Історія справи

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.02.2018 Київ К/9901/2669/17 675/690/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шарапи В.М.,

суддів Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

розглянувши в порядку попереднього провадження в касаційній інстанції справу за позовом:

ОСОБА_2

до службової особи чергового помічника начальника колонії Замкової виправної колонії №58 Фіняка Петра Петровича

про визнання протиправними дій,

касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Ізяславського районного суду Хмельницької області в складі судді Трасковського С.Л. від 14.08.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Білої Л.М. (головуючий), суддів Гонтарука В.М., Граб Л.С. від 28.09.2017, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до службової особи чергового помічника начальника Замкової виправної колонії №58 Фіняка Петра Петровича та просив визнати протиправними дії, а саме: незаконне вилучення кружки металевої, двох пачок макаронних виробів та 1 кг рису. На обґрунтування позову зазначає, що дії відповідача суперечать положенням ст.63 Конституції України та не відповідають обмеженням, встановленим у вироку суду, за яким позивач відбуває покарання.

Постановою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 14.08.2017, яку залишено без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що в посилках, які надійшли на ім'я засудженого ОСОБА_2, було вилучено крупу рисову 1 пачка (1 кг), макаронні вироби 2 пачки (по 400 г), а також одну кружку металеву ємністю на 1 л., що зафіксовано в актах від 14.11.2016 та 31.03.2017 про вилучення продуктів харчування, предметів, виробів і речей, що не передбачені переліком продуктів харчування, виробів і речовин, які засудженні можуть отримувати в посилках (передачах), купувати в крамницях установ виконання покарань та зберігати при собі (понад встановлену переліком норму). Відповідно до накладної №17-125 від 04.04.2017 вилучена у позивача кружка металева була передана на зберігання на склад установи. Макаронні вироби та рисова крупа були знищені, що підтверджується актом №IV-7 від 14.11.2016.

Судами першої та апеляційної інстанції зроблено висновок про те, що дії відповідача по вилученню та передачі на склад установи кружки металевої, а також передача на знищення продуктів харчування здійснено відповідачем правомірно, оскільки зазначений предмет та продукти харчування не входять до переліку продуктів харчування, виробів і речовин, які засуджені можуть отримувати в посилках. При вчиненні вказаних дій відповідачем складено відповідні акти, які вручені належним чином позивачу в порядку, передбаченому Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди посилались на приписи Кримінально-виконавчого кодексу України від 11 липня 2003 року №1129-IV та Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджені Наказом Міністерства юстиції України №2186/5 від 29.12.2014.

ОСОБА_2 оскаржив в касаційному порядку вказані судові рішення з мотивів невідповідності висновків судів першої та апеляційної інстанції обставинам справи. Просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що нормами Виправно-трудового кодексу України (в редакції, яка діяла до 01.01.2004), вказані предмети та продукти харчування не заборонялося мати у власності засуджених до позбавлення волі. Враховуючи положення ст.58 Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99, від 19.04.2000 №1-3/2000, відповідач має керуватися нормами вказаного ВТК України, так як останній пом'якшує його становище при відбуванні покарання.

Відповідач заперечень чи відзиву на касаційну скаргу не подав.

Позивач надіслав на адресу суду додаткові пояснення до касаційної скарги, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій з підстав, зазначених в касаційній скарзі.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, суд приходить до висновку, що судові рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Згідно з частиною 2 статті 7 Кримінально-виконавчого кодексу України від 11 липня 2003 року №1129-IV, засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду.

Відповідно до статті 112 КВК України порядок приймання і вручення посилок (передач) або бандеролей, а також перелік предметів, заборонених до одержання засудженими, визначаються нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.

Наказом Міністерства юстиції України №2186/5 від 29.12.2014 затверджено Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань.

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ вказаних Правил засуджені мають право здійснювати листування у порядку, встановленому пунктом 1 розділу ХІІ цих Правил, одержувати і відправляти посилки, бандеролі, грошові перекази, одержувати передачі в порядку, установленому пунктами 1-3 розділу Х, пунктом 2 розділу ХІІ цих Правил.

Частиною 3 статті 113 Кримінально-виконавчого кодексу України визначено, що кореспонденція, яку одержують і надсилають засуджені до відбування покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, середнього та максимального рівня безпеки, підлягає перегляду.

За приписами п. 1 розділу Х Правил посилки (бандеролі), що надійшли на поштову адресу засуджених, які відбувають стягнення у виді поміщення у ДІЗО, карцер або переведення до ПКТ (ОК), видаються після відбуття ними стягнення. Адміністрація установ виконання покарань забезпечує зберігання вмісту посилок (бандеролей) за умови, якщо вони не були вручені засудженим у зв'язку з відбуванням ними стягнення, однак у разі їх природного псування через тривале зберігання відповідальності не несе. Видача продуктів харчування після тривалого зберігання здійснюється в присутності медичного працівника.

