Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.12.2018 року у справі №819/630/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 грудня 2018 року

Київ

справа №819/630/17

адміністративне провадження №К/9901/23156/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів: Бевзенка В. М.,

Шарапи В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_3

на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 травня 2017 року (суддя - Шульгач М.П.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року (головуючий суддя - Бруновська Н.В., судді: Костів М.В., Шавель Р.М.)

у справі № 876/6321/17

за позовом ОСОБА_3 до Тернопільського об'єднаного міського військового комісаріату про скасування висновків та зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.

1. Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Тернопільського об'єднаного міського військового комісаріату (далі - відповідач), в якому просив:

- скасувати висновки та зобов'язати внести запис до військового квитка серії АВ № 282438 про визнання протиправним запису № 14.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 травня 2017 року, яку було залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року, в задоволені позовних вимог було відмовлено.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій вмотивовані тим, що виключно на лікарські комісії покладений обов'язок щодо проведення військово-лікарської експертизи для визначання придатності за станом здоров'я до військової служби військовослужбовців та військовозобов'язаних.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень).

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає їх незаконними та необґрунтованими, а тому просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Зокрема, скаржник вказує про те, що судами попередніх інстанцій не було враховано приписи ч. 3 ст. 83 Наказу Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 року «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», якою визначено, що «Діагноз вегетосудинної та нейроциркуляторної дистоній у громадян та військовослужбовців повинен бути встановлений в стаціонарних умовах за участю невропатолога, психіатра, окуліста, ендокринолога, а в разі потреби -інших спеціалістів з метою виключення органічних змін (запального, дисфункціонального, травматологічного або іншого характеру), які супроводжують порушення функцій вегетативної та судинної систем». Проте, скаржнику вказаний діагноз було встановлено не в стаціонарних умовах обстежання, а за рахунок 30-ти хвилинної перевірки.

Відповідач скористався своїм правом та надіслав до суду заперечення на касаційну скаргу в яких зазначив, що рішення судів попередніх інстанцій винесені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень.

Клопотання про розгляд справи за участі скаржників не заявлено.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, 04 жовтня 2016 року ОСОБА_3 пройшов військово-лікарську комісію в Тернопільському об'єднаному міському військовому комісаріаті, висновки комісії оформлені в картці обстеження та медичного огляду від 04.10.2016 року.

Відповідно до положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України та на підставі картки обстеження позивачу була оформлена довідка військово-лікарської комісії від 04.10.2016 р. № 1/894.

Згідно запису № 14 військового квитка серії АВ № 282438 ОСОБА_3 видно, що 04.10.2016 р. медичною комісією при Тернопільському Об'єднаному міському військовому комісаріаті позивача визнано придатним до військової служби за групою 2 ст. 83 б розкладу хвороб згідно Наказу Міністра оборони України № 402 від 2008 р.

Зокрема, медичною комісією встановлено позивачу діагноз вегето-судинна дистонія за гіпертензивним типом з яким позивач в подальшому не погодився та подав скаргу до Тернопільського об'єднаного міського військового комісаріату.

За результатами розгляду скарги відповідач відмовив позивачу в зміні запису № 14 у військовому квитку серії АВ № 282438.

Вважаючи, що його права та законні інтереси порушено, позивач звернувся до суду.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

4. Конституція України

Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

5. Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу»

Пунктом 10 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що громадяни України які приписуються до призових дільниць, направляються для підготовки до військової служби, призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд.

6. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затверджене Наказом міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 року (далі - Положення про ВЛК)

Згідно пункту 1.1. Положення про ВЛК, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктом 1.2. Положення про ВЛК встановлено, що військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.

Відповідно до пункту 1.3. Положення про ВЛК основними завданнями військово-лікарської експертизи є: добір громадян України, придатних за станом здоров'я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України; аналіз результатів медичного огляду та розробка заходів щодо комплектування Збройних Сил України особовим складом, придатним до військової служби за станом здоров'я; контроль за організацією і станом лікувально-оздоровчої роботи серед призовників, аналіз результатів і розроблення пропозицій із удосконалення цієї роботи; контроль за організацією, проведенням і результатами лікувально-діагностичної роботи у військових, цивільних лікувальних закладах та медичних підрозділах військових частин, що стосується військово-лікарської експертизи; надання методичної та практичної допомоги з питань військово-лікарської експертизи військово-лікарським комісіям, лікувальним закладам Міністерства оборони України; визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть; розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства охорони здоров'я України (далі - МОЗ України) і Міністерства оборони України вимог щодо стану здоров'я призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, резервістів для найдоцільнішого використання їх на військовій службі; визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв'язку з їх звільненням; проведення наукової роботи з питань військово-лікарської експертизи; підготовка кадрів для військово-лікарських комісій.

Згідно пункту 2.1. Положення про ВЛК для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Медичний огляд проводиться ВЛК на підставі розділу ІІ Положення про ВЛК.

Відповідно до п.3.1, п.3.11 глави 3 розділу 2 Положення про ВЛК медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів. У разі коли лікарям ВЛК військового комісаріату важко остаточно визначити стан здоров'я військовозобов'язаного він направляється на амбулаторне або стаціонарне обстеження у лікувально-профілактичний заклад МОЗ України з подальшим оглядом ВЛК військового комісаріату.

IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

Як вже вище було зазначено, медичною комісією встановлено позивачу діагноз вегето-судинна дистонія за гіпертензивним типом.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_3 на місці було визначено вищезазначений діагноз відповідно до п. 3.11 Розділу 2 Положення. Тому, позивач не направлявся на стаціонарне обстеження з чим останній погодився та підписав картку обстеження.

Окрім того, 05 квітня 2017 року позивачу було запропоновано пройти додаткове обстеження в стаціонарних умовах з метою підтвердження чи спростування раніше поставленого діагнозу, проте позивач відмовився від проходження обстеження.

Також, у відповіді на скаргу до відповідача від 06 квітня 2017 року № 2724, позивачу було роз'яснено, що він має право заявити про зміну стану здоров'я, пройти повторне обстеження ВЛК та, в разі необхідності, буде направлений на додаткове обстеження (стаціонарне) у лікувально-профілактичний заклад МОЗ України, проте, наданим правом позивач не скористався.

Колегія суддів Верховного Суду відхиляє доводи скаржника стосовно того, що відповідач протиправно не направив його на стаціонарне обстеження та, враховуючи вищенаведене та приписи законодавства, погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що виключено на лікарські комісії покладений обов'язок щодо проведення військово-лікарської експертизи для визначання придатності за станом здоров'я до військової служби військовослужбовців та військовозобов'язаних.

В свою чергу, позивач не позбавлений права на проходження повторного обстеження стану здоров'я військовою лікарською комісією для встановлення ступеня придатності до військової служби.

Решта доводів касаційної скарги не спростовує висновків, викладених в оскаржуваних рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій.

Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів попередніх інстанцій у справі, якими доводи скаржника відхилено.

Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходила з того, що всі обґрунтування сторін були перевірені та проаналізовані судами попередніх інстанцій, їм було надано належну правову оцінку. Жодних підстав для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій в касаційній скарзі не зазначено.

Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 травня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В.М. Бевзенко

В.М. Шарапа