Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2023 року

м. Київ

справа № 380/493/21

адміністративне провадження № К/990/4535/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Калашнікової О.В.,

суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Губської О.А.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №380/493/21

за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року (ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді: Бруновської Н.В., суддів: Матковської З.М., Шавеля Р.М.)

У С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ СПОРУ

1. ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач, скаржник ) звернулася в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі також - відповідач), в якому з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог просила суд, стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі - 8884,15 грн.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 31 жовтня 2020 року на підставі наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 (по особовому складу державних службовців) № 37-дс від 30 жовтня 2020 року, припинено державну службу та звільнено позивача як державного службовця у зв`язку з реорганізацією та скороченням штату працівників. Позивач ознайомилась з наказом 31 жовтня 2020 року. Наказом зобов`язано виплатити позивачу компенсацію за невикористані дні щорічних основних відпусток за робочий період з 13 серпня 2019 року по 12 серпня 2020 року тривалістю 4 календарні дні, за робочий період з 13 серпня 2020 року по 31 жовтня 2020 року тривалістю 6 календарні днів, за невикористані 4 календарні дні додаткової оплачуваної відпустки за 2020 рік за стаж державної служби понад 8 років і 7 місяців, вихідну допомогу у розмірі двох середньомісячних заробітних плат. Вказані види виплат при звільненні позивача були здійснені із несвоєчасно - майже через місяць після звільнення - 30 листопада 2020 року. Станом на день припинення державної служби з позивачем не було проведено розрахунок при звільненні. Отже, відповідачем допущено затримку розрахунку при звільненні на 29 календарних днів. Просила позов задовольнити.

3. Відповідач у встановлений судом строк подав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Заперечення обґрунтовує тим, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду та не вказано підстав, які є поважними для його поновлення, що в силу частини 2 статті 123 КАС України є підставою для повернення позовної заяви. Щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 01 листопада 2020 року по 30 листопада 2020 року у сумі 8884,15 грн відповідач зазначив, що період затримки у розрахунку становить 29 календарних днів, з них 20 робочих днів. Отже розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку становить: 422,28 х 20 = 8445,60 грн, а не 8884,15, як зазначено позивачем.

4. Позивач у встановлений судом строк подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що позивач звільнена з посади 31 жовтня 2020 року. Остаточний розрахунок при звільненні проведено 30 листопада 2020 року. Позовну заяву підписано та надіслано на адресу Львівського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку (ПАТ «Укрпошта») 29 грудня 2020 року, що підтверджується датою на штемпелі на конверті, який знаходиться в матеріалах справи, та трекінгом поштового відправлення. Тобто позов подано в межах строків звернення до суду, встановлених КАС України.

5. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року позов задоволено частково. Суд, стягнув з ІНФОРМАЦІЯ_2 в користь ОСОБА_1 суму в розмірі - 8445,60 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 листопада 2020 року - 30 листопада 2020 року без урахування обов`язкових платежів та податків відповідно до вимог чинного законодавства. В решті позову суд відмовив.

6. Не погоджуючись із даним рішенням, ІНФОРМАЦІЯ_2 подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначив, що позивач пропустив строк звернення до суду без поважних причин.

ІI. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

7. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2 задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року у справі № 380/493/21 скасовано. Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні залишено без розгляду.

8. Залишаючи позов без розгляду суд апеляційної інстанції встановив, що остаточний розрахунок при звільненні з ОСОБА_1 відповідач провів 30 листопада 2020 року, однак остання звернулась до суду з даним позовом лише 14 січня 2021 року, тобто з пропуском місячного строку з дня коли дізналась про порушення своїх прав, що є підставою для залишення позову без розгляду в порядку статті 123 КАС України.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)

9. У поданій касаційній скарзі скаржник з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

10. Скаржник зауважує, що позивач звільнена з посади 31 жовтня 2020 року, при цьому остаточний розрахунок при звільненні проведено 30 листопада 2020 року. Скаржник зазначає, що останнім днем місячного строку для звернення до суду було 30 грудня 2020 року. З позовною заявою представник позивача звернувся до суду 29 грудня 2020 року засобами поштового зв`язку - ПАТ «Укрпошта» ВПЗ Львів-поштамп, тобто в межах строку визначеного процесуальним законом. Вказує, що в матеріали адміністративної справи підшито конверт з трек-номером, в якому і було надіслано позовну заяву. Вказане також підтверджується копією фіскального чеку від 29 грудня 2020 року про відправлення поштового конверту трек -номер №7900062968849.

11. До Верховного Суду надійшло клопотання ІНФОРМАЦІЯ_2 про зупинення касаційного провадження у справі № 380/493/21 з підстав, визначених пунктом 5 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України.

12. Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2022 року відповідно до приписів статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України зупинено касаційне провадження у справі № 380/493/21 до закінчення воєнного стану.

13. В подальшому Верховний Суд врахувавши, що на даний момент обставини, які були підставою для зупинення провадження у справі не відпали проте, задля запобігання затягування строків розгляду справи й перебування учасників справи в стані невизначеності, прийшов до висновку про необхідність поновлення касаційного провадження та призначення справи до касаційного розгляду.

13. Ухвалою від 08 березня 2023 року Верховний Суд поновив касаційне провадження у справі №380/493/21 та призначив справу до касаційного розгляду в письмовому провадженні з 09 березня 2023 року.

IV ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

15. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

16. За приписами частин першої - третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ.

17. З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 проходила з 13 серпня 2019 року - 31 жовтня 2020 року державну службу в Бродівському об`єднаному районному військовому комісаріаті Львівської області

18. 30 жовтня 2020 року Наказом Військового комісара Бродівського об`єднаного районного військового комісаріату Львівської області. №37-дс державного службовця ОСОБА_1 звільнено із займаної посади у зв`язку із реорганізацією та скороченням штату працівників відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України, пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу».

19. Проте, при звільненні з військової частини з позивачем проведено не повний розрахунок, а саме: не виплачена компенсацію за невикористані дні щорічних основних відпусток за робочий період з 13 серпня 2019 року по 12 серпня 2020 року тривалістю 4 календарні дні, за робочий період з 13 серпня 2020 року по 31 жовтня 2020 року тривалістю 6 календарні днів, за невикористані 4 календарні дні додаткової оплачуваної відпустки за 2020 рік та вихідну допомогу у розмірі двох середньомісячних заробітних плат.

20. 30 листопада 2020 року відповідач ІНФОРМАЦІЯ_2 перерахував та зарахував на картковий рахунок ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану основну, додаткову відпустки та вихідну допомогу у розмірі двох середньомісячних заробітних плат в розмірі 21474,60 грн., що підтверджується випискою по банківському рахунку.

21. ОСОБА_1 вважає що відповідач допустив затримку розрахунку при звільненні на 29 календарних днів. Середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 01 листопада 2020 року по день фактичного розрахунку 30 листопада 2020 року складає -8884,15 грн. (306,35 середньоденна заробітна плата *29 днів = 8884,15 грн.)

22. За характером спірних правовідносин і їх суб?єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження і звільнення з публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.

23. Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

24. Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

25. Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

26. Отже КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

27. Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

28. Строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини 5 статті 122 КАС України.

29. Аналогічна правова позиція міститься у постанові судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі №240/532/20.

30. Відповідно до статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

31. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

32. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

33. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

34. Отже КАС України допускає ймовірність виявлення судом факту недотримання строку звернення до суду і після відкриття провадження у справі, внаслідок чого позов може бути залишений без розгляду.

35. Судом апеляційної інстанції вказано, що, остаточний розрахунок при звільненні з ОСОБА_1 відповідач провів 30 листопада 2020 року, однак остання звернулась до суду з даним позовом лише 14 січня 2021 року, тобто з пропуском строку звернення до суду.

36. Верховний Суд вважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції щодо встановленої дати звернення позивачем з даним позовом, з огляду на наступне.

37. Колегія суддів враховує, що частиною першою статті 120 КАС України встановлено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

38. Згідно з частиною дев`ятою статті 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

39. Положення вказаної статті надають особі право на свій розсуд обирати спосіб направлення документів, в тому числі й засобами поштового зв`язку.

40. Проте, суд апеляційної інстанції не встановив дату, коли позивачем позовна заява була здана на пошту.

41. Як вбачається із матеріалів справи, стороною позивача позовну заяву підписано та надіслано на адресу Львівського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку (ПАТ «Укрпошта») 29 грудня 2020 року, що підтверджується наявними в матеріалах адміністративної справи доказами, а саме: конвертом, в якому надійшла позовна заява, на якому міститься трекінг №7900062968849 та дата штемпель, скриншотом з офіційної сторінки АТ «Укрпошта» про відстеження трекінгу від 09 березня 2021 року №7900062968849 та копією фіскального чеку від 29 грудня 2020 року про відправлення поштового конверту трек -номер №7900062968849.

42. За таких обставин колегія суддів зазначає, що позовна заява позивачем була надіслана в передостанній день встановленого процесуальним законодавством строку для звернення з позовною заявою (29 грудня 2021 року), з урахуванням особливостей, визначених статтею 120 КАС України.

43. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про пропуск позивачем місячного строку для звернення до суду та наявність підстав для залишення позову без розгляду в порядку статті 123 КАС України.

44. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, оскільки, виявивши, на його думку, факт пропуску позивачем строку звернення до суду, не встановив дату подання позовної заяви, яку було надіслано за допомогою засобів поштового зв`язку.

45. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

46. Згідно з частиною четвертою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

47. Оскільки судом апеляційної інстанції не вирішувався спір по суті позовних вимог, з огляду на залишення позовної заяви без розгляду, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року - скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

48. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341 345 353 356 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року у справі №380/493/21 - скасувати, а справу направити до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіО.В. Калашнікова Ж.М. Мельник-Томенко О.А. Губська