Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 жовтня 2018 року

Київ

справа №826/11674/14

адміністративне провадження №К/9901/1095/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шарапи В.М.,

суддів - Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Петрика І.Й. (головуючий), суддів: Борисюк Л.П., Собківа Я.М. від 10 грудня 2014 року у справі за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Харківській області Міністерства юстиції України (далі - ГУ юстиції у Харківській області) про визнання протиправним та скасування припису,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У серпні 2014 року арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ГУ юстиції у Харківській області про скасування припису про недопущення повторних порушень від 26 червня 2014 року № 42.

1.1 Позивач вважає неправомірним спірний припис, який складений відповідачем на підставі акта позапланової перевірки від 25 червня 2014 року № 73, та просить його скасувати.

2. Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 30 вересня 2014 року позов задовольнив.

3. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 10 грудня 2014 року скасував постанову суду першої інстанції та прийняв нову, якою відмовив у задоволенні позову.

3.1 Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що ГУ юстиції у Харківській області при проведенні позапланової невиїзної перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_1 діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

4. Суди попередніх інстанцій встановили, що з 12 червня 2014 року по 16 червня 2014 року ГУ юстиції у Харківській області на підставі доручення Департаменту нотаріату та банкрутства Міністерства юстиції України від 14 травня 2014 року № 2386-0-32-14/13.2 та ухвали господарського суду Харківської області від 18 березня 2014 року у справі Б-50/230-09 про банкрутство ТОВ «Комплекс Технолоджи» провело позапланову невиїзну перевірку арбітражного керуючого ОСОБА_1, у зв'язку з чим склало довідку від 16 червня 2014 року № 60 та акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 25 червня 2014 року № 73 (далі - акт).

5. Під час проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1, на предмет додержання вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Конституції України, Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та іншого законодавства з питань банкрутства щодо виконання рішень господарського суду Харківської області у справі № Б -50/230-09 про банкрутство ТОВ «Комплекс Технолоджи», виконання рішень господарського суду Харківської області у справі № Б-50/230-09; подання на вимогу господарського суду Харківської області необхідних відомостей щодо проведення ліквідаційної процедури; подання до господарського суду Харківської області звіту та ліквідаційного балансу - виявлені порушення вимог частини дванадцятої статті 30 Закону, статей 4, 5, статті 115 ГПК України.

6. У акті вказано, що арбітражний керуючий під час виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Комплекс Технолоджи» не виконував ухвали господарського суду Харківської області від 19 вересня, 5 та 28 листопада 2013 року, та від 28 січня 2014 року, якими його було зобов'язано надавати суду повний звіт про здійснені заходи, з'явитися до господарського суду Харківської області та не виконувалися вимоги постанови господарського суду Харківської області від 15 лютого 2011 року, якою зобов'язано надавати суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури.

7. 16 червня 2014 року ГУ юстиції у Харківській області складено Довідку № 60 про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого.

8. 20 червня 2014 року арбітражним керуючим ОСОБА_1 було надано письмові пояснення з приводу висновків комісії, викладених у Довідці № 60. Доводи, викладені у поясненнях, не спростували інформацію, зазначену у довідці та не довели відсутність порушень чинного законодавства, виявлених під час проведення перевірки.

9. 26 червня 2014 року ГУ юстиції у Харківській області, за результатами зазначеної перевірки, винесло відносно арбітражного керуючого ОСОБА_1 припис № 42 про недопущення арбітражним керуючим у подальшій діяльності аналогічних порушень.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги

10. Не погоджуючись із таким рішенням суду апеляційної інстанції, арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

11. На обґрунтування касаційної скарги позивач зазначив, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, не дослідив всі наявні у справі докази, що спричинило невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.

12. Відповідач - ГУ юстиції у Харківській області, подав заперечення на касаційну скаргу, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

13. На обґрунтування заперечення відповідач зазначає, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування, відсутні.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції

14. Конституція України

14.1 Частина друга статті 19

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод

15.1 Стаття 8

1. Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

2. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

16. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року)

16.1 Частина перша статті 2 Завдання адміністративного судочинства

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

17. Порядок контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затверджений наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року № 1284/5 (далі - Порядок)

17.1 Пункт 1.3

Контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - арбітражний керуючий) здійснюють Міністерство юстиції України (далі - Мін'юст) як державний орган з питань банкрутства та за дорученням Мін'юсту України головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі як територіальні органи з питань банкрутства (далі - орган контролю).

17.2 Пункти 2.1, 2.2, 2.3

Контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється на предмет дотримання ними вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці.

Здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих складається з таких етапів:

проведення перевірки, складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Довідка);

надання арбітражним керуючим комісії заперечень щодо Довідки та (або) усунення зазначених у Довідці порушень;

складення акта перевірки з урахуванням Довідки, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень.

17.3 Підпункти 6.7.1, 6.7.2 пункту 6.7

У разі виявлення під час перевірки порушень у діяльності арбітражного керуючого орган контролю на підставі акта перевірки за наявності відповідних підстав виносить припис про недопущення повторних порушень (далі - припис) та (або) розпорядження про усунення виявлених порушень (далі - розпорядження).

Орган контролю виносить розпорядження щодо порушень, які можуть бути усунені арбітражним керуючим, а щодо інших порушень - припис.

Припис або розпорядження виноситься органом контролю на підставі акта перевірки не пізніше ніж на третій робочий день з дня підписання акта перевірки та надається арбітражному керуючому особисто або надсилається йому рекомендованим листом та електронною поштою.

17.4 Пункт 6.9

Арбітражний керуючий зобов'язаний до закінчення строку, зазначеного в розпорядженні, усунути виявлені порушення та надати інформацію про це разом з відповідними документами до органу контролю, який виніс розпорядження.

У разі якщо подані документи підтверджують виконання розпорядження, орган контролю складає про це акт, який долучається до акта перевірки, а у разі якщо подані документи не підтверджують виконання розпорядження, орган контролю для перевірки виконання розпорядження призначає позапланову перевірку.

17.5 Пункт 6.10

У приписі міститься інформація про виявлені під час перевірки порушення, які усунути неможливо, та зобов'язання арбітражного керуючого не допускати аналогічних порушень.

У разі якщо арбітражним керуючим протягом року не вчинено аналогічних вказаним у приписі порушень, припис вважається виконаним.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги

18. Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

19. 26 червня 2014 року ГУ юстиції у Харківській області за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 винесено припис №42 про недопущення повторних порушень. У приписі міститься інформація про виявлені під час перевірки порушення чинного законодавства, які усунуті неможливо, та зобов'язання арбітражного керуючого ОСОБА_1 не допускати у подальшій своїй діяльності аналогічних порушень.

20. Суди попередніх інстанцій встановили, що на момент проведення перевірки, ухвала господарського суду Харківської області від 18 березня 2014 року, на підставі якої була проведена перевірка, набрала законної сили та не була скасована, а тому, відповідно до статті 124 Конституції України (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних відносин) є обов'язковою до виконання.

21. Ураховуючи наведене, Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про правомірність дій відповідача щодо проведення перевірки та складання припису.

22. За таких обставин, не заслуговують на увагу доводи скаржника щодо втручання в його особисте життя у розумінні статті 8 Конвенції.

23. Доводи скаржника про те, що 22 липня 2014 року ухвала господарського суду Харківської області від 18 березня 2014 року була скасована постановою Вищого господарського суду України, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки на час проведення перевірки та винесення оскаржуваного припису вона набрала законної сили та була обов'язковою до виконання.

24. Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі, якими доводи скаржника відхилено.

25. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходила з того, що всі обґрунтування сторін були перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції, їм було надано належну правову оцінку.

26. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України (у редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

27. Частино першою статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

28. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

29. Колегія суддів касаційної інстанції вважає викладені в касаційній скарзі доводи безпідставними, а висновки суду апеляційної інстанції - правильними, обґрунтованими, та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що і підстави для зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

30. Касаційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

31. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року залишити без змін.

32. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.М. Шарапа

В.М. Бевзенко

Н.А. Данилевич ,

Судді Верховного Суду