Історія справи

Постанова КАС ВП від 09.01.2024 року у справі №440/8147/22

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2024 року

м. Київ

справа № 440/8147/22

адміністративне провадження № К/990/34880/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача: Мартинюк Н.М.,

суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №440/8147/22

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держпродспоживслужби у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Браташа Юрія Павловича

на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року (головуючий суддя: Клочко К.І.)

і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2023 року (головуючий суддя: Ральченко І.М., судді: Катунов В.В., Чалий І.С.).

УСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2022 року ОСОБА_1 пред`явив позов до Головного управління Держпродспоживслужби у Полтавській області, у якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 12 вересня 2022 року №825-ОД про накладення дисциплінарного стягнення на начальника Кременчуцького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби у Полтавській області ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про звільнення ОСОБА_1 від 12 вересня 2022 року №353-0;

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Кременчуцького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди у розмірі: 150000 грн;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 12 вересня 2022 року до дня фактичного допуску до роботи з розрахунку середньоденної заробітної плати у розмірі: 902,95 грн на день.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що його було двічі звільнено з посади наказами від 12 вересня 2022 року №825-ОД та №353-О. Вказував, що наявність ознак дисциплінарного проступку у його діях була встановлена помилково. Відсутність ознак дисциплінарного проступку обґрунтовував відсутністю шкідливих наслідків та їхнього причинного зв`язку з діями.

Також ОСОБА_1 зазначав, що наказ №825-ОД від 12 вересня 2022 року містить посилання на обставини, які вже були підставою для притягнення його дисциплінарної відповідальності у виді догани, а також не містить посилання на подання комісії з розгляду дисциплінарного провадження, складеного 21 липня 2022 року.

Крім цього, ОСОБА_1 стверджував, що надані відповідачем матеріали дисциплінарного провадження не містять тих документів, які слугували підставою для висновку дисциплінарної комісії про наявність у його діях складу дисциплінарного правопорушення.

Також ОСОБА_1 доводив, що відповідач порушив процедуру притягнення його до дисциплінарної відповідальності, оскільки всупереч положень Закону України «Про державну службу» наказ про звільнення прийнято не суб`єктом його призначення, а виконуючим обов`язки начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області та з порушенням десятиденного строку.

Зрештою ОСОБА_1 вважав порушеним свої права на ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження.

На цій основі ОСОБА_1 стверджував, що оскаржені накази відповідача є протиправними, порушили його права та завдали моральної шкоди.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з правомірності оскаржуваних наказів з огляду на доведеність факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме: перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення.

Короткий зміст касаційної скарги і відзиву

У жовтні 2023 року представник позивача подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження покликається на пункт 4 частини четвертої статті 328, пункти 3, 4 частини другої, пункт 2 частини третьої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України») та стверджує, що суди першої й апеляційної інстанції:

- необґрунтовано відхилили його клопотання про виклик свідка, що було необхідним для встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи;

- встановили обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів;

- в ухваленні рішення суду першої інстанції брав участь суддя, якому було заявлено обґрунтований відвід, і у задоволенні його відводу було безпідставно відмовлено.

Відповідач у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській на підставі наказу від 1 червня 2022 року №539-ОД «Про проведення перевірки» у період з 2 червня 2022 року до 3 червня 2022 року провело комплексну перевірку Кременчуцького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області.

За результатами перевірки складена довідка від 15 червня 2022 року №2325-22.

15 червня 2022 року Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області наказом №568-ОД порушило дисциплінарне провадження стосовно державного службовця - начальника Кременчуцького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області ОСОБА_1 .

Наказом від 15 червня 2022 року №569-ОД Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області утворило дисциплінарну комісію для розгляду дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 у складі 6 членів комісії: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7

29 червня 2022 року начальнику Кременчуцького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області ОСОБА_1 було направлено виклик-запрошення №09.2/415/22 на засідання дисциплінарної комісії на 10 годину 30 хвилин 5 липня 2022 року, який позивач отримав.

У відповідь дисциплінарна комісія одержала лист-повідомлення начальника Кременчуцького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області ОСОБА_1 від 4 липня 2022 року, згідно з яким останній не може прибути у визначений термін на засідання дисциплінарної комісії з огляду на відсутність наказу про відрядження до Головного управління, технічно справних засобів, бензину чи особистих коштів для придбання квитку, а також у зв`язку із ракетними обстрілами.

Голова дисциплінарної комісії ОСОБА_2 надав доручення члену дисциплінарної комісії ОСОБА_3 зателефонувати ОСОБА_1 та запропонувати провести дане дисциплінарне засідання у режимі ZOOM-відеоконференції за допомогою інтернет-зв`язку.

На виконання цього доручення начальник управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства ОСОБА_3 , член дисциплінарної комісії, 5 липня 2022 року о 10 годині 4 хвилини здійснив телефонний дзвінок начальнику Кременчуцького районного управління ОСОБА_1 за номером НОМЕР_1 з метою пропозиції використати для зв`язку засоби інтернет-зв`язку ZOOM або інший доступний месенджер. ОСОБА_1 надав відповідь щодо технічної неможливості вийти на зв`язок з огляду на відсутність інтернет-зв`язку в управлінні на той момент та запропонував використати для зв`язку мобільний телефон.

На вимогу голови дисциплінарної комісії ОСОБА_2 та з метою з`ясування причин відсутності інтернет-зв`язку в Кременчуцькому районному управлінні працівниками Кременчуцького районного управління ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 складено акт від 5 липня 2022 року щодо підтвердження безперебійної роботи в звичному режимі інтернет-засобів зв`язку з 8 години 00 хвилин 5 липня 2022 року.

Про неприбуття на засідання дисциплінарної комісії та ненадання пояснень начальником Кременчуцького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області ОСОБА_1 дисциплінарна комісія склала акт №1 від 5 липня 2022 року.

8 липня 2022 року начальнику Кременчуцького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області ОСОБА_1 було направлено виклик-запрошення від №11.1/461/22 на засідання дисциплінарної комісії на 10 годину 30 хвилин 15 липня 2022 року.

У відповідь дисциплінарна комісія одержала лист-повідомлення начальника Кременчуцького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області ОСОБА_1 від 14 липня 2022 року, за змістом якого він не може вдруге прибути у визначений термін на це засідання дисциплінарної комісії з огляду на відсутність наказу про відрядження до Головного управління, технічно справних засобів, бензину чи особистих коштів для придбання квитку, а також у зв`язку із ракетними обстрілами.

Про неприбуття на засідання дисциплінарної комісії та ненадання пояснень ОСОБА_1 дисциплінарна комісія склала акт №2 від 15 липня 2022 року.

У ході проведення дисциплінарного провадження дисциплінарна комісія встановила, зокрема, таке:

1) начальником Кременчуцького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області ОСОБА_13 погоджені Плани-завдання щодо своєчасної підготовки до нового оздоровчого сезону 2022 року дитячого табору відпочинку «Сонячний» від 18 жовтня 2021 року №01-27/16-01/725, «Ерудит» від 18 жовтня 2021 року №01-27/16-01/724, КЗОВ «Зоряний» від 18 жовтня 2021 року №01-27/16-01/722, КП «ДСОЦ «Горизонт» від 22 жовтня 2021 року №01-27/16-01/754 та філії «СОК «Супутник» КЗ «ДЗОВ «Зоряний» від 18 жовтня 2021 року №01-27/16-01/723, що містять необхідні для виконання заходи, терміни виконання та виконавців цих заходів;

2) начальником Кременчуцького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області ОСОБА_13 підписані та направлені листи:

- від 6 жовтня 2021 року №01-227/16-01/654 генеральному директору ПрАТ «Кременчуцький колісний завод» Володимиру Коссе щодо усунення виявлених невідповідностей згідно експертного висновку регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби в Полтавській області №002736 з/21 від 4 жовтня 2021 року шляхом здійснення корекцій та коригувальних дій у відповідності до статті 16 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», у якому позивач зобов`язав адресата надати інформацію щодо вжиття заходів по усуненню невідповідностей з наданням відповідних документів, а також провести додатково бактеріологічні дослідженя;

- від 7 вересня 2021 року генеральному директору ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» Андрію Щербаню (лист №01-27/16-01/286), директору ПрАТ «КЗТВ» В`ячеславу Яворському (лист №01-27/16-01/285), головному інженеру ПАТ «Укрнафта» Лінасу Чапасу (лист №01-27/16-01/287) про забрудення атмосферного повітря міста Кременчука, якими позивач вимагав взяти до уваги результати лабораторних досліджень, провести відповідні заходи щодо зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

- від 25 жовтня 2021 року №01-27/16-01/758а Кременчуцькій міській раді та іншим про відсторонення від робіт виявлених серед працівників закладів освіти міста Кременчука бактереносіїв.

На цій основі дисциплінарна комісія встановила, що начальник Кременчуцького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області ОСОБА_1 , взявши на себе повноваження начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області та/або першого заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області за функціональним розподілом обов`язків, діяв усупереч вимогам статті 19 Конституції України, грубо порушив вимоги статті 8 Закону України «Про державну службу», підпунктів 1, 2 пункту 9 Положення про Кременчуцьке районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, затвердженого наказом Головного управління від 28 травня 2021 року №2437-ОД, пунктів 1, 2 розділу 3 Посадової інструкції начальника Кременчуцького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області ОСОБА_1 , затвердженої в.о. начальника Головного управління 16 серпня 2021 року, пункту 59 Інструкції з діловодства та документування управлінської інформації в електронній та паперовій формі в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Полтавській області, затвердженої наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 14 листопада 2022 року №3645-ОД.

З урахуванням наведеного дисциплінарна комісія дійшла висновку, що у діях начальника Кременчуцького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області ОСОБА_1 виявлено ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме: перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення.

Водночас дисциплінарна комісія врахувала наявність у ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани, застосованого наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 4 липня 2022 року №614-ОД, яке є не знятим, також за порушення пункту 7 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу».

18 липня 2022 року дисциплінарна комісія під час засідання прийняла рішення про направлення подання з рекомендацією про звільнення ОСОБА_1 . Це рішення прийнято одноголосно п`ятьма присутніми членами дисциплінарної комісії, що підтверджується протоколом засідання комісії від 18 липня 2022 року.

21 липня 2022 року дисциплінарною комісією складено подання з рекомендацією застосувати до начальника Кременчуцького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області ОСОБА_1 винятковий вид дисциплінарного стягнення - звільнення з посади державної служби, передбачений частиною п`ятою статті 66 Закону України «Про державну службу», за порушення пунктів 5, 7 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу».

Подання дисциплінарної комісії стосовно позивача від 21 липня 2022 року підписано головою комісії - ОСОБА_2 та членами комісії - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , п`ятьма з шести членів дисциплінарної комісії.

29 липня 2022 року начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області Аранчій Я.С. проставлено резолюцію такого змісту: « ОСОБА_12 . Підготувати проєкт наказу про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення за порушення п. 7 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу».

ОСОБА_1 перебував на лікарняному з 18 липня 2022 року до 11 вересня 2022 року.

Наказом в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області Першіна Ю.Е. від 12 вересня 2022 року №825-ОД з урахуванням змін, унесених наказом №825.1-ОД від 12 вересня 2022 року, вирішено звільнити начальника Кременчуцького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області ОСОБА_1 з посади державної служби.

На підставі цього наказу відповідач видав наказ від 12 вересня 2022 року №353-О «Про звільнення ОСОБА_13 », яким позивача звільнено із займаної посади 12 вересня 2022 року за вчинення дисциплінарного проступку.

Не погоджуючись із наказами відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Правовий статус державних службовців, підстави та порядок притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, а також її види передбачені Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ (далі також - «Закон №889-VІІІ», у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 64 Закону №889-VIII передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Пунктом 7 частини другої статті 65 Закону №889-VIII передбачено, що дисциплінарним проступком є перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення.

Згідно з частиною першою статті 66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Частиною п`ятою статті 66 Закону №889-VIII передбачено, що звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 67 Закону №889-VІІІ дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 74 Закону №889-VІІІ дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Відповідно до частини другої статті 77 Закону №889-VIII у рішенні про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

IV. ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Згідно з ухвалою Верховного Суду від 1 листопада 2023 року касаційне провадження в справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги, яка подана на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд виходить із такого.

Спір у цій справи виник у зв`язку зі звільненням позивача з посади державної служби за дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення.

У постановах від 30 червня 2021 року у справі №200/10988/19-а, від 10 листопада 2021 року у справі №540/4057/20, від 22 грудня 2021 року у справі №140/16342/20, від 28 квітня 2022 року у справі №540/2464/19 Верховний Суд сформував правову позицію, відповідно до якої у розумінні пункту 7 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» «перевищення службових повноважень» означає вчинення державним службовцем таких дій або прийняття рішень, які виходять за межі його службових повноважень. Під час дисциплінарного провадження у таких справах дисциплінарна комісія та суб`єкт призначення повинні чітко визначити обсяг повноважень конкретного державного службовця, керуючись положеннями Закону України «Про державну службу», інших законів України, положеннями про державний орган та/або його структурний підрозділ, а також посадовою інструкцією державного службовця. Саме за вчинення державним службовцем дій, які виходять за межі його повноважень, законодавець у згаданій нормі Закону України «Про державну службу передбачив можливість застосування до такої особи найсуворішого виду дисциплінарного стягнення - звільнення.

Отже, перевищення службових повноважень виражається у тому, що державний службовець вчиняє те чи інше діяння, яке не входить до його компетенції. Для того, щоб визначити, чи мало місце перевищення службових повноважень, необхідно з`ясувати компетенцію державного службовця і порівняти її із вчиненими діями (перевищення службових повноважень не може проявлятися у бездіяльності - його об`єктивну сторону характеризує лише вчинення дії).

З установлених судами обставин справи випливає, що об`єктивна сторона дисциплінарного проступку, інкримінованого позивачу, полягала у погоджені ним планів-завдань, що містять необхідні для виконання заходи, терміни виконання та виконавців цих заходів, а також підписання та направлення ним ряду листів із зобов`язанням підприємств, установ, організацій учинити певні дії.

У цій справі суди першої й апеляційної дослідили посадову інструкцію начальника Кременчуцького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, затверджену 16 серпня 2021 року, Положення про Кременчуцьке районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, затверджене 28 травня 2021 року, Інструкцію з діловодства та документування управлінської інформації в електронній та паперовій формі в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Полтавській області, затверджену наказом від 14 листопада 2019 року №3645-ОД, і встановили, що погодження відповідних планів-завдань, підписання й направлення зазначених листів не входить до повноважень начальника Кременчуцького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області.

У касаційній скарзі відсутні доводи або аргументи, які би заперечували ці обставини чи спростовували правильність указаного висновку судів попередніх інстанцій.

Враховуючи правове регулювання спірних правовідносин та встановлені обставини справи, Суд не бачить підстав вважати помилковим висновок судів попередніх інстанцій про доведеність відповідачем факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу».

Стосовно процесуальних питань, яких торкається касаційна скарга, то колегія суддів зазначає таке.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави його відводу обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою.

У цьому контексті Суд відхиляє довід скаржника про те, що в ухваленні рішення суду першої інстанції брав участь суддя, якому був заявлений обґрунтований відвід.

Як видно з матеріалів справи, заява про відвід судді була подана через систему «Електронний суд» 23 січня 2023 року пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання (25 січня 2023 року), тому за правилами частини четвертої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішив суд, що розглядав справу.

Обумовлений відвід був заявлений головуючому судді Клочку К.І. та іншим суддями Полтавського окружного адміністративного суду з вимогою передати справу до іншого адміністративного суду.

В обґрунтування заяви про відвід представник позивача покликався на те, що суддя Клочко К.І. перебуває у підпорядкуванні голови Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновського І.Г., дружина якого займає посаду у відділі претензійно-позовної роботи Управління правового забезпечення Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, яке є відповідачем у справі.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні вказаної заяви, дійшовши висновку, що наявність факту родинного зв`язку між головою Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновським І.Г. та одного з працівників відділу претензійно-позовної роботи Управління правового забезпечення Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області не є визначеною процесуальним законом підставою, за якої суддя Клочко К.І. підлягає відводу.

Суд погоджується з цим висновком, позаяк указана заява не містить посилань на визначені процесуальним законом підстави для відводу судді Клочка К.І. від розгляду цієї справи. Натомість обставини, на які вказував представник позивача, не є такими, що викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Клочка К.І.

На основі цих обставин і міркувань Суд не бачить підстав для визнання заяви про відвід судді Клочка К.І. обґрунтованою.

Також Суд відхиляє довід скаржника про те, що обставини здійснення дружиною судді Клочка К.І. підприємницької діяльності й поставки нею товарів Головному управлінню Держпродспоживслужби в Полтавській області (набори засобів для гігієни та прибирання тощо) є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

Граматичний і логічний способи уяснення пункту 2 частини третьої статті 353 КАС України свідчать про те, що передумови застосування цієї процесуальної норми передбачають наявність уже наданої судами оцінки підставам заявленого відводу судді. У такому випадку суд касаційної інстанції по своїй суті здійснює переоцінку раніше відхиленої заяви про відвід судді і діє виключно у межах заявлених у ній підстав відводу. Суд касаційної інстанції не має повноважень здійснювати оцінку підставам відводу, які не були заявлені у судах попередньої інстанції.

У цьому випадку Суд зауважує, що у заяві представника позивача про відвід судді Клочка К.І. не йшлося про обставини здійснення підприємницької діяльності його дружиною і, відповідно, оцінка таким підставам відводу не надавалася.

Оскільки доводи заяви про відвід судді Клочка К.І. та касаційної скарги не вказують на наявність передумов для застосування пункту 2 частини третьої статті 353 КАС України, то з цієї підстави суд касаційної інстанції не може скасувати рішення, які оскаржуються.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

- суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи;

- суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

У цьому контексті Суд відхиляє довід скаржника про те, суди першої й апеляційної інстанції необґрунтовано відмовили у задоволенні його клопотання про виклик свідка - члена дисциплінарної комісії ОСОБА_7 .

Як видно з матеріалів справи, позивач обґрунтував це клопотання необхідністю встановлення обставин присутності/відсутності свідка на засіданнях дисциплінарної комісії та підписання нею відповідних документів.

Ці клопотання не були задоволенні головно з мотивів наявності інших доказів, які дозволяють з`ясувати зазначені обставини.

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, суди з`ясували указані обставини у достатній мірі й надали оцінку відповідним доводам скаржника, дійшовши висновку, що відсутність одного з членів дисциплінарної комісії за наявності не менше ніж половини її членів не впливає на легітимність рішень такої комісії.

У касаційній скарзі заявник не оспорює правильності указаного висновку судів попередніх інстанцій.

З огляду на викладене Суд не знаходить підстав вважати, що відхилення клопотання про виклик свідка завадило судам попередніх інстанцій повно встановити обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Також Суд відхиляє довід скаржника про те, що суди попередніх інстанцій встановили обставини, які мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Цей довід скаржник обґрунтував тим, що у суді першої інстанції відповідач подав ряд доказів поза межами строків, передбачених частиною восьмою статті 79 КАС України. На переконання скаржника, це призвело до недопустимості таких доказів і суди помилково взяли їх до уваги.

Як видно з матеріалів справи, суд першої інстанції відкрив провадження та надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подачі відзиву й доказів в його обґрунтування, а також витребував ряд доказів, зокрема, всі документи, які стали підставою для прийняття оскаржених наказів.

Відповідач у суді першої інстанції надав низку доказів з відзивом, а також надалі окремо подавав докази із додатковими заявами й клопотаннями.

Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно з частиною третьою статті 79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до частини восьмої статті 79 КАС України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

У цій справі факт подання відповідачем частини доказів не разом із відзивом чи поза межами установлених судом строків, за наявності ухвали про їхнє витребування, не призвів до недопустимості поданих доказів.

Також у цьому випадку прийняття судами першої й апеляційної інстанції доказів, поданих відповідачем у такі строки, не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

Суд наголошує, що відповідно до положень частини другої статті 350 КАС України не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Решта доводів касаційної скарги не спростовує висновки судів попередніх інстанцій, не впливає на законність й обґрунтованість ухвалених судових рішень, а направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Підстави касаційного оскарження не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення слід залишити без змін.

З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Браташа Юрія Павловича залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

……………………………….

……………………………….

……………………………..

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду