Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.06.2019 року у справі №819/2485/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 грудня 2019 року

Київ

справа №819/2485/15

адміністративне провадження №К/9901/10122/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А. Ю.,

суддів - Стеценка С. Г., Тацій Л. В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного управління справами на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року (суддя Подлісна І. М. ) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2016 року (колегія суддів:

Рибачук А. І., Гінда О. М., Качмар В. Я.) у справі за позовом Державної служби геології та надр України до Державного підприємства "Санаторій "Збруч" про припинення права користування надрами, -

УСТАНОВИЛ:

Державна служба геології та надр України звернулася до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Санаторій "Збруч" (далі - ДП "Санаторій "Збруч"), в якому просила припинити право користування надрами шляхом анулювання виданого відповідачу спеціального дозволу на користування надрами від 18 жовтня 2006 року № 4090 з метою видобування мінеральної лікувально-столової води Ново-Збручанського родовища, де розташована свердловина № 31-ре.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що відповідачем не внесено протягом шести місяців плати за користування надрами, протягом наданого строку для усунення порушень жодних дій не вчинено та не надано згоди на припинення права користування надрами, відтак, таке право підлягає припиненню судом.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2016 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що підстави анулювання дозволу на користування передбачено ст. 26 Кодексу України про надра та Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", в який відсутня підстава для анулювання дозволу як несплата плати за користування надрами.

У зв'язку із відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, ця справа розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини 1 статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами встановлено, що 18 жовтня 2006 року Міністерством охорони навколишнього природного середовища України надано ДП "Санаторій "Збруч" спеціальний дозвіл на користування надрами № 4090 з метою видобування мінеральних лікувально-столових вод типу "Нафтуся" на ділянці Ново-Збручанського родовища, де розташована свердловина № 31-ре, терміном дії 12 років. Однією з особливих (додаткових) умов вказаного дозволу визначено своєчасну і в повному обсязі сплату обов'язкових платежів до Державного бюджету згідно з чинним законодавством.

Листом Міністерства доходів і зборів України від 25 березня 2014 року № 5414/5/99-99-15-04-01-16 повідомлено Державну службу геології та надр України про наявність у відповідача заборгованості із внесення плати за користування надрами у розмірі 43,5 тис. грн.

Наказом голови Державної служби геології та надр України від 17 квітня 2014 року № 119 "Про анулювання та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень" надано відповідачу 30 календарних днів для усунення порушень, а саме: надати підтверджуючі документи щодо сплати заборгованості за користування надрами, про що його повідомлено листом від 08 травня 2014 року № 6533/02/14-14 (поштове відправлення отримане відповідачем 20 травня 2014 року).

Листом від 24 квітня 2014 року ДП "Санаторій "Збруч" звернулося до Державної служби геології та надр України з клопотанням про продовження строку усунення порушень щодо сплати податкового боргу з посиланням на арешт його банківських рахунків.

Листом від 22 вересня 2014 року № 3560/5/99-99-15-04-01-16 Державна фіскальна служба України просила Державну службу геології та надр України розглянути питання зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами, виданого відповідачу.

Наказом Державної служби геології та надр України від 03 листопада 2014 року №352 надано відповідачу 30 календарних днів для усунення порушень законодавства про надра, про що його повідомлено листом від 07 листопада 2014 року №15615/02/14-14 (поштове відправлення отримане відповідачем 21 листопада 2014 року).

Листом від 16 грудня 2014 року № 223 відповідач просив відтермінувати розгляд питання щодо подальшої дії спеціального дозволу на користування надрами до вирішення фінансових проблем.

21 січня 2015 року Державна фіскальна служба України звернулася до Державної служби геології та надр України листом № 1148/5/99-15-04-01-16, в якому просила розглянути питання зупинення дії спеціального дозволу відповідача на користування надрами.

Наказом Державної служби геології та надр України від 19 березня 2015 року № 52 надано відповідачу 15 календарних днів для усунення порушень законодавства про надра, про що його повідомлено листом від 24 березня 2015 року № 3271/13/14-15 (поштове відправлення отримане відповідачем 01 квітня 2015 року).

Наказом Державної служби геології та надр України від 19 травня 2015 року № 119 зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами відповідача та надано йому 30 календарних днів для усунення порушень особливої умови вказаного дозволу, про що його було повідомлено листом від 28 травня 2015 року № 5954/13/14-15 (поштове відправлення отримане відповідачем 02 червня 2015 року).

У зв'язку з неусуненням причин зупинення дії спеціального дозволу Державна служба геології та надр України листом від 09 липня 2015 року № 8529/13/14-15 запропонувала ДП "Санаторій "Збруч" надати у 15-денний строк власну позицію (згоду/незгоду) на припинення права користування надрами Ново-Збручанського родовища згідно з спеціальним дозволом від 18 жовтня 2006 року № 4090.

28 липня 2015 року на адресу Державної служби геології та надр України надійшов лист відповідача від 21 липня 2015 року № 163 про незгоду з припиненням права користування надрами Ново-Збручанського родовища згідно з спеціальним дозволом від 18 жовтня 2006 року № 4090, що послужило підставою для звернення до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем порушено особливу умову спеціального дозволу - не забезпечено своєчасну і в повному обсязі сплату обов'язкових платежів, вказане порушення не усунуто у наданий строк, а тому його право користування надрами підлягає припиненню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження ДСГН України у спірних правовідносинах визначаються, зокрема Кодексом України про надра, Положенням про Державну службу геології та надр України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1174 (далі - Положення № 1174), Порядком № 615,

Так, статтею 15 Кодексу України про надра встановлено, що надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.

Зі змісту частини другої статті 24 Кодексу України про надра слідує, що користувачі надр зобов'язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Відповідно до частин першої та другої статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр. Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктах 4,5,6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому, питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Верховним Судом України у постановах від 19 вересня 2011 року у справі № 21-164а11, від 25 червня 2011 року у справі № 21-36а11 та від 10 грудня 2013 року у справі № 21-450а13 та Верховним Судом у постановах від 10 травня 2018 року у справі № 802/4846/13-а та від 26 червня 2018 року у справі № 802/923/14-а було зроблено правовий висновок про те, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку. У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1,2,3,7 частини 1 статті 26 Кодексу, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4,5,6 цієї статті, у разі незгоди користувачів це право припиняється у судовому порядку.

Згідно з пункту 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 (в редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваних рішень) право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що недотримання вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування надрами, є підставою для припинення права користування надрами. Таке право припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку. У разі незгоди користувачів з припиненням права на користування надрами за порушення вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр припинення такого права здійснюється виключно у судовому порядку.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються: вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання документа дозвільного характеру.

Абзац 5 частини сьомої ст. 4-1 Закону дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;

2) здійснення суб'єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Законом можуть передбачатися інші підстави для анулювання документа дозвільного характеру.

Отже, спеціальним законом, яким передбачено умову анулювання дозволу, є Кодекс України про надра, п. 5 ст. 26 Кодексу України про надра передбачено одну з підстав як: порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр.

Судами встановлено, що особливою (додатковою) умовою спеціального дозволу на користування надрами від 18 жовтня 2006 року № 4090, наданого ДП "Санаторій "Збруч", є своєчасна і в повному обсязі сплата обов'язкових платежів до Державного бюджету згідно з чинним законодавством.

Натомість, згідно з відомостями, наданими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, на виконання пункту 263.13.2 пункту 263.13 статті 263 Податкового кодексу України (в редакції, чинній до 01 січня 2015 року), відповідачем не вносилась плата за користування надрами протягом шести місяців.

Крім цього, незважаючи на неодноразове надання відповідачу строку на усунення вказаного порушення, ним не вчинялось жодних дій щодо його усунення.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскільки відповідачем порушено законодавство в сфері надрокористування, а саме - п. З Особливих умов спеціального дозволу (є своєчасне і в повному обсязі сплата обов'язкових платежів) та не усунуті такі порушення, то наявні підстави для анулювання спеціального дозволу на користування надрами.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 350, 355, 356 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного управління справами залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді С. Г. Стеценко

Л. В. Тацій