Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.02.2019 року у справі №811/1202/18

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2020 року

Київ

справа №811/1202/18

адміністративне провадження №К/9901/4511/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року (суддя Хилько Л. І.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року (судді: Чумак С.Ю., Чабаненко С. В., Юрко І. В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, ДФС України), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати наказ ДФС України «Про накладення дисциплінарного стягнення» від 28 лютого 2018 року № 14-ДС.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що спірний наказ було прийнято на підставі статтей 65, 66, 77 Закону України «Про Державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII, вважає даний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки вважає, що відповідно до покладених на нього службових обов'язків виконував їх сумлінно, дотримуючись всіх положень чинного законодавства з організації роботи та контролю за діяльністю підпорядкованих підрозділів, забезпечуючи вжиття заходів, направлених на протидію та боротьбу з корупцією.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України від 28 лютого 2018 року №14-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення" відносно заступника начальника - начальника Кропивницького відділення ГУ ДФС у Кіровоградській області ОСОБА_1 у виді догани. Присуджено на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України судовий збір в сумі 1762,00 грн.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що позивачем у період перебування його на посаді начальника Кропивницького відділення ГУ ДФС у Кіровоградській області вживались заходи щодо організації роботи по запобіганню корупції у підпорядкованих структурних підрозділах податкового органу, тому відповідач при винесенні спірного наказу, діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, та без дотримання принципу верховенства права.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі скаржник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Скаржник зазначає, що дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ ДФС встановлений факт неналежного виконання позивачем своїх посадових обов'язків, тому оскаржений наказ є правомірним.

Позиція інших учасників справи.

Від позивача до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить відмовити у задоволенні касаційної скарги відповідача, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Рух касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, касаційне провадження №К/9901/4511/19 (адміністративна справа №811/1202/18) визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду для розгляду даної касаційної скарги у наступному складі: судді - доповідача - Білоуса О. В., суддів: Желтобрюх І. Л., Стрелець Т. Г.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року № 547/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Білоуса О. В.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад суду: судді - доповідача Загороднюка А. Г., суддів: Єресько Л. О., Соколова В. М.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 11 лютого 2020 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.

З березня 1997 року ОСОБА_1 працює в органах державної податкової служби. З листопада 2007 року по березень 2012 року працював начальником Долинської міжрайонної державної податкової інспекції; з березня по жовтень 2012 року - першим заступником начальником Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДФС; з жовтня 2012 року по листопад 2014 року перебував на посаді начальника Світловодської ОДПІ Кіровоградської області ДПС (ГУ Міндоходів у Кіровоградській області); з листопада по грудень 2014 року - першим заступником начальника Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області; з грудня 2014 року по жовтень 2017 року очолював Кіровоградську (Кропивницьку) ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області; з 19 жовтня 2017 року по теперішній час - заступник начальника Кропивницького управління Головного управління ДФС у Кіровоградській області.

З 10 листопада 2016 року по 19 грудня 2017 року виконував обов'язки начальника Головного управління ДФС у Кіровоградській області.

20 вересня 2017 року співробітниками військової прокуратури, УСБУ в Кіровоградській області, ВВБ ГУ ДФС у Кіровоградській області, в рамках кримінального провадження № 42017120050000133, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 вересня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України під час отримання неправомірної вигоду у розмірі 80000,00 грн від громадянина ОСОБА_2 за недорахування в ході документальної перевірки належних до сплати податків у розмірі 260000,00 грн затримано заступника начальника ГУ ДФС у Кіровоградській області ОСОБА_3 та начальника управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Кіровоградській області ОСОБА_4

21 вересня 2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 оголошено повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України

20 та 21 вересня 2017 року на адресу ГУВБ ДФС України направлено спецповідомлення за № 24 і № 2, відповідно.

Робочою групою у ході проведення тематичної перевірки визначено відповідальну особу з числа керівного складу ГУ ДФС у Кіровоградській області. Організацію роботи з питань запобігання та протидії корупційним проявам в ГУ ДФС у Кіровоградській області з 11 листопада 2016 року забезпечував в.о. начальника ОСОБА_1 (накази ДФС України від 09 листопада 2016 року № 3607-о та від 19 жовтня 2017 року № 2493-о).

