Історія справи
Ухвала КАС ВП від 07.08.2018 року у справі №826/19735/16
ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
11 грудня 2018 року
справа №826/19735/16
адміністративне провадження №К/9901/64176/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.,
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2018 року (судді - Ісаєнко Ю.А., Земляна Г.В., Мельничук В.П.) у справі №826/19735/16 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У грудні 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.
11 вересня 2017 року Окружний адміністративний суд міста Києва постановою адміністративний позов задовольнив повністю.
15 листопада 2017 року відповідачем подана апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції, одночасно заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
23 листопада 2017 року ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено п'ятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання квитанції про сплату судового збору.
08 грудня 2017 року до суду апеляційної інстанції від апелянта надійшло клопотання на виконання вимог ухвали суду, в якому відповідач із посиланням на обмежене фінансування державної установи просить звільнити від сплати судового збору або відстрочити його сплату до винесення рішення по справі.
13 грудня 2017 року ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу повернуто апелянту на підставі статей 108, 165, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року).
У квітні 2018 року на адресу суду апеляційної інстанції повторно надійшла апеляційна скарга податкового органу на постанову суду першої інстанції від 11 вересня 2017 року разом із клопотанням про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення по суті та клопотанням про поновлення строків на апеляційне оскарження.
23 квітня 2018 року ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційна скарга залишена без руху та надано десятиденний строк з моменту отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання клопотання про поновлення строку із зазначенням інших підстав для його поновлення та документу про сплату судового збору.
Копію ухвали суду апеляційної інстанції від 23 квітня 2018 року отримано податковим органом 05 травня 2018 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.73).
На виконання цієї ухвали відповідачем клопотання про поновлення строку не надано.
21 травня 2018 року ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду відмовлено у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
17 жовтня 2018 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга податкового органу на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2018 року, в якій відповідач (скаржник у справі), із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
20 листопада 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито провадження за касаційною скаргою податкового органу після усунення відповідачем недоліків скарги на виконання ухвали цього Суду від 19 жовтня 2018 року та справу №826/19735/16 витребувано з суду першої інстанції.
06 грудня 2018 року справа №826/19735/16 надійшла на адресу Верховного Суду.
Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент ухвалення постанови суду першої інстанції) передбачено порядок та строки апеляційного оскарження.
Частиною 2 вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Відповідно до частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Як на підставу поважності пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення позивач посилався на неможливість звернення з апеляційною скаргою у строки визначені процесуальним законодавством у зв'язку з неможливістю сплатити судовий збір.
Суд вважає, що наведені скаржником доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору.
Окрім того, пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року №484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" Кабінет Міністрів України зобов'язаний забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
В той же час, з огляду на приписи, зокрема, статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Відтак, відповідач в особі свого керівника, який в силу наданих йому повноважень, має можливість безпосереднього впливу на процес організації діяльності податкового органу, повинен забезпечити належний рівень здійснення претензійно - позовної роботи, а тому зазначені відповідачем підстави для поновлення строку апеляційного оскарження не можна визнати поважними, оскільки вони не пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги і не надають права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на апеляційне оскарження судових рішень.
З огляду на зазначене, Суд приходить до висновку, що у суду апеляційної інстанції були наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2018 року у справі №826/19735/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді Р.Ф. Ханова
І.А. Гончарова
І.Я. Олендер