприємством з іноземними інвестиціями "Амік Україна" експлуатується комплекс дорожнього сервісу без прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. За таких обставин, прийняті відповідачем за наслідком перевірки оскаржувані припис та постанова є законними та скасуванню не підлягають.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 жовтня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.

Г., судді: Стрелець Т. Г., Рибачук А. І., справу передано головуючому судді.

8. Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2019 року відкрито провадження за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року.

9.28 жовтня 2019 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" на касаційну скаргу, в якому останнє просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

10. Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2020 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і призначено такий в порядку письмового провадження з 11 листопада 2020 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, в період з 22 по 23 червня 2018 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України на підставі наказу від 30 травня 2018 року № 109 та направлення на перевірку від 30 травня 2018 року № 376.18/03 проведено позапланову перевірку дотримання Підприємством з іноземними інвестиціями "Амік Україна" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті: "Автозаправний комплекс за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Велика Олександрівка траса Київ-Харків 30 км. + 750 м (ліворуч с. Чубинське)".

12. За результатами проведеної перевірки Державною архітектурно-будівельною інспекцією України складено акт № Т-2306/1, яким встановлено порушення Підприємством з іноземними інвестиціями "Амік Україна" ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів", а саме: Підприємством з іноземними інвестиціями "Амік Україна" комплекс дорожнього сервісу за адресою:

Київська область, Бориспільський район, с. Велика Олександрівка траса Київ-Харків 30 км. + 750 м (ліворуч с. Чубинське) експлуатується без прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, відповідно до чинного законодавства.

13. У вказаному акті зазначено, що на земельній ділянці, яка перебуває у власності Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія від 26 грудня 2012 року ЯК № 286663 відповідно до даних технічного паспорту від 19 квітня 2018 року № 1985/ 042018, виданого ТОВ "Експертний знавець" та свідоцтва про право власності від 21 березня 2002 року № 290 та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 24 липня 2003 року № 1084163 у власності Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" перебуває комплекс дорожнього сервісу за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Велика Олександрівка траса Київ-Харків 30 км. + 750 м (ліворуч с. Чубинське), що складається з: операторської літ. "А-І" зі змонтованим обладнанням загальною площею 125 кв. м, навісу літ. "Б", навісу АГЗП, резервуарного парку, очисних споруд, трансформаторної підстанції, криниці, площадки і дороги, водопроводу, каналізації. Дозвіл на виконання будівельних робіт від 24 вересня 2001 року № 29/2001. Акт Державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію від 05 грудня 2001 року.

14. На момент проведення перевірки, встановлено, що Підприємством з іноземними інвестиціями "Амік Україна" виконано роботи з реконструкції комплексу дорожнього сервісу, оскільки згідно копій експлікації та поверхневого плану від 22 березня 2002 року, наданого листом КП БРР БР "БТІ" від 04 червня 2018 року вих. № 10/10-0406/6 загальна площа будівлі операторської складає 125 кв. м., тоді як згідно плану нежитлового приміщення та експлікації від 19 квітня 2018 року, наявних у вищевказаному технічному паспорті від 19 квітня 2018 року № 1985/042018, загальна площа будівлі складає 132 кв. м.

15. У зв'язку з виявленими порушеннями Державною архітектурно-будівельною інспекцією України складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25 червня 2018 року № З-Л-З-2506/1 та припис від 25 червня 2018 року № С-2506/5 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

16. Постановою Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 09 липня 2018 року № З-0907/2-10/10-24/0907/09/02 визнано Підприємство з іноземними інвестиціями "Амік Україна" винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 1 656 900,00 грн.

17. Не погоджуючись з вказаними приписом та постановою контролюючого органу, Підприємство з іноземними інвестиціями "Амік Україна" звернулось до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

19. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

20. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

21. Отже, суди, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, у першу чергу повинні з'ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

22. Повноваження Державної архітектурно-будівельної інспекції України у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі-Закон № 3038-VI), Законом України від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

23. Згідно з ~law13~ державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

24. Відповідно до п. 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, зокрема, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

25. Згідно з положеннями пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

26. Відповідно до пункту 7 Порядку № 553 підставами для проведення позапланової перевірки, крім іншого, є, зокрема, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

27. Пунктами 16-22 Порядку № 553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

28. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

29. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.

30. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

31. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.

32. Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

33. Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

34. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.

35. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

36. Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

37. За приписами ч. 1 ст. 9 Закону України від 20 травня 1999 року № 687-XIV "Про архітектурну діяльність" (далі-Закон № 687-XIV) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

38. Абзацом 3 ~law15~ передбачено, що об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортні інфраструктури.

39. Відповідно до п. 3.2 ДБН А.2.2-3:2014 будівництво - нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об'єктів будівництва.

40. За приписами п. 1 Порядку виконання будівельних робіт затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі - Порядок № 466) будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

41. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, згідно копій експлікації та поверхневого плану від 22 березня 2002 року, наданого листом КП БРР БР "БТІ" вих. № 10/10-0406/6 від 04 березня 2018 року загальна площа будівлі операторської складає 125 кв. м., тоді як згідно плану нежитлового приміщення та експлікації від 19 квітня 2018 року, наявних у вищевказаному технічному паспорті від 18 квітня 2018 року № 1985/042018, загальна площа будівлі складає 132 кв. м.

42. Поряд з цим, на підставі свідоцтва про право власності від 21 березня 2002 року № 290 позивачу належить комплекс дорожнього сервісу, який розташований на трасі Київ-Харків 30 км + 750 м (ліворуч); відповідно до акту державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію від 05 грудня 2001 року, оглядом об'єкта встановлено, що будівельно-монтажні роботи виконані згідно з проектом та виданими технічними умовами. Об'єкт має такі показники: загальна площа (приміщень) - 132 м. кв. ; кількість заправок - пальним - 250 машин на добу, газом - 34 машини на добу; розпорядженням Бориспільської РДА Київської області від 13 грудня 2001 року № 176 введено в експлкптацію закінченого будівництвом "Малого комплексу дорожнього сервісу" на дорозі Київ-Харків км 30+750 ліво ПП "Лукойл-Україна"; рішенням Виконавчого комітету Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області від 21 березня 2002 року № 63 визнано Підприємство з іноземними інвестиціями "Лукойл - Україна" власником комплексу дорожнього сервісу, у якому, зокрема, визначено, що загальна площа комплексу складає 132 кв. м; з експлікації нежитлових приміщень комплексу дорожнього сервісу на трасі Київ-Харків 30км+750м (ліворуч) с. Чубинське до технічного паспортувід 19 квітня 2018 року № 1985/ 042018, загальна площа будівлі складає 132 кв. м.

43. Таким чином, вищенаведене вказує на те, що загальна площа операторської з моменту введення в експлуатацію в 2001 по 2008 рік має загальну площу приміщень - 132 кв. м, що спростовує висновки Державної архітектурно-будівельної інспекції України, викладені в акті перевірки щодо здійснення позивачем реконструкції комплексу дорожнього сервісу.

44. Отже, з моменту введення в експлуатацію в 2001 році АЗС має загальну площу приміщень - 132 кв. м, що жодним чином не спростовано контролюючим органом, та відповідно, не доведено факту здійснення позивачем будь-яких будівельних робіт.

45. Постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 406 "Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію" (далі - Постанова № 406) затверджено перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

46. Згідно із п. 1,6 Постанови № 406 роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

47. Зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів, а також свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас, ґанків - щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків.

48. Між тим, судами встановлено, що згідно акту перевірки жодних втручань у несучі конструкції АЗС відповідачем під час перевірки виявлено не було та не підтверджується матеріалами справи.

49. Представник позивача, під час судового розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій пояснив, що підприємством у 2012 році виключно замінено гіпсокартонові перестінки в середині АЗС без зміни її розміру, що підтверджується договором підряду від 20 липня 2012 року № 12/1160, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ за липень-грудень 2012 року та наказом від 28 листопада 2012 року № 538-П про введення в експлуатацію автозаправної станції № 10-06 в Київській області.

50. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для скасування припису відповідача від 25 червня 2018 року № С-2506/5 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та постанови Державної архітектурно-будівельної інспекції України про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09 липня 2018 року № З-0907/2-10/10-24/0907/09/02, оскільки обставин щодо здійснення Підприємством з іноземними інвестиціями "Амік Україна" реконструкції комплексу дорожнього сервісу на трасі Київ - Харків км. 30+750 не встановлено.

51. Колегія суддів критично ставиться до доводів скаржника про те, що в експлікації до технічного паспорту станом на 22 травня 2002 року та у витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 24 липня 2003 року зазначена загальна площа комплексу дорожнього сервісу 125 кв. м., оскільки у відповідності до п. 8,11,12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством, однак відповідачем у відповідності до цього не виконав свого обов'язку щодо з'ясування всіх обставин для забезпечення об'єктивного та неупередженого здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

52. Також, згідно п. 11 ст. 2 Закону № 208/94-ВР штраф може бути накладено на суб'єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.

53. Проте, відповідачем не вказано дати виникнення у позивача обов'язку по введенню в експлуатацію об'єкта будівництва та дати, з якої, на думку суб'єкта владних повноважень, Підприємством з іноземними інвестиціями "Амік Україна" розпочато експлуатацію об'єкта будівництва не прийнятого в експлуатацію.

Враховуючи визначені законодавством строки для притягнення особи до відповідальності, факт порушення ПІІ "Амік Україна" вимог законодавства повинен мати місце не пізніше 09 липня 2015 року.

54. Така правова позиція узгоджується з висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 15 листопада 2019 року у справі № 826/198/16.

55. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

56. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

57. У справі "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03, Рішення від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

58. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

59. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

60. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

61. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).

62. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

63. Враховуючи наведене, Верховний Суд встановив що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржених судових рішеннях повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

64. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду апеляційної інстанції, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст.ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС. Г. Стеценко Т. Г. Стрелець А. І. Рибачук