Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.07.2018 року у справі №826/18773/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 листопада 2018 року

Київ

справа №826/18773/16

адміністративне провадження №К/9901/31393/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Гончарової І.А., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу касаційну скаргу Державної фіскальної служби України (далі - ДФС) на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08.05.2017 (головуючий суддя - Бабенко К.А., судді - Кузьменко В.В., Собків Я.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (далі - ТОВ) до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року ТОВ звернулось до суду із позовом до ДФС, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення ДФС від 09.11.2016 №000703.

На обґрунтування зазначених позовних вимог ТОВ послалося на те, що у спірних правовідносинах має застосовуватись мінімальна оптово-відпускна ціна, яка діяла до 31.08.2015 та складала 159,94 грн., оскільки реалізація товару була здійснена на підставі видаткових накладних від 14.07.2015 та від 28.07.2015 (покупець ПСК «Затишок»), тоді як 09.09.2015 була лише здійснена оплата та реалізований товар.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 23.02.2017 у задоволенні позову відмовив.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що у розумінні статті 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» документом, який підтверджує факт продажу товару, є розрахунковий документ, тобто датою реалізації ТОВ алкогольних напоїв є дата, вказана у фіскальному чеку (09.09.2015), а не дата, зазначена у видаткових накладних, що також відповідає положенням пунктів 6.1-6.3 договору, укладеного між ТОВ та ПСК «Затишок».

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 08.05.2017 рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове, яким позов задовольнив повністю: визнав протиправним та скасував рішення ДФС від 09.11.2016 №000703.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог та ухвалюючи нове про задоволення позовних вимог, суд виходив з того, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.12.2015 у справі №826/17459/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.06.2016, було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 426 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957», з огляду на що ТОВ не було допущено реалізації алкогольних напоїв за цінами, нижчими від встановлених мінімальних оптово-відпускних цін на такі напої.

ДФС оскаржила рішення суду апеляційної інстанції до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 06.09.2017 відкрив касаційне провадження у справі.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, оскільки суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки тому, що станом на 09.09.2015 (день вчинення ТОВ порушення законодавства) постанова Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 426 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957» не була скасована судом.

Товариство не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.07.2018 прийняв касаційну скаргу ДФС до провадження та витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а ухвалою від 29.10.2018 - визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи та призначив справу до попереднього розгляду на 30.10.2018.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що ГУ ДФС у Чернівецькій області була проведена фактична перевірка з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, господарської одиниці, розташованої у м. Чернівці по вул. Жасминній, 3-А, що належить ТОВ, результати якої оформлені актом № 1/24-13-21/35871504 від 20.01.2016, за висновками якого ТОВ були порушені вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (зі змінами та доповненнями), а саме: згідно фіскального чека від 09.09.2015 господарською одиницею ТОВ було реалізовано горілку «Перепілка» класична, 40%, ємністю 1,0 літр в кількості 5 пляшок за ціною 70,02 грн. за пляшку та на загальну суму 350,10 грн., а також горілку «Перепілка» класична, 1,0 літр у кількості 5 пляшок за ціною 64,00 грн. за пляшку та на загальну суму 320,00 грн., тоді як мінімальною оптово-відпускною ціною алкогольних напоїв з 40% вмістом спирту у вересні 2015 року була ціна 70,38 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДФС у Чернівецькій прийняла рішення від 09.11.2016 №000703, яким згідно з абзацом 13 частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосувала до ТОВ фінансові санкції у вигляді штрафу розмірі 50673,60 грн.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За визначенням, наведеним у абзацу 30 статті 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - це ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари.

Положеннями частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Згідно з частиною десятою статті 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

На виконання вимог частини десятої статті 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30.10.2008 № 957 установлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв згідно з додатком.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30.10.2008 № 957» від 17.06.2015 № 426 збільшено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв. Дата набрання чинності постанови від 17.06.2015 № 426 - 12.07.2015.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.12.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2016 у справі № 826/17459/15, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 426 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957».

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 30.06.2016 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.12.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2016 у справі № 826/17459/15 залишив без змін.

Відповідно до частин першої, третьої, п'ятої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, чинного на час розгляду і вирішення справи № 826/17459/15) постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Таким чином, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.12.2015 про визнання незаконною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 426 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957» набрала законної сили 11.02.2016.

Визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).

Отже, на дату фактичної перевірки (20.01.2016) постанова Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 426 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957» була чинною. Відповідно постанова Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30.10.2008 № 957 діяла у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 426.

З огляду на викладене, суд першої інстанції, встановивши у судовому процесі, що ціни на алкогольні напої, реалізовані ТОВ не відповідали мінімальним роздрібним цінам, встановленим постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30.10.2008 № 957 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 426, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування до ТОВ фінансових санкцій згідно оспорюваного рішення.

З урахуванням наведеного касаційна скарга ДФС підлягає задоволенню, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 08.05.2017 підлягає скасуванню, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.02.2017 - залишенню в силі.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись п.4 ч.1 ст. 349, ст. 352, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08.05.2017 скасувати, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.02.2017 - залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л.І. Бившева

І.А. Гончарова

В.В. Хохуляк