До переліку продуктів харчування, виробів і речовин, які засуджені можуть отримувати в посилках (передачах), купувати в крамницях установ виконання покарань та зберігати при собі (Додаток 2 до Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань (пункт 1 розділу ІІ) входять продукти харчування фабричного (заводського) виготовлення, не в скляній або металевій тарі, з діючим терміном реалізації, які не потребують додаткового приготування шляхом термічної обробки та можуть зберігатися при кімнатній температурі, свіжі фрукти та овочі (огірки, помідори, цибуля, часник, перець, капуста, морква та зелень), а також чай та тютюнові вироби фабричного розфасування.

Розділом ІІ вказаного Додатку 2 встановлено перелік предметів першої потреби та засобів особистої гігієни, які можуть засуджені, крім іншого, отримувати в посилках. Металеві кружки у переліку відсутні.

Відповідно до пункту 1 розділу ХІ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань засудженим дозволяється зберігати при собі предмети, вироби і речі в асортименті та кількості, що визначені переліком.

Предмети, вироби, речі та продукти харчування, що не передбачені переліком, які були виявлені в передачах, вилучаються й повертаються особі, яка їх доставила, із зазначенням причин повернення в обох примірниках заяви.

Предмети, вироби та речі, що не передбачені переліком або кількість яких перевищує встановлені переліком норми, які були виявлені в посилках або по прибутті засудженого до установи виконання покарань, вилучаються, про що складається акт про вилучення продуктів харчування, предметів, виробів і речей, що не передбачені переліком продуктів харчування, виробів і речовин, які засуджені можуть отримувати в посилках (передачах), купувати в крамницях установ виконання покарань та зберігати при собі (понад встановлену переліком норму) (додаток 12), та передаються на склад установи. При цьому засудженому видається другий примірник акта з відміткою про передачу речей на склад. Вилучені предмети, вироби та речі, що не передбачені переліком, повертаються засудженому після відбуття ним строку покарання або його родичам за письмовою заявою засудженого.

Судами встановлено, що у посилці, яка надійшла на ім'я позивача були виявленні макаронні вироби, крупа рисова та металева кружка.

Доводи касаційної скарги стосовно протиправності вилучення відповідачем посуду та продуктів харчування, відхиляються, оскільки, як вірно враховано судами попередніх інстанцій, вказані продукти харчування потребують додаткового приготування шляхом термічної обробки, а посуд (кружка) є металевим. При цьому, при вчиненні зазначених дії відповідачем складено відповідні акти, які вручені належним чином позивачу, як того вимагають норми Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань.

Колегія суддів відхиляє також доводи позивача про те, що відповідач повинен був керуватися нормами Виправно-трудового кодексу України, який втратив чинність 01.01.2004. У зазначених позивачем ст. 58 Конституції України та рішеннях Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99, від 19.04.2000 №1-3/2000 мова йде про зворотню дію в часі закону та іншого нормативно-правового акту лише у разі, коли вони пом'якшують або скасовують саме кримінальну відповідальність особи (рішення Конституційного Суду України №6-рп/2000). При цьому, вилучення предметів, заборонених до пересилання засудженим, не є кримінальною відповідальністю позивача, а є лише діями, направленими на виконання своїх функцій відповідною установою щодо дотримання порядку і умов виконання та відбування кримінальних покарань у вигляді позбавлення волі.

Доводи ОСОБА_2 щодо необхідності застосування Переліку майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком, що є додатком до Кримінального кодексу України (1961 року), як на підставу визнання протиправними дій відповідача по вилученню в нього продуктів харчування та кружки металевої, є безпідставними, оскільки предметом регулювання вказаного Переліку є встановлення опису майна, що не може бути конфісковане за вироком суду, тому не стосується предметів, які можуть отримувати засуджені в посилках при відбуванні покарання.

Системний аналіз норм законодавства дає підстави вважати, що суди попередніх інстанцій правильно застосували положення Кримінально-виконавчого кодексу України від 11.07.2003 №1129-IV та Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджені Наказом Міністерства юстиції України №2186/5 від 29.12.2014.

Таким чином, колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до службової особи чергового помічника начальника Замкової виправної колонії №58 Фіняка П.П. про визнання протиправними дій.

Відповідно до частин 1-2 статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновків щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права або порушення ними норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на наведене, касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення, а постанова Ізяславського районного суду Хмельницької області від 14.08.2017 та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Ізяславського районного суду Хмельницької області від 13.07.2017, ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 у справі №825/961/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до службової особи чергового помічника начальника Замкової виправної колонії №58 Фіняка Петра Петровича про визнання протиправними дій - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач В.М. Шарапа

Судді В.М. Бевзенко

Н.А. Данилевич