Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 листопада 2018 року

Київ

справа №804/1698/18

адміністративне провадження №К/9901/57396/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Гриціва М.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -

розглянув у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою ОСОБА_1, яка діє через представника - адвоката ОСОБА_2, на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року (суддя Павловський Д.П.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2018 року (судді Мельник В.В., Чепурнов Д.В., Сафронова С.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

У березні 2018 року ОСОБА_1 через представника звернулася до адміністративного суду із позовом у якому просила: визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо невиплати їй пенсійних виплат за минулий час, а саме за період з 01 липня 2014 року по 01 травня 2017 року; зобов'язати ГУ ПФУ здійснити нарахування та виплату належної їй пенсії за минулий час, а саме за період з моменту припинення її виплати, тобто з 01 липня 2014 року по 01 травня 2017 року; зобов'язати ГУ ПФУ подати у місячний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС); відповідно до пункту 1 частини першої статті 371 КАС, допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати пенсії у межах суми за один місяць.

Ухвалою від 06 березня 2018 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд залишив позовну заяву без руху у зв'язку із тим, що судовий збір сплачено у меншому розмірі, ніж передбачено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір», а також через те, що на підтвердження причин поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду не надано письмових доказів. Встановив десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, а саме: надання оригіналу документу про доплату судового збору у сумі 1409 грн 60 коп. та письмових доказів на підтвердження поважності пропуску строку встановленого статтею 122 КАС.

17 квітня 2018 року представник позивача на виконання вказаної ухвали подав до суду першої інстанції заяву, в якій зазначив, що судовий збір за подання позовної заяви сплачено в повному обсязі як за одну позовну вимогу, а також, вказав, що строк звернення до суду не порушено, враховуючи те, що обчислення строку звернення до суду, на його думку, починається з дня отримання позивачем рішення суб'єкта владних повноважень.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 24 квітня 2018 року на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС повернув позовну заяву позивачу через те, що не були усунуті недоліки скарги - не було надано письмових доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на звернення до адміністративного суду та оригіналу документу про доплату судового збору.

Повертаючи позовну заяву, цей суд зазначив, що письмових доказів, на виконання ухвали суду від 06 березня 2018 року про залишення позовної заяви без руху на підтвердження встановленого статтею 122 КАС строку звернення до суду, представник позивача не надав.

Крім того, позивач не сплатив судовий збір у розмірі 1409 грн 60 коп. із заявлених трьох немайнових позовних вимог, та не надав суду письмових доказів сплати судового збору, визначеного ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року про залишення позовної заяви без руху.

Підсумовуючи цей суд зазначив, що станом на 24 квітня 2018 року вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року про залишення позовної заяви без руху позивач не виконав, з клопотанням про продовження процесуальних строків для надання часу на усунення недоліків, зазначених в ухвалі, до суду не звернувся, а також не звертався з клопотанням щодо відстрочення чи звільнення від сплати судового збору. Позивачу було надано достатньо часу з 06 березня 2018 року по 24 квітня 2018 року на усунення недоліків адміністративного позову, при цьому з урахуванням можливості направлення документів засобами поштового зв'язку.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 20 червня 2018 року ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року залишив без змін.

ОСОБА_1 не погодилася із рішеннями судів першої й апеляційної інстанцій і через представника подала касаційну скаргу про їх скасування та передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На обґрунтування скарги зазначила, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального та процесуального права щодо строку звернення до адміністративного суду та обчислення суми судового збору.

Зазначає, що нею фактично заявлено одну позовну вимогу - про визнання протиправними дій ГУ ПФУ та зобов'язання вчинити певні дії, за яку сплачено судовий збір.

Строки звернення до суду не порушила, оскільки фактично діяла подібно до правової позиції Верховного Суду, сформульованою у постанові від 30 січня 2018 року у справі № 234/9660/17, згідно з якою, якщо позивачка не отримувала будь-якого рішення відповідача про припинення виплати пенсії, немає підстав вважати, що вона дізналася про порушення своїх прав за межами шестимісячного строку звернення до суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду з'ясував обставини, на підставі яких були прийняті оскаржені судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Мотивуючи своє рішення про повернення позовної заяви, суд зазначив, що вона об'єднує три вимоги немайнового характеру, однак судовий збір сплачено лише за одну з них.

На думку колегії суддів, зазначений висновок є помилковим.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI у разі, коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну з них.

Системний аналіз частини першої статті 5, частини другої статті 245 КАС дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Зі змісту позову ОСОБА_1 убачається, що вона заявила одну позовну вимогу немайнового характеру - про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, за яку нею сплачено судовий збір.

Проте суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, неправильно визначив кількість позовних вимог та розмір судового збору.

Попри зовнішній формальний вираз і словесну схожість з викладом вимог, що утворюють предмет спору, форма й виклад прохання позивачки стягнути з відповідача на її користь усі понесені судові витрати, зобов'язати ГУ ПФУ подати у місячний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили звіт про виконання постанови суду, та допустити негайне виконання постанови суду в частині виплати пенсії у межах суми за один місяць не є позовними вимогами про захист порушеного справа, оскільки не стосуються суті спірних правовідносин, а питань витрат, пов'язаних із судовим розглядом справи, та питань організації й порядку виконання судового рішення, які за своєю юридичною природою і видовою ознакою є підхідними рішеннями у зіставленні із рішеннями, що ухвалюються по суті спору.

Відповідно до статті 123 КАС у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху, При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Як видно зі змісту позовної заяви та судових рішень, позивачка до позовної заяви додала заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 06 березня 2018 року залишив позовну заяву без руху, зокрема через ненадання письмових доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку.

Ухвалою від 24 квітня 2018 року цей же суд повернув позовну заяву через неусунення недоліків заяви, зокрема й через несплату судового збору у повному розмірі. Під повною сплатою збору розумілася вимога сплати судовий збір, як вказав суд, за три заявлені вимоги, а не за одну, за розгляд якої позивачка сплатила цей платіж у визначеному законом розмірі.

З цих обставин можна підсумувати, що підставою для повернення позовної заяви стало невиконання позивачкою вимог ухвали суду, які за законом вона не повинна була виконувати.

Такі обставини дають підстави визнати, що рішення суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, є поспішним і передчасним, тому касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року та постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2018 року - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З огляду на викладене, керуючись статтями 341, 342, 345, пунктом 2 частини першої статті 349, статтями 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, яка діє через представника - адвоката ОСОБА_2, задовольнити.

Скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2018 року і передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Гриців

Судді: Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко