Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2024 року

м. Київ

справа №420/7663/19

адміністративне провадження № К/9901/573/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів - Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держпраці в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року у складі судді Балан Я.В. та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Шляхтицького О.І. (головуючий), суддів: Домусчі С.Д., Семенюка Г.В. у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. Позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці в Одеській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ОД1114/1577/НП/СПТД-ФС від 14 листопада 2019 року.

2. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 18 березня 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2020 року позов задовольнив. Визнав протиправною та скасував постанову Головного управління Держпраці в Одеській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ОД1114/1577/НП/СПТД-ФС від 14 листопада 2019 року.

2.1 Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив із того, що доказів, про те, що ФОП ОСОБА_1 , здійснює свою господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_1 суду не надано, отже ці обставини виключають можливість настання відповідальності ФОП ОСОБА_1 , за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні.

3. Судами попередніх інстанцій встановлено:

3.1 20 лютого 2017 року ФОП ОСОБА_1 , зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, за №25560000000130101. Місце проживання: АДРЕСА_2 .

3.2 До видів діяльності ФОП ОСОБА_1 , згідно код КВЕД відносяться: 62.01 Комп`ютерне програмування.

3.3 1 лютого 2019 року, між ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , укладено договір оренди приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 .

3.4 Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, квартира загальною площею 260,3 кв.м, що складається з п`яти житлових кімнат належить ОСОБА_2 .

3.5 Відповідно до технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_3 , ця квартира посімейного, спільного заселення розташована на 2 поверсі 4 поверхового будинку та складається з 5 житлових кімнат. Кімната площею 32,6 кв.м орендована ОСОБА_1 .

3.6 13 вересня 2019 року, на ім`я начальника Головного управління Держпраці в Одеській області надійшло повідомлення про не задекларовану працю у компанії "SOLAR DIGITAL".

3.7 На підставі направлення на здійснення інспекційного відвідування № 15/01-29-3518 від 11 жовтня 2019 року та відповідно до наказу № 1853 від 11 жовтня 2019 року, інспекторами праці Барським В.О., та Соболь К.Є. , здійснено спробу інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та на думку Головного управління Держпраці в Одеській області здійснює підприємницьку діяльність у компанії "SOLAR DIGITAL", яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.

3.8 17 жовтня 2019 року, посадовими особами Головного управління Держпраці в Одеській області складено Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ОД1114/1577/НП.

3.9 24 жовтня 2019 року, на адресу Головного управління Держпраці в Одеській області від ФОП ОСОБА_1 , надійшли зауваження на Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ОД№1114/1577/НП від 17 жовтня 2019 року.

3.10 Головне управління Держпраці в Одеській області листом № 15/01-33-9654 від 29 жовтня 2019 року, повідомило ФОП ОСОБА_1 , що його заперечення на Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування додані до нього та є невід`ємною частиною цього акту.

3.11 14 листопада 2019 року, Головне управління Держпраці в Одеській області, керуючись статтею 259 КЗпП України, пунктом 4 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (далі - Порядок №509) та на підставі абзацу 7 частини другої статті 265 КЗпП України, за вчинення дій передбачених абзацом шостим цієї частини (недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні) при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини (фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків), прийняло постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ОД1114/1577/НП/СПТД-ФС, якою вирішено накласти на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 417 300,00 гривень.

Не погоджуючись з висновками контролюючого органу, уважаючи постанову про накладення штрафу - протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом порушених прав.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

4. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Головне управління Держпраці в Одеській області звернулося із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

4.1 На її обґрунтування відповідач зазначив, що при ухваленні спірної постанови про накладення штрафу дотримано вимоги Порядку №509 та правомірно застосовано до позивача фінансову санкцію відповідно до припису абзацу 7 частини другої статті 265 КЗпП України.

5. Позивач відзив на касаційну скаргу не подав.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

6. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

7. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

8. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України від 5 квітня 2007 року №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"(далі - Закон №877-V), дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

9. Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

10. Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом №877-V порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

11. Відповідно до частини п`ятої статті 2 Закону № 877-V органи Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), забезпечують дотримання принципів державного нагляду (контролю); вимог щодо місця здійснення державного нагляду (контролю); вимог щодо врегулювання окремих питань виключно законами; обмежень у проведеннях заходів нагляду контролю в разі наявності конфлікту інтересів; трактувань норм на користь суб`єкта господарювання у разі їх неоднозначного трактування; заборони на вилучення оригіналів документів та техніки; обов`язку збереження комерційної та конфіденційної таємниці; умов проведення планових заходів, розробки методики для визначення критерій ризику; права суб`єкта господарювання на ознайомлення з підставами заходу та отримання посвідчення (направлення) на проведення заходу; вимог до складення наказу, посвідчення (направлення) на проведення заходу та акту за результатами заходу; відповідальності посадових осіб органу державного нагляду (контролю); прав суб`єктів господарювання; права на консультативну підтримку суб`єктів господарювання; громадський захист; оскарження рішень органів державного нагляду (контролю) та умов віднесення суб`єктів господарювання до незначного ступеня ризиків у разі незатвердження відповідних критеріїв розподілу.

12. Спеціальним законом, який відповідно до частини четвертої статті 2 Закону №877-V повинен враховуватися органами Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), є КЗпП України, зокрема, Глава XVIII "Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю".

13. Частиною першою статті 259 КЗпП України передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

14. Відповідно до статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

15. Пунктом 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823 (далі - Порядок №823) передбачено, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад) у формі, визначеній абзацом першим цього пункту.

16. Пунктом 3 Порядку №823 визначено, що інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад, посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та які пройшли перевірку знань у порядку, визначеному Мінекономіки.

Контрольні повноваження інспектора праці підтверджуються службовим посвідченням встановленої Мінекономіки форми, що видається Держпраці та її територіальними органами.

17. Отже, інспектори праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад за наявності відповідного посвідчення мають право на проведення заходів державного контролю.

18. Як зазначено в пункті 10 Порядку №823, інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право:

- під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

- ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги;

- наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

- за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

- на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

- фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

- отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.

19. Відповідно до пункту 14 Порядку № 295 під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню; якщо строк проведення інспекційного відвідування перевищує строки, визначені пунктом 10 цього Порядку.

Інших підстав для недопуску інспектора до здійснення інспекційного відвідування Порядок №295 не містить.

20. Водночас, як вбачається з матеріалів справи, підприємцем зазначені такі підстави для не допуску посадових осіб відповідача до проведення інспекційного відвідування:

- направлення містить помилки, у зв`язку із чим відмовляється від отримання направлення та не допускає до здійснення позапланового заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування.

21. Тобто, відповідача не допущено до здійснення інспекційного відвідування з підстав, які не передбачені пунктом 14 Порядку № 295.

22. Згідно з пунктом 11 Порядку № 295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

23. Згідно пункту 16 Порядку №295 у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

24. Пунктами 19, 20 Порядку № 295 передбачено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.

25. Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

26. У зв`язку з недопуском інспектора до перевірки, останнім було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування № ОД1114/1577/НП від 17 жовтня 2019 року, на підставі чого першим заступником начальника Головного управління Держпраці в Одеській області було винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ОД1114/1577/НП/СПТД-ФС від 14 листопада 2019 року.

27. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» від 17 липня 2013 року № 509 вказаний Порядок визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП та частинами другою-сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення».

Штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються на підставі:

рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;

акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування;

акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

28. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17 жовтня 2019 року, посадовими особами Головного управління Держпраці в Одеській області складено Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ОД1114/1577/НП.

24 жовтня 2019 року, на адресу Головного управління Держпраці в Одеській області від ФОП ОСОБА_1 , надійшли зауваження на Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ОД№1114/1577/НП від 17 жовтня 2019 року.

Головне управління Держпраці в Одеській області листом № 15/01-33-9654 від 29 жовтня 2019 року, повідомило ФОП ОСОБА_1 , що його заперечення на Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування додані до нього та є невід`ємною частиною цього акта.

В оскаржуваній постанові зазначено, що Підприємець зазначив, що направлення містить помилки, у зв`язку із чим відмовляється від отримання направлення та не допускає до здійснення позапланового заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування.

29. Разом із тим, пункт 14 Порядку № 295 не містить таких підстав для недопуску уповноважених осіб до здійснення інспекційного відвідування, які були зазначені позивачем.

30. Також у оскаржуваній постанові зазначено, у зв`язку із створенням Підприємцем перешкод, відповідно до пункту 16 Порядку №295 було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування та у зв`язку із відмовою від підпису підприємця, один примірник акта та диску для лазерних систем зчитування надіслані за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення.

Крім того, направлення на здійснення інспекційного відвідування, було видано на підставі наказу від 11 жовтня 2019 року № 1853, який в судовому порядку не оскаржувався був діючим та підлягав виконанню.

31. Як передбачено положеннями абзацом шостим частини другої статті 265 КЗпП юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Відповідальність згідно із зазначеною вище нормою настає у випадку встановлення складу наступних правопорушень:

- недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю та/або

- створення перешкод у її проведенні.

32. Як вбачається з матеріалів справи, підставою для застосування до позивача санкцій, був недопуск позивачем інспектора Головного управління Держпраці в Одеській області для здійснення інспекційного відвідування.

33. Тобто, оскаржувана позивачем постанова була прийнята за наявності юридично оформленого факту недопуску перевіряючих осіб до перевірки, отже за наявності належних правових підстав.

34. Відтак у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці в Одеській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ОД1114/1577/НП/СПТД-ФС від 14 листопада 2019 року необхідно відмовити.

35. Згідно частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Керуючись статтями 139 341 345 349 351 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держпраці в Одеській області задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2020 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М. Шарапа

Судді: А.А. Єзеров С.М. Чиркін