Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2025 року

м. Київ

справа № 460/164/24

адміністративне провадження № К/990/32463/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 460/164/24

за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рівненської митниці про скасування рішення про коригування митної вартості товару,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Хобор Р. Б., Бруновська Н. В., Глушко І. В.) від 16 липня 2024 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Рівненської митниці, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2023/000161/2 від 27 жовтня 2023 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2023/000226.

2. Підставою для звернення до суду слугувала незгода позивача з рішенням Рівненської митниці про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару - вживаного автомобіля марки Opel Movano, VIN НОМЕР_1 , 2019 року випуску. Позивач вказував, що надані до митного оформлення документи у своїй сукупності підтверджували заявлену митну вартість та її складові частини, не містили розбіжностей, а зазначені в цих документах відомості були достовірними.

Позивач також посилався на приписи частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) та зауважував, що оскільки подані до митного оформлення документи у повній мірі підтверджували числові значення митної вартості товару, підстав для витребування додаткових документів у відповідача не існувало.

3. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів № UA204000/2023/000161/2 від 27 жовтня 2023 року.

Визнати протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №/2023/000226.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судовий збір у розмірі 2 721,73 грн.

4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2024 року скасовано рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року та прийнято у справі нове судове рішення, яким ОСОБА_1 у задоволенні позову відмовлено.

5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 19 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2024 року, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року залишити без змін.

6. Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

7. 11 вересня 2024 року до Верховного Суду від Рівненської митниці надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2024 року залишити без змін.

8. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 на підставі рахунку № 5985/23 від 13 жовтня 2023 року, придбав у компанії Wolfgang Loreth транспортний засіб «Opel Movano», VIN НОМЕР_1 , дата першої реєстрації 22 червня 2019 року, вартість 9 200 Євро.

10. Згідно з експортною митною декларацією MRN23DE740118549550E5 відправником транспортного засобу є Компанія Wolfgang Loreth, отримувачем ОСОБА_1 , вартість транспортного засобу 9 200 Євро, транспортний засіб Opel Movano, VIN НОМЕР_1 .

11. Відповідно до довіреності від 19 жовтня 2023 року, посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шуть О. Г., зареєстрована в реєстрі за № 4315, ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 бути його представниками перед усіма державними та приватними підприємствами, установами та організаціями і перед іншими третіми особами з питань купівлі на його ім`я, за ціну та на умовах на свій розсуд транспортного засобу будь-якої моделі за кордоном, а також бути його представниками в морських портах, в сервісних центрах або інших структурних підрозділах, органах стандартизації та сертифікації, митних органах, брокерських конторах та організаціях, з питань реєстрації на його ім`я цього транспортного засобу, з правом отримання транзитних номерів, з правом керування цим транспортним засобом, з правом перетинання кордону.

12. Відповідно до довідки про транспортні витрати № 1628/2023 від 26 жовтня 2023 року вартість витрат на транспортування автомобіля Opel Movano, VIN НОМЕР_1 , 2019 року випуску, становить 200 Євро. Перевізник ОСОБА_3 .

13. 26 жовтня 2023 року позивачем подано до митного органу через уповноважену особу митну декларацію № 23UA204020042785U3 від 26 жовтня 2023 року про декларування транспортного засобу митною вартістю 363 000,74 грн (9 200 Євро (ціна товару) + 200 Євро (витрати на транспортування до кордону України) х38,6171 (курс Євро щодо гривні). Для визначення митної вартості товару обрано перший метод за ціною контракту.

14. Разом із митною декларацією позивач подав наступні документи: рахунок-фактуру (інвойс) № 5985/23 від 13 жовтня 2023 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 26 червня 2019 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 1628/2023 від 26 жовтня 2023 року; висновок про вартість та якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями № 231023/010 від 23 жовтня 2023 року; платіжне доручення, що підтверджує сплату митних та інших платежів № ПН181 від 23 жовтня 2023 року; копію митної декларації країни відправлення № 23DE740118549550E5 від 23 жовтня 2023 року; паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону FM751985 від 06 квітня 2018 року; паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України ЕН781682 від 05 жовтня 2010 року; паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України МК498934 від 27 травня 2017 року.

15. За результатами розгляду декларації митний орган надіслав декларанту електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів на підтвердження митної вартості товарів, а саме: 1) висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого товару; 2) копії митної декларації заявленої країни відправлення із зазначенням вартісних характеристик та з відмітками митної адміністрації країни відправлення; 3) документів щодо транспортних витрат за межами території України; 4) банківських платіжних документів/інших платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару; 5) документів щодо ліцензійних платежів.

16. На вказане електронне повідомлення митниці декларантом надано відповідь № 001 від 26 жовтня 2023 року, в якому зазначено про відсутність інших документів на підтвердження митної вартості ввезеного транспортного засобу.

17. 27 жовтня 2023 року Рівненська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2023/000161/2.

18. У рішенні про коригування митної вартості товару відповідач вказав, що митна вартість не може бути визнана за визначеними декларантом рівнями, оскільки:

1) декларантом не подано всіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) та у відповідності до частини п`ятої статті 54 цього Кодексу, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями стаття 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 року;

2) подані до митного оформлення та додатково на вимогу митниці документи містять неточності: у декларації митної вартості до ЕМД вказані ліцензійні платежі у розмірі 200 євро, що документально не підтверджені. Також у ДМВ не зазначено транспортні витрати у розмірі 200 євро згідно довідки про транспортні витрати від 26 жовтня 2023 року № 1628/2023; відсутні платіжні документи, що підтверджують вартість товару (касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі), що ставить під сумнів достовірність митної вартості товару заявленої до митного оформлення та передбачено частиною першою статті 368 МК України; наданий декларантом документ щодо вартості транспортування від 26 жовтня 2023 року № 1628/2023 не відповідає вимогам Правил заповнення декларацій митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за № 984/21296), а саме не вказано маршрут перевезення, протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту; разом з тим, не може бути взято до уваги надану копію митної декларації країни відправлення від 23 жовтня 2023 року № 23DE740118549550E як документ, що підтверджує заявлену митну вартість оцінюваного товару, оскільки не містить вартісних характеристик товару та відміток митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт.

19. Відповідач визначив митну вартість товару на основі вартості аналогічного транспортного засобу (за маркою, моделлю, роком виготовлення, об`ємом двигуна, типом кузова) на рівні 21 500 євро, згідно з ціновою інформацією відкритого інтернет ресурсу www.mobile.de та вартості перевезення, згідно з довідкою про транспортні витрати від 26 жовтня 2023 року № 1628/2023 у розмірі 200 євро.

20. Того ж дня відповідач прийняв картку відмови № UA204000/2023/000226 у прийнятті митної декларації № 23UA204020042785U3 від 26 жовтня 2023 року.

21. 30 жовтня 2023 року позивач подав митну декларацію № 23UA204020043135U0, на підставі якої відповідач випустив товар, що імпортував позивач, у вільний обіг.

22. Вважаючи рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів № UA204000/2023/000161/2 від 27 жовтня 2023 року протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

23. Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що позивач, під час митного оформлення, надав усі необхідні документи, які не мали розбіжностей, ідентифікували, товар, що оцінювався та містили об`єктивні та достовірні дані, що піддавалися обчисленню і підтверджували усі складові митної вартості товару, що імпортував позивач.

24. Натомість, відповідач не довів правомірності коригування митної вартості товару, який імпортував позивач. Зокрема, вказано, що рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, оскільки, у ньому відповідач не здійснив розрахунок митної вартості і не навів відповідні мотиви. При цьому, сумніви відповідача щодо складових митної вартості товару, який імпортував позивач, ґрунтуються, виключно, на припущеннях відповідача та жодним чином не обґрунтовані та не підтверджені.

25. Крім того суд першої інстанції визнав необґрунтованими твердження митного органу про те, що у декларації митної вартості до ЕМД вказані ліцензійні платежі у розмірі 200 Євро, що документально не підтверджені, також у ДМВ не зазначено транспортні витрати у розмірі 200 Євро, оскільки як свідчить зміст рахунку № 5985/23 від 13 жовтня 2023 року не передбачено роялті чи інших ліцензійних платежів, які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів. Отже, у позивача не було необхідності вказувати ліцензійні платежі у митній декларації та включати їх до митної вартості ввезеного транспортного засобу. Витрати на транспортування автомобіля в розмірі 200 Євро підтверджуються довідкою про транспортні витрати від 26 жовтня 2023 року № 1628/2023, які включені позивачем до митної вартості транспортного засобу.

26. Надаючи оцінку доводам митного органу про те, що відсутні платіжні документи, що підтверджують вартість товару (касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі), що ставить під сумнів достовірність митної вартості товару заявленої до митного оформлення, суд першої інстанції зауважив про їх необґрунтованість, оскільки наданий до митного оформлення рахунок-фактура (інвойс) містить номер, дату складання, найменування та реквізити продавця і покупця, найменування товару, його ціну, валюту, і є достатньою підставою для визначення вартості товару. Також, вартість придбаного позивачем транспортного засобу визначена і в експортній митній декларації MRN 23DE740118549550ES від 26 жовтня 2023 року (графа 22 9 200 Євро). Отже, вказаним вище документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару становить 9 200 Євро. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містили.

27. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості товару є обґрунтованим та прийнятим з дотриманням статей 53-55 МК України.

28. На обґрунтування такого висновку апеляційний суд зауважив, що подані до митного оформлення позивачем документи дійсно містили розбіжності та не мали всіх необхідних даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. Відтак, вимога відповідача щодо надання додаткових документів була правомірною. Оскільки сумніви Митниці не були спростовані позивачем, прийняття відповідачем рішення про відмову в митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю та її коригування за резервним методом було правомірним.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

29. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

30. Як на підставу для касаційного оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2024 року скаржник посилається на пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

31. Зокрема в доводах касаційної скарги позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 01 квітня 2021 року № 140/2781/19, від 01 квітня 2021 року по справі № 260/695/19, від 22 жовтня 2020 року по справі № 320/2455/19, від 03 квітня 2018 року по справі № 809/322/17, від 13 лютого 2018 року по справі № 803/1112/17.

32. Скаржник наголошує, що позивачем разом з митною декларацією було подано документи на підтвердження визначеної за основним методом митної вартості товарів відповідно до положень статті 53 МК України, які містять повні та достовірні відомості про заявлену митну вартість товарів, чітко ідентифікують придбаний товар та містять об`єктивні й достовірні дані.

33. Водночас, на переконання скаржника, суд апеляційної інстанції не врахував, що ненадання декларантом саме квитанції/платіжного доручення/чеку тощо не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару. За наявності документів, що достовірно підтверджують митну вартість задекларованого товару, сама по собі оплата готівкою коштів та проставлення про це відмітки на інвойсі (рахунку-фактурі) не може класифікуватися як обставина, що свідчить про штучне формування показників митної вартості.

34. Водночас обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження передбачену пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник зазначає, що зміст оскаржуваної постанови у цій справі не відповідає вимогам статті 242 КАС України, оскільки суд встановив, що для митного оформлення імпортованого автомобіля позивач подав рахунок-фактуру (інвойс) № 5985/23 від 13 жовтня 2023 року, де вказана вартість товару 9 200 Євро, однак платіжних документів, які підтверджують сплату цієї суми (чи будь - якої іншої) позивач не надав.

35. При цьому, підтвердженням вартості транспортного засобу є рахунок-фактура (інвойс) №5985/23 від 13 жовтня 2023 року, відповідно до якого вартість товару становить 9 200 Євро. В рахунку-фактурі №5985/23 від 13 жовтня 2023 року наявні відомості про готівковий розрахунок (betrag in bar erhalten - сума отримана готівкою). Однак, судом апеляційної інстанції не враховано наявності відомостей про готівковий розрахунок, які зазначені в рахунку-фактурі № 5985/23.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

36. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

37. Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

38. Частинами першою та другою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

39. Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

40. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

41. Статтею 53 МК України визначено перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

42. Відповідно до частини першої цієї статті у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

43. Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

44. Частиною третьою статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

45. Частиною першою статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

46. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга статті 54 МК України).

47. За змістом частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2)неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

48. Згідно зі статтею 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

49. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

50. Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях (постанови від 19 лютого 2019 року у справі № 804/1316/16, від 12 березня 2019 року у справі № 826/2313/16, від 27 березня 2020 року у справі № 540/2605/18, від 06 травня 2020 року у справі № 140/1713/19, від 25 листопада 2020 року у справі № 1.380.2019.001657, від 15 квітня 2021 року у справі № 804/14964/15) звертав увагу на те, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.

51. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковим, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти подальших дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів.

52. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

53. Необхідність витребовування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

54. Водночас повноваження контролюючого органу витребовувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, які передбачені статтею 53 МК України. Не надання декларантом витребовуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

55. Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість (постанова Верховного Суду від 20 березня 2020 року у справі № 480/4423/18).

56. Отже, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

57. Верховний Суд вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції щодо обґрунтованості сумніву митного органу у правильності заявленої позивачем митної вартості товару.

58. Суди встановили, що підставою здійснення відповідачем коригування заявленої митної вартості автомобіля слугувало те, що позивач не надав банківські платіжні документи, що підтверджують вартість автомобіля марки Opel Movano, VIN НОМЕР_1 , 2019 року випуску.

59. Суд першої інстанції констатував, що відповідно до копії рахунку-фактури № 5985/23 від 13 жовтня 2023 року позивачем ОСОБА_1 придбано у компанії Wolfgang Loreth транспортний засіб Opel Movano, VIN НОМЕР_1 , дата першої реєстрації 22 червня 2019 року. Визначена покупцем та продавцем вартість товару становить 9 200 Євро. Рахунок № 5985/23 від 13 жовтня 2023 року скріплено печаткою та підписом продавця.

60. У зв`язку з цим, суд першої інстанції дійшов висновку, що вказаний документ містить усі необхідні реквізити сторін: продавця - Wolfgang Loreth та покупця - ОСОБА_1 , їх особисті підписи. Рахунок-фактура від 13 жовтня 2023 року містить відомості стосовно ідентифікації транспортного засобу - марки Opel Movano, VIN НОМЕР_1 , 2019 року випуску. Також рахунок-фактура містить запис про ціну вказаного автомобіля - 9 200 Євро та умови оплати - готівка.

61. Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рахунок-фактура від 13 жовтня 2023 року є належним документом, що підтверджує вартість придбаного товару та містить всі необхідні реквізити для його ідентифікації, тобто відповідає вимогам частини другої статті 53 МК України, а саме: містить відомості щодо придбаного автомобіля марки Opel Movano, VIN НОМЕР_1 , 2019 року випуску, які в повному обсязі відповідають відомостям, зазначеним в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу та митній декларації країни відправлення.

62. Щодо покликань відповідача про те, що у декларації митної вартості до ЕМД вказані ліцензійні платежі у розмірі 200 євро, що документально не підтверджені, також у ДМВ не зазначено транспортні витрати у розмірі 200 євро згідно довідки про транспортні витрати від 26 жовтня 2023 року № 1628/2023, суд першої інстанції вірно зазначив, що оскільки рахунком № 5985/23 від 13 жовтня 2023 року не передбачено роялті чи інших ліцензійних платежів, які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, у позивача не було необхідності вказувати ліцензійні платежі у митній декларації та включати їх до митної вартості ввезеного транспортного засобу.

63. При цьому, як підтверджується матеріалами справи, транспортний засіб було ввезено на територію України ОСОБА_3 на підставі довіреності від 19 жовтня 2023 року, виданої ОСОБА_1 .

64. Відповідно до довідки про транспортні витрати № 1628/2023 від 26 жовтня 2023 року вартість витрат на транспортування автомобіля Opel Movano, VIN НОМЕР_1 , 2019 року випуску, становить 200 Євро, перевізник ОСОБА_3 .

65. Позивачем до митного органу було подано митну декларацію № 23UA204020042785U3 від 26 жовтня 2023 року про декларування даного транспортного засобу митною вартістю 363 000,74 грн (9 200 Євро (ціна товару) + 200 Євро (витрати на транспортування до кордону України) х 38,6171 (курс Євро щодо гривні).

66. Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що витрати на транспортування автомобіля в розмірі 200 Євро згідно з довідкою про транспортні витрати від 26 жовтня 2023 року № 1628/2023 правомірно включені до митної вартості транспортного засобу.

67. При цьому згідно пояснень позивача, при поданні до митного органу митної декларації № 23UA204020042785U3 від 26 жовтня 2023 року, митним брокером було зазначено сума 200 Євро - це ліцензійний платіж замість правильного витрати на транспортування до кордону України.

68. Колегія суддів зазначає, що можливість надання декларантом додаткових документів на підтвердження правомірності визначення митної вартості товарів за першим методом прямо залежить від чіткого визначення Митницею конкретних обставин, які викликали у неї сумніви у достовірності задекларованої митної вартості, а тому недотримання цих умов свідчить про порушення ним критеріїв правомірності рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, які закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

69. Аналогічне правозастосування викладене у постановах від 25 лютого 2020 року у справі № 260/718/19, від 08 лютого 2020 року у справі № 825/648/17 та ін.

70. За висновком суду апеляційної інстанції, подані позивачем до митного органу документи містять неточності і не дають можливості підтвердити вартість ввезеного автомобіля.

71. Суд першої інстанції досліджуючи зазначені докази, визнав їх належними та допустимими.

72. Надаючи оцінку цим обставинам, суд першої інстанції висновувався з того, що наданими позивачем документами до митного оформлення підтверджено задекларовану митну вартість товару за основним методом. З вказаним висновком суду першої інстанції погоджується Верховний Суд.

73. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність оскаржуваного рішення.

74. Суд же апеляційної інстанції, формуючи свої висновки щодо відповідності оскаржуваного індивідуального акта вимогам частини другої статті 2 КАС України, норми права застосував формально, безвідносно до обставин цієї справи та без урахування висновків Верховного Суду, зробив помилкові висновки щодо правомірності оскаржуваного рішення про відмову у коригуванні митної вартості товарів.

75. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

76. За змістом статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

77. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального права, прийнято з дотриманням норм процесуального права, але помилково було скасовано апеляційним судом, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, з залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341 345 349 352 355 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2024 року у справі № 460/164/24 скасувати.

Залишити в силі рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року у справі № 460/164/24.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов