Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 вересня 2018 року

Київ

справа №810/2564/16

адміністративне провадження №К/9901/28426/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2016 (головуючий суддя: Кушнова А.О.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016 (головуючий суддя: Кобаль М.І., судді: Епель О.В., Карпушова О.В.)

у справі № 810/2564/16

за поданням Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надра Геоцентр», як уповноваженої особи за договором про спільну діяльність від 19.11.2007 №265-12, Товариства з обмеженою відповідальністю «Надра Геоцентр», Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»

про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків

ВСТАНОВИВ:

Карлівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - ОДПІ) звернулася до суду з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надра Геоцентр», як уповноваженої особи за договором про спільну діяльність від 19.11.2007 №265-12, Товариства з обмеженою відповідальністю «Надра Геоцентр», Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (далі - відповідачі 1, 2 та 3), в якому просила стягнути кошти у сумі податкового боргу з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у розмірі 23786593,59 грн. з поточних рахунків Договору про спільну діяльність від 19.11.2007 № 265-12, уповноважена особа ТОВ «Надра Геоцентр»; з рахунків ТОВ «Надра Геоцентр», ПАТ «Укргазвидобування», відкритих у банках, обслуговуючих таких платників податків на бюджетний рахунок Р/р 3115016700288, Машівське УК/ Машівський р-н/13030800, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Полтавській області, код банку 38058806, МФО 831019, плата за користування надрами для видобування природного газу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016, подання ОДПІ залишено без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду з поданням.

У касаційній скарзі ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм ст.ст. 7, 9 та 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та прийняти нове рішення про задоволення подання. За доводами касаційної скарги, ОДПІ не було пропущено строк звернення до суду із поданням, який відраховується після спливу 60 днів після направлення позивачу податкової вимоги від 16.06.2016 № 312-17.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що 16.08.2016 ОДПІ подало до суду подання про стягнення податкового боргу з відповідачів 1, 2 та 3. Фактичною підставою для подання став факт наявності у відповідача податкового боргу у сумі 23786593,59 грн., з яких: 23533208,01 грн. - із плати за користування надрами для видобування природного газу; 1020,00 грн. - штрафні санкції, 252365,58 грн. - пеня. Вказана сума податкового боргу виникла у зв'язку з несплатою самостійно узгоджених сум грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 3 частини 1 ст. 183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо: стягнення коштів за податковим боргом.

Частиною 3 цієї статті встановлено, що подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.

Згідно з пунктом 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Обгрунтовуючи звернення з поданням про стягнення податкового боргу, ОДПІ посилається на направлену податкову вимогу від 16.06.2016 № 312-17 на 23786593,59 грн.

Залишаючи без розгляду подання ОДПІ, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, встановивши факт попереднього направлення ОДПІ податкової вимоги від 31.07.2015 № 37-23 на 7207366,37 грн., сума податкового боргу за якою не була сплачена та збільшувалась до дати звернення до суду із поданням, виходив з того, що подання подано з пропуском 24-годинного строку, встановленого ст. 183-3 КАС України. Такий висновок обґрунтований тим, що право на звернення до суду із поданням про стягнення податкового боргу виникло після спливу 60-ти денного строку після направлення податкової вимоги від 31.07.2015 № 37-23, а з огляду на безперервність податкового боргу, податкова вимога від 16.06.2016 № 312-17 була виписана всупереч нормі пункту 59.5 ст. 59 ПК. Згідно з абзацом другим цього пункту, у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Провадження у справах, порушених за поданням податкових органів, поданим на підставі статті 183-3 КАС України є окремим видом судового провадження, відмінним від загального (позовного), з огляду на що загальні норми КАС України, що регулюють процедуру позовного провадження, до провадження на підставі подання податкового органу можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить спеціальним нормам статті 183-3 цього Кодексу.

У той же час, за змістом норм пункту 95.2 ст. 95 ПК та частини 3 ст. 183-3 КАС законодавець пов'язує початок перебігу 24 годинного строку з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, тобто цей строк починає свій перебіг через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) платнику податків податкової вимоги.

Враховуючи те, що податковий орган як на підставу виникнення права на звернення до суду з поданням про стягнення податкового боргу послався на податкову вимогу від 16.06.2016 № 312-17, тоді як попередньо була направлена податкова вимога від 31.07.2015 № 37-23, а у судовому процесі встановлено обставини збільшення суми податкового боргу та його безперервність із дати виникнення до дати звернення до суду, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що строк звернення до суду із поданням був пропущений, відповідає обставинам у справі та правильному застосуванню норм матеріального права.

З огляду на те, що норми ст. 183-3 КАС України не передбачають наслідків пропуску строку звернення до суду з поданням, застосуванню підлягає норма ст. 100 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Враховуючи пропуск ОДПІ строку на звернення до суду з поданням, суди зробили правильний висновок про необхідність залишення подання ОДПІ без розгляду.

Доводи, наведені відповідачем у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя:І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко