Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 квітня 2019 року

Київ

справа №819/1310/16

адміністративне провадження №К/9901/35491/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017 (судді: Бруновська Н.В. (головуючий), Костів М.В., Шавель Р.М.) у справі № 819/1310/16 за позовом ОСОБА_2 до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0044091302 від 21.09.2016, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачено фізичними особами за результатами річного декларування на суму 97576,45 грн, з них - 78 061,16 грн за податковими зобов'язаннями та 19 515,29 грн за штрафними ( фінансовими ) санкціями.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту перевірки ґрунтуються на припущеннях і носять суб'єктивний характер. Безпідставними є висновки контролюючого органу про порушення позивачем абз. «д» пп. 164.2.17. п. 164.2. ст. 164 Податкового кодексу України, а саме не оподаткування отриманого доходу у вигляді додаткового блага, оскільки анулювання (прощення) ПAT «Універсал Банк» суми боргу у розмірі 393 350,79 грн за рахунок страхового резерву за кредитним договором від 09.08.2007 № 11/316-к укладеного між позивачем та зазначеною банківською установою не є тотожним отриманому додатковому благу, яке за положенням Податкового кодексу України має є об'єктом оподаткування.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.12.2016 позов задоволено.

4. Рішення вмотивовано тим, що відносини, що виникають між банком та його клієнтами з питань надання банківських послуг, в тому числі надання кредитів є питаннями цивільно-правових відносин, а саме питаннями зобов'язального права, які регулюються актами цивільного законодавства України в тому числі нормами Цивільного кодексу України. Таким чином, питання припинення зобов'язань, що виникають з кредитних договорів, в тому числі шляхом прощення боргу, повинні бути врегульовані між сторонами в рамках договірних правовідносин. Оскільки ПAT «Універсал Банк» не було прийнято жодного рішення щодо припинення зобов'язань за кредитним договором від 09.08.2007 № 11/316-к шляхом прощення боргу, відсутні підстави вважати, що позивач отримав додаткові блага, так як списанням заборгованості не відбулося.

5. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017 рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

6. Суд апеляційної інстанції обґрунтував своє рішення тим, що позивач отримав дохід у вигляді суми основного боргу, анульованої кредитором, а тому, відповідно до вимог чинного податкового законодавства у ОСОБА_2, як фізичної особи, виник обов'язок відобразити у річній податковій декларації та самостійно сплатити з отриманого доходу податок на доходи з фізичних осіб, разом з тим, такі дії ним вчинені не були, тому контролюючим органом правомірно донараховано податок на доходи фізичних осіб.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017 та направити справу на новий розгляд.

8. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що фахівцями контролюючого органу проведена документальна позапланова невиїзна перевірка щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб ФОП ОСОБА_2 за період з 01.01.2015 по 31.12.215, за результатами якої оформлено акт № 3528/19-18-13-02/НОМЕР_2 від 09.09.2016.

Відповідно до висновків контролюючого органу, викладених у акті перевірки, позивачем допущено порушення вимог саме абз.«д» пп.164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп. «в» п. 176.1 ст. 176, п. 177.1 ст. 177, ст.179 Податкового кодексу України, що полягало у недекларуванні доходу, отриманого у 2015 році як додаткове благо у вигляді боргу (кредиту) прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням у сумі 393 350,79 грн.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0044091302 від 21.09.2016.

Також судами встановлено, що 09.08.2007 між позивачем та ПАТ «Універсал Банк» було укладено кредитний договір № 11/316-к.

22.10.2015 між позивачем та ПАТ «Універсал банк» укладено акт про припинення зобов'язань за кредитним договором № 11/316-к від 09.08.2007 (а.с. 20).

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з вказаного акту про припинення зобов'язань за кредитним договором № 11/316-к від 09.08.2007, в четвертому кварталі 2015 року банком ПАТ «Універсал Банк» анульовано фізичній особі ОСОБА_2 кредитну заборгованості у розмірі 17 397,76 доларів США, що еквівалентно 393 350,79 грн, за основною сумою кредиту, яку банківською установою також відображено в податковому розрахунку ф.№1-ДФ. (а.с. 20 )

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги позивач зазначає про неврахування судами всіх фактичних обставин справи, що мають значення для справи, зокрема вказує, що судами не досліджено суму боргу, яку фактично мав позивач та яку було анульовано, не взято до уваги рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі № 2-8426/2010, в якому встановлено, що сума боргу за кредитом становить 244 097,60 грн, що не відповідає сумі анульованого боргу.

9. Контролюючим органом відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункт 14.1.47 пункту 14.1 статті 14.

Додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

10.2. Пункт 164.1 статті 164.

Базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

10.3. Абзац «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу), зокрема у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом;

10.4. Підпункт 165.1.55 пункту 165.1 статті 165.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року; сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

10.5. Пункт 179.1 статті 179.

Платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

10.6. Пункт 179.7 статті 179.

Фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Основна сума боргу (кредиту) платника податку прощена (анульована) кредитором за його самостійним рішенням є доходом такого платника.

12. Визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку.

13. При прощенні (анулюванні) заборгованості особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів у силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов'язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом.

14. Кредитор має належним чином повідомити платника податку - боржника про анулювання (прощеного) боргу (рекомендованим листом з повідомленням про вручення, шляхом укладення відповідного договору, шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто) та включити суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку.

15. Боржник (платник податків), який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) суми основного боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов'язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідних сум податку, в тому числі і військового збору.

16. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, у сумі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року , а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

17. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

18. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.

19. Висновок суду апеляційної інстанції, що анульована у 2015 році основна сума кредитної заборгованості позивача за кредитним договором є доходом, який отриманий платником податку як додаткове благо, а відповідно такий дохід підлягає включенню до річного оподаткованого доходу, є обґрунтованим.

20. Доводи позивача щодо не дослідження судом апеляційної інстанції суму боргу, яку фактично мав позивач та яку було анульовано, оскільки така сума боргу різниться за даними позивача та відповідача, є безпідставними з огляду на встановлення судом апеляційної інстанції суми боргу, яка фактично була анульована (прощена) позивачу, і такий борг у вигляді основної суми кредиту становить 393 350,79 грн, що підтверджено актом від 22.10.2015 про припинення зобов'язань за кредитним договором № 11/316-к від 09.08.2007, що був підписаний позивачем та наявний матеріалах справи, а також довідкою ПАТ «Універсал Банк» від 10.06.2016 №2040 ГО, що також наявна в матеріалах справи (а.с. 33).

Крім того, колегія суддів зазначає, що посилання позивача на не врахування рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі № 2-8426/2010, яким встановлено суму боргу позивача за кредитом в розмірі 244 097,60 грн, що не відповідає сумі анульованого боргу, є необґрунтованими з огляду на те, що позивачем вказаного судового рішення до матеріалів справи не додано, а отже неможливо встановити правовідносин, відносно яких було ухвалене вищезазначене рішення, також не було вказано дату такого рішення, що також унеможливлює його ідентифікації за допомогою електронних ресурсів (в Єдиному державному реєстрі судових рішень за номером справи № 2-8426/2010 відсутнє будь - яке рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області).

Крім того, з наданої постанови про повернення виконавчого провадження від 1.11.2015 вбачається, що 07.04.2011 було видано виконавчий лист про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_7 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості в сумі 244 097,60 грн, проте встановити за яких правовідносин виник цей борг з вказаного виконавчого листа не можливо, крім того в останньому не зазначено на підставі якого судового рішення такий видано. Також суд звертає увагу, вказаний виконавчий лист на стягнення боргу в сумі 244 097,60 грн видано 07.04.2011, тобто вказана сума боргу виникла до вказаної дати, тоді як у спірних правовідносинах борг в сумі 393 350,79 грн рахувався за позивачем вже станом на 22.10.2015.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

21. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи статті 14, 164, 165, 177, 179 Податкового кодексу України колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017 слід залишити без задоволення.

22. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

23. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017 у справі № 819/1310/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду