Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.01.2018 року у справі №809/891/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2021 року

м. Київ

справа № 809/891/17

адміністративне провадження № К/9901/4181/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А. Ю.,

суддів: Мороз Л. Л., Рибачука А. І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Івано-Франківського обласного військового комісаріату на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року (суддя Біньковська Н. В. ) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року (колегія суддів: Обрізко І. М., Іщук Л. П., Онишкевич Т. В. ) у справі № 809/891/17 за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного військового комісаріату про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ

В червні 2017 року ОСОБА_1 (далі й позивач) звернувся з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення від 12 грудня 2016 року із зобов'язанням відповідача повторно розглянути матеріали про визнання учасником бойових дій у Збройних Силах України і надати йому статус учасника бойових дій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач при винесенні рішення щодо відмови у наданні статусу учасника бойових дій не врахував усі документи, які містять інформацію про перебування позивача в зоні АТО.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано рішення комісії Івано-Франківського обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Збройних Силах України, викладене в протоколі №21 від 12.12.2016, в частині відмови в наданні статусу учасника бойових дій ОСОБА_1.

Зобов'язано Івано-Франківський обласний військовий комісаріат в особі комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Збройних Силах України повторно розглянути та прийняти рішення щодо визначення ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій за його заявою від 06.12.2016 з урахуванням обставин, встановлених у цій адміністративній справі.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що на момент звернення позивача до Комісії при Івано-Франківського ОВК вступили в силу зміни до Порядку №413, відповідно до яких статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення. Оскільки позивач перебував у зоні проведення антитерористичної операції менше 30 днів, відсутні підстави для надання позивачу статусу учасника бойових дій. Документи позивача, які були подані на розгляд Комісії при Івано-Франківському ОВК, були розглянуті відповідно до вищезазначеного Порядку та в межах чинного законодавства.

Ухвалою Верховного Суду від 13.02.2018 відкрито касаційне провадження.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що відповідно до указу Президента України "Про часткову мобілізацію" №303/2014 від 07.03.2014, ОСОБА_1 16.05.2014 призваний до лав Збройних Сил України Калусько-Рожнятівським військовим комісаріатом Івано-Франківської області із присвоєнням військового звання "молодший сержант".

Згідно наказу командира в/ч пп В0120 по стройовій частині №8 від 16.05.2014 позивач зарахований до списків особового складу та на всі види забезпечення і вважався таким, що прийняв та приступив до виконання службових обов'язків на посаді старшого водія відділення охорони взводу.

Відповідно до наказу командира в/ч пп В0120 №73 від 05.07.2014 ОСОБА_1, який прибув в пункт призначення згідно наказу Командувача військами ОК "Північ", приступив до виконання бойового завдання та йому призначена виплата грошової винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції.

Згідно наказу командира в/ч пп В0120 №83 від 14.07.2014 позивач вибув у відпустку за сімейними обставинами на 10 діб з 15.07.2014 по 25.07.2014 в с. Копанки Калуського району Івано-Франківської області з військової частини польова пошта В 0120.

На підставі наказу керівника сектору "Д" (по стройовій частині) №15 від
03.08.2014, визначено військовослужбовців, які з 05.07.2014 входять до складу підрозділів які залучаються до антитерористичної операції в розпорядженні керівника сектора "Д" в Донецькій області військової частини польова пошта В0120, однак серед списку молодший сержант ОСОБА_1 не значиться.

Наказом командира в/ч пп В0120 №99 від 04.08.2014 ОСОБА_1 у зв'язку з неприбуттям з відпустки за сімейними обставинами з 05.08.2014 знято з котлового забезпечення та припинено виплату грошового забезпечення.

29.10.2014 командиром в/ч пп В0120 видано ОСОБА_1 довідку про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України №435 про те, що позивач дійсно в період з 05.07.2014 по 17.07.2014 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції на території Донецької області (Сектор "Д").

Відповідно до наказу військового комісара Івано-Франківського обласного військового комісаріату (по стройовій частині) Міністерства оборони України №128 від 22.06.2015 звільненого наказом командувача військ оперативного командування "Захід" з військової служби у запас ОСОБА_1 направлено для зарахування на військовий облік до Калусько-Рожнятівського ОРВК Івано-Франківської області.

06.12.2016 ОСОБА_1 звернувся із заявою про надання йому статусу учасника бойових дій.

12.12.2016 комісію Івано-Франківського обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Збройних Силах України ОСОБА_1 відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій, документи повернуто.