19 жовтня 2017 року ДФС України було видано розпорядження № 149-р «Про проведення тематичної перевірки» з питань організації роботи щодо запобігання корупції, забезпечення ефективного контролю за дотриманням підлеглими працівниками антикорупційного законодавства.

Головним управлінням внутрішньої безпеки на ім'я в.о. голови Державної фіскальної служби України було складено доповідну записку в якій повідомлено про результати проведення тематичної перевірки ГУ ДФС у Кіровоградській області щодо перевірки стану організації роботи ГУ ДФС у Кіровоградській області щодо запобігання та протидії виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного правопорушення.

Вказаною вище доповідною запискою було запропоновано доручити Дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ Державної фіскальної служби України відкрити щодо в.о. начальника ГУ ДФС у Кіровоградській області ОСОБА_1 дисциплінарне провадження, за результатами якого рекомендувати суб'єкту призначення притягнути останнього до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ ДФС відкрито дисциплінарне провадження за фактом неналежного виконання службових обов'язків начальника Кропивницького відділення Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області ОСОБА_1

За даним фактом позивачем були надані пояснення.

23 листопада 2017 року складено акт тематичної перевірки ГУ ДФС у Кіровоградській області за № 2915/99-99-22-05-21-2. Ознайомившись з яким, позивачем надано зауваження до такого акту.

19 лютого 2018 року за результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи, дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ ДФС складено висновок, згідно якого у діях заступника начальника - начальника Кропивницького управління Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області ОСОБА_1, за час виконання обов'язків начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області виявлено вчинення дисциплінарного проступку, що полягає у неналежному виконанні своїх посадових обов'язків, невжиття ефективних заходів щодо запобігання корупції у підпорядкованих структурних підрозділах.

У зв'язку з чим, комісією вирішено рекомендувати на підставі ст.65, 66, 77 Закону застосувати до заступника начальника-начальника Кропивницького управління ГУ ДФС у Кіровоградській області ОСОБА_1 (за час виконання обов'язків начальника ГУ ДФС у Кіровоградській області) дисциплінарне стягнення у вигляді догани за неналежне виконання службових обов'язків з організації роботи та контролю за діяльністю підпорядкованих підрозділів, незабезпечення вжиття заходів, направлених на протидію та боротьбу з корупцією, що призвело до надзвичайної події та відкриття кримінального провадження.

Головою Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Державної фіскальної служби України на ім'я в.о. голови Державної фіскальної служби України було направлено подання про результати розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_1, яким вирішено комісією рекомендувати застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

28 лютого 2018 року в.о. голови ДФС М.В. Проданом винесено наказ № 14-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» на заступника начальника - начальника Кропивницького відділення ГУ ДФС у Кіровоградській області ОСОБА_1 у виді догани (за час виконання обов'язків начальника ГУ ДФС у Кіровоградській області.

Не погоджуючись із вказаним наказом, позивач звернувся з позовом до суду.

Релевантні джерела права та акти їх застосування.

Відповідно до частини першої статті 64 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон № 889, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною першою статті 65 Закону № 889 передбачено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Одним із видів дисциплінарних проступків, перелік яких наведений у частині другій статті 65 Закону № 889, є невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень (пункт 5).

Згідно з частиною першою статті 66 Закону № 889 до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: зауваження; догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого, зокрема, пунктом 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану (частина третя статті 66 Закону № 889).

Відповідно до положень статті 71 Закону № 889 з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування. Тривалість службового розслідування не може перевищувати один місяць. За потреби зазначений строк може бути продовжений суб'єктом призначення, але не більш як до двох місяців. За результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.

За змістом статті 73 Закону № 889 з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа, яка серед іншого, повинна містити висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення). Результатом розгляду дисциплінарної справи є подання дисциплінарної комісії у державному органі, яке має рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.

Частиною другою статті 74 Закону № 889 передбачено, що дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

Висновки Верховного Суду.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

У цій справі встановлено, що до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани, а саме, за вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що полягає у неналежному виконанні службових обов'язків з організації роботи та контролю за діяльністю підпорядкованих підрозділів, незабезпечення вжиття заходів, направлених на протидію та боротьбу з корупцією.

Із системного аналізу викладених положень законодавства слідує, що дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується роботодавцем до працівника, який порушив трудову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок.

При цьому, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.

Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб'єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними й поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає в порушенні трудових обов'язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю: КЗпП України, Законом №889, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем з листопада 2016 року проводились ряд організаційних та профілактичних заходів щодо недопущення корупційних, пов'язаних із корупцією або інших правопорушень у сфері службової діяльності з боку підлеглих працівників структурних підрозділів ГУ ДФС у Кіровоградській області та підпорядкованих ОДПІ, також керівного складу ГУ ДФС у Кіровоградській області, а саме:

- у грудні 2016 року та червні 2017 року розроблено плани заходів Головного управління ДФС у Кіровоградській області із реалізації Антикорупційної програми ДФС України на перше та друге півріччя 2017 року, затверджені наказами ГУ ДФС в області від 15 грудня 2016 року №550 та від 15 червня 2017 року №644, які доведені до безумовного виконання першим заступникам та заступникам начальника ГУ ДФС в області, керівникам структурних підрозділів ГУ ДФС з області, підпорядкованим ОДПІ;

- згідно наказу ГУ ДФС в області від 15 грудня 2016 року №550 «Про організацію виконання плану заходів ГУ ДФС у Кіровоградській області із реалізації Антикорупційної програми ДФС України у першому півріччі 2017 року наказу ГУ ДФС в області від 15червня 2017 року №644 «Про організацію виконання плану заходів ГУ ДФС у Кіровоградській області із реалізації Антикорупційної програми ДФС України у другому півріччі 2017 року» персональна відповідальність за організацію роботи з питань запобігання та протидії корупційним проявам покладена на керівників структурних підрозділів ГУ ДФС в області. А перші заступники та заступники начальника ГУ ДФС в Кіровоградській області відповідно до розподілу обов'язків визначені відповідальними координаторами щодо організації роботи структурних підрозділів з реалізації Плану заходів.

- 03 листопада 2016 року по вересень 2017 року позивачем особисто проводились з першими заступниками та заступниками начальника ГУ ДФС в області, керівниками структурних підрозділів ГУ ДФС в області, керівним складом підпорядкованих ОДПІ 15 апаратних нарад та 2 виробничі наради. На нарадах постійно піднімалося питання та надавались доручення особисто першими заступниками та заступникам начальника ГУ ДФС в області, керівниками структурних підрозділів ГУ ДФС в області та підпорядкованих ОДПІ щодо проведення профілактичних заходів в підпорядкованих колективах та обов'язкового дотримання підлеглими працівниками та ними особисто норм Закону України від 14 жовтня 2014 року №1700-VІІ «Про запобігання корупції» та вимог Антикорупційної програми;

- на апаратних та виробничих нарадах ГУ ДФС в області, які відбулися 29 листопада 2016 року, 22 грудня 2016 року, 25 січня 2017 року, 23 червня 2017 року, 28 липня 2017 року та 20 вересня 2017 року, окремим питанням розглядались підсумки роботи щодо запобігання корупції в територіальних органах ГУ ДФС у Кіровоградській області, за результатами яких надані відповідні доручення особисто першим заступникам та заступникам начальника ГУ ДФС в області, керівникам структурних підрозділів ГУ ДФС в області та підпорядкованих ОДПІ щодо недопущення корупційних правопорушень в сфері службової діяльності;

- 16 грудня 2016 року, 10 лютого 2017 року, 17 березня 2017 року, 21 квітня 2017 року, 07 липня 2017 року, 08 вересня 2017 року, 22 вересня 2017 року проводились загальні економічні навчання за участю перших заступників та заступників начальника ГУ ДФС в області, з працівниками ГУ ДФС у Кіровоградській області, на яких опрацьовувались основні аспекти Закону України від 14 жовтня 2014 року №1700 - УІ «Про запобігання корупції». Контроль за знаннями, отриманими працівниками ГУ ДФС в області з питань антикорупційного законодавства здійснювався на підставі проведення диференційованих заліків у грудні 2016 року та липня 2017 року на підставі наказів ГУ ДФС в області від 15 грудня 2016 року №552 та від 27 червня 2017 року №740 «Про проведення диференційованих заліків»;

- з метою інформування громадськості щодо проведення профілактичних заходів, направлених на запобігання корупції в системі фіскальної служби області відділом організації роботи у співпраці з відділом внутрішньої безпеки територіальних органів ГУ ДФС в області з листопада 2016 року по вересень 2017 року підготовлено та розміщено на веб-сайті територіальних органів ДФС у Кіровоградській області офіційного веб-порталу, ДФС 12 прес-релізів з даного питання;

- з метою вжиття вичерпних заходів, спрямованих на запобігання корупції, поліпшення ефективності, організації роботи територіальних органів ГУ ДФС у Кіровоградській області у цьому напрямі за даний період видано наказ ГУ ДФС в області від 15 грудня 2016 року №550 «Про організацію виконання плану заходів ГУ ДФС у Кіровоградській області із реалізації Антикорупційної програми ДФС України у першому півріччі 2017 року», наказ ГУ ДФС в області від 15 червня 2017 року №644 «Про організацію виконання плану заходів ГУ ДФС у Кіровоградській області із реалізації, Антикорупційної програми ДФС України у другому півріччі 2017 року», наказ ГУ ДФС в області від 19 червня 2017 року, №662 «Про організацію заходів, спрямованих на дотримання антикорупційного законодавства», а також, надані доручення щодо проведення профілактичної роботи, спрямованої на запобігання вчиненню працівниками корупційних правопорушень в наказах ГУ ДФС в області від 31 січня 2017 року №73 «Про підсумки роботи територіальних органів ГУ ДФС в області, у 2016 році, основні напрямки роботи на 2017 рік», від 25 квітня 2017 року №417 «Про підсумки роботи територіальних ГУ ДФС в області у І кварталі 2017 року, основні напрямки роботи на II квартал 2017 року», від 19 липня 2017 року №880 «Про підсумки роботи територіальних органів ГУ ДФС в області за перше півріччя 2017 року, основні напрямки роботи на друге півріччя ц.р.», які доведені до обов'язкового виконання першим заступникам та заступникам начальника ГУ ДФС в області, керівниками структурних підрозділів ГУ ДФС в області та підпорядкованих ОДПІ.

З огляду на вище викладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем у період перебування його на посаді начальника Кропивницького відділення ГУ ДФС у Кіровоградській області вживались заходи щодо організації роботи по запобіганню корупції у підпорядкованих структурних підрозділах податкового органу.

Відповідач не вказує, які саме дії/бездіяльність в силу своїх посадових обов'язків зобов'язаний був вчинити позивач, однак, не вчинив. Відповідачем не доведено, що саме не зробив позивач.

Крім цього, апеляційний суд правильно зазначив, що дисциплінарна відповідальність повинна мати індивідуальний характер, тобто особа притягується до такої відповідальності лише у разі вчинення проступку саме нею і не може відповідати в солідарному порядку за вчинення правопорушень підлеглими працівниками. В даному ж випадку до позивача фактично дисциплінарне стягнення застосовано лише у зв'язку з тим, що підлеглим працівникам органами досудового розслідування пред'явлені підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України.

Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги.

Беручи до уваги вищевикладене, покладені в обґрунтування касаційної скарги аргументи щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права щодо задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування спірних наказів не знайшло своє підтвердження.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржених судових рішень відсутні.

Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції в попередньому розгляді справи залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для для скасування судового рішення.

Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

2. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк

Судді Л.О. Єресько

В.М. Соколов