Історія справи

Постанова КАС ВП від 06.12.2024 року у справі №400/5432/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 400/5432/24

адміністративне провадження № К/990/35686/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №400/5432/24

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року, прийняту складі судді Ярощука В.Г., та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Вербицької Н.В., суддів Джабурії О.В., Кравченка К.В.,

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахування заяви про уточнення позовних вимог, просив:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 стосовно утримання військового збору з доходів у вигляді грошового забезпечення, виплаченого ОСОБА_1 в період дії правового режиму воєнного стану у період його безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, з 24.02.2022 по 17.08.2022, з 28.08.2022 по 17.09.2023, з 03.10.2023 по 29.10.2023, з 20.11.2023 по 30.11.2023, з 15.12.2023 по 18.12.2023, з 03.01.2024 по 18.02.2024, з 27.02.2024 по 06.03.2024;

- зобов`язати відповідача виплатити позивачу утриманий військовий збір при виплаті доходів у вигляді грошового забезпечення, виплаченого у період дії правового режиму воєнного стану у період його безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, з 24.02.2022 по 17.08.2022, з 28.08.2022 по 17.09.2023, з 03.10.2023 по 29.10.2023, з 20.11.2023 по 30.11.2023, з 15.12.2023 по 18.12.2023, з 03.01.2024 по 18.02.2024, з 27.02.2024 по 06.03.2024.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

2. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду у справі № 400/5432/24 в частині позовних вимог щодо утримання військового збору з доходів у вигляді грошового забезпечення, виплаченого позивачу в період дії правового режиму воєнного стану у період його безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, з 24.02.2022 по 17.08.2022, з 28.08.2022 по 17.09.2023, з 03.10.2023 по 29.10.2023, з 20.11.2023 по 30.11.2023, з 15.12.2023 по 18.12.2023, з 03.01.2024 по 31.01.2024.

3. На виконання вимог вказаної ухвали позивач 27.06.2024 подав до суду заяву про усунення недоліків, в якій просив прийняти позовну заяву до розгляду та поновити йому строк позовної давності звернення до суду з цим позовом. Вказана заява умотивована тим, що: за період військової служби відповідач не ознайомлював позивача з нарахованим і виплаченим йому грошовим забезпеченням; про порушення своїх прав він дізнався лише отримавши відповідь військової частини НОМЕР_1 від 01.05.2024 №1330.

4. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку від 27 червня 2024 року. Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 повернуто в частині позовних вимог, а саме щодо:

- визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 відносно ОСОБА_1 стосовно утримання військового збору з доходів у вигляді грошового забезпечення, виплаченого позивачу в період дії правового режиму воєнного стану у період його безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, з 24 лютого 2022 року по 17 серпня 2022 року, з 28 серпня 2022 року по 17 вересня 2023 року, з 03 жовтня 2023 року по 29 жовтня 2023 року, з 20 листопада 2023 року по 30 листопада 2023 року, з 15 грудня 2023 року по 18 грудня 2023 року, з 03 січня 2024 року по 31 січня 2024 року;

- зобов`язання військової частини НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 утриманий з нього військовий збір при виплаті доходів у вигляді грошового забезпечення, виплаченого у період дії правового режиму воєнного стану у період його безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, з 24 лютого 2022 року по 17 серпня 2022 року, з 28 серпня 2022 року по 17 вересня 2023 року, з 03 жовтня 2023 року по 29 жовтня 2023 року, з 20 листопада 2023 року по 30 листопада 2023 року, з 15 грудня 2023 року по 18 грудня 2023 року, з 03 січня 2024 року по 31 січня 2024 року.

5. ОСОБА_1 , не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року.

6. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року, ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року у справі №400/5432/24 залишено без змін.

7. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що до 19.07.2022 стаття 233 Кодексу законів про працю України не обмежувала будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

8. Суди обох інстанцій врахували, що відповідно до пункту 1 Прикінцевих положень Кодексу законів про працю України строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, були продовжені на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Проте постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 карантин було відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.

9. Суди зазначали про те, що позивач мав бути обізнаний про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення не пізніше першого числа місяця, що слідує за наступним від оплаченого. Тобто, про розмір нарахованого і виплаченого грошового забезпечення за лютий 2022 року позивач повинен був дізнатись 01 квітня 2022 року, за березень 2022 року - 01 травня 2022 року і т.д., тому тримісячний строк звернення до суду щодо виплати йому утриманого військового збору за січень 2024 року спливає через три місяці з дня, коли він дізнався про порушення свого права (01 березня 2024 року), тобто 01 червня 2024 року.

10. З урахуванням цього суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивачем позовні вимоги щодо виплати позивачу утриманого військового збору за періоди з 24.02.2022 по 17.08.2022, з 28.08.2022 по 17.09.2023, з 03.10.2023 по 29.10.2023, з 20.11.2023 по 30.11.2023, з 15.12.2023 по 18.12.2023, з 03.01.2024 по 31.01.2024 подані з порушенням тримісячного строку звернення до адміністративного суду. При цьому позивач не навів у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду належних обставин, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість подання ним позову у строки, встановлені процесуальним законодавством, тому він пропустив без поважних причин строк звернення до адміністративного суду в частині вказаних позовних вимог.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року.

12. У касаційній скарзі позивач посилається на те, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, оскільки застосували строк, встановлений у статті 233 Кодексу законів про працю України, у редакції від 19 липня 2022 року, до правовідносин, які виникли раніше. Отже, строк звернення до суду із позовними вимогами за період з 24.02.2022 по 19.07.2022 позивачем пропущено не було, оскільки у цей період Кодекс законів про працю України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.

13. Також позивач указує на те, що про порушення свого права дізнався 01 травня 2024 року з отриманого листа відповідача на свій запит про складові грошового забезпечення, тому, на його переконання, строк звернення до суду слід обраховувати з дати отримання відповіді військової частини НОМЕР_1 .

IV. Позиція інших учасників справи

14. Відповідач правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу не скористався.

V. Рух справи в суді касаційної інстанції

15. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів: Прокопенка О.Б., Уханенка С.А., від 23 вересня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року.

16. Підставою відкриття касаційного провадження є оскарження судових рішень, зазначених у частині другій статті 328 КАС України та посилання скаржника у касаційній скарзі на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.

17. На підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Деревицької від 04 грудня 2024 року №1346/0/78-24 за допомогою автоматизованої системи документообігу суду для розгляду цієї справи здійснено заміну судді Прокопенка О.Б. на суддю Соколова В.М.

18. Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2024 року справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження на 06 грудня 2024 року.

VI. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції

19. Перевіряючи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права при вирішенні питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з вимогами про зобов`язання відповідача виплатити позивачу утриманий військовий збір при виплаті доходів у вигляді грошового забезпечення за період з лютого 2022 року по березень 2024 року, Верховний Суд зазначає таке.

20. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

21. Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

22. Положення статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).

23. У постанові від 11 липня 2024 року у справі №990/156/23 Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок щодо питання про те, положення якої норми підлягають застосуванню у питанні визначення строку звернення до суду у справах, пов`язаних з порушенням закону про оплату праці у публічно-правових відносинах. У вказаній справі Велика Палата Верховного Суду зазначає, що положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час недопуску до продовження виконання повноважень) у разі порушення законодавства про оплату праці. В судовій практиці усталеним є підхід щодо застосування приписів Кодексу законів про працю України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин щодо проходження публічної служби, у яких виник спір. Такий підхід відповідає висновкам Конституційного Суду України, сформульованим у рішенні від 07 травня 2002 року № 8-рп/2002, за змістом якого при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов`язаних зі спорами щодо проходження публічної служби, суд, встановивши відсутність у спеціальних законах норм, може застосовувати норми Кодексу законів про працю України, у якому визначені основні трудові права працівника.

24. Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що норма статті 233 Кодексу законів про працю України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Вказана норма поширює свою дію на всіх працівників та службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.

25. Так, відповідно до частин першої та другої статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 1 липня 2022 року №2352-IX, далі - Закон України від 1 липня 2022 року №2352-IX) "працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком".

26. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу статті 233 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

27. У цій справі судами встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 у період з 14.05.2020 по 06.03.2024. Остаточний розрахунок проведено з позивачем 09.03.2024. У той же час, предметом спору є правомірність утримання з грошового забезпечення позивача військового збору за періоди з 24.02.2022 по 17.08.2022, з 28.08.2022 по 17.09.2023, з 03.10.2023 по 29.10.2023, з 20.11.2023 по 30.11.2023, з 15.12.2023 по 18.12.2023, з 03.01.2024 по 18.02.2024, з 27.02.2024 по 06.03.2024.

28. Верховний Суд звертає увагу на те, що приписи частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України пов`язують відлік тримісячного строку звернення до суду з днем, коли особа (працівник, службовець) дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

29. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до абзацу третього пункту 9 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197, грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий.

30. Отже, позивач мав бути обізнаний про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення не пізніше першого числа місяця, що слідує за наступним від оплаченого, тому тримісячний строк звернення до суду щодо виплати йому утриманого військового збору за січень 2024 року спливає через три місяці з дня, коли він дізнався про порушення свого права (01 березня 2024 року), тобто 01 червня 2024 року.

31. Ураховуючи наведене, Верховний Суд уважає безпідставними посилання касатора на те, що про порушення своїх прав щодо отримання грошового забезпечення в належному розмірі він дізнався лише з листа військової частини НОМЕР_2 від 01.05.2024 №1330, оскільки про розмір виплаченого йому грошового забезпечення він дізнавався щомісячно, і не був позбавлений права під час проходження військової служби на звернення до відповідача про надання йому роз`яснень щодо складових виплаченого йому грошового забезпечення та проведених утримань податку та інших обов`язкових платежів.

32. Верховний Суд звертає увагу на те, що 06.04.2023 Верховний Суд ухвалив рішення за результатами розгляду зразкової справи №260/3564/22, залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2023 року, предметом спору якої також є недотримання законодавства про оплату праці. У вказаному рішенні сформовано наступні висновки: «До 19.07.2022 Кодекс законів про працю України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. При цьому, з огляду на згадані правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 Кодекс законів про працю України в редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності».

33. Отже, у рішенні від 06.04.2023 у зразковій справі №260/3564/22 Верховний Суд виклав правову позицію щодо поширення дії частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX лише на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.

34. Таким чином, до вимог про визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 стосовно утримання військового збору з доходів у вигляді грошового забезпечення, виплаченого ОСОБА_1 в період дії правового режиму воєнного стану у період його безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, з 24 лютого 2022 року по 19 липня 2022 року та зобов`язання відповідача виплатити позивачу утриманий військовий збір при виплаті доходів у вигляді грошового забезпечення за вказаний період застосуванню підлягають приписи частини другої статі 233 Кодексу законів про працю України - у редакції до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року, якою визначено, що особа (працівник, службовець) має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

35. До вимог щодо визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 стосовно утримання військового збору з доходів у вигляді грошового забезпечення, виплаченого ОСОБА_1 в період дії правового режиму воєнного стану у період його безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, з 19 липня 2022 року по 17.08.2022, з 28.08.2022 по 17.09.2023, з 03.10.2023 по 29.10.2023, з 20.11.2023 по 30.11.2023, з 15.12.2023 по 18.12.2023, з 03.01.2024 по 18.02.2024, з 27.02.2024 по 06.03.2024 та зобов`язання відповідача виплатити позивачу утриманий військовий збір при виплаті доходів у вигляді грошового забезпечення за вказаний період застосуванню підлягають приписи частини першої статі 233 Кодексу законів про працю України у редакції після 19 липня 2022 року, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня, коли особа (працівник, службовець) дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

36. Отже, Верховний Суд уважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій про застосування до спірних правовідносин за період з лютого 2022 року по 19 липня 2022 року редакції статті 233 Кодексу законів про працю України, чинну на момент звернення позивача до суду із позовом, що виключає повернення позовної заяви в частині позовних вимог за наведений період.

37. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

38. Частиною четвертою статті 353 КАС України встановлено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

39. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, ухвала Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року підлягають скасуванню в частині повернення позовної заяви про визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 стосовно утримання військового збору з доходів у вигляді грошового забезпечення, виплаченого ОСОБА_1 в період дії правового режиму воєнного стану у період його безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, з 24 лютого 2022 року по 19 липня 2022 року та зобов`язання відповідача виплатити позивачу утриманий військовий збір при виплаті доходів у вигляді грошового забезпечення за вказаний період, а справа №400/5432/24 у цій частині підлягає направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341 345 349 353 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року скасувати в частині повернення позовної заяви про визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 стосовно утримання військового збору з доходів у вигляді грошового забезпечення, виплаченого ОСОБА_1 в період дії правового режиму воєнного стану у період його безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, з 24 лютого 2022 року по 19 липня 2022 року та зобов`язання відповідача виплатити позивачу утриманий військовий збір при виплаті доходів у вигляді грошового забезпечення за вказаний період, а справу №400/5432/24 у цій частині направити до Миколаївського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

В іншій частині ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року у справі №400/5432/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: В.М.Соколов

С.А.Уханенко