Як слідує із змісту протоколу засідання комісії Івано-Франківського обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Збройних Силах України №21 від 12.12.2016 та встановлено судом, підставою для відмови у наданні позивачу статусу учасника бойових дій фактично стало:

- висновок комісії про недійсність довідки, виданої колишнім командиром військової частини-польова пошта В0120 №435 від 29.10.2014 у зв'язку із зазначенням у ній періоду перебування в зоні АТО з 05.07.2014 року по 17.07.2014 року;

- не зазначення у списках особового складу військовослужбовців сержанта ОСОБА_1 як такого, що з 05.07.2014 року входить до складу підрозділів які залучаються до антитерористичної операції в розпорядженні керівника сектору "Д" (по стройовій службі) №15 від 03.08.2014 року;

- висновок комісії щодо залучення до проведення антитерористичної операції позивача на строк менше ніж 30 календарних днів (згідно постанови КМ України №60 від 08.09.2016 "Про внесення змін до Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення").

Вважаючи рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що направлення позивача в зону проведення АТО для виконання бойового завдання, його перебування в зоні АТО, під час якого позивач брав безпосередню участь в антитерористичній операції, підтверджується належними доказами, а тому відмова у наданні ОСОБА_1 статус учасника бойових дій є протиправною. Також суди зазначили, що на момент проходження служби законодавством не було встановлено вимоги, що перебування в зоні АТО має тривати не менше 30 днів для отримання статусу учасника бойових дій, а тому судами застосовано дію закону в часі та трактовано на користь позивача.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.

Положення статті 4 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" закріплюють, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Механізм надання статусу учасника бойових дій особам, зазначений в абзаці 1 пункту 19 частини 1 статті 6 Закону, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413, якою затверджений Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (далі - Порядок № 413).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 413 встановлено, що підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є: документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення).

Згідно пункту 5 Порядку № 413 встановлено, що рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається, зокрема, комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Генеральній прокуратурі України, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС.

Згідно з положеннями пункт 6 Порядку № 413, для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзацах другому та третьому пункту 2 цього Порядку, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники установ, закладів у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (після видання відповідного наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ) зобов'язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу чи працювали особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи із зазначених у пункті 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій. У разі коли місце постійної дислокації військової частини (органу, підрозділу) або установи, закладу розташоване безпосередньо у районі проведення антитерористичної операції, документи командирами (начальниками) або іншими керівниками установ, закладів подаються на розгляд комісії у місячний строк після зарахування осіб до списків військової частини (органу, підрозділу) або установи, закладу чи призначення їх на відповідні посади.

Пунктом 8 Порядку № 413 передбачено, що у випадку неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником установи, закладу до комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, особи, зазначені в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку, можуть самостійно звернутися до відповідної комісії.

Факт безпосередньої участі в антитерористичній операції в період з 05.07.2014 по
17.07.2014 сторонами не заперечується.

Єдиним доводом касаційної скарги є те, що відсутні підстави для надання позивачу статусу учасника бойових дій у зв'язку із залученням останнього до проведення антитерористичної операції на строк, менше ніж 30 календарних днів.

Так, відповідно до п.2-1 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (в редакції, чинній станом від 16.09.2016 року, та доповненого цим пунктом постановою Кабінету Міністрів України №602 від 08.09.2016 року) статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення. Особам, які брали участь у виконанні бойових (службових) завдань в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, у проведенні розвідувальних заходів, що підтверджено оперативним штабом з управління антитерористичною операцією, а також які отримали поранення, контузії, каліцтва, що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби), статус учасника бойових дій надається незалежно від кількості днів залучення їх до проведення антитерористичної операції.

Водночас станом на липень 2014 року, коли ОСОБА_1 брав безпосередню участь в антитерористичній операції, законодавством не було встановлено будь-яких обмежень щодо строку залучення до проведення антитерористичної операції для встановлення статусу учасника бойових дій.

Згідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як зазначено у пункті 2 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 09.02.1999 року №1-рп/99, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що на позивача не розповсюджується вимога щодо 30 денного перебування в зоні АТО, оскільки останній проходив службу до внесення змін до Порядку № 413.

Крім того судами встановлено, що позивач неодноразово звертався із заявами про встановлення йому статусу учасника бойових дій, а саме 14.09.2015 та 23.12.2015, тобто до внесення змін до вказаного вище Порядку від 08.09.2016 року за №602, які набрали чинності 16.09.2016, а відтак дія пункту 2-1 Порядку на позивача не поширюється.

Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Івано-Франківського обласного військового комісаріату залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді Л. Л. Мороз

А. І. Рибачук