Історія справи

Постанова КАС ВП від 09.07.2024 року у справі №240/16372/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2024 року

м. Київ

справа №240/16372/23

адміністративне провадження № К/990/13399/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.,

суддів: Коваленко Н.В., Стеценка С.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу №240/16372/23

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФУ в Житомирській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ в Одеській області) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2024, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Граб Л.С., суддів: Сторчака В.Ю., Смілянця Е.С.

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:

визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 17.05.2023 №064050004219 та рішення ГУ ПФУ в Житомирській області, викладене у формі листа від 24.05.2023 № 0600-0217-8/55875 про відмову у призначенні їй пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII);

зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області призначити та виплачувати їй пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку на 9 років відповідно до статті 55 Закону №796-XII.

2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що вона як особа потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, яка станом на 01.01.1993 більше двох років проживала в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, має понад 15 років страхового стажу, станом на час звернення до ГУ ПФУ в Житомирській області досягла віку 51 рік, а також проживає в зоні безумовного (обов`язкового) відселення більше 9 років, має право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 9 років відповідно до статті 55 Закону № 796-XII.

3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 позов ОСОБА_1 задоволено частково:

визнано протиправною відмову ГУ ПФУ в Одеській області від 17.05.2023 №064050004219 у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 9 років;

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити та виплачувати з 10.05.2023 позивачці пенсію за віком із зниженням пенсійного віку на 9 років, відповідно до вимог статті 55 та частини другої статті 56 Закону №796-ХІІ;

4. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2024 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.

5. Не погодившись з таким судовими рішеннями суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2024 у справі №240/16372/23 та залишити в силі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.11.2023.

6. Верховний Суд ухвалою від 25.04.2024 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою з підстав, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою потерпілою від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії і має право на пільги, встановлені Законом № 796-XII.

10.05.2023 ОСОБА_1 , після досягнення 51-річного віку, звернулася до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою про призначення їй пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII.

ГУ ПФУ в Житомирській області листом від 24.05.2023 №0600-0217-8/55875 повідомило ОСОБА_1 про те, що рішенням ГУ ПФУ в Одеській області від 17.05.2023 №064050004219 їй відмовлено у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку у зв`язку з тим, що загальний страховий стаж позивачки становить 15 років 11 місяців 6 днів, натомість для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 9 років відповідно до статті 55 Закону №796-XII страховий стаж має становити не менше 21 року.

Вважаючи відмову в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку протиправною, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що факт проживання позивачки в зоні безумовного (обов`язкового) відселення підтверджений довідкою старости Радовельського старостинського округу Олевської міської ради від 08.02.2023 №346, а тому пенсійний орган протиправно не зарахував періоди з 01.09.1992 по 01.07.1994, з 06.09.1989 по 31.01.1992 та з 01.06.1996 по 06.11.2007 до періоду проживання в зоні безумовного (обов`язкового) відселення.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що позивачка як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, має право на призначення пенсії за умови наявного страхового стажу не менше 15 років, як це передбачено статтею 56 Закону №796-XII. Врахувавши, що станом на день звернення до ГУ ПФУ в Житомирській області позивачці виповнився 51 рік, вона мала страховий стаж понад 15 років, у пенсійного органу були відсутні підстави для відмови в призначенні їй пенсії зі зниженням пенсійного віку на 9 років.

9. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що з копії диплому та трудової книжки позивачки видно, що вона з 01.09.1989 по 31.01.1992 працювала в Оратівській центральній бібліотеці, з 01.08.1992 по 01.07.1994 навчалася в Житомирському фармацевтичному училищі. За висновком апеляційного суду, відомості, зазначені у вказаних документах свідчать, що до 01.01.1993 позивачка проживала або працювала на відповідній території радіоактивного забруднення менше трьох років, а тому права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку вона не має.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

10. В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статті 55 Закону 796-XII та дійшов помилкових висновків стосовно відсутності в неї права на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку.

Позивачка зауважила, що вона до 01.01.1993 прожила в зоні безумовного (обов`язкового) відселення більше трьох років (проживає в зазначеній місцевості по теперішній час), станом на час звернення до ГУ ПФУ в Житомирській області має понад 15 років страхового стажу, досягла віку 51 рік, отже, має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 9 років, як це передбачено абзацом 4 пункту 2 частини першої статті 55 Закону 796-XII.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.

12. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

13. Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

14. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частина друга статті 46 Конституції України).

15. Згідно з положеннями статті 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV) право на пенсію за віком мають особи після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31.12.2017.

Починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 01.01.2018 по 31.12.2018 - не менше 25 років; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - не менше 26 років; з 01.01.2020 по 31.12.2020 - не менше 27 років; з 01.01.2021 по 31.12.2021 - не менше 28 років; з 01.01.2022 по 31.12.2022 - не менше 29 років; з 01.01.2023 по 31.12.2023 - не менше 30 років; з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року - не менше 31 року; з 01.01.2025 по 31.12.2025 - не менше 32 років; з 01.01.2026 по 31.12.2026 - не менше 33 років; з 01.01.2027 по 31.12.2027 - не менше 34 років; починаючи з 01.01.2028 - не менше 35 років.

16. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

17. Згідно із статтею 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

18. Тож виходячи зі змісту статті 16 Основного Закону обов`язок держави щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу зумовлює надання особливого статусу громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

19. В ухваленому на виконання статті 16 Конституції України Законі № 796-ХІІ, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, передбачено додаткові гарантії соціального захисту для вказаних осіб - комплекс заходів у вигляді пільг, компенсацій і гарантій.

20. Фактично ці заходи є компенсацією особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, за втрачене здоров`я, моральні і фізичні страждання, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей забезпечити собі гідний життєвий рівень, а також основним засобом реалізації державою конституційного обов`язку щодо забезпечення соціального захисту таких осіб.

21. Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення визначені у статті 55 Закону №796-XII, частиною першою якої перебачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

22. Пунктом 2 частини першої статті 55 Закону №796-XII визначено, що потерпілі від Чорнобильської катастрофи, зокрема, особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні безумовного (обов`язкового) відселення за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 2 років мають право на зменшення пенсійного віку на 4 роки та додатково 1 рік за кожний рік проживання, роботи, але не більше 9 років. При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку (на 4 роки) встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

23. Відповідно до частини третьої статті 55 Закону №796-XII призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

24. Пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) визначені у статті 56 Закону №796-XII, згідно з частиною другою якої право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку.

25. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що умовами для виникнення в особи права на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до абзацу 4 пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-XII є:

1) наявність відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу;

2) факт проживання та (або) праці такої особи у зоні безумовного (обов`язкового) відселення протягом двох років до 01.01.1993;

3) досягнення необхідного віку для призначення пенсії, зменшеного на відповідну кількість років відповідно до статті 55 Закону №796-XII.

26. Початкова величина зменшення пенсійного віку (4 роки) встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період. Додатково такі особи мають право на зменшення пенсійного віку на 1 рік за кожен рік проживання, роботи на відповідній місцевості. При цьому максимальна межа зниження пенсійного віку відповідно до положень абзацу 4 пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-XII становить 9 років, незалежно від того застосовувалась початкова величина зменшення пенсійного віку до таких осіб чи ні.

27. Cуд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, виходив виключно з того, що інформація, зазначена в трудовій книжці та дипломі позивачки спростовує факт її проживання чи роботи на відповідній території радіоактивного забруднення до 01.01.1993 року протягом терміну, визначеного статтею 55 Закону №796-XII, що, на думку апеляційного суду, свідчить про відсутність у позивачки права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.

28. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що за змістом статті 15 Закону №796-XII підставою для визначення статусу особи як потерпілої від Чорнобильської катастрофи, яка проживає на забрудненій території, є довідка про період проживання на цій території, яка видається органом місцевого самоврядування.

29. Отже, відомості трудової книжки та диплому не можуть спростувати факту постійного проживання позивачки в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, що підтверджено відповідною довідкою органу місцевого самоврядування, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків про відсутність в ОСОБА_1 права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.

30. При цьому, відмовляючи позивачці в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку ГУ ПФУ в Одеській області посилалось на те, що для призначення позивачці пенсії зі зниженням пенсійного віку на 9 років відповідно до статті 55 Закону №796-XII її страховий стаж, з урахуванням вимог статті 26 Закону №1058-ІV, повинен становити 21 рік, натомість наявний в неї страховий стаж становить 15 років 01 місяць.

31. З огляду на наведене, колегія суддів звертає увагу на те, що судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду в постанові від 25.02.2020 у справі № 344/9747/17 сформувала правовий висновок згідно з яким відповідно до статті 56 Закону № 796-ХІІ громадянам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, надано державою право саме на пенсію в повному розмірі - у розмірі не меншому за мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений статтею 28 Закону № 1058-ІV.

32. Тобто ОСОБА_1 як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії має право на призначення пенсії за наявності стажу роботи не менше 15 років.

33. Отже, Верховний Суд констатує, що ОСОБА_1 як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, яка станом на день звернення до відповідного територіального органу Пенсійного фонду України досягла віку 51 рік, мала страховий стаж понад 15 років та проживала в зоні безумовного (обов`язкового) відселення більше 9 років має право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 9 років відповідно до статті 55 Закону №796-XII, у зв`язку з чим відмова пенсійного органу в призначенні позивачці такої пенсії є незаконною.

34. Крім того, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи цей спір, також дійшов помилкових висновків в частині визначення конкретного територіального органу Пенсійного фонду України, який має здійснити призначення пенсії за віком та дати з якої позивачці має бути призначена така пенсія, з огляду на наступне.

35. Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

36. У справі, яка розглядається суди встановили, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачкою заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ в Одеській області, рішенням якого ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку.

37. Тож, дії зобов`язального характеру щодо призначення позивачці пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ в Одеській області.

38. При цьому, враховуючи положення пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-ІV, пенсія позивачці має бути призначена з 25.03.2023 (наступний день після досягнення відповідного віку), оскільки вона звернулась з відповідною заявою до ГУ ПФУ в Житомирській області у строк, що не перевищує три місяці з моменту досягнення пенсійного віку.

39. Стосовно вимоги позивачки про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Житомирській області, викладеного у формі листа від 24.05.2023 №0600-0217-8/55875, колегія суддів зазначає, що така вимога задоволенню не підлягає, оскільки зазначеним листом пенсійний орган лише повідомив ОСОБА_1 про результат розгляду її заяви, натомість рішенням, яке безпосередньо впливає на права позивачки є рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 17.05.2023 №064050004219 про відмову в призначенні пенсії, яке й підлягає скасуванню.

40. Відповідно до частин першої та третьої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

41. З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2024 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити частково.

42. Згідно з частиною шостою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

43. Враховуючи, що позивачка звільнена від сплати судового збору судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 351 355 356 359 КАС України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2024 у справі №240/16372/23 скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 17.05.2023 №064050004219 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплачувати з 25.03.2023 ОСОБА_1 пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку на 9 років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А.І. Рибачуксудді Н.В. Коваленко С.Г. Стеценко